Ухвала

від 10.06.2019 по справі 120/1817/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

10 червня 2019 р. Справа № 120/1817/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Вільчинський Олександр Ванадійович розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: Михайловецького професійного ліцею

до: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області

про: скасування результатів торгів, визнання незаконними та скасування наказів,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Михайловецького професійного ліцею до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області. Відповідно до змісту позовних вимог позивач просить суд:

скасувати результати торгів від 09 січня 2018 року прав оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 0522884200 :04:002:0303 по лоту 19626;

визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Вінницькій області від 30 листопада 2017 року №2-14458/15-17-СГ;

скасувати результати торгів від 20 лютого 2018 року прав оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 0522884200 :04:002:0300 по лоту 19925;

визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Вінницькій області від 30 листопада 2017 року №2-14459/15-17-СГ;

скасувати результати торгів від 20 лютого 2018 року прав оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 0522884200 :04:002:0305 по лоту 19924;

визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Вінницькій області від 30 листопада 2017 року №2-14457/15-17-СГ;

скасувати результати торгів від 20 лютого 2018 року прав оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 0522884200 :04:002:0304 по лоту 19923;

визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Вінницькій області від 30 листопада 2017 року №2-14456/15-17-СГ.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Михайловецькому професійному аграрному ліцею відповідно до рішення Михайловецької сільської ради народних депутатів Мурованокуриловецького району Вінницької області від 27 грудня 1991 року виділено землі колгоспу "Комунар" в кількості і 163 га землі. Михайловецький професійний аграрний ліцей неодноразово звертався з клопотаннями до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо надання дозволу на розробку технічної документації землеустрою з метою приведення правовстановлюючих документів у відповідність до діючого законодавства. Однак, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області листами відмовляє в наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою. Крім, того, як зазначає позивач, 12 лютого 2019 року на адресу Михайловецького професійного аграрного ліцею надійшла відповідь від Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, що земельні ділянки загальною площею 102,9289 було включено до переліку земельних ділянок, право (оренди на які можуть бути реалізовано на земельних торгах. 09 січня 2018 року на земельних торгах у формі аукціону було продано право оренди на земельну ділянку площею 41,46 га. 20 лютого 2018 року на земельних торгах у формі аукціону було продано право оренди на земельні ділянки площею 8,0 га, 10,0 га та 33,8354 га (із загальної площі 43,46 га).

Михайловецький професійний аграрний ліцей вважає, що відповідач неправомірно включив до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги вищезазначені спірні земельні ділянки і підготував лоти до проведення земельних торгів, адже діяв усупереч закону, не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, упереджено, недобросовісно й нерозсудливо.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа-переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України).

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст.4 КАС України)

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

Велика палата Верховного Суду неодноразово у своїх рішеннях зазначала, що сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Стаття 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Не є публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб`єктом владних повноважень) як суб`єктом публічного права та суб`єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, в якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно зі ст. 2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Статтею 135 ЗК України встановлено, що з земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених ч. 2 і 3 ст.134 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 138 ЗК України земельні торги за лотом вважаються такими, що відбулися, після укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки.

Таким чином, за результатами торгів дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи, оскільки результатом проведення торгів є укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів.

Статтею 1 ЦПК України встановлено, що ЦПК України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 19 ЦПК України ("Справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів") суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Предмет позову - певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно є способом захисту порушеного права, а підставу позову становлять факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Згідно із правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, головною умовою, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів підлягає встановленню наявність порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 22 лютого 2017 року у справі № 6-2677цс17, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-1981цс16.

Таким чином, захист прав, що виникають із вказаних земельних правовідносин, здійснюється у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 170 КАС суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За приписами ч.ч. 2, 3 ст. 170 КАС України про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п`яти днів з дня надходження позовної заяви.

Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.

Даний позов належить розглядати за правилами цивільного судочинства, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Керуючись статтями 170, 171, 243, 248 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Михайловецького професійного ліцею до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про скасування результатів торгів, визнання незаконними та скасування наказів.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Роз`яснити позивачу, що даний спір повинен розглядатися у порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом.

Повторне звернення до адміністративного суду з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович