Рішення

від 21.05.2019 по справі 580/487/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року справа № 580/487/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Кучеренко І.О.,

представник позивача ОСОБА_1 В ОСОБА_2 . - за ордером,

представника відповідача Радченко О.П. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000821302 від 18.01.2019;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000841302 від 18.01.2019.

Позов мотивований тим, що спірні рішення прийняті за відсутності податкового порушення. Зокрема, позивач стверджував, що правочини з його контрагентами відбувалися реально, про що свідчать наявні у нього документи бухгалтерського та податкового обліку. Тому просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 25.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне провадження та призначено підготовче засідання. Установлено відповідачу строк тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження для надання відзиву на позовну заяву.

12.03.2019 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Вказував, що спірні рішення прийнято із-за виявленого податковою перевіркою факту заниження оподатковуваного доходу за взаємовідносинами з ПП Трейдінг-Агро , ТОВ Агротрейдсервіс , ПП Лана Агро , ПП Вінс Груп . Відповідач наголошує на відсутності доказів щодо транспортування товару, а також здійснення навантажувально/розвантажувальних робіт. Також вказував, що позивач занизив чистий дохід, внаслідок формування витрат на придбання ТМЦ собівартість відвантаженого ФОП ОСОБА_4 товару, жохід по яких не було відображено у звітності.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та оцінивши заявлені доводи сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Позивач створений як юридична особа з 02.03.2016 (код ЄДРПОУ 40316252).

Суд встановив, що на підставі наказу від 24.10.2018 №2060 службові особи відповідача здійснили документальну планову виїзну перевірку дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого за період з 01.01.2017 до 31.12.2017 (далі - акт перевірки).

В акті зафіксовано допущення порушення позивачем вимог, зокрема:

п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), внаслідок чого за 2017 рік донараховано зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 1488093,00 грн.;

ст.163, 168, п.16-1 підрозділу 10 Розділу 10 ПК України, в результаті чого позивачу донараховано військовий збір за 2017 рік на суму 124008,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки податковий орган прийняв спірні ППР від 18.01.2019:

№0000821302 про збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 2232140,00 коп. (1488093,00 грн. - основний платіж та 744047,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція);

№0000841302 про збільшення позивачу грошового зобов`язання з військового збору у сумі 186012,00 коп. (124008,00 грн. - основний платіж та 62004,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція).

Надаючи оцінку спірним рішенням суд врахував норми ПК України в редакції станом на час здійснення спірної господарської операції.

Так, відповідно до вимог ст.162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є:

фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

податковий агент.

Об`єктом оподаткування резидента згідно з п.163.1 ст.163 ПК України є:

загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до вимог ст.164 ПК України базою оподаткування ПДФО є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

На підставі п.177.1. ст.177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно з п. 167.1. ст.167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Об`єктом оподаткування згідно з п.177.2. ст.177 ПК України є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

П.177.3. с.177 ПК України визначено, що для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

На підставі п.177.4. ст.177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

Оцінюючи доводи щодо сумнівів відповідача у реальному виконанні правочинів з вищевказаними контрагентами суд врахував, що 02.11.2017 позивач уклав з ТОВ СП Агротрейдсервіс договір поставки №0111/17, предметом якого є поставка сільськогосподарської продукції.

Згідно з рахунком-фактурою від 03.11.2017 №0000000001 позивач на підставі зазначеного договору придбав у вказаного товариства горіх у шкарлупі у кількості 22000 кг, вартістю 408100,00 грн. Отримання товару підтверджується видатковою накладною від 03.11.2017 №0000000001 на цю суму та актом приймання-передачі товару, а транспортування - ТТН від 03.11.2017 №АТ0311.

Згідно з рахунком-фактурою від 10.11.2017 №0000000002 позивач на підставі зазначеного договору придбав у вказаного товариства насіння гарбуза у кількості 13310 кг, вартістю 259545,00 грн. Отримання товару підтверджується видатковою накладною від 10.11.2017 №0000000002 на цю суму та актом приймання-передачі товару, а транспортування - ТТН від 10.11.2017 №АТ1011.

Згідно з рахунком-фактурою від 24.11.2017 №0000000003 позивач на підставі зазначеного договору придбав у вказаного товариства насіння гарбуза у кількості 10000 кг та ядро горіха мікс, вартістю 785560,00 грн. Отримання товару підтверджується видатковою накладною від 24.11.2017 №0000000003 на цю суму та актом приймання-передачі товару, а транспортування - ТТН від 24.11.2017 №АТ2411.

Згідно з рахунком-фактурою від 18.12.2017 №0000000004 позивач на підставі зазначеного договору придбав у вказаного товариства горіх у шкарлупі у кількості 24575кг, вартістю 691768,00 грн. Отримання товару підтверджується видатковою накладною від 18.12.2017 №0000000004 на цю суму та актом приймання-передачі товару, а транспортування - ТТН від 18.12.2017 №АТ1011.

Оплата товару здійснена платіжними дорученнями від 03.11.2017 №348, від 06.11.2017 №380, від 10.11.2017 №448, від 27.11.2017 №534, від 28.11.2017 №559, від 29.11.2017 №569, від 04.12.2017 №632, від 06.12.2017 №657, від 08.12.2017 №686, від 20.12.2017 №753, від 26.12.2017 №820, від 28.12.2017 №839.

Подальша реалізація придбаного товару підтверджена наданими суду митними деклараціями щодо продажу його за межі митної території України (а.с. 50, 56, 66, 68).

03.02.2017 позивач уклав з ПП Трейдінг-Агро договір поставки №0203/17, предметом якого є поставка сільськогосподарської продукції.

Згідно з рахунком-фактурою від 28.04.2017 №0000000001 позивач на підставі зазначеного договору придбав у вказаного товариства ядро горіха у кількості 21000 кг, вартістю 941200,00 грн. Отримання товару підтверджується видатковою накладною від 28.04.2017 №0000000001 на цю суму та актом приймання-передачі товару, а транспортування - ТТН від 28.04.2017 №АТ2804.

Згідно з рахунком-фактурою від 03.05.2017 №0000000002 позивач на підставі зазначеного договору придбав у вказаного товариства ядро горіха у кількості 650 кг, вартістю 156000,00 грн. Отримання товару підтверджується видатковою накладною від 03.05.2017 №0000000002 на цю суму та актом приймання-передачі товару.

Подальша реалізація придбаного товару підтверджена наданою суду видатковою накладною від 31.05.2017 №РН.0000138 щодо продажу його ТОВ Черкасихліб (а.с. 91).

Оплата товару здійснена платіжними дорученнями від 22.02.2017 №114, від 23.02.2017 №123, від 24.02.2017 №138, від 28.02.2017 №183, від 01.03.2017 №195.

02.11.2017 позивач уклав з ПП Вінс-Групп договір поставки №0113/17, предметом якого є поставка сільськогосподарської продукції.

Згідно з рахунком-фактурою від 03.11.2017 №0000000001 позивач на підставі зазначеного договору придбав у вказаного товариства насіння гарбуза у кількості 21000 кг, вартістю 389550,00 грн. Отримання товару підтверджується видатковою накладною від 03.11.2017 №0000000001 на цю суму та актом приймання-передачі товару, а транспортування - ТТН від 03.11.2017 №123322МА.

Згідно з рахунком-фактурою від 15.11.2017 №0000000002 позивач на підставі зазначеного договору придбав у вказаного товариства ядро горіха у кількості 500 кг та горіх у шкарлупі - 23500 кг, вартістю 505055,00грн. Отримання товару підтверджується видатковою накладною від 15.11.2017 №0000000002 на цю суму та актом приймання-передачі товару, а транспортування - ТТН від 15.11.2017 №ВГ1511.

Згідно з рахунком-фактурою від 08.12.2017 №0000000003 позивач на підставі зазначеного договору придбав у вказаного товариства ядро горіха мікс у кількості 6000 кг, вартістю 505080,00грн. Отримання товару підтверджується видатковою накладною від 08.12.2017 №0000000003 на цю суму та актом приймання-передачі товару, а транспортування - ТТН від 08.12.2017 №ВГ0812.

Згідно з рахунком-фактурою від 22.12.2017 №0000000004 позивач на підставі зазначеного договору придбав у вказаного товариства горіх у шкарлупі в кількості 38910 кг, вартістю 1095316,50грн. Отримання товару підтверджується видатковою накладною від 22.12.2017 №0000000004 на цю суму та актом приймання-передачі товару, а транспортування - ТТН від 22.12.2017 №ВГ2212, №ВГ2212/1.

Подальша реалізація придбаного товару підтверджена наданими суду митними деклараціями щодо продажу його за межі митної території України (а.с.100, 106, 106, 113, 114, 120, 122).

Оплата товару здійснена платіжними дорученнями (а.с.123-130).

02.11.2017 позивач уклав з ПП Лана-Агро договір поставки №0112/17, предметом якого є поставка сільськогосподарської продукції.

Згідно з рахунком-фактурою від 03.11.2017 №00000001 позивач на підставі зазначеного договору придбав у вказаного товариства насіння гарбуза у кількості 23000 кг, вартістю 425500,00 грн. Отримання товару підтверджується видатковою накладною від 03.11.2017 №00000001 на цю суму та актом приймання-передачі товару, а транспортування - ТТН від 03.11.2017 №ЛА0311.

Згідно з рахунком-фактурою від 17.11.2017 №00000002 позивач на підставі зазначеного договору придбав у вказаного товариства насіння гарбуза у кількості 23000кг, вартістю 448960,00грн. Отримання товару підтверджується видатковою накладною від 17.11.2017 №00000002 на цю суму та актом приймання-передачі товару, а транспортування - ТТН від 17.11.2017 №ЛА1711.

Згідно з рахунком-фактурою від 01.12.2017 №00000003 позивач на підставі зазначеного договору придбав у вказаного товариства ядро горіха мікс у кількості 13000кг, вартістю 1099540,00грн. Отримання товару підтверджується видатковою накладною від 01.12.2017 №00000003 на цю суму та актом приймання-передачі товару, а транспортування - ТТН від 01.12.2017 №ЛА0112.

Згідно з рахунком-фактурою від 15.12.2017 №00000004 позивач на підставі зазначеного договору придбав у вказаного товариства горіх у шкарлупі в кількості 12487 кг, вартістю 245993,90грн. Отримання товару підтверджується видатковою накладною від 15.12.2017 №00000004 на цю суму та актом приймання-передачі товару, а транспортування - ТТН від 22.12.2017 №ЛА1512.

Подальша реалізація придбаного товару підтверджена наданими суду митними деклараціями щодо продажу його за межі митної території України та видатковими накладними про подальший продаж ТОВ Самтек-сервіс (а.с.136, ,138, 144, 150, 153-154, 159).

Оплата товару здійснена згідно з платіжними дорученнями (а.с.160-166).

Ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон №996- ХІV) передбачено, що первинний документ - це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Законодавством не визначений вичерпний перелік документів, які можуть вважатися первинними, відтак таким, що підтверджують проведення господарської операції і на підставі яких формується звітність. Відсутність деяких реквізитів в одному з первинних документів не робить автоматично господарську операцію такою, що не відбулася.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону № 996-ХІV встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суд врахував, що на підтвердження реальності здійснення правочинів з вищевказаними контрагентами у позивача наявні належним чином оформлені, скріплені печатками сторін та підписами уповноважених осіб первинні бухгалтерські документи, які дають змогу установити характер та обсяг здійснених операцій.

Стосовно доводів відповідача про відсутність доказів здійснення навантажувально/розвантажувальних робіт, суд зазначає, що 18.01.2017 позивач уклав з Державною установою Черкаська виправна колонія (№62) договір №4, предметом якого є надання послуг з використання праці спецконтингенту для виконання робіт на виробничих об`єктах.

Табелями обліку робочого часу за листопад-грудень 2017 року та актами здачі-прийняття робіт від 30.11.2017 б/н і від 29.12.2017 б/н підтверджено виконання робіт на підставі зазначеного договору.

Доводи позивача про відсутність доказів переміщення спростовуються наявними у власності позивача вантажними автомобілями: КАМАЗ 55102, ДНЗ 49702МА; КАМАЗ 15143, ДНЗ НОМЕР_1 ; Renault Magnum, ДНЗ НОМЕР_2 , - якими здійснювалось перевезення придбаного товару згідно з наведеними вище ТТН.

Крім того, свідоцтвом від 06.03.2013 підтверджено наявність у власності позивача нежитлових складських приміщень, у т.ч. складу та приміщення для сортування горіхів, площею 409 кв.м.

На момент здійснення господарських операцій ПП Трейдінг-Агро , ТОВ Агротрейдсервіс , ПП Лана Агро , ПП Вінс Груп були зареєстровані Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Обґрунтованих сумнівів у реальності виконання правочинів позивача з наведеними контрагентами відповідач не довів. Жодного належного та допустимого доказу фіктивності діяльності цих контрагентів позивача суду не надано.

Отже, висновки акту перевірки ґрунтуються на припущеннях контролюючого органу. Тому суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати вищевказані господарські операції безтоварними.

Оскільки підтверджено матеріалами справи рух активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагента податкової правосуб`єктності учасників господарської операції, встановлено зв`язок між укладеними договорами та господарською діяльністю платника податку, витрати підтверджені первинними документами, суд дійшов висновку, що відповідач не довів висновків акту перевірки щодо заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу за правовідносинами з наведеними контрагентами на загальну суму 7957186,00 грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на суму 1432293,00 грн.

Щодо правовідносин з ФОП ОСОБА_5 , суд зазначає, що позивач у декларації про доходи за 2017 рік у складі витрат відображено вартість придбаного та відвантаженого для останнього товару основа макулатурна для туалетного паперу на суму 310000,00 грн., який ним не оплачений протягом 3-х років.

Так, відповідно до норм п.177.4. ст.177 ПК України до складу витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать лише документально підтверджені витрати. Отже, до податкової декларації мають бутим включені лише прямі витрати, що відповідають фактичній сумі отриманого валового доходу в будь-якій формі та підтверджені документально.

Отже, позивач у порушення ст.177 ПК України відобразив у податковому обліку витрати у сумі 310000,00 грн. на придбання ТМЦ у 2017 році собівартість відвантажених ФОП ОСОБА_5 ТМЦ, дохід від яких не відображено у податковій звітності за 2017 рік.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач завищив витрати за 2017 рік на суму 310000,00 грн., що призвело до заниження доходу на вказану суму та відповідно податку на доходи фізичних осіб на суму 55800,00 грн.

Тому суд дійшов висновку, що ППР №0000821302 від 18.01.2019 є неправомірним та підлягає скасуванню частково на суму основного платежу 1432293,00 грн. та 716147,00 грн. штрафних санкцій.

Щодо ППР №0000841302 від 18.01.2019 в частині донарахування суми військового збору, суд врахував п.16-1 підрозділу 10 Розділу 10 ПК України відповідно до якого тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Враховуючи встановлений судом факт заниження позивачем податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 55800,00 грн., суд дійшов висновку, що ППР №0000821302 від 18.01.2019 є правомірними на суму 837,00 грн. основного платежу та 418,50 грн. штрафних санкцій, а в іншій частині підлягає скасуванню.

Отже, викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а позовні вимоги - підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Тому суд дійшов висновку на підставі ст.139 КАС України стягнути повністю за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 9268,83 грн.

Керуючись ст.ст. 14, 77, 90, 139, 242-246, 255, 271, 272, 287, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000821302 від 18.01.2019 в частині донарахування суми податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 1 432 293 грн 00 коп. та застосування штрафних фінансових санкцій на суму 716 147 грн 00 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000841302 від 18.01.2019 в частині донарахування суми військового збору за 2017 рік на суму 123 171 грн 00 коп. та застосування штрафних фінансових санкцій на суму 61 585 грн 50 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору у сумі 9 268 (дев`ять тисяч двісті шістдесят вісім) грн 83 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складене у повному обсязі 05.06.2019.

Суддя С.О. Кульчицький