Рішення

від 10.06.2019 по справі 826/11944/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/403

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 червня 2019 року № 826/11944/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефенес Пропертіз Лімітед"

до Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про визнання протиправною та скасування постанови від 04.06.2018

Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ефенес Пропертіз Лімітед" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови від 04.06.2018 по виконавчому провадженню № 34633972 про стягнення виконавчого збору в розмірі 2 473 666,80 доларів США.

В судовому засіданні 11.02.2019 р. оголошено ухвалу про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження в порядку ч. 9 ст. 205 КАС України.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження ВП №34633972 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 1456, виданого 05.09.2012 р., згідно з яким на користь стягувача Публічного акціонерного товариства "СВЕДБАНК" звернено стягнення на нерухоме майно, а саме: - Нежилі приміщення з № 1 (один) по № 5 (п`ять), № 5а (п`ять літера "а"), з № 6 (шість) по № 20 (двадцять) (групи приміщень № 15), № 1 (один), № 1а (один літера "а"), з № 2 (два) по № 10 (десять) (групи приміщень № 16 (шістнадцять), з № 1 (один) по № 11 (одинадцять), №№ 11а (одинадцять літера "а"), 12 (дванадцять), 13 (тринадцять) (групи приміщень № 18 (вісімнадцять)) - фізкультурно-оздоровчий комплекс (в літері А), загальною площею 1324,60 (одна тисяча триста двадцять чотири цілих шість десятих) кв.м., що розташовані за адресою: Україна, місто Київ, провулок Рильський, 5, які належать боржнику (який є майновим поручителем): Товариству з обмеженою відповідальністю "Ефенес Пропертіз Лімітид" (Company "Efenes Properties Limited"), що діє за законодавством Республіки Кіпр, юридична адреса (місцезнаходження) якого: 30 Карпенізі Стріт, місто Нікосія, Кіпр. За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "СВЕДБАНК", що є правонаступником Закритого акціонерного товариства "Сведбанк Інвест", у розмірі 24 736 668,02 доларів США, а саме: 1.Заборгованість по основній сумі кредиту - 14 730 000,00 доларів США. 2.Заборгованість за процентами - 5 748 508,61 доларів США. 3.Пеня - 4 258 159,41 доларів США.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 09.10.2012 р. відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого напису ВП №34633972.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 17.05.2018 р. замінено стягувача ПАТ "Омега Банк" (ПАТ "Сведбанк") на ТОВ "Фінансова компанія "Скілінг" (код за ЄДРПОУ 39691562) згідно з аб. 1 ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" за результатами розгляду заяви ТОВ "ФК СКІЛІНГ" від 24.04.2018, за підписом представника за довіреністю Гладишенко М.І., про заміну сторони виконавчого провадження на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2018 у справі № 826/7981/17, якою замінено сторону виконавчого провадження № 34633972 з примусового виконання напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорней В.В. від 05 вересня 2012 року № 1456, визнавши товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Скілінг" (код за ЄДРПОУ 39691562, 02140, м. Київ, проспект Григоренка, 23) правонаступником всіх прав та обов`язків публічного акціонерного товариства " Омега Банк" (ПАТ "Сведбанк") (код за ЄДРПОУ 19356840, 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська. 18-В).

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 04.06.2018 р. виконавчий документ повернено стягувачу згідно з п.1 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з надходженням заяви від представника стягувача Гладишенко М.І. від 18.05.2018 (за довіреністю від 09.11.2016) про повернення виконавчого документа стягувачу.

04.06.2018 р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 2 473 666,80 доларів США.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ефенес Пропертіз Лімітед" - вважає вказану постанову протиправною та просить її скасувати з таких підстав.

Позивач зазначає, що оскаржувана постанова отримана ним 19.07.2018 р., після чого позивач у десятиденний строк звернувся до суду з позовом про її оскарження.

Щодо оскаржуваної постанови по суті позивач зазначає, що обов`язковими умовами для стягнення виконавчого збору є фактичне виконання судового рішення, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення. Виконавчий збір має стягуватися з фактично стягненої суми, а не від визначеної до стягнення у виконавчому документі.

У виконавчому провадженні ВП №34633972 державним виконавцем жодних сум не стягувалося, не передавалося жодне майно.

Зокрема, нерухоме майно, про яке зазначено у виконавчому документі, в порядку позасудового звернення на предмет іпотеки перейшли у власність ПАТ "Перехідний банк "РВС" 18.09.2015 р., пізніше у власність ТОВ "Фінансова компанія "Скілінг" 26.12.2016 р., пізніше за договором купівлі-продажу від 30.12.2016 р. перейшли у власність ТОВ "БФ Груп".

Відповідач - Відділ примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Відповідач зазначає, що в даному випадку до застосування до правовідносин сторін підлягає Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. №606-XIV згідно з ч. 6 та 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VIII.

Згідно з п. 2 ст. 25, п. 1 ст. 28 Закону №606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Державним виконавцем вчинено всі передбачені законодавством дії для примусового виконання рішення, зокрема, описана майно та накладено на нього арешт, винесено всі необхідні процесуальні документи виконавчого провадження.

Позивач не звертався до суду з заявою про надання можливості виконати виконавчий документ в добровільному порядку, відстрочити чи розстрочити його виконання.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

В даному випадку позивач зазначає, що оскаржувана постанова від 04.06.2018 по виконавчому провадженню № 34633972 про стягнення виконавчого збору отримана ним 19.07.2018 р. з супровідним листом від 06.06.2018 р. №56528779/6-20.1, а також постановою від 06.06.2018 р. про відкриття виконавчого провадження ВП №56528779 з примусового виконання оскаржуваної постанови.

Відповідачем не надано доказів на спростування вказаного твердження, тому суд вважає звернення позивача до суду 30.07.2018 р. таким, що вчинено в межах передбаченого ст. 287 КАС України десятиденного терміну.

Щодо відповідності законодавству оскаржуваної постанови по суті суд зазначає наступне.

Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VIII набув чинності 05.10.2016 р. згідно з п. 1 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону, тобто, після відкриття виконавчого провадження ВП №34633972 постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 09.10.2012 р.

Згідно з п. 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404-VIII рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.

Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Тобто, здійснення відповідно до вимог Закону №606-XIV передбачено лише виконавчих дій, здійснення яких розпочато до набрання чинності Законом №1404-VIII, тоді як виконавчі дії, розпочаті після набрання ним чинності, здійснюються за новим Законом незалежно від дати відкриття виконавчого провадження.

В даному випадку оскаржувана постанова по виконавчому провадженню №34633972 про стягнення виконавчого збору винесена 04.06.2018 р., тобто, після набрання чинності Законом №1404-VIII, в ній містяться посилання саме на відповідні статті Закону №1404-VIII.

За таких обставин посилання відповідача на застосування до правовідносин сторін положень Закону №606-XIV не можуть бути визнані обґрунтованими.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 27 Закону №1404-VIII (в редакції станом на 04.06.2018 р.) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Згідно з ч. 3 ст. 40 Закону №1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Тобто, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми.

В даному випадку за результатами завершення ВП №34633972 постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 04.06.2018 р. виконавчий документ повернено стягувачу згідно з п.1 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з надходженням заяви про повернення виконавчого документа стягувачу.

Надходження вказаної заяви, згідно наданих позивачем доказів та пояснень, було наслідком врегулювання спірної ситуації щодо стягнення заборгованості позивача між ним, стягувачем та третіми особами, внаслідок чого фактично заборгованість було погашено шляхом передачі права власності на нерухоме майно, яке перейшло у власність ПАТ "Перехідний банк "РВС" 18.09.2015 р., пізніше у власність ТОВ "Фінансова компанія "Скілінг" 26.12.2016 р., пізніше за договором купівлі-продажу від 30.12.2016 р. перейшло у власність ТОВ "БФ Груп", що підтверджується наданими витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За відсутності фактичного стягнення коштів з боржника у даному випадку відсутні підстави для стягнення виконавчого збору.

Аналогічна правова позиція щодо застосування положень ст. 27 Закону №1404-VIII висловлена Верховним Судом у постанові від 18.04.2018 р. у справі № 761/11524/15-ц, яку суд враховує в порядку ч. 5 ст. 242 КАС України.

Окремо суд зазначає, що законодавцем не визначено можливість та підстави стягнення виконавчого збору з огляду на фактично вчинені виконавчі дії незалежно від розміру фактично стягнутих сум заборгованості, тому підстави для стягнення виконавчого збору відсутні в будь-якому розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищенаведене оскаржувана постанова не відповідає вимогам щодо обґрунтованості, оскільки винесена за відсутності передбачених ст. 27 Закону №1404-VIII підстав.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 287, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 04.06.2018 по виконавчому провадженню № 34633972 про стягнення виконавчого збору.

3. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Ефенес Пропертіз Лімітед" 1 762 грн. судового збору.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 10.06.19 р.