Рішення

від 26.04.2019 по справі 160/910/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2019 року Справа № 160/910/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Наталії Василівни розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства Аграрне Золото України до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство Аграрне Золото України (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 998431/34561704 від 23.11.2018 року, № 906092/34561704 від 05.09.2018 року, № 799692/34561704 від 30.07.2017 року, № 891955/34561704 від 23.08.2018 року, якими Приватному підприємству Аграрне Золото України (код ЄДРПОУ 34561704) відмовлено у реєстрації податкової накладної № 495 від 13.11.2018 року, № 361 від 14.08.2018 року, № 300 від 27.06.2017 року, розрахунку коригування № 321 від 16.07.2018 року до податкової накладної № 265 від 27.06.2018 року;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені Приватним підприємством Аграрне Золото України (код ЄДРПОУ 34561704) податкові накладні № 495 від 13.11.2018 року, № 361 від 14.08.2018 року, № 300 від 27.06.2017 року, розрахунок коригування № 321 від 16.07.2018 року до податкової накладної № 265 від 27.06.2018 року.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивачем було подано на реєстрацію до податкового органу податкові накладні: № 495 від 13.11.2018 року, № 361 від 14.08.2018 року, № 300 від 27.06.2017 року, розрахунок коригування № 321 від 16.07.2018 року до податкової накладної № 265 від 27.06.2018 року та згідно квитанцій від 30.08.2018 року, від 08.08.2018 року, від 07.07.2017 та від 19.11.2018 року накладні та розрахунок коригування до податкової накладної були отримані, але реєстрацію зупинено та запропоновано платнику податків подати додаткові документи та пояснення, достатні для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних. Для доказу реальності операцій позивачем направлено до ДФС пояснення про підтвердження реальності господарських операцій та всі первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства. Вказані документи повністю підтверджують реальність господарських операцій, за результатами яких складено податкові накладні, які надіслано для реєстрації. Також, в рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних вказані як підстави для відмови: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, (додаткова інформація (вказати конкретні документи), ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, однак з оскаржуваних рішень не вбачається конкретної підстави відмови та які саме документи не були подані позивачем, при цьому всі первинні документи та письмові пояснення були надані відповідачу на підтвердження здійснення господарських операцій. В тому числі, позивачем були подані скарги на рішення відповідача, однак комісія ДФС з питань розгляду скарг залишила скарги без задоволення та рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН без змін, таким чином у відповідачів не було достатніх підстав для відмови у реєстрації податкових накладних, а тому рішення, прийняті відповідачем є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 01 лютого 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

25 лютого 2019 року від представника Державної фіскальної служби України надійшов відзив на адміністративний позов, в якому останній вказав, що дії по реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями, в які не допускається будь-яке втручання, при цьому рішення суду є самостійною підставою для реєстрації податкової накладної, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

25 лютого 2019 на адресу суду надійшов відзив Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на позовну заяву, в якому було зазначено, що рішення, якими було відмовлено у реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування № 321 від 16.07.2018 року до податкової накладної № 265 від 27.06.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних були прийняті через надання позивачем копій документів, які не в повному обсязі розкривають зміст проведених господарських операцій, зокрема, не надано рахунки - фактури, ТТН та транспортування товару, сертифікатів походження товарів, у зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, оскільки рішення прийняті правомірно.

05 березня 2019 року на адресу суду від представника позивача надійшли письмові відповіді на відзиви, в яких було підтримано аналогічну правову позицію, що викладена у позовній заяві та зазначено, що всі необхідні документи фінансово-господарської діяльності ПП Аграрне Золото України із контрагентами були надані, при цьому, наявність таких документів безперечно свідчить про законність та реальність господарських операцій. Також зазначено, що зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Ухвалою суду від 28 березня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 160/910/19 до судового розгляду по суті.

Представник позивача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідачів про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, залишив вирішення питання стосовно розгляду справи в порядку письмового провадження на розсуд суду.

Згідно ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що перешкоди для розгляду справи, передбаченні статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПП Аграрне Золото України зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 10.08.2006 року.

Основним видом діяльності позивача є Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Щодо податкової накладної № 495 від 13.11.2018 року.

13 вересня 2019 року між ПП Аграрне Золото України та ТОВ Агропродснек (код ЄДРПОУ 37324530) укладено договір № 13/09/18 А3.

У відповідності до вимог Договору, ТОВ Агропродснек (Постачальник) продає, а ПП Аграрне Золото України (Покупець) купує на умовах цього договору Ядро насіння Соняшника 1 сорту з боєм до 15% 2018 року, що відповідає вимогам ДСТУ 4843:2007 Ядро соняшникового насіння, загальною кількістю в заліковій вазі 10,00 тон +/- 5% в залежності від фактичної ваги поставленої продукції.

На виконання умов означеного договору Постачальник поставив Покупцю товар - Ядро насіння соняшника сире, про що свідчить видаткова накладна № РН-0000235 від 17.09.2018 року, податкова накладна № 16 від 14.09.2018 року, податкова накладна № 17 від 17.09.2018 року та товарно-транспортна накладна № 235 від 17.09.2018 року.

В подальшому, позивачем було реалізовано придбаний товар Товариству з обмеженою відповідальністю ІНСАМ , що підтверджується: Договором поставки № 22/02-2018 від 22.02.2018 року, видатковою накладною № 516 від 14.11.2018 року, товарно-транспортною накладною № 00000000516 від 14.11.2018 року.

Доставка товару ТОВ ІНСАМ була здійснена на підставі товарно-транспортної накладної № 00000000516 від 14.11.2018 року, перевізником ТОВ ІНСАМ .

На виконання приписів п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, позивачем було складено податкову накладну № 495 від 13.11.2018 року та направлено її до податкового органу для реєстрації.

Вказана податкова накладна доставлена до Державної фіскальної служби України, документ прийнято, реєстрацію зупинено, що підтверджено відповідною квитанцією № 1.

Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної вказано, що ПН/РК відповідає вимогам пп.2.1 п.2, пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Після зупинення реєстрації податкової накладної ПП Аграрне Золото України подано до податкового органу пояснення з відповідними первинним документами щодо наявності підстав реєстрації податкової накладної № 495 від 13.11.2018 року, що підтверджується матеріалами справи.

Комісією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення: № 998431/34561704 від 23.11.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 495 від 13.11.2018 року.

Вказане рішення вмотивовано наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

На рішення № 998431/34561704 від 23.11.2018 року позивачем подано скаргу, однак рішенням від 27.12.2018 року № 54537/34561704/2 Комісії з питань розгляду скарг, скаргу залишено без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Щодо зупинення реєстрації розрахунку коригування № 321 від 16.07.2018 року до податкової накладної 265 від 27.06.2018 року.

05 червня 2018 року здійснюючи свою господарську діяльність ПП Аграрне Золото України уклало Договір № 05062018 з СТОВ Кіровоградське , у відповідності до умов якого, СТОВ Кіровоградське поставило позивачу товар, що підтверджується доданими до позову документами: видаткова накладна № 22 від 11.06.2018 року, № 23 від 13.06.2018 року, № 24 від 14.06.2018 року, податкова накладна № 1 від 08.06.2018 року, № 2 від 12.06.2018 року, № 3 від 13.06.2018 року, виписка з банківського рахунку.

27 червня 2018 року, здійснюючи свою господарську діяльність, ПП Аграрне Золото України уклало Договір № 163 від 27.06.2018 року з ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України в особі директора філії ПАТ ДПЗКУ Новоукраїнський КХП .

Враховуючи положення та умови вищевказаного договору Постачальник (ПП Аграрне Золото України поставив Покупцю (ПАТ ДПЗКУ Новоукраїнський КХП ) товар, про що свідчить специфікація до договору № 1 від 27.06.2018 року, видаткова накладна № 301 від 27.06.2018 року, податкова накладна № 265 від 27.06.2018 року, квитанція про реєстрацію такої накладної, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 321 від 16.07.2018 року, помольна квитанція № 006171 від 23.06.2018 року, виписка з банківського рахунку, акт здачі-прийняття робіт № 00157.

08 серпня 2018 року під час відправлення документу J1201009, за реєстраційним номером документу 9163438615, податкова накладна № 265, номер розрахунку коригування 321 від 16.07.2018 року, податковим органом зазначено, що документ прийнято. Реєстрація зупинена.

Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної вказано, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Після зупинення реєстрації податкової накладної ПП Аграрне Золото України подано до податкового органу пояснення з відповідними первинним документами щодо наявності підстав для реєстрації розрахунку коригування № 321 від 16.07.2018 року до податкової накладної № 265 від 27.06.2018 року.

Комісією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення: № 891955/34561704 від 23.08.2018 року про відмову у реєстрації розрахунку коригування № 321 від 16.07.2018 року до податкової накладної № 265 від 27.06.2018 року.

Вказане рішення вмотивовано ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Щодо податкової накладної №361 від 14.08.2018 року.

04 травня 2018 року, здійснюючи свою господарську діяльність, ПП Аграрне Золото України уклало договір № 04/05/2018-1 з ТОВ Флагман (код ЄДРПОУ 22447546).

Враховуючи умови та положення вищевказаного договору Постачальник (ТОВ Флагман ) поставив Покупцю (ПП Аграрне Золото України ) товар - насіння білого кунжута, продукт пряно-ароматичний Корицямелена , про що свідчить видаткова накладна № 3124 від 24.07.2018 року, податкова накладна № 319 від 24.07.2018 року.

02 квітня 2018 року, здійснюючи свою господарську діяльність, ПП Аграрне Золото України уклало Договір № 20418 з ФОП ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ 1982200449).

На виконання умов означеного договору Постачальник (ФОП ОСОБА_1 ) поставив Покупцю (ПП Аграрне Золото України ) товар - ароматизатор Ванілін , про що свідчить видаткова накладна № РН-000084 від 10.07.2018 року, податкова накладна № 6 від 10.07.2018 року.

В подальшому, ПП Аграрне Золото України було реалізовано придбаний товар ТОВ Виробник Плюс , що підтверджується: договором поставки № 28/08/17-01 від 28.08.2017 року, видатковою накладною № 387 від 14.08.2018 року.

При реєстрації податкової накладної № 361 від 14.08.2018 року ПП Аграрне Золото України було отримано квитанцію про зупинення реєстрації такої накладної.

Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної вказано, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Після зупинення реєстрації податкової накладної ПП Аграрне Золото України подано до податкового органу пояснення з відповідними первинним документами щодо наявності підстав для реєстрації податкової накладної № 361 від 14.08.2018 року.

Комісією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення: № 906092/34561704 від 05.09.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 361 від 14.08.2018 року.

Вказане рішення вмотивовано ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Вважаючи, на підставі викладеного, свої права та охоронювані законом інтереси порушеними рішеннями № 998431/34561704 від 23.11.2018 року, № 906092/34561704 від 05.09.2018 року, № 799692/34561704 від 30.07.2017 року, № 891955/34561704 від 23.08.2018 року, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Щодо прийнятих відповідачем-1 рішень № 998431/34561704 від 23.11.2018 року, № 906092/34561704 від 05.09.2018 року та № 891955/34561704 від 23.08.2018 року відносно відмови у реєстрації податкових накладних № 495 від 13.11.2018 року, № 361 від 14.08.2018 року та розрахунку коригування № 321 від 16.07.2018 року до податкової накладної №265 від 27.06.2018 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341) (далі - Порядок № 1246) визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

- наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

- факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

- дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

22.03.2018 р. набрала законної сили Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, якою затверджено "Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Порядок № 117).

Пунктами 5, 6, 7 Порядку № 117 встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18 визначені Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій.

Листом в.о. голови Державної фіскальної служби України О. Власовим від 05.11.2018 р. № 4065/99-99-07-05-04-18 затверджені Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій.

Критерії, визначені у листі від 05.11.2018 р. № 4065/99-99-07-05-04-18, тотожні Критеріям, які визначені у листі від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18.

Відповідно до пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Згідно підпункту 2.1. пункту 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Відповідно до пункту 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування (пункт 15 Порядку № 117).

Згідно з пунктом 16 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів (пункт 18 Порядку № 117).

Пунктом 19 Порядку № 117 встановлено, що комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Відповідно до пункту 20 Порядку № 117 зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктом 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно квитанцій № 1 реєстрацію податкових накладних №361 від 14.08.2018 року, розрахунку коригування №321 від 16.07.2018 року до податкової накладної №265 від 27.06.2018 року, № 495 від 13.11.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено, оскільки вони відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій".

Негативні наслідки для платника податків у розглянутій справі настали у зв`язку із застосуванням відповідачем Критеріїв ризиковості здійснення операцій, встановлених листами ДФС України від 05.11.2018 р. № 4065/99-99-07-05-04-18, від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18, які не відноситься до нормативних актів та не можуть встановлювати нові правила поведінки для платника податку або обмежувати існуючі.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Частиною п`ятою вказаної норми встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18 (адміністративне провадження № К/9901/4668/19) зазначив, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України. Натомість, як встановлено судами попередніх інстанцій, платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Таким чином, посилання контролюючого органу на правомірність зупинення реєстрації на підставі Критеріїв, визначених листом, є протиправними.

Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних визначено ненадання платником податку копій документів та документів, які складені з порушенням законодаства.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної - розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних передбачає у разі прийняття відмови з підстав ненадання платником податку копій документів підкреслення яких саме документів не було надано.

При цьому, в оскаржуваних рішеннях не конкретизовано, які саме первинні документи не були надані платником та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, що здійснюється шляхом підкреслення відповідних документів серед наведеного переліку.

Крім того, в оскаржуваному рішення рядок Додаткова інформація містить лише прочерк, не визначаючи, які документи має надати платник податків та / або які складені з порушенням законодавства.

Позивачем було подано відповідні письмові пояснення стосовно факту виписки податкових накладних № 495 від 13.11.2018 року, № 361 від 14.08.2018 року та розрахунку коригування № 321 від 16.07.2018 року з наданням первинних документів до пояснень, що не спростовано відповідачем-1 та підтверджується матеріалами справи.

Зауважень до документів, їх розміру, формату або інших зауважень, які пояснювали неможливість оброблення документів відповідачем -1 не зазначено.

Однак, відповідачем-1 в оскаржуваних рішеннях № 998431/34561704 від 23.11.2018 року, № 906092/34561704 від 05.09.2018 року та № 891955/34561704 від 23.08.2018 року не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено позивачем при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних та розрахунку коригування.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням про відмову в реєстрації податкових накладних суд зазначає, що вони є необґрунтованим, з них не вбачаються дійсні та об`єктивні підставі для відмови у реєстрації податкових накладних, що підтверджували б відсутність у платника податків права на відображення у податковому обліку з ПДВ заявлених операцій, а, отже, й підтверджували б правомірність відмови в такій реєстрації. Наявність таких обставин судом з матеріалів справи не встановлено. Позивачем надано необхідні пояснення до кожної податкової накладної.

З системного аналізу матеріалів справи, вбачається, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, винесеними нерозсудливо та недобросовісно, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про їх протиправність та наявність підстав для задоволення позову у частині позовних вимог про визнання таких рішень протиправними та їх скасування.

Щодо податкової накладної №300 від 27.06.2017 року.

22 серпня 2016 року між ПП Аграрне Золото України та ПП Анастасія (код ЄДРПОУ 25309846) було укладено договір поставки № 22/08-16, згідно з яким, позивач зобов`язується поставити товар, а ПП Анастасія зобов`язується сплатити за отриманий товар.

На виконання умов означеного договору були складені такі первинні бухгалтерські документи: видаткова накладна № 300 від 26.06.2017 року на суму 50 016,00 грн., товарно-транспортна накладна № 00000000300 від 26.06.2017 року, довіреність № 88 від 26.06.2017 року, податкова накладна № 300 від 27.06.2017 року.

Як зазначено представником позивача, при складанні податкової накладної № 300 від 27.06.2017 року ПП Аграрне Золото України було допущено описку в даті складання податкової накладної та в подальшому подано нову податкову накладну із виправленою датою, однак відповідно до квитанції №1 щодо податкової накладної №300 від 27.06.2017 року документ прийнято, реєстрацію зупинено.

При цьому, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної вказано про виявлені помилки, а саме: відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України ПН/РК зупинено. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 р. № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 1206. Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена п.4 цього наказу.

Комісією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення: № 799692/34561704 від 30.07.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 300 від 27.06.2017 року.

Вказане рішення вмотивовано ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Після зупинення реєстрації податкової накладної та винесення рішення № 799692/34561704 від 30.07.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної ПП Аграрне Золото України подано до податкового органу пояснення від 28.02.2018 року щодо виконаних податкових зобов`язань за червень 2017 року.

Відносно прийнятого відповідачем-1 рішення № 799692/34561704 від 30.07.2017 року щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 300 від 27.06.2017 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

При цьому, помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Пунктом 201.16 та підпунктом 201.16.1 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення правовідносин) визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення правовідносин), разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: порядковий номер та дата складення податкової накладної /розрахунку коригування; визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У свою чергу, відповідно до Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.06.2017 № 754/3062 для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв необхідно надати: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена Договором та/або законодавством.

Для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв необхідно надати: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (пункт 2 Вичерпного переліку, затвердженого наказом № 567 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 754/30622).

Відповідно до пункту 1 наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13.06.2017 № 566, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов`язки її членів.

За приписами пункту 2 Порядку № 566, комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації .

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 190 (чинної на момент виникнення правовідносин) підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстру податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (підпункт 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України).

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341, далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1246, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 (далі - Критерії оцінки ступня ризиків).

Згідно пункту 6 Критеріїв містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у квитанції №1 чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу № 567.

Однак, в даному випадку, відповідачем не надані докази необхідності зупинення реєстрації податкової накладної відповідно до п.6 Критеріїв оцінки ступня ризиків.

Відповідно до положень п. 201.16.2 ст. 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту (пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, позивачем в межах строку визначеного п. 201.16.2 ст. 201 Податкового кодексу України було подано відповідні пояснення стосовно факту виписки податкової накладної № 300 від 27.06.2017 року.

Однак, відповідачем, безпідставно зупинена реєстрація податкової накладної, всупереч вимогам п.п. "в" п. 201.16.1 ст. 201 Податкового кодексу України не було визначено вичерпного переліку документів, надання яких дало б позивачеві можливість реєстрації податкової накладної, при цьому відповідач виніс рішення № 799692/34561704 від 30.07.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 300 від 27.06.2017 року до спливу строку визначеного Податковим кодексом для надання пояснень та/або копії документів.

З урахуванням наведеного, відповідачем-1 не доведено правомірності та обґрунтованості рішень, що є предметом оскарження з урахуванням вимог, визначених ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області про відмову у реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені ПП Аграрне Золото України (код ЄДРПОУ 34561704) податкові накладні № 495 від 13.11.2018 року, № 361 від 14.08.2018 року, № 300 від 27.06.2017 року, розрахунок коригування № 321 від 16.07.2018 року до податкової накладної № 265 від 27.06.2018 року, суд зазначає наступне.

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі", суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень за межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами ст. 245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

З системного аналізу вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи пункту 28 Порядку № 117, податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема:

- прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, якими, зокрема, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України, Порядку № 1246, Порядку №117 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідних податкових накладних та зазначення дат їх реєстрації.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року № 21-1465а15 встановлено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, ефективним способом захисту порушеного права позивач буде саме зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні.

Також, слід зазначити, що за приписами ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені. (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п.45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п.25, ECHR 2002-II)".

Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на комісію обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, "свобода розсуду" фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані ПП Аграрне Золото України (код ЄДРПОУ 34561704) податкові накладні № 495 від 13.11.2018 року, № 361 від 14.08.2018 року, № 300 від 27.06.2017 року, розрахунок коригування № 321 від 16.07.2018 року до податкової накладної № 265 від 27.06.2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, абз. 2 ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у загальному розмірі 3 842,00 грн., згідно платіжних доручень № 2596 та № 2597 від 25.01.2019 року, підлягає стягненню з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань.

Згідно з ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства Аграрне Золото України до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 998431/34561704 від 23.11.2018 року, № 906092/34561704 від 05.09.2018 року, № 799692/34561704 від 30.07.2017 року, № 891955/34561704 від 23.08.2018 року, якими Приватному підприємству Аграрне Золото України (код ЄДРПОУ 34561704) відмовлено у реєстрації податкової накладної № 495 від 13.11.2018 року, № 361 від 14.08.2018 року, № 300 від 27.06.2017 року, розрахунку коригування № 321 від 16.07.2018 року до податкової накладної № 265 від 27.06.2018 року.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 495 від 13.11.2018 року, № 361 від 14.08.2018 року, № 300 від 27.06.2017 року, розрахунок коригування № 321 від 16.07.2018 року до податкової накладної № 265 від 27.06.2018 року, складені Приватним підприємством Аграрне Золото України (код ЄДРПОУ 34561704), в порядку встановленому законодавством.

Стягнути з Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 39394856) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства Аграрне Золото України (49000, м. Дніпро, вул. Караваєва, буд. 39, прим. 2, код ЄДРПОУ 34561704) сплачений судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Стягнути з Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства Аграрне Золото України (49000, м. Дніпро, вул. Караваєва, буд. 39, прим. 2, код ЄДРПОУ 34561704) сплачений судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 26 квітня 2019 року.

Суддя Н.В. Боженко