Рішення

від 07.06.2019 по справі 420/596/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/596/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 року м. Одеса

У залі судових засідань №11

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.,

при секретарі судового засідання - Довгальової Г.Г.,

за участю сторін:

представника позивача - Волков О.Л.,

представника відповідача - Козеровська А.О. , представника третіх осіб

Южненського Управління

Головного управління ДФС в Одеській області

Лиманської об`єднаної Державної податкової інспекції

Головного управління ДФС в Одеській області - Козеровська А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління ДФС в Одеській області, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Южненського Управління Головного управління ДФС в Одеській області, Лиманської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області, про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_2 до Головного управління ДФС в Одеській області, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Южненського Управління Головного управління ДФС в Одеській області, Лиманської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області, про:

визнання протиправною вимогу Головного управління ДФС в Одеській області, про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4409-54 від 14 листопада 2018 року;

скасування вимоги Головного управління ДФС в Одеській області, про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4409-54 від 14 листопада 2018 року, в якій вказано суму недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 15819,54 гривень

Адміністративний позов мотивовано наступним.

ОСОБА_2 , у квітні 2016 року, звернувся до державного реєстратора Березівської РДА Одеської області, з питань реєстрації суб`єктом підприємницької діяльності з основним видом діяльності - роздрібна торгівля у неспеціалізованих магазинах, переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Державний реєстратор пояснив, що для реєстрації позивачеві необхідно звернутися до Березівської МДПІ в Одеській області, стосовно уточнення необхідних ліцензій та порядку їх отримання. Жодного документу, відносно того, що ОСОБА_2 , зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності та про порядок сплати податків позивач - не отримував. Крім того, фінансова звітність ОСОБА_2 , жодного разу не надавалася. Проте, 23 січня 2018 року, ОСОБА_2 , отримав письмову вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, з якою позивач не погоджується.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року, вищезгадану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження по справі.

16 травня 2019 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду суті.

У встановлений судом строк, відповідач надав відзив (вх.№ЕП/2819/19 від 15.04.2019р.) на позовну заяву (а.с.94-100) та додаткові пояснення (а.с.81-93).

Відзив обґрунтований наступним .

Згідно Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Згідно статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Аналізуючи відомості з облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів, загальна сума заборгованості ОСОБА_2 , станом на 31 жовтня 2018 року, становить 15819,54 гривень. На підставі цих даних, ГУ ДФС в Одеській області, сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф4409-54 від 14.11.2018 року. Відповідач наголошував, що надсилаючи податкову вимогу діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений законом.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наявного у матеріалах справи, ОСОБА_2 , зареєстрований фізичною особою-підприємцем 04.04.2016 року, номер запису 2 529 000 0000 003397. Місцезнаходження реєстраційної справи - Березівська районна державна адміністрація Одеської області. Основним видом діяльності згідно КВЕД: 47.11 є роздрібна торгівля у неспеціалізованих магазинах, переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами та код КВЕД: 47.19. Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (а.с.111-114).

Наразі, стан суб`єкта підприємницької діяльності - припинено, дата запису від 23.01.2019 року. Дана інформація підтверджується також і наявною у матеріалах справи роздруківкою картки платника податку, ОСОБА_2 , згідно якої, стан платника - припинено, але не знято з обліку (кор не пусті) (а.с.98).

Крім того, станом на 31.10.2018 року, за ОСОБА_2 , обраховується сума недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 15 819, 54 гривень (а.с.97).

Головним управління ДФС в Одеській області, відповідно до статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, надіслано ОСОБА_2 вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4409-54 від 14 листопада 2018 року (а.с.13).

ОСОБА_2 , вважаючи вимогу про сплату недоїмки протиправною, звернувся до суду з даною позовною заявою.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон № 2464).

Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України № 2464 визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464)

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

У силу приписів норм ч. 4 ст. 8 Закону №2464 порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, а в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Облік нарахованих і сплачених сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснюється контролюючим органом в інтегрованій картці платника, що відкривається за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками.

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або несплачена у строки, встановлені цим законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами встановлена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка затверджена Наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015 (далі - Інструкція).

Згідно з вимогами Закону №2464 та Інструкції № 449 на платника покладено обов`язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону №2464 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Приписами ст. 25 Закону та п. 3 Розділу VI Інструкції визначено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Тобто, вищезазначеною правовою нормою чітко передбачений перелік певних обставин для винесення податковим органом вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом. (п. 3 Розділу VI Інструкції).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Орган доходів і зборів веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера Ю (вимога до юридичної особи) або Ф (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера У (узгоджена вимога).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу. (п. 4 Розділу VI Інструкції)

Відповідно до положень п. 6 Розділу VI Інструкції вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо: сума боргу (недоїмки) самостійно погашається платником; орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження; вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується чи змінюється судом (господарським судом); борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону, в порядку, визначеному пунктами 9 - 11 цього розділу; є рішення суду про стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі.

Таким чином, суд зазначає, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) позивача зі сплати єдиного внеску була визначена контролюючим органом на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, що відповідає положенням Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Крім того, суд наголошує, що згідно частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд критично ставиться до посилань позивача про необізнаність, що його реєстрації суб`єктом підприємницької діяльності, та зазначає, що предметом розгляду даної адміністративної справи, є протиправність податкової вимоги Головного управління ДФС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки).

Стосовно визнання протиправними дії державного реєстратора, яким було проведено реєстрацію ОСОБА_2 суб`єктом підприємницької діяльності, сама реєстрація - позивачем до суду не оскаржувалася та не є предметом розгляду даної справи.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із заявленого предмету та підстав позовних вимог, суд дійшов висновку, що оскаржувана вимога Головного управління ДФС в Одеській області № Ф-4409-54 від 14 листопада 2018 року, про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі 15819,54 гривень, сформована відповідачем правомірною, а тому скасуванню не підлягає.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа РуїзТоріха проти Іспанії (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська 5, код ЄДРПОУ 39398646), третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Южненського Управління Головного управління ДФС в Одеській області (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Новобілярська 24/3, код ЄДРПОУ 42481409), Лиманської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (67500, Одеська область, Лиманський район, смт. Доброслав, проспект 40-річчя Визволення 7, код ЄДРПОУ 39526842), про визнання протиправною вимоги Головного управління ДФС в Одеській області, про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4409-54 від 14 листопада 2018 року; скасування вимоги Головного управління ДФС в Одеській області, про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4409-54 від 14 листопада 2018 року, в якій вказано суму недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 15819,54 гривень - відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.

Повне рішення складено та підписано 07 червня 2019 року.

Суддя Балан Я.В.

.