Рішення

від 07.06.2019 по справі 560/1334/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 560/1334/19

РІШЕННЯ

іменем України

07 червня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фермерське господарство "Джури" , ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування відмов, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулися до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просили суд:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про затвердження проекту землеустрою ОСОБА_3., ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із земель, що знаходяться в користуванні на умовах оренди ОСОБА_2 ФГ Джури для подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області затвердити ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із земель, що знаходяться в користуванні на умовах оренди ОСОБА_2 ФГ Джури для подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства.

Ухвалою від 26 квітня 2019 року Хмельницьким окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі та залучено як третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - ОСОБА_2 , Фермерське господарство "Джури".

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.04.2019 роз`єднані в окремі провадження позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у справі №560/1282/19.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку виготовлено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, та отримано Висновок про його погодження. Проте, після надходження Проекту землеустрою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на затвердження, позивачу відмовлено у такому затвердженні. Позивач вказує, що відповідачем грубо порушено норми ст. 118 Земельного кодексу України, оскільки визначених законом підстав для відмови у затвердженні Проекту землеустрою не було.

Справа розглянута справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Від представника відповідача 20.05.2019 надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Відповідач зазначає, що безоплатно передати земельну ділянку члену фермерського господарства із земель державної власності для ведення фермерського господарства можливо лише у разі перебування такої земельної ділянки в його користуванні, тобто в користуванні члена фермерського господарства або юридичної особи-фермерського господарства. Проте, позивач надавав лише договір оренди земельної ділянки площею 11,5636 га між Головним управлінням Держземагентства та ОСОБА_2 . Однак, цей договір не міг підтверджувати право позивача чи ФГ Джури на користування земельною ділянкою площею 1,0528 га. Отже, позивач не надав жодного доказу, який би підтверджував права орендаря ФГ Джури чи позивача.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача надали пояснення до позову, в яких зазначили, що проти позовних вимог позивача не заперечують.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 є засновником та головою Фермерського господарства "Джури", код ЄДРПОУ 39090044. Місцезнаходження вказаної юридичної особи: вул. Набережна, 2А, с. Пархомівці, Хмельницький район, Хмельницька область, 31342.

Фермерське господарство створено на підставі того, що ОСОБА_2 , надано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення Фермерського господарства, згідно з наказу Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 28.10.2013 р. № ХМ/6825085400:02:003/00000874 від 28.10.2013 р. та договору оренди землі №17 від 26.12.2013 р.

Даній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1 .

Згідно з статутом Фермерського господарства "Джури" засновником та головою господарства є ОСОБА_2 , членами господарства є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 .

Головою фермерського господарства прийнято рішення, яке оформлене Протоколом про розподіл земельних ділянок між громадянами, яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із земель, що знаходяться в користуванні на умовах оренди засновника ОСОБА_2 ФГ "Джури" для подальшої передачі у власність членам для ведення фермерського господарства у наступних розмірах: ОСОБА_2 - 1,9791 га, ОСОБА_4 - 1,8588 га, ОСОБА_3 - 1,8588 га, ОСОБА_5 - 2,4431 га, ОСОБА_1 - 1,0528 га, ФГ "Джури" - 2,3710 га.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 28.04.2017 №22-7779-СГ надано позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні на умовах оренди ОСОБА_2 на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

ТОВ "Земельно-консалтинговим агентством "СТС" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у розмірі земельної частки (паю) на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, із земель, що знаходяться в користуванні на умовах оренди ОСОБА_2 ФГ "Джури" для подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства яка розташована на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер НОМЕР_2 .

Позивач 13.11.2017 звернувся із клопотанням до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 1,0528 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , що розташована за межами населених пунктів Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області безоплатно у власність для ведення фермерського господарства.

Відповідачем розглянуто клопотання та надано листом відповідь від 21.11.2017 №Я-30085/0-15186/6-17 про відмову у затвердженні проекту землеустрою у зв`язку з тим, що у поданому проекті землеустрою відсутня згода користувача на припинення права постійного користування земельною ділянкою.

22.02.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.

Проте, листом від 07.03.2018 №Я-2953/0-2671/0/95-18 відповідач відмовив у зв`язку з тим, що у проекті землеустрою відсутній каталог координат поворотних точок з відміткою державного кадастрового реєстратора, а також дана земельна ділянка перебуває у користуванні третіх осіб.

Позивач повторно звернувся до відповідача із заявою щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю) з метою подальшої передачі безоплатно у власність.

Однак, відповідач листом від 19.11.2018 №Я-14492/0-7517/0/95-18, повідомив про те, що земельна ділянка не перебуває у користуванні ФГ "Джури", а тому відсутні правові підстави для передачі запитуваної земельної ділянки у власність відповідно до ст. 32 ЗК України.

Позивач не погоджуючись з такими діями відповідача звернувся до суду за захистом своїх прав.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Питання набуття права власності чи користування на земельні ділянки державної або комунальної власності врегульовано Земельним кодексом України (далі ЗК України).

Пунктом "а" статті 22 ЗК України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про фермерське господарство" землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Частиною 2 статті 13 Закону України "Про фермерське господарство" визначено, що членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Отже, позивач, як член фермерського господарства, має право на безоплатне одержання у приватну власність земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Згідно з ч.1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 ЗК України).

Згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до пункту "а" ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 8 статті 118 ЗК України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст. 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно із висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 28.07.2017 №9158/82-17, проект землеустрою був погоджений Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області.

Відповідно до ч. 9 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

З аналізу наведених норм вбачається, що відмова у затвердженні проекту землеустрою можлива лише у випадку відсутності його погодження в порядку ст. 186 - 1 ЗК України. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку ст. 186 - 1України, норми ст.118 ЗК України не містять.

Таким чином, відповідач протиправно відмовив позивачу у затвердженні проекту землеустрою, оскільки законом не визначено чіткого переліку підстав для такої відмови

Як було встановлено судом, відповідач надав відмову у затвердженні проекту землеустрою, з підстав того, що земельна ділянка, яку має намір отримати позивач, перебуває в користуванні гр. ОСОБА_2 згідно договору оренди землі №17 від 26.12.2013, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 10076753 від 20.01.2014 року. Таким чином, земельна ділянка не перебуває у користуванні ФГ Джури , тому відсутні правові підстави для передачі зазначеної земельної ділянки у власність відповідно до статті 32 Земельною кодексу України.

Суд не бере до уваги доводи відповідача, оскільки вказані норми ст.31, 32 ЗК України є самостійними та встановлюють різні правові позиції.

Стаття 31 ЗК України визначає із яких земельних ділянок можуть складатися землі фермерського господарства, в той час як ст. 32 ЗК України визначає приватизацію земельних ділянок членами фермерських господарств, зокрема, право члена фермерського господарства на одержання безоплатно у власність земельної ділянки, вже наданої йому у користування (ч.1 вказаної статті).

У даному випадку позивач, як член фермерського господарства, має намір скористатися своїм правом на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю), за рахунок, зокрема земельної ділянки, що використовується фермерським господарством.

Тому, посилання відповідача на норми статті 32 ЗК України є необґрунтованими та безпідставними.

Як було встановлено судом, відповідно до Договору оренди № 17 від 26.12.2013 укладеного між Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області та ОСОБА_2 надається в строкове платне користування земельна ділянка сільськогосподарського призначення, кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 11,5636 га, для ведення фермерського господарства.

Відповідач зазначає, що оскільки земельна ділянка перебуває у постійному користуванні громадянина ОСОБА_2 , то вона не може вважатися земельною ділянкою фермерського господарства, а відтак не підлягає передачі у приватну власність членам фермерського господарства на підставі ст. 31 ЗК України.

Суд критично оцінює такі доводи відповідача та вказує на те, що відповідно до статті 9 Закону №2009-XII, після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства до відповідної Ради народних депутатів подається заява, статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва, список осіб, які виявили бажання створити його (із зазначенням прізвища, імені та по батькові голови), і документ про внесення плати за державну реєстрацію.

За державну реєстрацію справляється плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Тобто, процедура створення фермерського господарства передбачала першочергове отримання у користування громадянином земельної ділянки для створення такого господарства та отримання відповідного Державного акту. Після отримання такого Державного акту та здійснення державної реєстрації, фермерське господарство набувало статусу юридичної особи.

Як було встановлено судом, фермерське господарство "Джури", зареєстроване на території Пархомовецької сільської ради 10.02.2014 та свою господарську діяльність провадить на земельній ділянці площею 11,5636 га, що надавалася згідно договору оренди № 17 від 26.12.2013 Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області засновнику фермерського господарства ОСОБА_2 для створення цього господарства.

Таким чином, земельна ділянка площею 11,5636 га, яка підлягає поділу між членами фермерського господарства, зокрема і позивачу, відноситься до земель, що використовуються фермерським господарством.

Отже, судом спростовуються посилання відповідача на те, що земельна ділянка площею 11,5636 га, що підлягає поділу між членами фермерського господарства, не може бути надана у власність членам фермерського господарства, оскільки не належить на праві користування саме такому господарству.

Судом також було встановлено, що, ОСОБА_2 , який являється і засновником і керівником фермерського господарства "Джури" надав Протокол ФГ "Джури" про розподіл земельних ділянок між громадянами (членами фермерського господарства) яким надано дозвіл на розробку Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із земель, що знаходиться в користуванні на умовах оренди засновника ОСОБА_2 , ФГ "Джури" для подальшої передачі у власність наступним чином: ОСОБА_2 - 1,9791 га, ОСОБА_4 - 1,8588 га, ОСОБА_3 - 1,8588 га, ОСОБА_5 - 2,4431 га, ОСОБА_1 - 1,0528 га, ФГ "Джури" - 2,3710 га.

Окрім того, в матеріалах справи міститься витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.09.2017, на заяву від 13.09.2017, з якої вбачається, що земельній ділянці прощею 1,0528 га присвоєно кадастровий номер НОМЕР_2 ; цільове призначення - для ведення фермерського господарства; категорія земель - землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства.

Тобто, при розробленні проекту землеустрою, земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер, що ідентифікує таку ділянку як окрему.

Отже, позовна вимога про визнання протиправною та скасування відмови Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області викладеної у листі від 19.11.2018 №Я-14492/0-7517/0/95-18, про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) (площею 1,0528 га, кадастровий номер НОМЕР_2 ) на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із земель, що знаходяться в користуванні на умовах оренди ОСОБА_2 ФГ Джури для подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства, належить до задоволення.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) (площею 1,0528 га, кадастровий номер НОМЕР_2 ) на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із земель, що знаходяться в користуванні на умовах оренди ОСОБА_2 ФГ Джури для подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства, суд зазначає наступне.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим ч.2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Згідно з ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Аналізуючи дані положення, суд дійшов висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати відповідача затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) (площею 1,0528 га, кадастровий номер НОМЕР_2 ) на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із земель, що знаходяться в користуванні на умовах оренди ОСОБА_2 ФГ Джури для подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкти владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню судові витрати у вигляді судового збору на загальну суму 1536,80 грн., сплаченого позивачем за квитанцією № ПН3050 від 19.04.2019.

Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, викладену у листі від 19.11.2018 №Я-14492/0-7517/0/95-18, про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) (площею 1,0528 га , кадастровий номер НОМЕР_2 ) на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із земель, що знаходяться в користуванні на умовах оренди ОСОБА_2 ФГ Джури для подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) (площею 1,0528 га, кадастровий номер НОМЕР_2 ) на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із земель, що знаходяться в користуванні на умовах оренди ОСОБА_2 ФГ Джури для подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір сумі 1536,80 (тисячу п`ятсот тридцять шість грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадатру в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) Відповідач:Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39767479) Треті особи:Фермерське господарство "Джури" (31342, Хмельницька область, Хмельницький район, село Пархомівці, вул. Незалежності, 2А) , код ЄДРПОУ - 39090044) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ).

Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький