Рішення

від 30.05.2019 по справі 540/876/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/876/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ковбій О.В.,

при секретарі: Васильєвій В.В.,

за участі:

представника позивача - Загорулько Є.А.,

представників відповідача - Козлової Н.О., Вчерашнюк І.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тара-Трейд Ко" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.12.18 №0004801422, №0004811422,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тара-Трейд Ко" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, у якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.12.2018 року № 0004801422, № 0004811422.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономної республіки Крим та м. Севастополі було здійснено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Тара-Трейд Ко". За результатами вказаної перевірки позивач отримав акт перевірки від 14.11.2018 р. № 216/21-22-14-06/39216912 та податкові повідомлення-рішення №0004801422 від 19.12.2018р., №0004811422 від 19.12.2018р.

Згідно податкового повідомлення-рішення №0004801422 від 19.12.2018р. контролюючий орган вбачає порушення п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п.198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 329375 грн. (263500 грн. основного зобов`язання, 65875 грн. штрафні санкції).

Згідно податкового повідомлення-рішення №0004811422 від 19.12.2018р. контролюючий орган вбачає порушення п. 134.1, п. 134.2 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 115200 грн. (92160 грн. основного зобов`язання, 23040 грн. штрафні санкції).

Позивач не погодився з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх в адміністративному порядку шляхом подачі скарги до ДФС України в порядку ст. 56 Податкового кодексу України. Рішенням про результати розгляду скарги №16185/6/909911040725 від 08.04.2019 року ДФС України залишила скаргу без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тара-Трейд Ко" вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки винесені на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки, висновки якого зроблені формально, без належної перевірки та наявності будь-яких допустимих доказів протиправної поведінки позивача.

Враховуючи зазначене, позивач просить позов задовольнити та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Ухвалою суду від 03.05.2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Призначено судове засідання на 23.05.2019 року.

22.05.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами і доповненнями) Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Тара-Трейд Ко" (код 39216912) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток підприємства за 2016, 2017 роки та податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками: ПП "Авалон - 2" (код 39525849) за листопад 2015 року, ПП "Ставр і К" (код 39336375) за грудень 2015 року, ПП "Гарде Плюс" (код 39012097) за червень 2016 року, ПП "Ентер-Сел" (код 40717599) за вересень - жовтень 2016 року, ТОВ "Лотрекс" (код 41015715) за лютий 2017 року та подальшого використання (реалізації) придбаних у контрагентів-постачальників товару (робіт/послуг), відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності.

Відповідно ст. 20, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст.79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року, №2755-VІ підставою для проведення документальної позапланової перевірки стала виявлена недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків ТОВ "Тара-Трейд Ко", який не надав пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит від 25.11.2016 №7265/1/21-03-12-01-14.

За результатами проведеної перевірки на підставі наданих платником податків первинних документів, аналізу податкової звітності постачальників, фактичної можливості постачання товарів, встановлено факти, які доводять нереальність проведення господарських операцій ПП "Авалон - 2", ПП "Ставр і К", ПП "Гарде Плюс", ПП "Ентер-Сел".

В рамках кримінального провадження від 09.11.2015 (№ 32016060000000036) за фактом скоєного злочину передбаченого ч.2 ст.205 КК України припинено незаконну діяльність "конвертаційного центру", по якому вилучено значну кількість печаток СГД - учасників, серед яких і печатки контрагентів-постачальників ПП "Авалон - 2", ПП "Ставр і ОСОБА_1 ", ПП "Гарде Плюс".

Під час досудового розслідування виявлено, що невстановлені особи в період з 2013 року по теперішній час з метою прикриття незаконної діяльності, що полягає у незаконному формуванні податкового кредиту з ПДВ для суб`єктів реального сектору економіки, здійснили реєстрацію та перереєстрацію підприємств, які мають ознаки "фіктивності", у тому числі: ПП "Авалон - 2", ПП "Ставр і К", ПП "Гарде Плюс". Тобто, підписи на наданих до перевірки документах від зазначених постачальників не є дійсними, так як документи, що підписані невстановленими особами не мають статусу первинного документу. Таким чином, проводилося лише документування та перерахування коштів без фактичного здійснення господарських операцій між платниками податків.

30.10.2017 до ЄРДР внесені відомості під №32017100060000101 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч. 1 ст.205 КК України щодо суб`єктів господарювання, серед яких і ПП "Ентер-Сел".

В ході досудового розслідування встановлено, що підприємства з ознаками "фіктивності", у тому числі ПП "Ентер-Сел", створені з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету, тобто своїми діями в період 2016-2017 рр. сприяли умисному ухиленню від сплати податків реально діючим суб`єктам господарювання. Таким чином, по вказаному ланцюгу фіктивних та транзитних підприємств проводиться лише документообіг та перерахування коштів.

Відповідно до проведеного аналізу баз даних ІТС "Податковий блок", АІС "Податки", АІС "Митниця" встановлено, що контрагенти-постачальники ПП "Авалон - 2", ПП "Ставр і К", ПП "Гарде Плюс", ПП "Ентер-Сел" не здійснювали імпортні операції, що підтверджено даними поданих платниками податків звітності (податкові декларації з податку на додану вартість): по рядку 11 (ввезені на митну територію України товари, необоротні активи) показники не задекларовано.

Також, згідно баз даних ЄРПН, контрагенти-постачальники ПП "Авалон - 2", ПП "Ставр і К", ПП "Гарде Плюс", ПП "Ентер-Сел" не здійснювали придбання товарів, які в подальшому реалізовано на адресу ТОВ "Тара-Трейд Ко". Крім цього, в наданих вищевказаними постачальниками податкових декларацій з податку на додану вартість, відомості щодо придбання товарів у не платників ПДВ відсутні.

Вказане свідчить про відсутність факту законного джерела походження реалізованого товару (палети та брикети паливні хвойних порід, палетні заготовки, піддони дерев`яні колись використані, піддони дерев`яні євро), оскільки неможливо продати товар, який не був придбаним або виробленим на власних виробничих потужностях.

За результатами акту перевірки Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийнято та вручено ТОВ "Тара-Трейд Ко" податкові повідомлення-рішення:

- від 19.12.2018 № 0004801422 про донарахування ПДВ на суму 263500 грн., штрафні санкції 65875 грн.;

- від 19.12.2018 №0004811422 про донарахування податку на прибуток на суму 92160 грн., штрафні санкції 23040 гривень.

ТОВ "Тара-Трейд Ко" оскаржило вищезазначені податкові повідомлення - рішення до ДФС України. За рішенням ДФС України від 08.04.2019 №16185/6/99- 99-11-04-02-25 про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення від 19.12.2018 № 0004801422, 0004811422 залишено без змін, а скаргу платника - без задоволення.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому відсутні законні підстави для їх скасування.

23.05.2019 року розгляд справи відкладено на 30.05.2019 року для надання представнику позивача можливості ознайомитися з відзивом на позовну заяву.

У судове засідання, призначене на 30.05.2019 року, сторони з`явилися.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на позовних вимогах, просив суд задовольнити позов.

Представники відповідача у судовому засіданні по суті позову заперечували, просили у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши сторони та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

На підставі направлення від 01.11.2018 №742 виданого згідно наказу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 01.11.2018 №1210 головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок ризикових платників управління аудиту Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Ігнатенко Марією Анатоліївною згідно ст. 20, пп. 78.1.1 пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI (із змінами та доповненнями) проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Тара-Трейд Ко" (код 39216912), з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток підприємства за 2016, 2017 роки та податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками: ПП "Авалон - 2" (код 39525849) за листопад 2015 року, ПП "Ставр і К" (код 39336375) за грудень 2015 року, ПП "Гарде Плюс" (код 39012097) за червень 2016 року. ПП "Ентер - Сел" (код 40717599) за вересень - жовтень 2016 року, ТОВ "Лотрекс" (код 41015715) за лютий 2017 року та подальшого використання (реалізації) придбаних у контрагентів - постачальників товару (робіт/послуг), відображення здійснених фінансово - господарських операцій у податковій звітності, за результатами якої складено акт від 14.11.2018 року № 216/21-22-14-06/39216912.

Перевіркою встановлено порушення:

1. п.134.1, пп.134.2 ст.134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства за 2016 рік в сумі 92160 грн.;

2. п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, пп.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) ТОВ "Тара-Трейд Ко" (код 39216912) за період листопад - грудень 2015, червень, вересень - жовтень 2016 року завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 263500 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (р.25) за листопад 2015 року на суму ПДВ 61667 грн., за грудень 2015 року на суму ПДВ 93133 грн. та заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 18) за період червень 2016 року на суму ПДВ 6300 грн., за вересень 2016 року на суму ПДВ 51200 грн., за жовтень 2016 року на суму ПДВ 51200 гривень.

На підставі акту перевірки № 216/21-22-14-06 від 14.11.2018 року контролюючим органом 19.12.2018 року винесено податкові повідомлення-рішення №0004801422 та №0004811422.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0004801422 від 19.12.2018 року сума грошового зобов`язання становить 329375,00 грн.: за податковими зобов`язаннями - 263500 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 65875 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0004811422 від 19.12.2018 року сума грошового зобов`язання становить 115200 грн.: за податковими зобов`язаннями - 92160 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 23040 грн.

ТОВ "Тара-Трейд Ко" звернулося до ДФС України зі скаргою на податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі від 19.12.2018 року № 0004801422, № 0004811422 (вх. № 5189/6 від 08.02.2019).

За результатами розгляду скарги ТОВ "Тара-Трейд Ко", Державна фіскальна служба України прийняла рішення про результати розгляду скарги від 08.04.2019 року № 16185/6/99-99-1-04-02-25, відповідно до якого податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 19.12.2018 року № 0004801422, № 0004811422 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

В розумінні п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України "податковий кредит" - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Виходячи з вищевикладеного, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 №1936/11/13-11).

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV (надалі - Закон №996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) (надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), "господарські операції" - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз вищевикладених норм Закону №996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11.

При цьому, як зазначив Вищий адміністративний суд України в своїх ухвалах від 14.01.2015 №К/9991/72258/12, від 21.10.2014 №К/800/6170/14 та від 26.08.2014 №К/800/6501/14, податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою, другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Також істотне значення для встановлення судом факту реальності виконання договору саме із заявленим контрагентом є фактичні обставини укладення та виконання договору, обґрунтованість вибору контрагента.

За правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок довести обставини, що слугували підставою для прийняття оспорюваного акта індивідуальної дії, покладається на податкову інспекцією як на суб`єкта владних повноважень. Разом з тим, дане правило не виключає обов`язку платника довести обґрунтованість сформованих ним податкового кредиту по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) та правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податків.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що ТОВ Тара-Трейд Ко мало господарські відносини з контрагентами: ПП Авалон-2 , ПП Ставр і К , ПП Гарде Плюс , ПП Ентер-Сел .

Відносини з ПП Авалон-2 оформлені договорами поставки №25/11-15-1 та №25/11-15-2 від 25.11.2015 року (а.с.69-74).

За умовами зазначеного договору ПП Авалон-2 зобов`язується поставити, а ТОВ Тара-Трейд Ко прийняти і оплатити пелети та брикети паливні із деревини хвойних порід, на умовах визначених договором. Також, сторони домовились, що загальна кількість товару, що підлягала поставці за вказаними договорами вважається сума кількостей, вказаних у всіх узгоджених сторонами видаткових накладних.(п.2.3 Договору)

На виконання умов вказаного договору були виписані видаткові накладні: № РН-000124 від 26.11.2015 року, РН-000162 від 30.11.2015 року, РН-000147 від 28.11.2015 року, РН-000146 від 28.11.2015 року, РН-000163 від 30.11.2015 року, РН-000125 від 27.11.2015 року.(а.с.75, 78, 80, 82, 84, 86)

Поставка товару, згідно умов договорів поставки (п.3.1, 3.4 Договорів) здійснювалась постачальником на склад покупця.

Перевезення вантажу до складу позивача було здійснено ПП Кристал-П , вантажовідправником зазначений ПП Авалон-2 відповідно товарно-транспортних накладних: №26/11 від 26.11.2015 року, 27/11 від 27.11.2015 року, 30/11 від 30.11.2015 року, 28/11 від 28.11.2015 року, 28/11-2 від 28.11.2015 року, 30/11-2 від 30.11.2015 року.(а.с.76-77, 79, 81, 83, 85)

Отриманий товар, відповідно до акта перевірки, був оплачений позивачем згідно банківських виписок №№БВ-0000290 від 26.11.2015 року, БВ-0000318 від 18.12.2015 року, БВ-0000290 від 16.12.2015 року, БВ-0000302 від 08.12.2015 року, БВ-0000290 від 08.12.2015 року, БВ-0000294 від 01.12.2015 року, всього на загальну суму 370000,00 грн. (з яких ПДВ 61666,68 грн.) (а.с.16).

Факт використання придбаного товару - пелетів та брикетів паливних із деревини хвойних порід в господарській діяльності підприємства підтверджено також актами списання товарно-матеріальних цінностей на виробництво дерев`яних піддонів №ТТ000000043 від 30.11.2016, №ТТ000000042 від 31.10.2016 року, №ТТ000000041 від 30.09.2016 року, №ТТ000000040 від 31.08.2016 року, №ТТ000000039 від 29.07.2016 року, №ТТ000000038 від 30.06.2016 року, №ТТ000000037 від 31.05.2016 року, №ТТ000000036 від 29.04.2016 року, №ТТ000000033 від 29.01.2016 року, №ТТ000000034 від 29.02.2016 року, №ТТ000000044 від 30.12.2016 року, №ТТ000000035 від 31.03.2016 року №ТТ000000032 від 31.12.2015 року (а.с.96-104, 114-117) та актами списання товарно-матеріальних цінностей на опалення нежитлового-складського приміщення №ТТ000000030 від 30.11.2016 року, №ТТ000000029 від 29.04.2016 року, №ТТ000000027 від 29.02.2016 року, №ТТ000000024 від 29.11.2015 року, №ТТ000000025 від 30.12.2015 року, №ТТ000000026 від 30.01.2016 року, №ТТ000000028 від 31.03.2016 року, №ТТ000000029 від 31.10.2016 року, №ТТ000000031 від 30.12.2016 року (а.с.105-113).

На підставі зазначених правовідносин, згідно Акту перевірки, складені податкові накладні, віднесені в подальшому до податкового кредиту: №146 від 28.11.2015 року на суму (без ПДВ) 52083,33 грн. (ПДВ 10416,67 грн.), №125 від 27.11.2015 року на суму 52083,33 грн. (ПДВ 10416,67 грн.), №163 від 30.11.2015 року на суму 52083,33 грн. (ПДВ 10416,67 грн.), №162 від 30.11.2015 року на суму 52083,33 грн. (ПДВ 10416,67 грн.), №147 від 28.11.2015 року на суму 50000,00 грн. (ПДВ 10000,00 грн.), №124 від 26.11.2015 року на суму 50000,00 грн. (ПДВ 10000,00 грн.).

Як зазначено в Акті перевірки, вказані податкові накладні відповідно до вимог чинного законодавства зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суму ПДВ у загальному розмірі 61 666,68 грн. за зазначеними податковими накладними, виданими ПП Авалон-2 , була включена позивачем до складу податкового кредиту за листопад 2015 року.

За результатами дослідження вище перелічених первинних та інших документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій. Також зазначене не заперечується ГУ ДФС.

Крім того, відповідачем в акті не заперечується, що на час укладання та виконання зазначених вище правочинів ПП Авалон-2 було зареєстровано як юридичну особу та було платником податку на додану вартість.

Таким чином, зазначене підтверджує фактичне здійснення позивачем господарської операції щодо купівлі у ПП Авалон-2 продукції.

Відносини з іншим контрагентом - ПП Ставр і К оформлені договором поставки №10/12-15-1 від 10.12.2015 року (а.с.119-123).

За умовами зазначеного договору ПП Ставр і К зобов`язується поставити, а ТОВ Тара-Трейд Ко прийняти і оплатити пелетну заготовку. Також, сторони домовились, що загальна кількість товару, що підлягала поставці за вказаними договорами вважається сума кількостей, вказаних у всіх узгоджених сторонами видаткових накладних.(п.2.3 Договору)

На виконання умов вказаного договору були виписані видаткові накладні: № РН-000132 від 15.12.2015 року, РН-00133 від 17.12.2015 року, РН-00137 від 22.12.2015 року, РН-000136 від 21.12.2015 року, РН-00276 від 26.12.2015 року, РН-00190 від 25.12.2015 року, РН-00086 від 11.12.2015 року, РН-00282 від 28.12.2015 року, РН-00280 від 28.12.2015 року, РН-00277 від 27.12.2015 року, РН-00275 від 26.12.2015 року. (а.с. 124, 126, 128, 130, 132, 134, 136, 138, 140, 142, 144).

Поставка товару, згідно умов договорів поставки (п.3.1, 3.4 Договорів) здійснювалась постачальником на склад покупця.

Перевезення вантажу до складу позивача було здійснено ПП Кристал-П , відповідно товарно-транспортних накладних: №15/12 від 15.12.2015 року, 17/12 від 17.12.2015 року, 22/12 від 22.12.2015 року, 21/12 від 21.12.2015 року, 6/12-2 від 26.12.2015 року, 25/12 від 25.12.2015 року, 11/12 від 11.12.2015 року, 28/12 від 28.12.2015 року, 28/12-2 від 28.12.2015 року, 27/12 від 27.12.2015 року, 26/12 від 26.12.2015 року, (а.с. 125, 127, 129, 131, 133, 135, 137, 139, 141, 143, 145).

Також, позивачем 22.12.2015 року з ТОВ Ставр і К укладено договір надання транспортних послуг №22/12-15-1 (а.с.146), згідно якого ТОВ Ставр І К зобов`язується надати автотранспортні та експедиторські послуги, а ТОВ Тара-Трейд Ко оплатити їх.

На виконання умов вказаного договору були складені акти здачі-прийняття робіт №№ОУ-000295, ОУ-000296, ОУ-000300, ОУ-000297, ОУ-000299.

Отриманий товар та послуги, відповідно до акта перевірки був оплачений позивачем згідно банківських виписок, перелік яких наведений на стор. 13 Акту, всього на загальну суму 558800,00 грн. (з яких ПДВ 93133,36 грн.) (а.с.23).

На підставі зазначених правовідносин, згідно Акту перевірки, складені податкові накладні, перелік яких наведений на стор.14 Акту, віднесені в подальшому до податкового кредиту.

Як зазначено в Акті перевірки, вказані податкові накладні відповідно до вимог чинного законодавства зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суму ПДВ у загальному розмірі 93 133,28 грн. за зазначеними податковими накладними, виданими ПП Ставр і К , була включена позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2015 року.

За результатами дослідження вище перелічених первинних та інших документів, суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій. Також зазначене не заперечується ГУ ДФС.

Крім того, відповідачем в акті не заперечується, що на час укладання та виконання зазначених вище правочинів ПП Ставр і К було зареєстровано як юридичну особу та було платником податку на додану вартість.

Таким чином, зазначене підтверджує фактичне здійснення позивачем господарських операцій щодо купівлі у ПП Ставр і К продукції та послуг.

Відносини з іншим контрагентом - ПП Гарде-Плюс оформлені договором поставки №2706 від 27.06.2016 року (а.с.151-153).

За умовами зазначеного договору ПП Гарде-Плюс зобов`язується поставити, а ТОВ Тара-Трейд Ко прийняти і оплатити піддони дерев`яні, колись використані розміром 1200*800 в кількості 700 шт.

На виконання умов вказаного договору була виписана видаткова накладна: № РН-000058 від 29.06.2016 року (а.с. 154)

Поставка товару, згідно умов договорів поставки (п.4.1, 4.2 Договорів) здійснювалась постачальником на склад покупця.

Перевезення вантажу до складу позивача було здійснено ОСОБА_2 , замовником та вантажовідправником зазначено ПП Гарде-Плюс відповідно товарно-транспортної накладної №58 від 29.06.2016 року (а.с.155).

Отриманий товар, відповідно до акта перевірки був оплачений позивачем згідно платіжного доручення №1045 від 14.072016 року на загальну суму 37800,00 грн. (з яких ПДВ 6300,00 грн.)

На підставі зазначених правовідносин, згідно Акту перевірки, складена податкова накладна №58 від 29.06.2016 року на загальну суму 37800,00 грн. (з яких ПДВ 6300,00 грн.)

Як зазначено в Акті перевірки, вказані податкові накладні відповідно до вимог чинного законодавства зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суму ПДВ у загальному розмірі 6300,00 грн. за зазначеними податковими накладними, виданими ПП Гарде-Плюс , була включена позивачем до складу податкового кредиту за червень 2016 року.

За результатами дослідження вище перелічених первинних та інших документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій. Також зазначене не заперечується ГУ ДФС.

Крім того, відповідачем в акті не заперечується, що на час укладання та виконання зазначених вище правочинів ПП Гарде-Плюс було зареєстровано як юридичну особу та було платником податку на додану вартість.

Таким чином, зазначене підтверджує фактичне здійснення позивачем господарських операцій щодо купівлі у ПП Гарде-Плюс продукції.

Відносини з контрагентом ПП Ентер-Сел оформлені договором купівлі-продажу №01/09/16 від 01.09.2016 року (а.с.156-157).

За умовами зазначеного договору ПП Ентер-Сел зобов`язується поставити, а ТОВ Тара-Трейд Ко прийняти і оплатити піддони дерев`яні, бувші у використанні.

На виконання умов вказаного договору були виписані видаткові накладні: № РН-000052 від 10.10.2016 року, №РН-0000027 від 23.09.2016 року, РН-0000030 від 29.09.2016 року, РН-0000026 від 19.09.2016 року, РН-0000053 від 14.10.2016 року, РН-0000054 від 17.10.2016 року, РН-0000025 від 15.09.2016 року, РН-0000051 від 06.10.2016 року (а.с. 158, 160, 162, 164, 166, 168, 170, 172)

Перевезення вантажу до складу позивача було здійснено ОСОБА_3 , замовником та вантажовідправником зазначено ПП Ентер-Сел відповідно товарно-транспортних накладних №52 від 10.10.2016 року, №27 від 23.09.2016 року, №30 від 29.09.2016 року, №26 від 19.09.2016 року, №53 від 14.10.2016 року, №54 від 17.10.2016 року, №25 від 15.09.2016 року, №51 від 06.10.2016 року (а.с.159, 161, 163, 165, 167, 169, 171, 173).

Отриманий товар, відповідно до акта перевірки був оплачений позивачем згідно платіжних доручень від 10.10.2016 року та від 26.10.2016 року на загальну суму 307200,00 грн. (з яких ПДВ 102400,00 грн.) кожна.

На підставі зазначених правовідносин, згідно Акту перевірки, складено вісім податкових накладних (згідно переліку, наведеному на стор.26 Акту) на загальну суму 512000,00 грн. (ПДВ 102400,00 грн.)

Як зазначено в Акті перевірки, вказані податкові накладні відповідно до вимог чинного законодавства зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суму ПДВ у загальному розмірі 102400,00 грн. за зазначеними податковими накладними, виданими ПП Ентер-Сел , була включена позивачем до складу податкового кредиту за вересень-жовтень 2016 року.

За результатами дослідження вище перелічених первинних та інших документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій. Також зазначене не заперечується ГУ ДФС.

Крім того, відповідачем в акті не заперечується, що на час укладання та виконання зазначених вище правочинів ПП Ентер-Сел було зареєстровано як юридичну особу та було платником податку на додану вартість.

Таким чином, зазначене підтверджує фактичне здійснення позивачем господарських операцій щодо купівлі у ПП Ентер-Сел продукції.

Більш того, з наявних матеріалів справи чітко прослідковується наявність взаємозв`язку між витратами позивача на придбання товару у ПП Авалон-2 , ПП Ентер-Сел , ПП Гарде Плюс , ПП Ставр і К та здійсненням ним господарської діяльності.

Так, зокрема, судом встановлено, що ТОВ Тара-Трейд Ко є підприємством, основним видом економічної діяльності якого є виробництво дерев`яної тари . З цією метою підприємство отримало дозвіл на виконання лісосічних робіт №026.16.65, на експлуатацію технологічного устаткування деревообробної промисловості №089.15.65, а також посвідчення про реєстрацію особи, яка здійснює господарську діяльність з виробництва та маркування дерев`яного пакувального матеріалу №667 від 22.10.2015 року (а.с.51-53).

Також, в користування підприємства на праві оренди, в спірний період, перебуває сушильна камера (договір та акт приймання-передавання об`єкту оренди на а.с.54-57), в якій згідно пояснень позивача відбувається сушка деревини для виробництва дерев`яних піддонів та складські площі (договір на а.с.58-59, 60-67). В якості палива для сушильної камери та для обігріву складського приміщення використовувалось, в тому числі придбані у ПП Авалон-2 пелети та брикети.

Окрім зазначеного, згідно наданої позивачем калькуляції собівартості продукції (а.с.87-95) для виробництва піддонів дерев`яних з карантинною обробкою в процесі виробництва використовуються в тому числі пелети паливні. Для інших різновидів дерев`яної тари, яка реалізується позивачем також використовуються палетні заготовки та бувші у використанні палети.

Також, ТОВ Тара-Трейд Ко надано докази подальшої реалізації виготовлених та придбаних раніше піддонів своїм контрагентам (а.с.174-194).

Як вбачається з матеріалів самої перевірки та доданих до позову документів, ТОВ Тара-Трейд Ко придбало товари, які в подальшому використало з метою виробництва дерев`яних піддонів.

Отже, матеріалами справи підтверджено факт використання позивачем придбаної у ПП Авалон-2 , ПП Ставр і К , ПП Гарде Плюс , ПП Ентер-Сел товарів та послуг у власній господарській діяльності, а саме для виробництва та реалізації дерев`яної тари.

В той же час, відповідач не надав суду докази на спростування таких доводів позивача.

Також, суд не бере до уваги посилання відповідача, як на обґрунтування своїх висновків, на відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності у контрагентів позивача, оскільки такі висновки неможливо зробити без належної перевірки діяльності суб`єкта господарювання, яка з пояснень представника відповідача проведена не була.

Крім того, суд звертає увагу на те, що жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних ресурсів відповідачем суду не надано, а відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Окрім того, в законодавстві відсутня норма, яка б зобов`язувала підприємство перевіряти наявність таких ресурсів у контрагента та формувати податковий кредит лише за їх наявності.

Окрім зазначеного, суд критично ставиться до посилання відповідача, як на доказ правомірності своїх висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, на податкову інформацію, яка наявна в базах даних відповідача відносно ПП Авалон-2 , ПП Ставр і К , ПП Гарде Плюс , ПП Ентер-Сел та їх контрагентів.

Суд звертає увагу на те, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку.

Не є обов`язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов`язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, будь-яка неправомірна діяльність контрагентів (наприклад, їх "фіктивність", відносини з іншими контрагентами) не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки згідно статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відтак, вищевказана податкова інформація відносно ПП Авалон-2 , ПП Ставр і К , ПП Гарде Плюс , ПП Ентер-Сел та їх контрагентів не є належними та допустимим доказами у справі, а висновки про відсутність умов у постачальників позивача для здійснення фінансово-господарської діяльності зроблені на підставі службової інформації, що є недостатньою для визнання угод, укладених із позивачем, такими, що не спричинили реальних юридичних наслідків.

Висновки щодо відсутності у контрагентів позивача реалізованого йому товару взагалі зроблені контролюючим органом на підставі аналізу даних ЄРПН без зазначення періоду господарської діяльності, який вивчався ГУ ДФС та без надання суду доказів такого аналізу.

Також, суд не бере до уваги посилання відповідача на наявність кримінальних проваджень внесених до реєстру досудових розслідувань за № 32016060000000036 та №32017100060000101, щодо суб`єктів господарювання, серед яких є й контрагенти ТОВ Тара-Трейд Ко , оскільки, по-перше, в зазначених кримінальних провадженнях відсутні вироки (вбачається з облікових карток суб`єктів фіктивного підприємництва, наявних в т.с.2 а.с.85-91 та підтверджено поясненнями представників ГУ ДФС в судовому засіданні), а по-друге, з наданих суду доказів, вбачається, що єдиним документом, що містить згадування про контрагентів позивача є витяг з кримінального провадження №32015060000000080. При цьому, суд зазначає, що сам по собі витяг не є процесуальним документом, що надає особі статус учасника кримінального провадження, натомість інших документів для підтвердження відповідного статусу контрагентів позивача або його посадовим особам ГУ ДФС не надано.

До того ж, міжнародні стандарти у галузі судочинства послідовно стверджують про неприпустимість нехтування презумпцією невинуватості та правом на справедливий судовий розгляд (постанова Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 808/3837/16).

Формальне посилання фіскального органу на існування кримінальних проваджень №32016060000000036, №32017100060000101 не може бути підставою для висновків щодо нереальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами.

Окрім наведеного, в якості аргументу, контролюючим органом зазначено, що в рамках кримінального провадження за № 32016060000000036 органами досудового слідства вилучено значну кількість печаток суб`єктів господарської діяльності, серед яких й печатки ПП Авалон-2 , ПП Ставр і К , ПП Гарде Плюс , проте в Акті перевірки відсутні посилання на докази, що підтверджують факт вилучення печаток. В свою чергу, надана під час судового розгляду справи ухвала Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2017 року в справі №757/65247/17-К (т.с.2 а.с.94-97) є процесуальним документом, яким надано дозвіл на тимчасовий доступ та вилучення документів фінансово-господарської діяльності підприємств, а не процесуальним документом, який підтверджує вилучення відповідних документів.

Також, суд критично оцінює посилання відповідача, як на доказ здійснення ТОВ Тара-Трейд Ко безпідставного документального оформлення придбання товарів та послуг у контрагентів ПП Авалон-2 , ПП Ставр і К , ПП Гарде Плюс на інформацію оперативного управління ГУ ДФС у Херсонській області та відомості з АДС УДМС України в Херсонській області про відсутність ОСОБА_4 - директора зазначених підприємств на території України, оскільки, по-перше, ГУ ДФС не надано доказів на підтвердження зазначеної інформації, а, по-друге, зазначене твердження ГУ ДФС в Акті перевірки, на відміну від пояснень представника в судовому засіданні, сформульоване як місце перебування ОСОБА_4 невідоме , що не дає підстав вважати, що ОСОБА_4 відсутній на території України, а лише свідчить, що його місцезнаходження невідоме податковому органу.

За правилами, визначеними частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Таким чином, твердження відповідача про те, що операції з придбання товарів та послуг у ПП Авалон-2 , ПП Ставр і К , ПП Гарде Плюс , ПП Ентер-Сел не відбулися судом оцінюються критично, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях. Факт наявності у сторін правочину протиправного умислу при його укладенні відповідачем не доведено.

Крім того, головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, а не податковою інформацією. Вказані ж в податковій інформації, в акті податкового органу доводи не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що податковий орган переважно обґрунтовує правомірність свого рішення нереальністю спірних господарських операцій між позивачем та ПП Авалон-2 , ПП Ставр і К , ПП Гарде Плюс , ПП Ентер-Сел . Втім, сам акт перевірки не містить будь-якого документального підтвердження щодо відсутності фінансово-господарських відносин позивача по взаєморозрахункам з цим контрагентами, а викладені у ньому висновки щодо нереальності укладених правочинів не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

В силу п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі "Інтерсплав проти України").

Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. ("Булвес" АД проти Болгарії") зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є "власністю" у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов`язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов`язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону "Про ПДВ" стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов`язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов`язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

Таким чином, судом досліджені первинні документи та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту та валових витрат на підставі податкових накладних виданих контрагентом, які на час здійснення господарських операцій були зареєстровані у встановленому законодавством порядку.

В свою чергу, відповідачем в обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на інформації, отриманої виключно з інформаційних баз даних податкових органів, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Висновки зазначеного змісту у схожій або ідентичній редакції були неодноразово викладені в постановах Верховного Суду (Судові рішення: справа № 808/2090/14 від 24.01.2019 року, справа №805/5028/15-а від 24.01.2019 року, справа 870/370/12 від 05.02.2019 року, справа №809/1155/17 від 31.01.2019 року).

Також, згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в ухвалі від 10.10.2012 за №К-24491/10, "за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань".

В ході розгляду даної справи відповідачем не було надано до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ПП Авалон-2 , ПП Ставр і К , ПП Гарде Плюс , ПП Ентер-Сел , а також жодних достовірних документальних доказів на підтвердження фактів підписання договорів поставок та первинних документів до них не уповноваженими на те особами.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в порядку статті 77 КАС України, а відтак заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у сумі 6668,64 грн. відповідно до платіжного доручення № 1135 від 17.04.2019 року.

За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, сплачена сума судового збору у сумі 6668,64 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Херсонській області,Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Керуючись статтями 139, 241-246, 205, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73000, м.Херсон, пр-т Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) №0004801422 від 19.12.2018 року та №0004811422.

Стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (73000, м.Херсон, пр-т Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Тара-Трейд Ко" (73003, м.Херсон, вул. Українська, 79, кв.17, код ЄДРПОУ 39216912) судовий збір у сумі 6668 (шість тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 64 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 07 червня 2019 р.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 111030300