Ухвала

від 10.06.2019 по справі 640/9388/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 червня 2019 р. Справа № 640/9388/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Управління Служби безпеки України в Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року звернувся до Київського районного суду м. Харкова із заявою до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Управління Служби безпеки України в Харківській області, в якому просив суд мовою оригіналу: "1) признать ненадлежащим контроль ГУ НП в Харьковской области, УСБУ в Харьковской области за использованием специальных технических средств негласного получения информации; 2) запретить ГУ НП в Харьковской области, УСБУ в Харьковской области эксплуатацию специальных технических средств негласного получения информации в домах: АДРЕСА_3 ; обязать демонтировать их."

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 13.05.2019 року справу за означеним позовом за підсудністю на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Позивач також просить суд надати відстрочку щодо сплати судового збору або звільнити його від його сплати.

З огляду на те, що передано вказану справу для розгляду до Харківського окружного адміністративного суду, суд приймає її до розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Отже, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст. 171 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Згідно до приписів п. 2 ч. 5. ст. 160 КАС в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В порушення зазначеної норми законодавства, позивачем у позові не зазначено коди ЄДРПОУ юридичної особи відповідачів.

У відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України, відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно п. 7 ч.1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Зі змісту прохальної частини позовних вимог вбачається, що позивач звернувся із означеним позовом до двох відповідачів - Головного управління Національної поліції в Харківській області, Управління Служби безпеки України в Харківській області.

Проте, із вступної частини позову вбачається, що у якості відповідача зазначено лише Головне управління Національної поліції в Харківській області.

Таким чином, суд зазначає, що позовна заява містить протиріччя щодо осіб відповідачів, до яких заявлено позовні вимоги, або змісту викладених позовних вимог.

В порушення вимог ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України позивач не зазначив: номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти сторін, що беруть участь у справі.

Приписами п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно надати до суду обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням, діями чи бездіяльністю відповідачів прав, свобод, інтересів позивача.

Також, суд зазначає, що згідно до ч.1 та 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначені норми закону визначають, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів поданого вбачається, що позивач звернувся до суду, подавши позов із вимогами щодо захисту його порушених прав, що мали місце, на його думку, у період з 2000 по 2018 роки.

При цьому, суд зазначає, що згідно положень ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, наявні правові підстави для визначення, що позивач звернувся до адміністративного суду з пропуском установленого законом строку, проте, не надав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Отже, оскільки позивача вважає, що діями відповідачів порушувались права позивача, починаючи з 2000 року, проте із означеним позовом ОСОБА_1 звернувся лише 10 травня 2019 року, тобто з пропуском строку, встановленого ч.5 ст. 122 КАС України.

Відповідно ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач, в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, не надав до позовної заяви жодних доказів, що підтверджують обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Також, згідно з ч.1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п.5 ч.5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Проте позивачем не дотримано вказаних приписів законодавства, оскільки до позову не надано копії позову та доданих до позовної заяви документів для відповідачів по справі, достатніх доказів в обґрунтування позову, які свідчать про звуження прав позивача.

Також, з матеріалів поданого позову, вбачається, що останнім не надано доказів сплати судового збору в розмірі, встановленому чинним законодавством. Позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору та надана довідка, за підписом самого позивача про те, що у ІУ кварталі 2018 року ним отримано дохід від "Адвокатського бюро Ярмоли А.В" у розмірі 1105 грн.

Суд зазначає, що позивач - ОСОБА_1 , жодних документів, що обґрунтовують доводи клопотання, а саме: доказів скрутного матеріального становища суду не надав, зокрема, позивачем не надані докази про інші види доходів (довідки податкового органу), що унеможливлює зробити висновок про правомірність підстав звільнення позивача від сплати судового збору.

Крім того, судом встановлено, що адміністративний позов викладений російською мовою, з огляду на що, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно статті 15 КАС України, мова адміністративного судочинства визначається статтею 14 Закону України Про засади державної мовної політики .

Відповідно до частини першої та третьої статті 14 Закону України Про засади державної мовної політики судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 року у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України).

Відповідно до статті 12 Закону України Про судоустрій і статус суддів" регламентовано, що судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов має бути викладений українською мовою.

Вищевикладене узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладеною в постанові від 16.10.2018 року у справі №826/1833/16 адміністративне провадження № К/9901/20397/18 45292/18.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також суд зазначає, що текст позовної заяви, та примірники позовної заяви для направлення учасникам справи не відповідає вимогам пунктів 6.1, 6.2, 7.1, 7.2 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, а саме, надрукований на бланку організаційно-розпорядчих документів без дотримання вимог щодо формату паперу згідно з ГОСТ 9327 - А4 (210 х 297 мм); береги бланку документу не відповідають, встановленим мм: 30 - лівий; 10 - правий; 20 - верхній та нижній; не застосовано розмір шрифту 12 - 14 та 1,5 міжрядковий інтервал, що унеможливлює використання вказаного документу в діловодстві суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно:

- вказати у позові найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

- адміністративний позов повинен бути викладений українською мовою та додатки до позову повинні мітити копії такого адміністративного позову з додатками відповідно до кількості учасників справи;

- з`ясувати коло відповідачів, уточнити позовні вимоги щодо кожного з них із зазначенням у позові номерів засобів зв`язку, офіційні електронні адреси або адреса електронної пошти сторін, що беруть участь у справі;

- обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням, діями чи бездіяльністю відповідачів прав, свобод, інтересів позивача та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

- надати обґрунтоване клопотання з доказами щодо поважності підстав пропуску строку звернення до суду.

- позивачу необхідно надати до суду довідку податкового органу про отримані доходи ОСОБА_1 за 2018 рік або оригінал документу про сплату судового збору, у сумі 768,40 грн. за наступними реквізитами: одержувач: УК Основ`ян/мХар Основ`янсь/22030101, код 37999628, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок 34318206084012, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім`я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд".

- привести позовну заяву у відповідність до вимог Національного стандарту України Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації.

Суд наголошує, що відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Управління Служби безпеки України в Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачеві термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши вищевказані документи безпосередньо до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду (майдан Свободи 6, м. Харків, 61022).

Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом п`яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Шляхова О.М.