Рішення

від 05.06.2019 по справі 160/9839/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2019 року Справа № 160/9839/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лінева Агро до відповідача-1: Державної фіскальної служби України, відповідача-2: Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Лінева Агро (далі - ТОВ Лінева Агро , позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:

- визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач-2), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- №828011/41256960 від 04 липня 2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної №25 від 11 квітня 2018р.;

- №820969/41256960 від 27 червня 2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної №49 від 26 квітня 2018р.;

- №826698/41256960 від 03 липня 2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної №147 від 27 квітня 2018р.;

- зобов`язання Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач-1) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- податкову накладну №25від 11.04.2018р.;

- податкову накладну№49 від 26.04.2018р.;

- податкову накладну №147 від 27.04.2018р.

з дати подання їх на реєстрацію ТОВ Лінева Агро .

В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що ТОВ Лінева Агро складено податкові накладні №25 від 11.04.2018р., №49 від 26.04.2018р., №147 від 27.04.2018р. та направлено їх на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Однак, відповідачем-2 зупинено реєстрацію податкових накладних та запропоновано платнику податків подати додаткові документи та пояснення, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. На вимогу податкового органу, після зупинення реєстрації податкових накладних, позивачем були надані всі належні документи та пояснення. Проте, відповідачем-2 прийняті рішення, якими позивачу відмовлено в реєстрації податкових накладних.

На підставі вищезазначеного, позивач не погоджується з прийнятими рішеннями податкового органу №828011/41256960 від 04 липня 2018р., №820969/41256960 від 27 червня 2018р., №826698/41256960 від 03 липня 2018р., вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 11.01.2019р. позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 КАС України, зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою суду від 01.04.2019р. справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Позивач та відповідачі-1, -2 про відкриття спрощеного провадження за вищезазначеним адміністративним позовом повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень та розписками, які долучені до матеріалів справи.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач-1 зазначив, що оскаржуване рішення прийнято на регіональному рівні, а саме: комісією ГУ ДФС у Дніпропетровській області, а тому ДФС України не вчиняло протиправних дій, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки позивача. Вимога про зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну є неправомірною, оскільки повноваження ДФС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією відповідного органу, а отже зобов`язання ДФС України зареєструвати податкові накладні є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов`язання ДФС України зареєструвати податкові накладні є передвчасним.

Відповідачем-2 до суду подано відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач-2 проти задоволення позовних вимог заперечує, зазначає, що підставами відмови в реєстрації податкових накладних є не можливість дослідити у повному обсязі надані підприємством документи, оскільки вони не відкриваються в IC Податковий блок розділ Аналітична система /Робота Комісій ДФС/Журнал розгляду Повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності операцій по відмовленим ПН/РК. На підставі вищевикладеного, відповідач-2 вважає визначені підстави в Рішеннях комісії про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування правомірними та такими, що прийняті відповідно до норм діючого законодавства та у встановленому порядку, а вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

25.04.2019р. позивачем надані відповіді на відзиви відповідача-1 та відповідача-2, в обґрунтування яких зазначено, що ТОВ Лінево Агро у повному обсязі надало всі належні документи для реєстрації податкових накладних згідно до вимог Наказу Міністерства фінансів України №567 від 16.06.2017р. Про затвердження критеріїв оцінки ступеня ризиків .

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, судом встановлено, що ТОВ Лінева Агро (код ЄДРПОУ 41256960) є юридичною особою, перебуває на обліку в Дніпровській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, та є платником податків. Метою діяльності підприємства є здійснення господарської діяльності з неспеціалізованої оптової торгівлі, діяльності посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, оптової торгівлі зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин та іншими видами діяльності, передбаченими у статуті позивача. (а.с. 84-85).

ТОВ Лінева Агро , як постачальником товару (шрот соєвий та соняшниковий) на користь покупця ТОВ ПЖК-Запоріжжя (код ЄДРПОУ 38461580) та на виконання вимог ст.201 Податкового кодексу України здійснено спробу реєстрації податкової накладної №25 від 11.04.2018р. на загальну суму 143' 000грн. 04коп., податкової накладної №49 від 26.11.2018р. на загальну суму 71' 918грн. 04коп. та податкової накладної №147 від 27.04.2018р. на загальну суму 143' 000грн. 04коп.

Вказані податкові накладні доставлені до Державної фіскальної служби, документи прийнято, реєстрація зупинена, що підтверджується відповідними квитанціями та податковими накладними, які долучені до матеріалів справи (а.с. 19-24).

Зі змісту квитанцій від 25.04.2018р., 11.05.2018р. та від 14.05.2018р., вбачається, що реєстрація податкових накладних зупинена відповідно до вимог п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. ПН/РК відповідають вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Платнику податку запропоновано надати до контролюючого органу пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 20, 22, 24).

На виконання вимог п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України позивачем подано до контролюючого органу пояснення щодо ведення господарської діяльності та долучено вичерпний перелік копії документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних (а.с. 25-27).

За результатами розгляду пояснень комісією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, прийняті рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №25 за №828011/41256960, накладної №49 за №826698/41256960 та накладної №147 за №820969/41256960, з підстави ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-факти/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (а.с. 11-14, 16-17).

З матеріалів справи також вбачається, що вищезазначені рішення №8280969/41256960 від 27.06.2018р. та від №826698/41256960 від 03.07.2018р. оскаржені позивачем в порядку адміністративного судочинства, за результатами якого скаргу підприємства залишено без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін (а.с. 15).

Вважаючи неправомірними рішення та дії відповідачів-1, -2, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Приписами п.201.7. ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п.201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операції з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Датою та часом надання податкової/накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксований у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

- наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу;

- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

- факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

- дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).

22.03.2018 набрала законної сили Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).

Так, пунктами 5, 6, 7 Порядку №117 встановлено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №959 визначені Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій (далі - Лист №959).

Відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених у Листі №959 комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексуУкраїни;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Відповідно до пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 15 Порядку №117).

Згідно з пунктом 16 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів (пункт 18 Порядку №117).

Пунктом 19 Порядку №117 встановлено, що комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Відповідно до пункту 20 Порядку №117 зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктом 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Листом №959 передбачено, що якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Наказом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 № 144 затверджено Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок №144) (у редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин). Порядок втратив чинність на підставі наказу Державної фіскальної служби № 522 від 03.08.2018.

Відповідно до Порядку №144 усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п.1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-2 у своєму відзиві на позовну заяву зазначає, що ТОВ Лінево Агро внесене до переліку платників податків щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно до п.п.1.6 п.1 Критеріїв, що підтверджується протоколом від 02.04.2018р. № 14 засідання робочої групи ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі інформаційної довідки.

Однак, суд не приймає посилання відповідача на вищезазначений протокол та інформаційну довідку, оскільки відповідні докази в супереч ч.2 ст.77 КАС України, суду не надані.

Крім того, суд зазначає, що підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку включає в себе сукупність критеріїв на підставі яких може встановлюватись ризиковість платника податків.

Разом з тим, в квитанціях від 25.04.2018р., 11.05.2019р. та від 14.05.2018р. про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено за якою саме підставою позивача із вказаних в підпункті 1.6 пункту 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що контролюючий орган був зобов`язаний у квитанції чітко зазначити конкретний вид критерію, який встановлений п.п.1.6.п.1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків.

Також, в ході розгляду справи судом встановлено, що підставою у відмові реєстрації податкових накладних, стало ненадання позивачем як платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт. послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні.

Проте, з таким твердженням відповідачів суд не погоджується, у зв`язку з тим, що до матеріалів справи позивачем долучено квитанції №1 та квитанції № 2 зі змісту яких вбачається, що разом з повідомленнями про надання пояснень позивачем також долучалися і документи на підтвердження господарсько-фінансових взаємовідносин з іншими підприємствами (а.с. 88-213).

Також, вищезазначені документи доставлені до ДФС України. Документи збережено на центральному рівні. Документи прийнято.

Крім того, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної - розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних передбачає, що у разі прийняття відмови з підстав ненадання платником податку копій документів податковий орган своєму рішенні підкреслює та зазначає, яких саме документів не було надано.

Однак, зі змісту рішень прийнятих контролюючим органом, в полі де зазначається перелік документів, не вбачається жодних підкреслень стосовно документів, які на думку відповідача-2 не були долучені платником податку на підтвердження господарської діяльності ТОВ Лінева Агро та взаємовідносин з іншими підприємствами.

Крім того, судом встановлено, що позивачем направлялися документи на електрону адресу відповідача-2 на підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК з ТОВ ПЖК Запоріжжя на підставі яких складені податкові накладні (а.с. 97-107).

Однак, Відповідач-2 у своєму відзиві зазначає, що надані позивачем файли сканованих документів не можливо відкрити у повному обсязі, а відтак і дослідити їх.

На підставі вищезазначеного суд звертає увагу на те, що пунктом 8 Розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №557 від 06.06.2017 (далі - Порядок № 557) встановлено, що у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Відповідно до пункту 9 Розділу ІІ Порядку №557 автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено законодавством та цим Порядком, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції) (пункти 11, 12 Порядку № 557).

З урахуванням викладеного, автоматизована перевірка електронного документа включає перевірку відповідності електронного документа затвердженого формату (стандарту), та у випадку, якщо документ не відповідає затвердженому формату (стандарту) відповідач зобов`язаний направити позивачу першу квитанцію, в якій вказати про виявлені недоліки, які унеможливили відкриття документа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, направивши повідомлення отримав квитанції № 1 відповідно до яких документи було доставлено до Державної фіскальної служби України, документ збережено на центральному рівні.

Згодом позивачем отримано квитанції № 2, в якій зазначено, що документ прийнято. Зауважень до документів, їх розміру, формату або інших зауважень, які пояснювали неможливість оброблення документів не зазначено.

Також, судом встановлено, що контролюючий орган не повідомляв позивача про неможливість відкриття документів та не пропонував направити їх повторно з метою їх дослідження у повному обсязі.

Разом з тим, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відтак, враховуючи те, що позивачем на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних надано достатньо доказів, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними №25 від 11.04.2018р., податкової накладної №49 від 26.11.2018р. та податкової накладної №147 від 27.04.2018р. у реєстрації, яких було відмовлено, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення: №828011/41256960 від 04 липня 2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної №25 від 11 квітня 2018р.; №820969/41256960 від 27 червня 2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної №49 від 26 квітня 2018р.; №826698/41256960 від 03 липня 2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної №147 від 27 квітня 2018р. є не обґрунтованими та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, суд виходить із того, що згідно п.28 Порядку №117 Податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема:

- прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, порушеного оскаржуваним рішенням.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Податковий орган не довів правомірності оскаржуваного рішення комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймала оскаржувані рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Лінева Агро до відповідача-1: Державної фіскальної служби України, відповідача-2: Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає про наступне.

Відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3' 524грн. 00коп., згідно квитанції № 1594Е92В36 від 02.08.2018р. та квитанції №12FВ931С10 від 21.03.19р. підлягає стягненню з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.139, 241-246, 255, 258, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Лінева Агро до відповідача-1: Державної фіскальної служби України, відповідача-2: Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04.07.2018р. №828011/41256960, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної №25 від 11.04.2018р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 27.06.2018р. №820969/41256960, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної №49 від 26.04.2018р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 03.07.2018р. №826698/41256960, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної №147 від 27.04.2018р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Лінева Агро (52042, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Любимівка. вул. Садова, буд. 2, код ЄДРПОУ 41256960) від 11.04.2018р. №25 датою направлення 11.04.2018р.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Лінева Агро (52042, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Любимівка. вул. Садова, буд. 2, код ЄДРПОУ 41256960) від 26.04.2018р. №49 датою направлення 26.04.2018р.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Лінева Агро (52042, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Любимівка. вул. Садова, буд. 2, код ЄДРПОУ 41256960) від 27.04.2018р. №147 датою направлення 27.04.2018р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лінева Агро (52042, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Любимівка. вул. Садова, буд. 2, код ЄДРПОУ 41256960) судовий збір у розмірі 2'643грн.00коп. (дві тисячі шістсот сорок три грн. 00коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лінева Агро (52042, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Любимівка. вул. Садова, буд. 2, код ЄДРПОУ 41256960) судовий збір у розмірі 2'643грн.00коп. (дві тисячі шістсот сорок три грн. 00коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова