Рішення

від 14.05.2019 по справі 826/16686/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 травня 2019 року 14:14 № 826/16686/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., за участю секретаря судових засідань Прокопенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Сучасні будівельні рішення

до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

за участі представників сторін:

від позивача - Луценко Р.О.,

від відповідача - Сірик А.О.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Сучасні будівельні рішення (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач, контролюючий орган), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 25 вересня 2018 року №0012701401;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 25 вересня 2018 року №0012691401;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 18 липня 2018 року №0010001401.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує на безпідставність висновків контролюючого органу, викладених в акті від 25 червня 2018 року №441/26-15-14-01-03/37469814 Про результати документальної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Сучасні будівельні рішення податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 серпня 2018 року, валютного - за період з 01 січня 2015 року по 31 серпня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2018 року , оскільки: на час укладання договорів всі контрагенти позивача, а саме ТОВ БУД ІМЕКС (код за ЄДРПОУ 39875282), ТОВ АЛЕТО СОЮЗ (код за ЄДРПОУ 39938953), ТОВ БОРД СЕРВІС (код за ЄДРПОУ 40735141), ТОВ ІВАМАР ТРЕЙД (код за ЄДРПОУ 41380072), ТОВ К-ТЕК (код за 36472831), ТОВ АМОКА (код за ЄДРПОУ 40477280), ТОВ ОПТІМА СТАР (код за ЄДРПОУ 40465579), ТОВ БАД ТРАНС БРОК (код за ЄДРПОУ 40536639), ТОВ СМАРТ КОМПАННІ (код за ЄДРПОУ 40043816), ТОВ СІЛЬВЕР-БУД (код за ЄДРПОУ 40473490), ТОВ ТЕХНОБУД-ПОЛІС (код за ЄДРПОУ 39025090) були зареєстрованими юридичними особами та платниками ПДВ, про що наявною була інформація на загальнодоступних офіційних джерелах. Жодний з договорів, укладених між позивачем та переліченими контрагентами не визнаний недійсним та жодний з них не оскаржений, а відтак всі вони є чинними і по сьогоднішній день. Позивач не мав причин сумніватися у добросовісності зазначених контрагентів з огляду не лише на сумлінну співпрацю сторін, а й на презумпцію індивідуальної відповідальності платника податків.

Додатково представник позивача вказує, що позивачем, як платником податків, не вчинено порушень, за які на нього могла би покладатися будь-яка відповідальність; правомірно сформований податковий кредит та податок на прибуток від зазначених вище контрагентів - постачальників.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року витребувано від старшого слідчого з ОВС шостого слідчого відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС у місті Києві Понька Сергія Івановича належним чином завірені копії документів, які вилучені в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 42017101060000189 від 20 вересня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, та були предметом дослідження під час проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Сучасні будівельні рішення .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 19 лютого 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 14 травня 2019 року представник позивача наполягав на задоволенні позову, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що позивачем протягом перевіряємого періоду фактично безоплатно одержано з невідомого джерела будівельно-монтажні роботи та будівельні матеріали, обладнання, товарно-матеріальні цінності, оскільки їх придбання від ТОВ БУД ІМЕКС (код за ЄДРПОУ 39875282), ТОВ АЛЕТО СОЮЗ (код за ЄДРПОУ 39938953), ТОВ БОРД СЕРВІС (код за ЄДРПОУ 40735141), ТОВ ІВАМАР ТРЕЙД (код за ЄДРПОУ 41380072), ТОВ К-ТЕК (код за 36472831), ТОВ АМОКА (код за ЄДРПОУ 40477280), ТОВ ОПТІМА СТАР (код за ЄДРПОУ 40465579), ТОВ БАД ТРАНС БРОК (код за ЄДРПОУ 40536639), ТОВ СМАРТ КОМПАННІ (код за ЄДРПОУ 40043816), ТОВ СІЛЬВЕР-БУД (код за ЄДРПОУ 40473490), ТОВ ТЕХНОБУД-ПОЛІС (код за ЄДРПОУ 39025090) не підтверджено належними первинними бухгалтерськими документами.

Додаткового представник Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві зазначив, що в ході проведення документальної планової перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Сучасні будівельні рішення податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 серпня 2018 року, валютного - за період з 01 січня 2015 року по 31 серпня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2018 року виявлено факти несвоєчасної оплати узгоджених грошових зобов`язань з податку на прибуток, у зв`язку з чим прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 липня 2018 року №0010001401.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі статті 20, підпункту 75 1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України та плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2018 рік, наказу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 16 травня 2018 року № 8568 проведено документальну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Сучасні будівельні рішення з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 серпня 2018 року, валютного - за період з 01 січня 2015 року по 31 серпня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2018 року, за результатом якої складений акт від 25 червня 2018 року №441/26-15-14-01-03/37469814 (далі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено наступні порушення:

- пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, статті 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пунктів 5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств в періоді що перевірявся на загальну суму 2 879 857,00 грн.;

-пунктів 44.1, 44.2, 4.6. статті 44, пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді що перевірявся на загальну суму 2 834 734,00 грн.;

-пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, оскільки позивачем несвоєчасно сплачено узгоджені суми грошових зобов`язань з податку на прибуток на загальну суму 119 820,60 грн.

На підставі акта перевірки та виявлених порушень податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 18 липня 2018 року:

№0010011401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 3 250 698,75 грн. (за податковим зобов`язанням 2 564 559,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 641 139,75 грн.),

№0009991401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 3 507 946,75 грн. (за основним зобов`язанням 2 879 857,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 628 089,75 грн.),

№0010001401, яким позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% суми 119 820,60 грн. за платежем податок на прибуток, що становить 11 982,06 грн.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 20 вересня 2018 року №30508/6/99-99-11-01-01-25 частково задоволено скаргу позивача та скасовано податкові повідомлення-рішення від 18 липня 2018 року №0010011401, №0009991401 в частині визначення скаржнику грошових зобов`язань по взаємовідносинам з ТОВ Брод-Сервіс , ТОВ Сільвер-Буд , ТOB ТЕХНОБУД-ПОЛІС та штрафні санкції у відповідному розмірі.

На підставі акту перевірки та рішення Державної фіскальної служби України від 20 вересня 2018 року №30508/6/99-99-11-01-01-25, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 25 вересня 2018 року:

№0012691401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 3 220 534,25 грн (за основним платежем 2 649 927,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 570 607,25 грн);

№0012701401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2 886 352,50 грн (за основним зобов`язанням 2 309 082,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 577 270,50 грн.).

Незгода позивача з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Відповідно до норм підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником), а господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В свою чергу за визначенням, наведеним у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту а пункту 198.1, пунктів 198.2 та 198.3 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у пункті 201.1 статті 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності суд приходить до висновку, що ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність реальних поставок), відсутність податкової правосуб`єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку на додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає й те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

За приписами норм пунктів 44.1 та 44.3 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац 2 пункту 44.1 статті 44 ПК України).

Визначення первинного документу та загальні вимоги до оформлення первинних документів містяться в Законі України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-ХІV (далі - Закон України від 16 липня 1999 року №996-ХІV) та в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV).

В свою чергу, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку (частина 3 статті 9 цього Закону).

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум витрат та податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Дана правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, як викладені у його постановах від 30 січня 2018 року №К/9901/2803/18 (у справі №820/11856/13-а), від 31 січня 2018 року №К/9901/5557/18 (у справі №826/245/14), від 06 лютого 2018 року №К/9901/7258/18 (у справі №810/6695/14), 04 квітня 2018 року № К/9901/27694/18 (у справі №808/2519/15).

Так, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Судом встановлено, що позивачем укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю К-ТЕК договір поставки від 12 березня 2015 року №12/03/-П, предметом якого є поставка товару, визначеного у рахунках-фактури, специфікаціях та інших документах.

На підтвердження виконання умов договору від 12 березня 2015 року №12/03/-П позивачем надано суду копії наступних документів: специфікацій на постачання елементів кріплення №1, №2, №3, видаткових накладних від 23 березня 2015 року №0323/03, від 06 квітня 2015 року №РН-0406/04, від 13 травня 2015 року №РН-0513/04, податкових накладних від 06 квітня 2015 року №27, від 13 травня 2015 року №39, від 23 березня 2015 року №104, платіжних доручень від 19 травня 2015 року №1535 на суму 230 000 грн., від 14 травня 2015 року №1529 на суму 900 819 грн, від 07 квітня 2015 року №1483 на суму 729 325,39 грн, від 07 квітня 2015 року №1480 на суму 120 332,23 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю Оптіма Стар договір поставки від 10 жовтня 2016 року №10/10-П, предметом якого є поставка товару, визначеного у рахунках-фактури, специфікаціях та інших документах.

На підтвердження виконання умов договору від 10 жовтня 2016 року №10/10-П позивачем надано суду копії наступних документів: специфікації №1, видаткової накладної від 10 жовтня 2016 року №35, податкової накладної від 10 жовтня 2016 року №35, платіжного доручення від 20 жовтня 2016 року №2337 на суму 135 059,21 грн.

Крім того, судом встановлено, що позивачем укладено договір поставки з Товариством з обмеженою відповідальністю Івамар Трейд від 09 серпня 2017 року №09/08-17-П, предметом якого є поставка люльок будівельних з електричним приводом ZLP 630 в кількості 6 штук, на підтвердження виконання якого позивачем надано копії: видаткової накладної від 16 серпня 2017 року, податкової накладної від 16 серпня 2017 року №909.

Так, матеріалами справи підтверджено, що позивачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю Смарт Компані наступні договори:

-від 06 грудня 2016 року №06/12-Р, предметом якого є виконання робіт Реконструкція ігрового майданчику з улаштуванням синтетичного покриття (штучна трава) Лучанської ЗОШ І-ІІІ ступенів по вулиці Просвіти, 40а с. Лука, Таращанського району Київської області ;

-від 17 листопада 2016 року №17/11-Р, предметом якого є виконання робіт Капітальний ремонт будівлі Таращанський навчально - виховний комплекс Гімназія Ерудит - загальноосвітня школа І ступеня Таращанської районної ради Київської області в м. Тараща, Таращанського району, Київської області .

На підтвердження факту виконання зазначених договорів позивачем надано суду копії наступних документів: договірної ціни від 06 грудня 2016 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2016 року, акту приймання виконаних будівельних робіт за 15 грудня 2016 року, податкової накладної від 15 грудня 2016 року №186, платіжного доручення від 16 січня 2017 року №2563; договірної ціни від 17 листопада 2016 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 15 грудня 2016 року, акту приймання виконаних будівельних робіт від 15 грудня 2016 року, податкової накладної від 15 грудня 2016 року №189.

Також, позивачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю Бад Транс Брок договір поставки від 25 жовтня 2016 року №25/10-П, предметом якого є поставка товару, визначеного у рахунках-фактури, специфікаціях та інших документах.

На підтвердження виконання умов договору від 10 жовтня 2016 року №10/10-П позивачем надано суду копії наступних документів: специфікації №1, видаткової накладної від 26 жовтня 2016 року №20, податкової накладної від 26 жовтня 2016 року №20, оборотно-сальдову відомість по рахунку 631.

Позивачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю Алето Союз договір від 25 травня 2016 року №25/05-Р, предметом якого є виконання роботи з монтажу гранітної бруківки на об`єкті: Будівництво житлово-офісного центру з об`єктами соціально-культурного призначення, подальшої його експлуатації і обслуговування на вул. Димитрова/Анрі Барбюса, ? (літ. А ) у Печерському районі м . Києва .

На підтвердження виконання договору від 25 травня 2016 року №25/05-Р позивачем надано суду копії: договірної ціни на роботи з монтажу гранітної бруківки на вул. Димитрова/Анрі Барбюса, ? (літ. А ) у Печерському районі м. Києва, акту приймання-передачі виконаних робіт №ОУ-0916/04 з монтажу гранітної бруківки на вул. Димитрова/Анрі Барбюса, ? (літ. А ) у Печерському районі м. Києва, податкової накладної від 16 вересня 2016 року №30.

Судом встановлено, що позивачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю Амокса договір поставки від 30 вересня 2016 року №30/09-П, предметом якого є поставка товару, визначеного у рахунках-фактури, специфікаціях та інших документах.

На підтвердження виконання умов договору від 30 вересня 2016 року №30/09-П позивачем надано копії: специфікацій №1, №2, №3, видаткових накладних від 30 вересня 2016 року №166, №195, №201, податкових накладних від 30 вересня 2016 року №201, №195, №166, актів звірки з контрагентом.

Також, позвем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю Буд Імекс наступні договори:

-від 17 липня 2017 року №17/07-17-Р, предметом якого є виконання роботи з винесення ділянки напірного трубопроводу фільтрату та укладання каналізаційних труб (надалі - роботи) в с. Грибовичі м. Львів (надалі - об`єкт), за яким підрядник зобов`язується своєчасно прийняти та в повному обсязі оплатити виконану роботу;

-від 03 липня 2017 року №03/07-14-Р, предметом якого є виконання робіт з перевезення ґрунту та укріпленні укосів посівом багаторічних трав в с. Грибовичі м. Львів;

-від 01 червня 2017 року №01/06-17-Р, предметом якого є виконання робіт із перевезення ґрунту та укріплення укосів посівом багаторічних трав на полігоні ТПВ м. Львова в с. Грибовичі (реконструкція);

-від 11 серпня 2017 року №1/08-17-Р, предметом якого є виконання робіт з капітального ремонту дороги, що здійснюється в 2017 році по вул. Джерельній в м. Львів.

На підтвердження виконання умов зазначених договорів позивачем надано суду копії: договірної ціни на виконання будівельних робіт, №1, №2, №3, договірної ціни №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, договірної ціни №1, договірної ціни №1, №2, довідки про вартість будівельних робіт за липень 2017 року, акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2017 року, акту №1 виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року, акту №2 виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року, акту №3 виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року, акту №4 виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року, акту №5 виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року, акту №6 виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року, акту №7 виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2017 року, акту №1 виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року, акту №2 виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року, акту №3 виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2017 року від 16 вересня 2017 року, актів виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року, податкових накладних від 16 вересня 2017 року №346, №345, №344, №342, №343, №351, №347, №350, №353, №352, №349, №348.

Одночасно позивач вказує, що придбані у ТОВ БУД ІМЕКС (код за ЄДРПОУ 39875282), ТОВ АЛЕТО СОЮЗ (код за ЄДРПОУ 39938953), ТОВ БОРД СЕРВІС (код за ЄДРПОУ 40735141), ТОВ ІВАМАР ТРЕЙД (код за ЄДРПОУ 41380072), ТОВ К-ТЕК (код за 36472831), ТОВ АМОКА (код за ЄДРПОУ 40477280), ТОВ ОПТІМА СТАР (код за ЄДРПОУ 40465579), ТОВ БАД ТРАНС БРОК (код за ЄДРПОУ 40536639), ТОВ СМАРТ КОМПАННІ (код за ЄДРПОУ 40043816), ТОВ СІЛЬВЕР-БУД (код за ЄДРПОУ 40473490), ТОВ ТЕХНОБУД-ПОЛІС (код за ЄДРПОУ 39025090) товари та послуги реалізовано ним Товариству з обмеженою відповідальністю Мастербуд , Товариству з обмеженою відповідальністю Хабконстракт , Львівському комунальному підприємству Збиранка в ході здійснення господарської діяльності.

Так, при наданні оцінки встановленим обставинам справи слід зазначити, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Однак критерієм для правомірності формування даних податкового обліку є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що господарські операції фактично здійснені та спрямовані на отримання доходу.

З акту перевірки вбачається, що відповідно до протоколу допиту свідка громадянина ОСОБА_1 від 21 лютого 2018 року (в рамках кримінального провадження), останній ніякого відношення до ведення фінансово - господарської діяльності підприємства ТОВ БУД ІМЕКС не має, підприємство зареєстроване на його ім`я за винагороду та є фіктивним.

Також, відповідно до протоколу допиту свідка громадянина ОСОБА_2 від 01 серпня 2018 року (в рамках кримінального провадження), останній ніякого відношення до ведення фінансово - господарської діяльності підприємства ТОВ Алето Союз не має, підприємство зареєстроване на його ім`я за винагороду та є фіктивним.

Крім того, вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2017 року у справі №359/2415/18 ОСОБА_2 , керівника та власника ТОВ Алето Союз , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України.

Також, вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 31 травня 2018 року у справі № 761/11940/18 керівника та власника ТОВ IBАМАР ТРЕЙД ОСОБА_3 взнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України.

Також, в акті перевірки контролюючий орган вказує, що в ході досудового розслідування (кримінальне провадження №32015050000000051 від 12 червня 2015 року) встановлено, що невстановлені особи діючи умисно з корисливих мотивів, не маючи дійсного наміру здійснювати діяльність на території Донецької, Дніпропетровської, Київської областей та м. Києва, м. Харкова створили та придбали наступі суб`єкти господарської діяльності, зокрема, ТОВ К-ТЕК .

В ході досудового розслідування (кримінальне провадження за № 42017000000002966 від 19 вересня 2017 року) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 205, частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України встановлено, що невстановлені особи діючи умисно з корисливих мотивів створили ряд суб`єктів господарської діяльності, зокрема, ТОВ АМОКА .

Відповідно до протоколу допиту свідка громадянина ОСОБА_4 від 12 березня 2017 року останній ніякого відношення до ведення фінансово - господарської діяльності підприємства ТОВ БАД ТРАНС БРОК не має, бухгалтерських та інші первинні фінансові господарські документи не підписував.

Крім того, згідно протоколу допиту свідка громадянина ОСОБА_5 від 21 січня 2017 року останній заперечував свою участі у здійсненні фінансово-господарської діяльності ТОВ Смарт Компані .

Також, в ході досудового розслідування кримінального провадження №32017100060000080 від 19 вересня 2017 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 205-1, частинами 1, 2 статті 205, частинами 2, 3 статті 212 Кримінального кодексу України, встановлено, що зокрема, ТОВ Метал Стіл Констракшн має ознаки фіктивності та формує незаконний податковий кредит з податку на додану вартість.

Отже, первинні бухгалтерські документи та, зокрема, податкові накладні, які стали підставою для формування позивачем валових витрат та податкового кредиту, видані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності товариств (контрагенти позивача у перевіряємий період), зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту та до валових витрат є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 травня 2019 року у справі №826/14999/13-а (адміністративне провадження №К/9901/3901/18).

Додаткового суд зауважує, що статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках надавати передбачені законом податкові вигоди.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року у справі №2а-13519/11/2670.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позивач не підтвердив належним чином оформленими документами, які є достатніми для встановлення дійсних змін майнового стану учасників задекларованих операцій, добросовісність податкової вигоди, на яку він претендує, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість податкових повідомлень-рішень від 25 вересня 2018 року №0012701401 та №0012691401.

Щодо позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 липня 2018 року №0010001401, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

При цьому, податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 31.1, пункту 31.3 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи: відповідно до податкової декларації з податку на прибуток від 28 лютого 2018 року №9299350270 позивачем сплачено грошове зобов`язання 15 березня 2018 року тобто із простроченням на 4 дні; відповідно до податкового повідомлення-рішення від 07 грудня 2017 року №196421208 позивачем сплачено грошове зобов`язання 10 січня 2018 року, тобто із простроченням на 20 днів.

Одночасно суд зауважує, що позивачем заявлено вимогу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 липня 2018 року №0010001401, проте обґрунтування такої позовної вимоги не наведено та не доведено.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач як суб`єкт владних повноважень покладений на нього обов`язок доказування правомірності своїх рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про не обґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Зважаючи, що у задоволенні позову, відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Сучасні будівельні рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко

Повний текст рішення виготовлений 03 червня 2019 року.