Постанова

від 30.05.2019 по справі 1540/4792/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2019 р.м.ОдесаСправа № 1540/4792/18 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Єщенко О. В., Коваль М.П.,

за участю секретаря - Гошуренко Н.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Метпромгруп на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Метпромгруп до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Метпромгруп (далі - ТОВ Метпромгруп ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ГУ ДФС в Одеській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 6 вересня 2018 року № 0038141401, № 0038151401 та № 0038161401.

В обґрунтування позову зазначалось, що з 23 липня по 10 серпня 2018 року посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань податкового, валютного законодавства та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2015 року по 31 березня 2018 року. За результатами перевірки складено акт від 17 серпня 2016 року за № 1783/15-32-14-01/38182830, в якому, серед іншого, зазначено про порушення позивачем пп. п.44.1, п.44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п. 131. 1 ст. 134 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року на загальну суму 7569890 грн., а також абз. б п.187.1ст.187, п.188.1, п. 189.1 ст. 189, г п.198.5, п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість за період 1 січня 2015 року по 31 березня 2018 року на загальну суму 17503 грн.. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 6 вересня 2019 року № 0038141401, яким ТОВ Метпромгруп збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 7569890 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1082987 грн., № 0038151401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем 17503 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 4376 грн., а також № 0038161401, яким до підприємства застосовано штрафні санкції по податку на додану вартість в розмірі 4080 грн.. На думку позивача, висновки акта перевірки не відповідають вимогам Податкового кодексу України, а тому прийняті відповідачем на його підставі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року позовні вимоги ТОВ Метпромгруп задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06 вересня 2018 року №0038161401 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3060 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи податкові повідомлення-рішення від 4 травня 2016 року № 0000811402, № 0000831402 та № 0000821402 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1020 грн. Головне управління ДФС в Одеській області діяло в межах наданих йому повноважень та на підставі податкового законодавства.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ТОВ Метпромгруп подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а тому позивач просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивач не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність свої контрагентів. Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку, зокрема ТОВ "Приор-стил" та ПАТ «Іллічівськзовніштранс» , тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. На думку ТОВ Метпромгруп , первинні документи щодо названих вище контрагентів не містять будь-яких невідповідностей, з цих документів можливо встановити зміст господарських операцій та прослідкувати рух активів скаржника, зміни у власному капіталі підприємства та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності із вказаними контрагентами. Крім того, апелянт наголошує, що договори, акти виконаних робіт та платіжні доручення по господарським відносинам з ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 мають всі необхідні реквізити, передбачені п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого накази Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88. Щодо дебіторської заборгованості за прострочення контрагентом виконання договору укладеного з ТОВ "Євро Метал Інвест", позивач вказує, що у названому договорі купівлі-продажу передбачено його пролонгацію, а саме в п. 11.5 цього договору. В тому числі щодо прав і обов`язків сторін.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи повноту з`ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Судом встановлено, що з 23 липня по 10 серпня 2018 року посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Метпромгруп з питань податкового, валютного законодавства та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2015 року по 31 березня 2018 року.

За результатами перевірки складено акт від 17 серпня 2016 року за № 1783/15-32-14-01/38182830, в якому, серед іншого, зазначено про порушення позивачем пп. п.44.1, п.44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п. 131. 1 ст. 134 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року на загальну суму 7569890 грн., а також абз. б п.187.1ст.187, п.188.1, п. 189.1 ст. 189, г п.198.5, п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість за період 1 січня 2015 року по 31 березня 2018 року на загальну суму 17503 грн..

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 6 вересня 2019 року № 0038141401, яким ТОВ Метпромгруп збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 7569890 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1082987 грн., № 0038151401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем 17503 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 4376 грн., а також № 0038161401, яким до підприємства застосовано штрафні санкції по податку на додану вартість в розмірі 4080 грн..

Так, відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України).

Згідно до пунктів 138.2, 138.4 та 138.6 ст. 138 названого Кодексу (у вказаній вище редакції) витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як установлено матеріалами справи, видами діяльності ТОВ Метпромгруп є оптова торгівля відходами та брухтом та збирання безпечних відходів.

При цьому позивачем серед інших господарських операцій було укладено договори з контрагентами, а саме:

- договір купівлі-продажу від 6 січня 2014 року, відповідно до якого Продавець (позивач) передає у власність Покупцю (ТОВ "Приор-Стил") брухт чорних та кольорових металів на умовах цього Договору. Об`єм, строки поставки, ціна та загальна вартість поставки сторонами визначається в Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Продавець здійснює постановку на умовах EXW (т. 1 а. с. 21);

- договір поставки від 23 грудня 2016 року № 20161223/1, відповідно до якого Постачальник (ПАТ «Іллічівськзовніштранс» ) зобов`язується поставити Покупцю (позивач) брухт та відходи чорних металів, а останній - прийняти та оплатити товар. Кількість, джерело походження, ціна за одиницю товару, його вартість та ін. параметри, містяться в актах прийманнях Товару на кожну партію поставки, які є невід`ємною частиною цього Договору. Постачальник забезпечує передачу товару по місцю знаходження свого складу чи складу Покупця, незалежно від умов поставки (т. 1 а. с. 30-32);

- договір підряду від 22 липня 2013 року № 2, відповідно до якого Підрядник (ФОП ОСОБА_2 ) зобов`язується по завданню Замовника (позивач) надати послуги по демонтажу барж, які знаходяться за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл та м. Кілія, з подальшим складуванням демонтованого брухту чорних металів на складі вказаним Замовником, а останній - прийняти та оплатити виконану роботу. Підрядник компенсує Замовнику витрати по залученню плавкрана до вантажно-розвантажувальним роботам (т. 1 а. с. 197-200);

- договір підряду від 21 липня 2015 року № 2107/1, відповідно до якого Підрядник (ФОП ОСОБА_1 ) зобов`язується по завданню Замовника (позивач) надати послуги по демонтажу списаного обладнання, крупногабаритного брухту, який знаходиться за адресою: Харківська область, м. Лозовая, вул. Чехова, 61 з подальшим складуванням демонтованого брухту чорних металів на складі вказаним Замовником, а останній - прийняти та оплатити виконану роботу. Підрядник компенсує Замовнику витрати по залученню спецтехніки до вантажно-розвантажувальним роботам (т. 1 а. с. 173-176);

- договір підряду від 21 грудня 2016 року № 2112/16-1, відповідно до якого Підрядник (ФОП ОСОБА_1 ) зобов`язується по завданню Замовника (позивач) надати послуги по демонтажу списаного обладнання: водонагрівачі у кількості 106 шт., які знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, з подальшим складуванням демонтованого брухту чорних металів на складі вказаним Замовником, а останній - прийняти та оплатити виконану роботу. Підрядник компенсує Замовнику витрати по залученню спецтехніки до вантажно-розвантажувальним роботам (т. 1 а. с. 177-180);

- договір підряду від 1 липня 2016 року № 0107, відповідно до якого Підрядник (ФОП ОСОБА_1 ) зобов`язується по завданню Замовника (позивач) надати послуги по демонтажу списаного обладнання, крупногабаритного брухту, який знаходиться за адресою: Харківська область, м. Ізмаїл, з подальшим складуванням демонтованого брухту чорних металів на складі вказаним Замовником, а останній - прийняти та оплатити виконану роботу. Підрядник компенсує Замовнику витрати по залученню спецтехніки до вантажно-розвантажувальним роботам (т. 1 а. с. 173-176).

Контролюючим органом в акті перевірки, зроблено висновок, що позивачем протягом перевіреного періоду, не підтверджено здійснення господарських операцій із суб`єктами господарювання щодо придбання ТМЦ (брухту металу) від наступних суб`єктів господарювання на загальну суму 13207268 без ПДВ, а саме: ПАТ «Іллічівськзовніштранс» на суму без ПДВ 620896 грн. та ТОВ "Приор-Стил" на суму без ПДВ 12586372 грн..

В обґрунтування висновку щодо безпідставності підтвердження відповідних витрат за господарськими операціями з названими контрагентами, відповідач зазначає, що відповідно інформаційної бази даних АІС Податковий блок проведено аналіз контрагентів-постачальників ПАТ «Іллічівськзовніштранс» по ланцюгу постачання за період з 01.01.2015 по 31.03.2018. Згідно проведеного аналізу встановлено, що у відповідному періоді ПАТ «Іллічівськзовніштранс» взагалі не придбавало брухту металу, тоді як у цьому же періоді реалізувало на адресу ТОВ Метпромгруп брухту металу у кількості 142,480 тон на суму 620896,00 грн. У періоді з 01.01.2015 по 31.03.2018 року на балансі ТОВ Метпромгруп транспортні засоби не обліковувались та не орендувалися, тому за відсутністю власних основних фондів, даний суб`єкт господарювання не міг здійснювати перевезення товару (брухту металу) власними силами. Також, на балансі позивача відсутнє спеціальне обладнання, крани, автонавантажувачі та інше обладнання, яке використовується для вантажно-розвантажувальних робіт, при здійсненні господарських операцій з придбання/продажу брухту металу. Крім того, ТОВ Метпромгруп до перевірки не надано товарно-транспортні/залізничні накладні, або будь-які інші документи, що підтверджують перевезення брухту металу від постачальника ПАТ «Іллічівськзовніштранс» до покупця- позивача, документи щодо перевезення брухту металу із залученням інших суб`єктів господарювання перевізників на ТОВ Метпромгруп відсутні. Перевіркою в акті встановлено, що згідно оборотних та інвентаризаційних відомостей, на момент перевірки вищевказані товари (брухт металу, вид 500) на балансі ТОВ Метпромгруп відсутні, а відповідно до оборотних відомостей по рахунку 281 Товари на складі встановлено, що дані товари списувались у відповідних періодах, у зв`язку з їх подальшим використання у господарській діяльності ТОВ Метпромгруп , про що свідчить рух матеріальних активів по бухгалтерському обліку.

Крім того, під час проведення перевірки відповідачем зазначено, що відповідно інформаційної бази даних АІС Податковий блок проведено аналіз контрагента-постачальника ТОВ "Приор-Стил" за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, згідно якого встановлено, що суб`єкт господарювання знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області. За 2015 рік ТОВ "Приор-Стил" не звітувало та не подавало декларації з податку на прибуток підприємства та звіти про фінансовий результат за відповідний період. За 2016 рік ТОВ "Приор-Стил"до ДПІ у м.Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства та звіт про фінансові результати за 2016 рік з нульовими показниками. ТОВ Метпромгруп до перевірки не надано товарно-транспортні/залізничні накладні, або будь-які інші документи, що підтверджують перевезення брухту металу від постачальника ТОВ "Приор-Стил" (Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Громова, 21/133.1) до покупця ТОВ Метпромгруп . Документи щодо перевезення брухту металу із залученням інших суб`єктів господарювання перевізників на ТОВ Метпромгруп відсутні. У періоді з 01.01.2015 по 31.03.2018 року на балансі позивача транспортні засоби не обліковувались та не орендувалися, тому за відсутністю власних основних фондів, даний суб`єкт господарювання не міг здійснювати перевезення товару (брухту металу) власними силами. Також, на балансі ТОВ Метпромгруп відсутнє спеціальне обладнання, крани, автонавантажувачі та інше обладнання, яке використовується для вантажно-розвантажувальних робіт, при здійсненні господарських операцій з придбання/продажу брухту металу. В акті перевірки встановлено, що згідно оборотних та інвентаризаційних відомостей, на момент перевірки вищевказані товари (брухт металу, виду 500/510; брухт міді, бронзи, алюмінію, свинцю, брухт акумуляторів) на балансі ТОВ Метпромгруп відсутні, а відповідно до оборотних відомостей по рахунку 281 Товари на складі встановлено, що дані товари списувались у відповідних періодах, у зв`язку з їх подальшим використання у господарській діяльності ТОВ Метпромгруп , про що свідчить рух матеріальних активів по бухгалтерському обліку.

Разом з цим, контролюючий орган в акті перевірки вказує, що ТОВ Метпромгруп у періоді з 01.01.2015 по 31.03.2018 віднесло до складу Витрат на збут витрати з надання послуг з переробки (порізки), демонтажу великогабаритного брухту з ФОП - ОСОБА_2 у загальній сумі 472925 грн. та з ФОП - ОСОБА_1 на загальну суму 2933000 грн., що віднесено у рядок 2050 Собівартість реалізованих товарів, робіт, послуг .

Так, при дослідженні первинних документів встановлено, що ТОВ Метпромгруп до перевірки надано тільки однотипні договори підряд, укладені із вищевказаними фізичними особами-підприємцями та однотипні акти здачі-приймання робіт (надання послуг), в яких відсутня інформація щодо наданих послуг.

Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть, серед іншого, свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Таким чином, докази, на які послався суд першої інстанції на обґрунтування свого рішення, є обов`язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій (поставки товарів та послуг), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Як вбачається з акта перевірки, під час проведення останньої позивачем на підтвердження товарності угод між ним та контрагентами надано лише договори з контрагентами ПАТ «Іллічівськзовніштранс» , ТОВ "Приор-Стил", ФОП ОСОБА_1 та ФОП - ОСОБА_2 , акти приймання, акти здачі прийняття робіт, накладні, а також деякі рахунки-фактури.

При цьому зміст окремих первинних документів, наданих позивачем, не відповідає змісту укладених підприємством угод.

Аналізуючи зміст наведених вище угод, укладених позивачем, зокрема з підприємствами-постачальниками ПАТ «Іллічівськзовніштранс» та ТОВ "Приор-Стил" апеляційний суд зазначає, що умовами вказаних договорів поставки передбачено, що навантаження товару (брухту) на транспортні засоби та його доставка до складу Покупця здійснюється за свій рахунок, тобто Покупця - ТОВ Метпромгруп .

Проте, згідно матеріалів справи, у періоді що перевірявся, на балансі позивача (ТОВ Метпромгруп ) транспортні засоби не обліковувались та не орендувались. Отже, за відсутності власних фондів ТОВ Метпромгруп не могло самостійно здійснювати перевезення брухту власними силами, з урахуванням того, що цей товар є великогабаритним.

Окрім цього, як встановлено апеляційним судом, на балансі ТОВ Метпромгруп відсутнє будь-яке спеціальне обладнання, крани, автонавантажувачі та інше обладнання, яке використовується для вантажно-навантажувальних робіт, при здійсненні господарських операцій з придбання/продажу брухту металу.

Не надано також до суду товарно-транспортні/залізничні накладні або будь-які інші документи, що підтверджують транспортування брухту металу від Постачальника - ПАТ «Іллічівськзовніштранс» , ТОВ "Приор-Стил" до Покупця - ТОВ Метпромгруп .

При цьому, що в актах приймання чорних металів наявна інформація щодо номеру вагона, контейнера, автотранспорту та джерело походження: відходи виробництва, деталі списаного обладнання.

Згідно до висновків проведеної відповідачем податкової інформації, за 2015 рік ТОВ "Приор-Стил" взагалі не звітувало та не подавало декларацій з податку на прибуток підприємств та звіти про фінансовий результат за відповідний період. За 2016 рік названий контрагент до ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області (де обліковується ТОВ "Приор-Стил") подану податкову декларацію з податку на прибуток підприємства (від 28.02.2017 № 9270582592) та звіт про фінансові результати за 2016 рік з нульовими показниками.

Отже, як вірно зазначена окружним судом, позивачем не підтверджено здійснення господарських операцій з ПАТ «Іллічівськзовніштранс» , ТОВ "Приор-Стил" щодо придбання ТМЦ (брухту металу) згідно договорів поставки від 23 грудня 2016 року № 20161223 та купівлі-продажу від 06.01.2014 року.

Не знайшли також свого документального підтвердження протягом перевіряємого періоду отримані на адресу ТОВ Метпромгруп витрати з надання робіт (послуг) по демонтажу (порізки) барж, списаного обладнання, крупногабаритного лома від ФОП ОСОБА_2 та з ФОП ОСОБА_1 ..

Так, при дослідженні первинних документів встановлено, що позивачем надано тільки однотипні договори підряду, укладені із фізичними особами-підприємцями та однотипні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), в яких відсутня інформація щодо надання послуг, зокрема:

- місце розташування об`єктів (теплоходів та іншого обладнання), на яких були здійснені послуги з демонтажу (порізки), переробки на металобрухт;

- інформація щодо наявності ліцензії на право здійснення даного виду господарських операцій у вищевказаних фізичних осіб-підприємців;

- ціна послуги з демонтажу (порізки) за одну тону;- ціна послуги з переробки на металобрухт (порізки) великогабаритного брухту за одну тону;

- показники затрачених трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для виконання даних робіт;

- документи, щодо право власності об`єктів (теплоходів та іншого обладнання).

Крім того, колегія суддів наголошує, що ТОВ Метпромгруп до суду не надано належних та достатніх доказів на підтвердження реальності здійснення господарських операції з ФОП ОСОБА_2 та з ФОП ОСОБА_1 , зокрема документів, що підтверджують компенсацію витрат за залучення спецтехніки та за навантажувально-розвантажувальні роботи, понесених підрядниками, та які згідно вказаних договорів позивач зобов`язаний їм відшкодувати.

Позивачем не надано доказів використання власного чи орендованого складу, куди згідно вищевказаних договорів підряду підрядники зобов`язані буди розмістити демонтований брухт, а також докази, що підтверджували б транспортування брухту.

Посилання позивача на ту обставину, що останнім частково сплачені за отримані послуги кошти на адресу ФОП ОСОБА_2 на суму 796800 грн., та ФОП Царан ОСОБА_3 не суму 105000 грн., не можуть бути безумовною підставою для підтвердження реальності здійснення господарської операції ТОВ Метпромгруп .

При цьому якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Таким чином, ТОВ Метпромгруп віднесено до Витрат на збут роботи (послуги) від фізичних осіб-підприємців, згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг), в яких відсутня будь-яка інформація щодо наданих робіт (послуг), що не можуть за змістом п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, вважатися первинними документами для підтвердження даних податкового обліку, а тому не є можливим підтвердження виконання даних робіт.

Разом з цим, контролюючим органом в акті перевірки, зроблено висновок, що по бухгалтерському рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками по взаємовідносинам з ТОВ Євро Метал Інвест станом на 01.10.2015 року рахується кредиторська заборгованість на загальну суму 99967 грн.

В ході перевірки, ТОВ Метпромгруп було надано запит від 27.07.2018 щодо надання актів звірок із Євро Метал Інвест з метою підтвердження наявності кредиторської заборгованості, виставлені вимоги (претензії) щодо стягнення даної заборгованості, договори, бухгалтерські довідки на списання кредиторської заборгованості (у разі наявності) та пояснення щодо періоду виникнення кредиторської заборгованості, картку-рахунок із ТОВ Євро Метал Інвест за даними бухгалтерського обліку по рахункам № НОМЕР_1 , 631 за період з 01.01.2015 по 31.03.2018.

До перевірки позивачем було надано тільки договір купівлі-продажу від 11.02.2014 року №ТР-53Б.

Будь-яких інших документів в період проведення перевірки не надавалось.

Протягом періоду з 01.01.2015 по 31.03.2018 року розрахунки з ТОВ Євро Метал Інвест не проводились та станом на кінець перевіряємого періоду на 31.03.2018 року рахується кредиторська заборгованість в сумі 99967 грн.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 609 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що зобов`язання заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Пунктом 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, визначено, що доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.

Вимогами пунктів 5, 6, 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 11.01.2000 року №20 передбачено, що якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду. З метою ведення бухгалтерського обліку зобов`язання поділяються на: довгострокові та поточні. Поточні зобов`язання включають в тому числі поточну кредиторську заборгованість за довгостроковими зобов`язаннями, за товари, роботи, послуги, за розрахунками з бюджетом, у тому числі з податку на прибуток, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці та інші.

Згідно із ст. 10 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об`єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов`язковим згідно з законодавством .

Пунктом 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід встановлено, що до складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ Євро Метал Інвест (Продавець) договір купівлі-продажу товарів від 11 лютого 2014 року № ТР-53 Б, відповідно до якого Продавець (позивач) передає у власність Покупцю (ТОВ Євро Метал Інвест ) стальний вуглеводистий лом та відходи чорних матеріалів, а останній прийняти та оплатити Товар на умовах цього Договору (т. 2 а. с. 25-27).

Додатковою угодою №1 до цього договору визначено, що Продавець (ТОВ Євро Метал Інвест ) передав, а Покупець (ТОВ Євро Метал Інвест ) прийняв брухт чорних металів у лютому 2014 року: металолом, вид №510, ДСТУ 4121-2002, кількістю 94,283 т., сума 214967,00 грн. (т.2 а. с.28).

Як стверджує відповідач та не заперечує позивач, станом на 31.03.2018 року у ТОВ Метпромгруп рахується кредиторська заборгованість на загальну суму 99967 грн. за вказаним договором.

Відповідно, списання кредиторської заборгованості за розрахунками з постачальниками в кінці строку позовної давності відображається бухгалтерськими проводками Дт 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , Кт 717 Дохід від списання кредиторської заборгованості , тобто включається до складу інших операційних доходів.

Статтями 256, 257 та ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України наведено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо передчасного висновку про наявність безнадійної кредитної заборгованості у зв`язку з пролонгацією вказаного вище договору купівлі-продажу від 11 лютого 2014 року № ТР-53 Б, оскільки факт визнання чи невизнання заборгованості безнадійною залежить не від терміну дії договору, на підставі якої вона виникла, а з моменту закінченням строку позовної давності щодо вимог про стягнення такої заборгованості з боржника.

Враховуючи вищевказане, оскільки Товар за договором купівлі-продажу товару № ТР-53 Б, згідно до даткової угоди, було поставлено на адресу позивача у лютому 2014 року, а остаточний розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту приймання відповідного товару в пункті приймання-передачі, випливає, що з моменту виникнення заборгованості до моменту закінчення проведення перевірки пройшло більше трьох років, доказів погашення заборгованості позивачем не надано, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого орану про заниження позивачем у рядку 2120 Інші операційні доходи Звіту про фінансові результати за період 01.01.2015 по 31.03.2018 на загальну суму сумі 99967 грн.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про правомірність визначення позивачу контролюючим органом за перевірений період зобов`язання по податку на прибуток податковим повідомленням-рішенням від 06.09.2018 року № 0038141401, є правильним та обгрунтовним.

Щодо прийняття ГУ ДФС в Одеській області податкового повідомлення-рішення від 06.09.2018 року №0038151401, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити.

Так, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із п. 198.1 ст. 198 названого Кодексу (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 названої статті Кодексу визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

На підставі п. 198.6 статті 198 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Кодексу (у вказаній вище редакції) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В ході перевірки встановлено, що в порушення б п.187.1 ст. 187, п 188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, г п.198.5 ст.198 Податкового Кодексу України, ТОВ Метпромгруп не включено до складу податкових зобов`язань в декларації з податку на додану, вартість ПДВ, від наданих послуг суборенди від ТОВ Дизайн Буд-Проект на загальну суму 3519,46 грн., що призвело до їх заниження у загальній сумі 3520 грн.

Крім того, актом перевірки також встановлено, що згідно системи Податковий блок рахуються розбіжності між задекларованими ТОВ Метпромгруп показниками у складі податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року та задекларованими податковими зобов`язаннями в деклараціях з податку на додану вартість контрагент-постачальника ТОВ Союз-Континент у сумі 3333,33 грн. Дана розбіжність виникла в результаті подвійного включення ТОВ Метпромгруп до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 3333,33 грн. без наявності оригіналів податкових накладних за березень 2017 року.

Так, за даними рахунку №631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за березень 2017 року встановлено, ТОВ Метпромгруп у відповідному періоді перерахувало на адресу ТОВ Союз- Континент передплату у сумі 30000 грн., на що ТОВ Союз- Континент були виписані та зареєстровано в ЄДРПН наступні податкові накладні: №8 від 14.03.2017 року, №1 від 01.03.2017 року.

Отже, ТОВ Метпромгруп включено до складу податкового кредиту у додаток № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року ПДВ у сумі 8333 грн. (замість ПДВ у сумі 5000 грн.), без наявності оригіналів податкових накладних на суму ПДВ 3333 грн., що призвело до завищення податкового кредиту за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 у сумі 3333 грн.

Проте, ТОВ Метпромгруп , оскаржуючи податкове повідомлення-рішення відповідача від 06.09.2018 року № 0038151401, жодним чином не мотивує в чому полягає його протиправність.

Як вірно зазначено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ТОВ Метпромгруп ні у позові, ні у відповіді на відзив не обґрунтовує висновок контролюючого органу щодо визначення останньому податкових зобов`язань по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Дизайн Буд-Проект та ТОВ Союз- Континент .

При цьому, зазначені порушення контролюючим органом позивачем не спростовані також і під час судового розгляду у суді апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга теж не містить будь-яких роз`яснень та доводів з приводу спростування наведених вище порушень податкових зобов`язань по податку на додану вартість за результатами якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення відповідача від 06.09.2018 року № 0038151401.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з рішенням окружного суду про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.09.2018 року №0038151401, у зв`язку з його необґрунтованістю.

З приводу прийняття ГУ ДФС в Одеській області податкового повідомлення-рішення від 06.09.2018 року №0038161401, апеляційний суд зазначає про наступне.

Перевіркою встановлено, що ТОВ Метпромгруп не надано до контролюючого органу звіти про суми податкових пільг з податку на додану вартість за 2016 рік, у тому числі: за три, шість, дев`ять і дванадцять календарних місяців 2016 року.

Пунктом 30.1 статті 30 Податкового кодексу України (у редакції, чинній станом на 01.01.2016 року по 31.12.2016 року) встановлено, що податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Згідно до п. 30.6 ст.30 ПК України суми податку та збору, не сплачені суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб`єктом - платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233 затверджено Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг (далі Порядок).

Приписами п.3 вказаного Порядку зазначено, що звіт подається суб`єктом господарювання за три, шість, дев`ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб`єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.

Пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, в редакції чинній до 01.01.2017 рок, визначено відповідальність за неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні № 1797-VIII від 21.12.2016 року, який набрав законної сили 01.01.2017 року внесено зміни до статті 120 Податкового кодексу України та викладено абзац перший пункту 120.1 в такій редакції: 120.1. Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом .

Системний аналіз наведеної вище правової норми дає підстави для висновку, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Як вбачається з акту перевірки №1783/15-32-14-01/38182830 від 17 серпня 2018 року та не заперечується сторонами по справі, у 2018 році до ТОВ Метпромгруп було застосовано штрафні санкції у сумі 170 грн. за неподання до ДПІ декларації з податку на додану вартість за липень 2017 року, податкове повідомлення-рішення від 13.04.2018 року №0069871212.

Доказів скасування податкового повідомлення-рішення від 13.04.2018 року №0069871212 позивачем до суду не надано.

Отже, враховуючи те, що ТОВ Метпромгруп до суду не надано доказів подання звітів про суми податкових пільг з податку на додану вартість за 2016 рік, зокрема за дванадцять календарних місяців 2016 року протягом 40 днів, починаючи з 01.01.2017 року (день, наступний за останнім днем податкового періоду), враховуючи те, що на позивача накладався у 2018 році штраф за неподання декларації з податку на додану вартість за липень 2017 року та що податковим законодавством введена відповідальність за неподання такого звіту лише з 01.01.2017 року, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0038161401 від 06 вересня 2018 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3060,00 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), застосованих до позивача за ненадання звіту про суми податкових пільг з податку на додану вартість за три, шість і дев`ять календарних місяців 2016 року.

Відтак, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ Метпромгруп щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 6 вересня 2018 року № 0038141401, № 0038151401 та податкове повідомлення-рішення № 0038161401 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3060 грн., є правильним.

Згідно ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Метпромгруп - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Метпромгруп до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати підписання може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду на протязі тридцяти днів з моменту отримання сторонами копії судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 7 червня 2019 року.

Головуючий суддя Димерлій О.О. Судді Коваль М.П. Єщенко О.В.