Рішення

від 07.06.2019 по справі 420/2882/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2882/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стефанова С.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю ТК Інтал про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році у розмірі 24 056,25 грн. та пені у розмірі 317,46 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі по тексту - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю ТК Інтал (надалі по тексту - відповідач або ТОВ ТК Інтал ), в якому позивач просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ТК Інтал , 65125, м. Одеса вул. Осипова, 33, кв. 4а, код ЄДРПОУ 34551277, р/р НОМЕР_1 , МФО 328209, Банк АТ Південний, м. Одеса, на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рахунок управління Державної казначейської служби України в Одеській області / Банк ГУ ДКСУ в Одеській області, Одержувач - УК у Приморському районі/ 50070000, МФО 899998, р/р 31218230015008, код ЄДРПОУ 38016923, суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році у розмірі 24 056,25 грн. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 317,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що згідно Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік, наданому до відділення Фонду середньооблікова чисельність штатних працівників на ТОВ ТК Інтал склала 8 осіб. У відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідач повинен був створити 1 робоче місце, однак не створив жодного. При здійсненні розрахунку адміністративно-господарських санкцій ТОВ ТК Інтал за 2018 рік відділення Фонду керувалось Інструкцією щодо заповнення форми №10-ПІ поштова-річна Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів , затвердженого Наказом Мінпраці України 10.02.2007 року №42 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 року за №117/13384. Згідно цієї форми статистичної звітності код рядка 01 - Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до п.3.2 Інструкції зі статистики чисельності працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року №286 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 30.11.2005 року за №1442/11722, код рядка 02 чітко вказано: з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність. Позивач зазначає, що на підприємстві протягом 2018 року працювала одна особа з інвалідністю, ОСОБА_1 (4 місяці). 4 : 12 = 0.03= 0. Отже, відповідач не створив жодного робочого місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, а у відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю мав створити 1 робоче місце. Сума адміністративно-господарських санкцій за 1 нестворене робоче місце становить 24056,25 грн. Відповідач у добровільному порядку не сплатив зазначену суму у встановлені законодавством строки, у зв`язку з чим Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів була нарахована пеня виходячи з 120 % річних облікової ставки Національного банку України, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк, що становить 317,46 грн.

Ухвалою судді від 14 травня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвала про відкриття провадження по справі, відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи, отримана позивачем та відповідачем 21 травня 2019 року (а.с.15, 16).

28 травня 2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №19206/19), згідно якого відповідач просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що обов`язок щодо працевлаштування інвалідів покладено як на суб`єктів господарювання так і на державу, від імені якої діють відповідні державні служби зайнятості. Відповідач також вказує на те, що ОСОБА_1 працював у відповідача 4 місяці, що не вимагало подання інформації відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України №316 від 31.05.2013 року Про затвердження форми звітності №3 ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та порядку її подання. Окрім вказаного, відповідач також зазначає, що відображення показника рядка 03 - ціла одиниця при поданні звітності - є помилковим, про що було відомо позивачу, але відповідачу у виправленні було відмовлено.

04 червня 2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив (вхід. №20169/19), в якій позивач посилається на постанову Верховного Суду України від 27.05.2014 року по справі №21-119а14, в якій зазначено, що норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування має розраховуватися виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік (тобто від загальної чисельності працюючих). Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 04 липня 2011 року по справі №21-159а11, від 17 вересня 2013 року по справі №21-232а13 та від 09 грудня 2014 року по справі №21-532а14.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні від 21.03.1991 року №875-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007 року Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Міністерством соціальної політики України від 14.04.2011 року №129 (далі Положення), Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 10.02.2007 року №42.

Відповідно до Положення про Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів - Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом бюджетної установи - Фонду соціального захисту інвалідів. Одеське обласне відділення Фонду як бюджетна установа є правонаступником Фонду як урядового органу.

Відділення Фонду є юридичною особою. Одним із покладених на відділення Фонду завдань є збір сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Відділення Фонду вживає заходів щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій у разі їх несплати в установлені законодавством терміни та порядку, в тому числі судовому.

Згідно до вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні від 21 березня 1991 року №875-XI (зі змінами та доповненнями) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно вимог ч.9 ст.19 даного Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно, до вимог ч.10 ст.19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні від 21 березня 1991р. №875-XI (зі змінами та доповненнями) керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що ТОВ ТК Інтал до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік форми № 10-ПІ, в якому, зокрема, зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) - 8 (а.с.8). У відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідач повинен був створити 1 робоче місце, однак не створив жодного.

При цьому, відповідно до пункту 3.2.5 Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ поштова-річна Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів , затвердженою Наказом Мінпраці України за №42 від 10.02.2007 року та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за №117/13384 від 13.02.2017 року (далі - Інструкція), середньооблікова чисельність працівників за період з початку року (в тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та діленням одержаної суми на кількість місяців 12 (тобто місяців).

Окрім того, відповідно до п.3.4. Інструкції, данні щодо середньооблікової кількості штатних працівників, облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількість осіб з інвалідністю, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображається в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно обчислюється в бік збільшення).

Судом встановлено, що на підприємстві протягом 4 місяців у 2018 році працювала одна особа з інвалідністю - ОСОБА_1 (а.с.9).

Отже, відповідач не створив жодного робочого місця, для працевлаштування осіб з інвалідністю, а у відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю мав створити 1 робоче місце (4 місяці) 4:12=0.03=0.

Таким чином відповідно до чинного законодавства норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю протягом звітного 2018 року відповідачем не виконано.

Судом також встановлено, що 18.02.2018 року позивачем на підставі отриманого звіту від відповідача було складено розрахунок адміністративно-господарських санкцій за 2018 звітний рік (а.с.10), у якому зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників за звітний рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність = 0. З цих підстав у пункті 3 розрахунку позивач прийшов до обґрунтованого висновку, що кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю становить = 1.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно ч.4 ст.20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому, до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Проте, всупереч ст.20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні відповідач самостійно в строк до 15 квітня 2019 року адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не сплатив.

Суд погоджується з позивачем, що несплата штрафних санкцій до Фонду соціального захисту інвалідів на рахунки органів Державного казначейства в дохід Державного бюджету України завдає істотної шкоди інтересам держави, так як підриває правову та економічну основу соціального захисту населення з реалізації конституційних прав і свобод громадян.

Відповідно до ч.2 ст.20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Таким чином, враховуючи порушення відповідачем термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, відповідачу правомірно нарахована пеня у розмірі 317,46 грн.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно нараховано відповідачу суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році у розмірі 24 056,25 грн. та пені, за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 317,46 грн., а тому адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю ТК Інтал підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.77, 90, 242-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю ТК Інтал про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році у розмірі 24 056,25 грн. та пені у розмірі 317,46 грн. - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ТК Інтал , 65125, м. Одеса вул. Осипова, 33, кв. 4а, код ЄДРПОУ 34551277, р/р НОМЕР_1 , МФО 328209, Банк АТ Південний, м. Одеса, на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рахунок управління Державної казначейської служби України в Одеській області / Банк ГУ ДКСУ в Одеській області, Одержувач - УК у Приморському районі / 50070000, МФО 899998, р/р 31218230015008, код ЄДРПОУ 38016923, суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році у розмірі 24 056,25 грн. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 317,46 грн.

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. При цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Суддя С.О. Cтефанов

.