Рішення

від 06.06.2019 по справі 357/15388/18

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/15388/18

2/357/1303/19

Категорія 47

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 червня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О. І. ,

за участі секретаря - Сокур О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє від себе та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Вільнотарасівська сільська рада Білоцерківського району про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В :

27.12.2018 року позивач ОСОБА_1 , яка діє від себе та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_3 , Вільнотарасівська сільська рада Білоцерківського району про позбавлення батьківських прав, посилаючись на наступні обставини.

Вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею проживає її син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї від 04 грудня 2018 року.

Батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_3 , що стверджується копією свідоцтва про його народження.

Шлюб між ними розірвано рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2015 року, справа № 357/5036/16-ц.

Вона займається вихованням, навчанням, підготовкою до самостійного життя молодшого сина - ОСОБА_2, забезпечує його харчуванням, лікуванням, виявляє інтерес до внутрішнього світу дитини, створює умови для отримання ним освіти, піклується про його фізичний розвиток, створила всі належні умови для виховання, навчання та розвитку, що стверджується копією акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї від 04 грудня 2018 року.

Вона звернулася із заявою до органу опіки та піклування Вільнотарасівської сільської ради Білоцерківського району про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо його малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис про народження № 1569, складений 12 вересня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області). Зазначені обставини підтверджено копією акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 04 грудня 2018 року, копією висновку № 1 від 20.12.2018 року виконавчого комітету Вільнотарасівської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5

Батько з часу їхнього розлучення ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню та утриманню сина ОСОБА_2. Відповідно до інформації адміністрації Вільнотарасівського навчально-виховного об`єднання Загальноосвітня школа І ступеня - дошкільний навчальний заклад , який з 05 вересня 2016 року по 19 грудня 2018 року відвідував малолітній Мансур, за час перебування дитини в закладі батько жодного разу до садочка не з`явився, участі в організації навчально-виховного процесу не брав, батьківські збори не відвідував. В телефонному режимі дитиною не цікавився.

ОСОБА_2 не займається підготовкою до самостійного життя свого сина, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, не спілкується з дитиною, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу та не створює умов для отримання ним освіти.

ОСОБА_3 матеріальної допомоги на утримання сина не надає, аліментів не сплачує. Згідно з копією довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів № 435 від 01.11.2018 року, станом на 31.10.2018 року борг по сплаті аліментів становить 44742,44 грн. Аліменти стягуються на підставі рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 11.11.2016 року по справі № 357/9803/16-ц та виконавчого листа виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 05.12.2016 року на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 09.09.2016 року і до повноліття дітей.

Відповідно до висновку № 1 від 20.12.2018 року виконавчий комітет Вільнотарасівської сільської ради дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , стосовно його малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини.

Як зазначалося нею вище, вихованням, навчанням, підготовкою до самостійного життя малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 займається вона, забезпечує сина харчуванням, лікуванням, виявляє інтерес до внутрішнього світу дитини, створює умови для отримання ним освіти, піклуюся про фізичний розвиток дитини його самоусвідомлення та поглядів на життя.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789X11 від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до приписів ч. ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

За ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідач є працездатним за віком та станом здоров`я, на користь інших осіб аліментів не сплачує, участі в утриманні свого малолітнього сина він взагалі не приймає.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 11.11.2016 року з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 09.09.2016 року і до повноліття дітей.

Даний розмір аліментів вона вважає недостатнім для утримання дитини, оскільки ОСОБА_2 є дитиною, яка часто хворіє та потребує санаторно-курортного лікування.

В ч. 2 ст. 182 СК України передбачено, що мінімальний розмір аліментів на одну становить не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За ст. 141 СК України обов`язки батьків з утримання дітей є рівними.

За ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

А тому з врахуванням всіх вищенаведених обставин вважає, що можливо збільшити розмір аліментів, які будуть стягуватися з відповідача на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, до досягнення повноліття.

Просила суд прийняти цей позов до судового розгляду, позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця Азейбарджанської Республіки щодо його малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця Азейбарджанської Республіки, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_1 , яка зареєстрована АДРЕСА_2 на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно з моменту звернення до суду з цим позовом і до досягнення дітьми повноліття, допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць та стягнути з відповідача на її користь судові витрати ( а. с. 2-7 ).

Ухвалою судді від 31.01.2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено в підготовче судове засідання у справі на 17 годину 00 хвилин 11 березня 2019 року ( а. с. 30-31 ).

Ухвалою суду від 11 березня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15 годину 00 хвилин 10 квітня 2019 року ( а. с.43-44 ).

У зв`язку з неявкою сторін по справі у судове засідання, розгляд справи було відкладено на 14 годину 00 хвилин 06.06.2019 року.

В судове засідання представник позивача - адвокат Кудлацька-Тишко В.В., яка діє на підставі Ордеру, серія КС № 505140 від 13.03.2019 року не з`явилися, надала до суду заяву, отримана 06.06.2019 року за вх. № 20574, в якій просила розгляд справи проводити без участі позивача та її як представника. Не заперечувала проти заочного розгляду. Відповідно до ст. 49 ЦПК України зменшила позовні вимоги та просила суд позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця Азейбарджанської Республіки щодо його малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як останній ухиляється від своїх батьківських обов`язків.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи свідчить наявне поштове повідомлення про вручення, з якого убачається, що судову повістку отримано 28.04.2019 року.

Третя особа Вільнотарасівська сільська рада Білоцерківського району в судове засіданні представника не направила, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи свідчить наявне поштове повідомлення про вручення, з якого убачається, що судову повістку отримано 26.04.2019 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Отже, відповідач та третя особа завчасно та належним чином були повідомлені.

Заяв та клопотань з боку відповідача та третьої особи на адресу суду не надходило, як і не надходило від відповідача відзив на позовну заяву.

Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки, належним чином повідомлений відповідач ОСОБА_3 не з`явився в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, не повідомивши суду про поважність причини неявки та не надав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи, а саме заочного, суд вважає за необхідним по даній справі провести заочний розгляд.

Відповідно до ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Ухвалою суду від 06.06.2019 року по даній справі вирішено провести розгляд справи в заочному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини та спірні їм правовідносини.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний Білоцерківським міськрайонним судом Київської області від 08 листопада 2016 року ( а. с. 15 ).

Від даного шлюбу сторони мають дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується наявним в матеріалах справи повторним свідоцтвом про народження ( а. с. 12 ).

З довідки про місце проживання та склад сім`ї від 19.10.2018 року за вих. № 5149, виданої управлінням адміністративних послуг Білоцерківської міської ради ОСОБА_1 вбачається, що остання проживає і місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 . В даному приміщенні зареєстровано 4 членів сім`ї: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а. с. 18 ).

З Акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_1 від 04.12.2018 року, яка засвідчена членами комісії та сільським головою Вільнотарасівської сільської ради Білоцерківського району Київської області вбачається, що санітарний стан житлового приміщення задовільний, будинок знаходиться в доброму стані, в будинку дотримуються санітарно-гігієнічних умов проживання. Син забезпечений одягом та взуттям відповідно до сезону, а також меблями для комфортного відпочинку та проведення дозвілля. В сім`ї панують доброзичливі стосунки, дитина почувається впевнено, комфортно. Сім`я складається з 2 чоловік: мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а. с. 19 ).

Відповідно до довідки, виданої 19.12.2018 року за вих. № 08 адміністрацією Вільнотарасівського навчально-виховного об`єднання Загальноосвітня школа І ступеня - дошкільний навчальний заклад , вбачається, що з 05 вересня 2016 року по 19 грудня 2018 року відвідував малолітній Мансур, за час перебування дитини в закладі батько жодного разу до садочка не з`явився, участі в організації навчально-виховного процесу не брав, батьківські збори не відвідував. В телефонному режимі дитиною не цікавився ( а. с. 19 на зворотному листі ).

З довідки, виданої Вільнотарасівської сільської ради від 06.12.2018 року за вих. № 02-33/402 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дійсно був не зареєстрований, але проживав з вересня 2015 року по лютий 2016 року в АДРЕСА_1 на житловій площі тестя ОСОБА_10 ( а. с. 20 ).

Згідно з довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів за вих. № 435 від 01.11.2018 року, станом на 31.10.2018 року борг по сплаті аліментів становить 44742,44 грн. Аліменти стягуються на підставі рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 11.11.2016 року по справі № 357/9803/16-ц та виконавчого листа виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 05.12.2016 року на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 09.09.2016 року і до повноліття дітей ( а. с. 17 на зворотному листі ).

Відповідно до висновку № 1 від 20.12.2018 року виконавчий комітет Вільнотарасівської сільської ради дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , стосовно його малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини ( а. с. 22 ).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по виханню дитини.

Відповідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30 березня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таке рішення має бути прийнято з метою захисту інтересів неповнолітньої дитини, яка фактично позбавлена його батьківського піклування.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Європейський суд з прав людини у справі Хант проти України від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року ( справа № 631/2406/15-ц провадження № 61-36905св18 ).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_3 отримавши судову повістку про слухання справи, яке відбудеться 06.06.2019 року в судове засіданні не з`явився, не надав заперечень щодо позбавлення його батьківських прав, а також не надав і відзив на позовну заяву ОСОБА_1

Всі наведені вище факти, як кожен окремо так в сукупності, свідчать проте, що відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , свідомо ухиляється від покладеного на нього обов`язку виховання своєї дитини, не піклується про фізичний і духовний розвиток свого сина, не відвідує сина, не надає матеріальної допомоги на його утримання.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає можливим позбавити відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, вимоги позивачки стосовно того, що відповідач ухиляється від виконання батьківських прав знайшли своє підтвердження в судовому засіданні під час розгляду даної цивільної справи та є такими, що підлягають задоволенню.

З боку відповідача не надано до суду жодного належного та допустимого доказу у відповідності до вимог статті 81 ЦПК України в спростування доводів позивача.

Частиною 1 статті 131 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Отже, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати у сумі 704,80 гривень, понесені при зверненні до суду та які документально підтверджені ( а. с. 8 ).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 150, 155, 164, 166 СК України, ст. ст. ст.ст. 2, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 89, 131, 141, 247, 263, 273, 280-289 ЦПК України, п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30 березня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє від себе та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Вільнотарасівська сільська рада Білоцерківського району про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в сумі 704,80 гривень ( сімсот чотири гривні вісімдесят копійок ).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення ( виклику ) учасників справи, копія судового рішення на надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( адреса проживання: АДРЕСА_1 );

Третя особа: Вільнотарасівська сільська рада Білоцерківського району ( адреса знаходження: 09132, Київська область, Білоцерківський район, с. Вільна Тарасівка, вул. Травнева, буд. 2а, ЄДРПОУ: 04363001 ).

Повний текст заочного рішення складено 06 червня 2019 року.

Заочне рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов