Рішення

від 30.05.2019 по справі 760/7710/18

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/7710/18

2-1371/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 травня 2019 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Трофимчук К.О.

за участі

представника позивача Гівчак Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження з повідомлення сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства Центр організації дорожнього руху до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

У березні 2018 року КП Центр організації дорожнього руху звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Свої вимоги мотивує тим, що 20 квітня 2017 року о 12 годині 30 хвилин в м. Києві на перехресті вул. Солом`янської та вул. Кривоноса водій автомобіля марки Фольксваген державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 не дотримався безпечної швидкості, не впорався з керуванням, у результаті чого скоїв наїзд на стовп із світлофором.

На виконання своїх статутних обов`язків КП Центр організації дорожнього руху було виконано роботи щодо відновлення світлофорного об`єкту.

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 12 червня 2017 року провадження стосовно ОСОБА_2 закрито, оскільки він діяв в стані крайньої необхідності.

Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент пригоди була застрахована у ПАТ СК Альфа-Страхування згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/1901387.

19 жовтня 2017 року КП Центр організації дорожнього руху звернулось до ПАТ СК Альфа-Страхування із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

13 листопада 2017 року КП Центр організації дорожнього руху отримало повідомлення від ПАТ СК Альфа-Страхування про те, що компанія не має правових підстав для виплати страхового відшкодування.

08 грудня 2017 року КП Центр організації дорожнього руху направило відповідачу вимогу щодо добровільної сплати завданої шкоди, проте вимога задоволена не була.

Відповідно до актів виконаних робіт форми КБ-3 та КБ-2в майнова шкода складає 9591 гривню 61 копійку. Зазначену суму просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 28 березня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 27 червня 2018 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі. Проти ухвалення в справі заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 75).

Суд за згодою представника позивача ухвалив постановити заочне рішення згідно положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 20 квітня 2017 року о 12 годині 30 хвилин в м. Києві на перехресті вул. Солом`янської та вул. Кривоноса водій автомобіля марки Фольксваген державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 не дотримався безпечної швидкості, не впорався з керуванням, у результаті чого скоїв наїзд на стовп із світлофором.

Відповідно до актів виконаних робіт форми КБ-3 та КБ-2в майнова шкода складає 9591 гривню 61 копійку (а.с. 10-13).

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 12 червня 2017 року провадження стосовно ОСОБА_2 закрито, оскільки він діяв в стані крайньої необхідності (а.с. 9).

Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент пригоди була застрахована у ПАТ СК Альфа-Страхування згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/1901387.

19 жовтня 2017 року КП Центр організації дорожнього руху звернулось до ПАТ СК Альфа-Страхування із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (а.с. 15-17).

13 листопада 2017 року КП Центр організації дорожнього руху отримало повідомлення від ПАТ СК Альфа-Страхування від 30 жовтня 2017 року про те, що компанія не має правових підстав для виплати страхового відшкодування (а.с. 19).

З відповіді ПАТ СК Альфа-Страхування також вбачається, що оскільки постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 12 червня 2017 року провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності закрито у зв`язку з тим, що останній діяв в стані крайньої необхідності, тому цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 не виникла. У зв`язку з цим, страхова компанія не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1171 ЦК України шкода, завдана особі у зв`язку із вчиненням дій, спрямованих на усунення небезпеки, що загрожувала цивільним правам чи інтересам іншої фізичної або юридичної особи, якщо цю небезпеку за даних умов не можна було усунути іншими засобами (крайня необхідність), відшкодовується особою, яка її завдала.

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 12 червня 2017 року встановлено, що дії ОСОБА_2 , у результаті яких він скоїв зіткнення з перешкодою, а саме стовп із світлофором, що призвело до пошкодження транспортного засобу, відповідно до положень ст. 18 КпАП України, суддя кваліфікує як крайню необхідність.

Таким чином, враховуючи положення ст. 1171 ЦК України, шкода, завдана в стані крайньої необхідності, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а отже цивільно-правова відповідальність у такому випадку виникає.

04 липня 2018 року Великою Палатою Верховного Суду України прийнято постанову, в якій зазначені наступні правові висновки.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України Про страхування ).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу України).

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Відповідно до п. 22.1. Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц дійшла правового висновку про те, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхова).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому потерпілий реалізує право на отримання відшкодування шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно з частинами 5, 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суду не надано доказів, що у страховика (ПАТ СК Альфа-Страхування ) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування.

Вбачається, що суб`єктом, який має задовольнити вимогу позивача, є страховик відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на наведене, в задоволені позову слід відмовити.

Керуючись статтями 1166, 1192 ЦК України, статтями 9, 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 133-142, 223, 259, 263-265, 268, 272-274, 277, 279, 280-289 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову Комунального підприємства Центр організації дорожнього руху (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 19-А, ЄДРПОУ 32955518) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: