Рішення

від 10.04.2019 по справі 369/13345/18

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/13345/18

Провадження № 2/369/765/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

10.04.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Середенко Б.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Укртранс логістик про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом. Свої вимоги мотивував тим, що він був зарахований на посаду механіка до ТОВ Укртранс логістик . 02 жовтня 2017 року його переведено на посаду начальника колони автомобільної, а 21 серпня 2018 року - його звільнено з посади на підставі п.1 ст.36 КЗпП України. Відповідно до розрахункового листа станом на липень 2018 року борг товариства по заробітній платі становив 17 972,17 грн., та компенсації за невикористану відпустку становив 1963,20 грн. Дана заборгованість відповідачем у добровільному порядку не сплачена. Тому відповідач зобов`язаний відшкодувати середній заробіток за час затримки розрахунку, що становить 10 274 грн. (виходячи з середньоденного заробітку в 191 грн. та затримка з 01 жовтня 2018 року по 18 жовтня 2018 року).

Оскільки на час подання позову відповідач не погасив заборгованість, тому його право є порушеним та підлягає судовому захисту.

На підставі ст.ст. 115, 116, 117 КЗпП просив суд стягнути з ТОВ Укртранс логістик на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 17 972,17 грн., компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 1963,20 грн. та середній заробіток за період затримки в розмірі 10 274 грн.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав, проти заочного рішення не заперечувала.

У судове засідання представник ТОВ Укртранс логістик не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не подав. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі Христов проти України суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справи судом встановлено, що 22 серпня 2017 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду механіка автоколони до ТОВ Укртранс логістик .

02 жовтня 2017 року ОСОБА_1 переведений на посаду начальника колони атомобільної ТОВ Укртранс логістик .

21 серпня 2018 року ОСОБА_1 звільнений з посади начальника колони за угодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України.

Вищевказані обставини підтверджені наданою суду трудовою книжкою ОСОБА_1 . АА №177395.

У відповідності до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Встановлено, що відповідач не виконав цей обов`язок. Тому у нього виникла заборгованість по виплаті сум, що належали ОСОБА_1 при звільненні з роботи, у розмірі 17 972,17 грн., компенсація за невикористану відпустку 1963 грн. Ця обставина підтверджується копією розрахункового листка за липень 2018 року ТОВ Укртранс логістик . Тому позовні вимоги про стягнення з ТОВ Укртранс логістик на користь позивача заборгованості на загальну суму 19 935,37 грн.

У відповідності до ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строк, зазначений в ч.1 ст.116 цього Кодексу, підприємство, установа та організація повинні виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з п.8 порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995 року, у разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

З наданих суду доказів вбачається, що середномісячний заробіток за останні два місяця (42 роб. дні) становив 7600 грн., то середньоденний заробіток становить 191 грн. Таким чином за період з 01 серпня 2018 року по 18 жовтня 2018 року середній заробіток за час затримки розрахунку становить 10 274 грн.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка доказів - завершальний етап процесу доказування. Вона полягає в перевірці судом доброякісності засобів доказування, що має на меті визначити їх доказову силу.

Встановлено, що після звільнення відповідачем не проведено розрахунок з працівником. Будь-яких доказів, щоб підтверджували проведені виплати матеріали справи не містять. Відповідач судову повістку отримав, до суду не з`явився, письмовий відзив до суду не подав, причини неявки суду не повідомив.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. у справі за заявою №48553/99 „Совтрансавто-Холдинг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 р. у справі за заявою №28342/95 „Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі „Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина „судового розгляду".

Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини та враховуючи наявність накладеного арешту на майно позивачів, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивачі в іншій спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту захистити своє порушене право не може, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту його права шляхом стягнення заборгованості, середнього заробітку за час затримки, а відтак і про задоволення позову.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в розмірі 1762грн.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Укртранс логістик про стягнення заборгованості по заробітній платі про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укртранс логістик на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 17 972,17 грн. (сімнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят дві грн. 17 коп.), компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 1963,20 грн. (одна тисяча дев`ятсот шістдесят три грн. 20 коп.), середній заробіток за період з 01 серпня 2018 року по 18 жовтня 2018 року в розмірі 10 274 грн. (десять тисяч двісті сімдесят чотири грн).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укртранс логістик на користь держави судовий збір в розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн.).

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Інформація про відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю Укртранс логістик , адреса: 03680, м.Київ, вул. Народного Ополчення, буд.25, код ЄДРПОУ 39301583.

Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 15 квітня 2019 року.

Суддя Н.С. Пінкевич