Рішення

від 07.06.2019 по справі 160/3431/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2019 року Справа № 160/3431/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О .М ., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСАМИТ АГРО" до Головного управління ДФС у Кіровоградській області, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОКСАМИТ АГРО" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Кіровоградській області, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ "ОКСАМИТ АГРО" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, затверджене протоколом № 49 від 15 травня 2018 року;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області виключити ТОВ "ОКСАМИТ АГРО" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване Рішення порушує його права та інтереси з огляду на той факт, що внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних.

Також зазначає, що Рішення комісії Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ "ОКСАМИТ АГРО" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є протиправним та перешкоджає здійсненню господарської діяльності ТОВ "ОКСАМИТ АГРО" з огляду на те, що всі податкові накладні, які реєструє позивач в ЄРПН, автоматично зупиняються і це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій, а також руйнує ділову репутацію позивача перед контрагентами.

Позивач вважає рішення про включення ТОВ "ОКСАМИТ АГРО" до переліку ризикових платників неправомірним, як наслідок, неправомірним є і зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року відкрито провадження по вказаній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

02.05.2019 року позивачем надано письмові пояснення по справі.

07.05.2019 року на адресу суду від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надійшов відзив, в якому представник просить відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області зазначає, що висновки, наведені в протоколі, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий протокол не порушує прав позивача. Внесення суб`єктом владних повноважень ТОВ "ОКСАМИТ АГРО" до переліку ризикових не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до переліку ризикових ТОВ "ОКСАМИТ АГРО", є лише службовою діяльністю працівників ДФС з виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. А також зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків.

29.05.2019 року на адресу суду від Головного управління ДФС у Кіровоградській області надійшов відзив, в якому представник просить відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що є обставини, які виключають саме існування протиправності в діях відповідача-1 при віднесені ТОВ ОКСАМИТ АГРО до категорії ризикових суб`єктів господарювання. А також просить суд звернути увагу на те, що протокол яким запропоновано віднести позивача до ризикових суб`єктів господарювання є проміжним документом, а не остаточним рішенням суб`єкта владних повноважень.

Головне управління ДФС у Кіровоградській області зазначає, що протокол не є рішенням суб`єкта владних повноважень, в розумінні вимог КАС України, не породжує юридично значимі наслідки для позивача, а лише відображає узагальнення певних даних, зібраних стосовно платника податків, які, фактично підтверджуються інформацією із електронних баз даних контролюючого органу.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлене наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ ОКСАМИТ АГРО (код ЄДРПОУ 41858046) є юридичною особою, яка за реєстрована 10.01.2018 року та є платником податку на додану вартість з 01.08.2018 року.

Видами діяльності ТОВ ОКСАМИТ АГРО є: Код КВЕД 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Код КВЕД 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; Код КВЕД 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; Код КВЕД 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; Код КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; Код КВЕД 46,51 Оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням; Код КВЕД 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.; Код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; Код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); Код КВЕД 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; Код КВЕД 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.; Код КВЕД 69.10 Діяльність у сфері права; Код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; Код КВЕД 73.11 Рекламні агентства; Код КВЕД 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; Код КВЕД 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач у зв`язку зі здійсненням поставки ТОВ ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР ДІАКОН та на виконання ст.187, ст.201 ПК України виписав та направив на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну № 3 від 17 вересня 2018 року.

Через систему електронного документообігу на електрону адресу ТОВ ОКСАМИТ АГРО надійшла квитанція, якою було повідомлено, що на підставі п.201.16. ст.201 ПК України реєстрація вищезазначеної податкової накладної була зупинена та зазначено наступні підстави для зупинення: ПН/РК відповідає пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Таким чином, ТОВ ОКСАМИТ АГРО включено до переліку ризикових згідно протоколу засідання Комісії Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, як такого, що відповідає п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку.

Копію протоколу засідання комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 15.05.2018 № 49 було отримано ТОВ ОКСАМИТ АГРО 12 квітня 2019 року.

Не погоджуючись з рішенням відповідача-1, яке оформлене протоколом, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принцип рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживають контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на викладене реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обов`язку кореспондує обов`язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 був затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі Порядок зупинення реєстрації податкової накладної № 117).

Відповідно до п. 3 даного Порядку зупинення реєстрації податкової накладної № 117 податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; одночасно значення показників О та Р, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, P < Pм х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/Т; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; Т - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування; Рм - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Відповідно до п.4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної № 117, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, така податкова накладна/розрахунок коригування не підлягає моніторингу та підлягає реєстрації в Реєстрі.

Пунктами 5-7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної № 117 передбачено, що податкові накладні/розрахунки коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкових накладних/розрахунків коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкові накладні/розрахунки коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкових накладних/розрахунків коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкових накладних/розрахунків коригування зупиняється.

Таким чином, Порядком № 117 передбачено, що усі податкові накладні/розрахунки коригування, що не відповідають указаним у п. 3 ознакам, можуть бути заблоковані. Перевірятимуть ці документи на відповідність: критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій. Своєю чергою, ураховують позитивну податкову історію платника податку. Критерії ризиковості та перелік показників, за якими визначають позитивну податкову історію платника, визначає ДФС (п. 10 Порядку № 117).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (п. 12 Порядку № 117).

Відповідно до пп. 13-14 Порядку № 117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація якої зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (-их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Також суд звертає увагу на те, що 21 березня 2018 року Міністерством фінансів України було погоджено Критерії ризиковості платника податків, які розроблені ДФС України. Вказані Критерії викладені в листі ДФС України від 21.03.2018р. № 959/99-99-07-18.

У наданих суду вищевказаних квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних позивача зазначено, що податкові накладні відповідають пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, посилання на конкретну ознаку ризиковості відсутнє.

Підпунктом 1.6 п.1 Критеріїв визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України ,

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Крім того, наказом ДФС від 21.03.2018 року № 144 затверджено Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, яким передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України. Вказаним Порядком, серед іншого, передбачено, що керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації , забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом. До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості. У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п. 1. 6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій. Якщо суб`єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп.1.1 - 1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 1.6 Критеріїв, - після прийняття рішення Комісії.

Суд зазначає, що з наведеного випливає, те що платник податків вноситься до такого переліку лише на підставі рішення комісії Головного управління ДФС, в даному випадку комісії ГУ ДФС у Кіровоградській області.

Суд витребував у Головного управління ДФС Кіровоградській області (відповідач-1):

- належним чином засвідчені документи, на підставі яких було прийняте рішення від 15 травня 2018 року №49;

- належним чином засвідчену копію рішення від 15 травня 2018 року №49.

Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області (відповідач-1) вимоги суду виконані частково, не надано належним чином засвідчену копію рішення від 15 травня 2018 року №49. У відзиві не зазначено підстав, щодо неможливості надання витребуваних документів всупереч ч. 4 ст. 79 КАС України, якою передбачено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (відповідач-2) у своєму відзиви зазначає, що Рішення про включення позивача до ризикових приймалося Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області (відповідач-1), таким чином відповідач-2 не є належним відповідачем в зазначених вимогах, в зв`язку з чим не може надати витребувані судом документи.

Будь-яких інших доказів того, що позивач включений до переліку ризикових платників, або про те, що існує такий перелік відповідачі суду не надали.

Суд приймає до уваги, що в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено, за якою саме підставою ТОВ ОКСАМИТ АГРО , з вказаних в пп. 1.6 п. 1 Критеріїв, віднесено до ризикових платників, між тим фіскальний орган був зобов`язаний у квитанціях по кожній з податкових накладних чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений одним із підпунктів пункту 1.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, оскільки визначення фіскальним органом у квитанціях конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання у подальшому платником податків відповідних документів.

Суд зазначає, що Критерії ризиковості платника податку визначені листом ДФС України від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18, який не є нормативно-правовим актом. На це звертає увагу також Державна регуляторна служба України на офіційному веб-порталі (Лист ДРСУ від 19.04.2018 р. № 3890/0/20-18), та зазначає, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій та перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку відповідно були затверджені ДФС листами від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 та № 960/99-99-07-18 без дотримання регуляторних процедур.

До того ж, було порушено один із принципів державної регуляторної політики, визначених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а саме передбачуваність, тобто послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності.

Відповідно до п. 10 Порядку зупинення, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

При цьому на офіційному веб-порталі ДФС відсутня інформація про затвердження у передбаченому вище порядку таких критеріїв.

При вирішенні справи суд також виходить із того, що зазначене рішення Комісії є актом індивідуальної дії.

На думку суду правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов`язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення фіскального органу, оформлене протоколом, не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року є джерелом права.

У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд звертає увагу на те, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України). У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду. (ч. 9 ст. 80 КАС України).

Оскільки відповдіачем-1 не надано суду доказів на підставі яких позивача було внесено до переліку ризикових платників податків та доказів наявності реєстру ризикових платників податків, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування Рішення комісії Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ "ОКСАМИТ АГРО" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, затверджене протоколом № 49 від 15 травня 2018 року підлягають задоволенню.

Щодо обраного позивачем способу захисту суд зазначає наступне.

У рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини» , «Фадєєва проти Росії» , «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Позивач, заявляючи вимоги про зобов`язання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області виключити ТОВ "ОКСАМИТ АГРО" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості фактично просить суд втрутитися у дискреційні повноваження відповідача.

Аналогічна правова позиція щодо наведених обставин викладена у постанові Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 (№ К/9901/2399/17).

В зв`язку з вищевикладеним, позовна вимога про зобов`язання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області виключити ТОВ "ОКСАМИТ АГРО" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є такою, що не підлягає задоволенню.

За викладених обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено частково по відношенню до відповідача-2, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору 3842,00 грн. підлягають стягненню частково в сумі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 - Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСАМИТ АГРО" (код ЄДРПОУ 41858046, вул. Любарського, 98/15, м. Дніпро, 49034) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39393501, вул. Велика Перспективна, буд. 55,м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25006), Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, вул. Сімферопольська, 17а, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ "ОКСАМИТ АГРО" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, затверджене протоколом № 49 від 15 травня 2018 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39393501) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСАМИТ АГРО" (код ЄДРПОУ 41858046) частину сплаченого судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 07.06.2019 року.

Суддя О.М. Неклеса