Рішення

від 08.10.2018 по справі 804/4821/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2018 року Справа № 804/4821/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс-М" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сенс-М" (далі - ТОВ "Сенс-М", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:

- визнання протиправними та скасування рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 17.04.2018р. №UA1100000/2018/200014/2;

- визнання протиправними та скасування Картки відмови у митному оформленні від 17.04.2018р. №UA110150/2018/00069.

В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що у відповідача відсутні законні підстав визначати митну вартість за іншим методом, ніж за методом який заявлений позивачем у митній декларації №UA110150/2018/207624. Подані позивачем митниці ДФС для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість документи не містили в собі розбіжності, та не мали наявних ознак підробки, навпаки, містили повні та достовірні відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості. Відповідач, при винесенні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості та у ході винесення рішення за результатами розгляду додаткових документів, на думку позивача, порушила вимоги Митного кодексу щодо застосування методів визначення митної вартості. Відмова митниці у визнанні митної вартості з врахуванням доданих документів є необґрунтованою, оскільки не проведена оцінка всіх наданих документів щодо неможливості застосування основного методу. Таким чином, позивач вважає, що картки відмови відповідача у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №UA110160/2018/00011 від 17.04.2018р. №UA110150/2018/00069 та рішення про коригування митної вартості товарів від 17.04.2018р. №UA1100000/2018/200014/2, які прийняті відповідачем підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 02.07.2018р. позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 КАС України, зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.

Позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви шляхом надання відповідних документів.

Ухвалою суду від 06.08.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду та відповідно приписів ст.12 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

28.08.2018р. відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, за змістом якого проти задоволення позовних вимог заперечує, зазначивши, що документи підтверджуючі витрати, пов`язані з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший до митного оформлення не надавались та не надіслані, що унеможливлює проведення обчислення повноти включення транспортної складової при формуванні заявленої декларантом ціни товару. Надані разом з листом ТОВ Сенс-М від 1.06.2018р. №06-12/18 копія платіжного доручення від 02.04.2018р. №39, копія листа від 02.04.2018р. №04/02-18 про помилкове включення суми оплати ПДВ, копія листа ТОВ МД-Транс`від 04.04.2018р. №26 про внесення змін в платіжному дорученні від 02.04.2018р. №39 не підтверджують включення до вартості перевезення товару всіх складових з урахуванням здійснених перевантажень та унеможливлюють здійснення обчислення транспортної складової. У надданій довідці ПУМБ від 27.04.2018р. №КНО-09.1.9.3/211 зазначається про здійснення ТОВ Сенс-М купівлі валюти на суму 5071,86 доларів США та перерахування її нерезиденту-контрагенту JIUJIANG RASSON TRADE CO.LTD 11.01.2018р. Однак, до митного оформлення за МД від 02.04.2018р. №UA110150/2018/207624 надано платіжне доручення №2 від 17.01.2018р. Платіжні документи від 11.01.2018до митного оформлення разом з листом позивачем не надавались.

Таким чином, не підтвердження заявленої митної вартості за результатами проведених розрахунків з урахуванням документів, що надані позивачем, у відповідача відсутні підстави для визнання заявленої декларантом митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості від 17.04.2018р. №UA1100000/2018/200014/2.

До оцінюваної партії товару відповідачем застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2ґ - резервний метод. Відповідно до наявних даних, визначена вартість товару, ґрунтується на даних зазначених у Довіднику цін коштовного та декоративного каміння, випуск №4(35) - (сторінка 35).

Відповідач вважає, що при прийнятті рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та оформленні картки відмови діяв в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, у зв`язку з чим просить суд у задоволенні позову відмовити.

03.09.208р. позивачем подано відповідь на відзив, в якій представник не погоджується з доводами, викладеними у відзиві та зазначає, що підприємством були надані всі документи для застосування основного методу визначення митної вартості. Числові значення (одиниця виміру, вага, кількість, ціна за одиницю, вартість та загальна вартість товарів), зазначені в декларації митної вартості, в узгодженій сторонами контракту специфікації №1 від 10.01.2018р., підтверджується іншими документами, наданими до митного оформлення: інвойсом №RT/SM-01/10 від 10.01.2018р.. платіжним дорученням в іноземній валюті №2 від 17.01.2018р., даними експортної декларації країни відправлення №400220180000001303 від 25.01.2018р., і співпадають з інформацією, зазначеною підприємством-виробником у комерційній пропозиції, прас-листом (з термінами дії з 01.12.2017р. по 08.02.2018р.). Ціна зазначена в документах, підтверджується висновком експерта ТПП №ГО-860 від 13.04.2018р. Відомості в документах не мають протиріч та розбіжностей, які впливають на числові значення складових митної вартості.

Крім того, відповідач коригуючи митну вартість товару, посилається на довідкові ціни товару столи, стільці, підвіконня, карнізи, плінтуси, сходинки, деталі сходів . Зазначений товар класифікується за іншим кодом товару згідно ТН ВЕД ніж задекларований товар - 9504200000. На думку позивача, митницею здійснюється порівняння з іншими товарами, які мають інший код товару, інші характеристики, інше призначення та сферу використання. З листа Державного Гемологічного центру України від 18.03.2015р. №71000-1/1803/15, направленого в ДФС України, товари за кодом 9504200000 не входять до переліку товарів на які ДГЦУ видає висновки про якісні та вартісні характеристики, для цілей, визначених у ч.2, ч.3, ч.4 ст.54 Митного кодексу України, тому позивач вважає, посилання митниці на будь яку інформацію про ціни таких товарів, зазначені у різних Довідниках необґрунтованими та безпідставними.

07.09.2018р. відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в яких він зазначає, що відповідно до інформації, наведеної у Довіднику цін, у митного органу наявна інформація щодо вартості з Китаю на вироби об`ємні із складною формою (столи, стільці, підвіконня, карнизи тощо), сировина мармур на умовах CIF, CFR або DAP - кордон України, відповідно до Інкотермс 2010 ( DAF, відповідно до Інкотермс 2000), тобто з урахуванням та включенням всіх складових, на рівні 1,58$/кг. Згідно приміток довіднику зазначено, що під терміном мармур зазначається в тому числі сланець. У відповіді на відзив ТОВ Сенс-М зазначає, що столи, стільці, підвіконня, карнизи класифікуються за іншим кодом згідно УКТ ЗЕД, митниця здійснила здійснила порівняння з іншими товарами, які мають інший код товару, інші характеристики, інше призначення та сферу використання, з чим не погоджується відповідач, оскільки сторінка 35 Довіднику цін не містить інформації, щодо коду УКТЗЕД порівнюваного товару, тому митниця при порівнянні керувалася описом товару.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, при розгляді справи суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 02.04.2018р. до відділу митного оформлення №1 митного поста Північний Дніпропетровської митниці подано митну декларацію щодо товару:

- плити з обробленого сланцю, шліфовані, які є поверхнями (частинами) більярдних столів та мають оброблену кромку та вугли (лузи) для шарів, отвори для кріплення болтів у кількості 210шт. (гр.31 товар 1);

- вироби з чорних металів, болти з різьбою, без гайок та шайб, не призначені для фіксації рейок, з шестигранною головкою, не з корозійностійкої (нержавіючої) сталі, з межею міцності на розтягування 650 МПа, не призначені для промислового складання транспортних засобів: болти сталеві (марки сталі 3), оцинковані, розмірами М10х12мм у кількості 372шт.(гр.31 товар 2);

- крипильні вироби з чорних металів, без різьби, шайби не пружинисті, не стопорні: шайби пластуни з чорних металів не з корозійностійкої (нержавіючої) сталі, марка сталі 3, оцинковані, зовнішній діаметр 34мм, внутрішній діаметр 11/13мм у кількості 372шт.(гр.31 товар 3) на загальну суму 5' 071,86 доларів США. Митна декларація зареєстрована за №UA 1101150/2018/207624.

Митна вартість товарів підприємством визначена із застосуванням методу 1) основного - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). На підтвердження митної вартості товару підприємством надано перелік документів (гр.44): зовнішньоекономічний контракт №RSS-SENS-M-2018 від 10.01.2018р.; специфікація №1 від 10.01.2018р. до контракту; інвойс №RT/SM-01/10 від 10.01.2018р.; пакувальний лист №RSM-1/18 від 24.01.2018р.; платіжне доручення у валюті №2 від 17.01.2018р. про перерахування 5' 071,86 доларів США фірмі JIUJIANG RASSON TRADE CO., LTD за контрактом №RSS-SENS-M-2018 ВІД 01.10.2018р. та специфікацією №1 від 10.01.2018р.; сертифікат якості товару; копія митної декларації країни відправлення №400220180000001303 від 25.01.2018р.; договір транспортно-експедиційного обслуговування №9 від 19.01.2018р.; коносамент №NGBLEG0801088 від 26.01.2018р.; транспортна накладна CMR №117/18 від 01.04.2017р.; заявка на транспортно-експедиційне обслуговування №1 від 22.01.2018р.; довідка про транспортні витрати №30/03/2 від 30.03.2018р.; рахунок-фактура №30 від 02.04.2018р. про сплату витрат на морське перевезення за межами України у сумі 29' 592грн.00коп. Партія товару поставляється на умовах FOB CN Jiujiang - згідно правил Інкотермс .

12.04.2018р. за результатами здійснення митного контролю з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч.5 ст. 54 МКУ митницею були додатково витребувані документи, що пітверджують транспортні витрати, митну вартість та її складові, відомості про які зазначені у гр.44 МД (якщо такі не були подані митниці), їх скан-копії з ЕЦП декларанта прикріпити до МД.

13.04.2018р. підприємством надано митниці додаткові документи, а саме: прайс-лист та комерційну пропозицію виробника товару від 01.12.2017р.; висновок експерта Дніпропетровської ТПП від 13.04.2018р.; №ГО-860; довідку ТОВ МД ТРАНС від 13.04.2018 №13/04-1; заявку на транспортно-експедиторське обслуговування №1 від 22.01.2018р. з підписами та печатками клієнта.

13.04.2018р. відповідачем електронним повідомленням, направлено зауваження на надані позивачем документи.

Листом вих.№15 від 17.04.2018р. підприємство надало митниці відповідь, в якій зазначено наступне.

1. Відповідно до пункту 4.2.1 Договору №9 транспортно-експедиторського обслуговування перелік послуг, що надається, їх вартість, розмір плати Експедитора встановлюється за згодою сторін, що оформлюється заявками до цього Договору. Заявкою №1 від 22.01.2018 року погоджені перелік послуг та їх вартість по організації ТЕО вантажу в контейнері №MRKU6603134 по коносаменту №NGBLEG18014088. Загальна вартість послуг за заявкою склала 66' 743грн., з яких загальна вартість перевезення морським транспортом до порту Одеса склала 29' 592грн. (п.4.2.3 договору), плата Експедитору складає 600грн. Крім Заявки вартість перевезення морським транспортом підтверджена рахунком №30 від 02.04.2018 р. про сплату коштів за морське перевезення за межами України в сумі 29' 592грн.

Як вбачається з листа-роз`яснення ТОВ МД ТРАНС від 13.04.2018р. №13/04-1 наданого в митницю, щодо перевантаження контейнерна інші судна в портах перевалки, кількість портів перевалки контейнера не впливає на вартість доставки товару водним транспортом.

2. В платіжному дорученні №2 від 17.01.2018р. про сплату продавцю валютних коштів в сумі 5' 071,86 доларів США йде посилання контракт № RSS-SENS-M-2018 від 10.01.2018 року та специфікацію №1 від 10.01.2018 року, якою сторонами узгоджені умови поставки партії товару. Кількість товару, його ціна та загальна вартість зазначена у специфікації повністю співпадає з кількістю, ціною та загальною вартістю, зазначеною в інвойсі №RT/SM-01/10 від 10.01.2018 року додатково підтверджується митною декларацією країни відправлення і не містить ніяких розбіжностей.

Не зазначення в платіжному дорученні №2 інвойсу №RT/SM-01/10 від 10.01.2018 року не впливає на розрахунок митної вартості .

3. Зауваження щодо відсутності підпису Клієнта у заявці усунута шляхом додаткового надання в митницю заявки з відповідними підписами, що підтверджується митницею у самому повідомленні від 13.04.2018 р. Відповідно до п.1.3. Договору ТЕО Заявка на ТЕО, узгоджена сторонами вважається відповідним додатком до договору.

4. Чинним законодавством не встановлено будь-яких вимог щодо форми та змісту прас-листів, які можуть оформлюватись продавцем у довільній формі та на власний розсуд. За своєю суттю прайс-лист - це перелік пропозицій товару та цін, який не може вважатися первинним документом, а є способом розповсюдження продавцем інформації про товар.

5. У висновку експерта ТПП була проаналізована ринкова вартість товару на ринку експорту, використовувалась відповідна нормативно-законодавча база, зокрема "Міжнародний стандарт оцінки" (2003 р., 6 видання), та проведено аналіз цінової інформації ринку з використанням загальнодоступної інформації з інтернету.

17.04.2018р. відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості №UA1100000/2018/200014/2 та оформлена картка відмови у митному оформленні №UA110150/2018/00069.

Не погоджуючись з рішенням митниці, з метою уникнення значних для підприємства матеріальних збитків від зберігання товару на складі тимчасового зберігання, скориставшись своїм правом, передбаченим ст.55 МКУ, підприємство 19.04.2018р. оформило у митному оформленні товар за МД №11А110150/2018/209133.

12.06.2018 р. підприємство направило в митницю лист №06-12/18, яким додатково були надані документи:

- платіжне доручення №39 від 02.04.2018 року про сплату за морське перевезення згідно рахунку №30 від 02.04.2018 р.;

- лист ТОВ Сенс-М від 02.04.2018 р. 04/02-18 про помилкове включення в суму оплати ПДВ;

- лист ТОВ МД ТРАНС від 04.04.2018 №26 про внесення змін в призначення платежу в платіжному дорученні №39 від 02.04.2018 та податкову накладну;

- лист банку ПУМБ щодо купівлі валютних коштів та перерахування їх за контрактом №RSS-SENS-М-2018 від 10.01.2018 року;

15.06.2018 року відповідачем надано відповідь вих.№1313/10/04-50-19-01 про відсутність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до ч.1 ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 Митного кодексу України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частини перша та друга статті 52 Митного кодексу України).

Частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів (частина перша статті 368 Митного кодексу України).

З аналізу ч.1 та ч.2 ст.53 Митного кодексу України вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

В силу положень ч.5 ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями ч.3 ст.318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, із ситемного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Між тим, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України).

Частинами першою та другою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

В силу вимог ч.1 та ч.2 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частини третя-четверта статті 57 Митного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджено, що в платіжному дорученні №2 від 17.01.2018 року про сплату продавцю валютних коштів в сумі 5' 071,86 доларів США наявне посилання на контракт №RSS-SENS-М-2018 від 10.01.2018 року та специфікацію №1 від 10.01.2018 року, якою сторонами узгоджені умови поставки партії товару. Кількість товару, його ціна та загальна вартість зазначена у специфікації повністю співпадає з кількістю, ціною та загальною вартістю, зазначеною в інвойсі №RТ/SМ-01/10 від 10.01.2018 року, пакувальному листі №RSМ-1/18 від 24.01.2018р., додатково підтверджується митною декларацією країни відправлення і не містить ніяких розбіжностей.

Таким чином, у ході оформлення митниця мала можливість ідентифікувати платіжне доручення від 17.01.2018 року з задекларованою партією товару без надання додаткових документів.

Не зазначення в платіжному дорученні №2 інвойсу №RT/SM-01/10 від 10.01.2018 року не впливає на розрахунок митної вартості.

Суд не враховує, посилання відповідача на те, що прайс-лист містить лише інформацію щодо цін, зазначених у товаросупровідних документах (інвойс, специфікація), та містить однакову інформацію, що й у наданій комерційній пропозиції, що свідчить про суб`єктивну спрямованість прайс-листа, що суперечить суті прайс-листа, як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців.

Такий висновок митного органу є помилковим, оскільки чинним законодавством не встановлено будь-яких вимого щодо форми та змісту прас-листів, які можуть оформлюватись продавцем у довільній формі та на власний розсуд. За своєю суттю прайс-лист - це перелік пропозицій товару та цін, який не може вважатися первинним документом, а є способом розповсюдження продавцем інформації про товар.

Щодо посилання відповідача на ненадання позивачем документів, які підтверджують витрати, пов`язані з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший до митного оформлення не надавались та не надіслані, що унеможливлює проведення обчислення повноти включення транспортної складової при формуванні заявленої декларантом ціни товару, суд зазначає наступне.

Згідно базису поставки FOB Інкотермс 2010 продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Ціна FOB складається зі: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витратів на транспортування в порт відправлення; фрахту судна; завантаження та розміщення товару на кораблі; розвантаження в порту прибуття; оплати перевізнику при транспортуванні до складу або магазину.

Відповідно до пункту 4.2.1 Договору №9 транспортно-експедиторського обслуговування перелік послуг що надається, їх вартість, розмір плати експедитора, встановлюється за згодою сторін, що оформлюється заявками до цього договору. Заявкою №1 від 22.01.2018 року погоджені перелік послуг та їх вартість по організації ТЕО вантажу в контейнері №MRKU6603134 по коносаменту №NGBLEG18014088. Загальна вартість послуг за заявкою склала 66' 743грн.00коп., з яких вартість перевезення морським транспортом до порту Одеса склала 29' 592грн.00коп. (п.4.2.3 договору), плата експедитору складає 600грн.00коп. Крім заявки вартість перевезення морським транспортом підтверджена рахунком №30 від 02.04.2018 р. про сплату коштів за морське перевезення за межами України в сумі 29' 592грн.00коп. Відповідно до довідки про транспортні витрати ТОВ МД ТРАНС від 30.03.2018р. № 30/03-2 всі витрати по доставлянню вантажу в контейнері по коносаменту №NGBLEG0801088 за маршрутом FOBJiujiang. Китай - Одеса, Україна складають 39' 672грн.00коп. (з урахуванням вивантаження з борта судна в порту Одеса), експедиторські послуги складають 600грн.00коп. з урахуванням ПДВ.

Таким чином, вартість перевезення морським транспортом, зазначена у заявці та рахунку, включає в себе вартість перевалки контейнера в проміжних портах.

Судом встановлено, що позивачем було надано митниці безпосередньо контракт, а також специфікацію, де чітко визначена ціна в розмірі 5071,86 доларів США. Зазначена ціна повністю співпадає з ціною, зазначеною в інвойс. Також немає розбіжностей між цими документами щодо назви товару, його технічних особливостей, виробника товару, кількості та умов поставки. Посилання відповідача на те, що в наданій останньому довідці ПУМБ від 27.04.2018р. №КОН-09.1.9.3/211 зазначається про здійснення ТОВ Сенс-М купівлі валюти на суму 5071,86 доларів США та перархування її нерезиденту-контрагенту 11.01.2018р., митниці надано платіжне доручення №2 від 17.01.2018р., а платіжні документи від 11.01.2018р. до митниці не надано, не приймаються судом виходячи з наступного.

У відповіді банка ПУМБ від 27.04.2018 року №КНО-09.1.9.3/211, доданій до листа підприємства митниці, зазначено, що банком була допущена помилка у даті перерахування-помилково зазначено 11.01.2018р.

Суд зазначає, що недоліки в реквізитах супровідних документів (відсутність відмітки про дату фактичного проведення платежу в платіжних дорученнях) жодним чином не впливають на числові значення митної вартості.

Таким чином, відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним методом 2 г (резервний), митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням ст.55 Митного кодексу України.

Згідно з п.1 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст.9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України).

За вищевикладених обставин, суд приходить до висновку про доведеність позивачем своїх вимог та необхідність задоволення адміністративного позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Приписами ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову юридичною особою немайнового характеру встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1762грн.

Згідно до абз.2 ч.3 ст.6 ст.4 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, розмір судового збору за подання даного позову складає 3524грн. відповідно до Закону України Про судовий збір .

Судом встановлено, що позивачем за дві вимоги немайнового характеру сплачено судовий збір у розмірі 3924грн.16коп., тобто надмірно сплачено 400грн.16коп.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачена позивачем платіжним дорученням №102 від 26.06.2018р. сума судового збору у розмірі 3524грн.00коп., підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС.

Керуючись ст.ст.139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс-М" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 17.04.2018р. №UA1100000/2018/200014/2.

Визнати протиправним та скасувати Картки відмови у митному оформленні Дніпропетровської митниці ДФС від 17.04.2018р. №UA110150/2018/00069.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс-М" (код ЄДРПОУ 38896102) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39421732) судовий збір у розмірі 3'524грн.00коп. (три тисячі п`ятсот двадцять чотири грн. 00коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова