Ухвала

від 10.06.2019 по справі 0240/3717/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

Справа № 0240/3717/18-а

10 червня 2019 року

м. Вінниця

Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Іваненко Т.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Саттон" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року позов задоволено частково.

Не погодившись із судовим рішенням, Державна фіскальна служба України оскаржила його в апеляційному порядку.

Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ст.ст. 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.

Разом з апеляційною скаргою відповідачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення, у якому скаржник покликається на дотримання строків апеляційного оскарження судового рішення при зверненні до суду з первинною апеляційною скаргою та зазначає, що рішення суду першої інстанції отримано поштою 24.01.2019 року.

Вирішуючи питання поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.295 КАСУ апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року отримано Державною фіскальною службою України 24.01.2019 року.

Судом встановлено, що Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019 року повернуто вперше подану Державною фіскальною службою України у березні 2019 року апеляційну скаргу.

24.05.2019 року Державною фіскальною службою України повторно подано до суду апеляційну скаргу.

Оцінивши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження та задоволення заяви про поновлення цього строку, оскільки скаржник не пояснює поважність причин пропуску строку, окрім отримання повного тексту оскаржуваного рішення 24.01.2019 року.

Отже, апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 295 КАС України, оскільки апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до частин 1 та 2 статті 7 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Закріплений у ст. 6 КАС України принцип верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права в Україні.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходив з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 та "Круз проти Польщі" від 19.06.2001. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06.10.2015 суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

У даному випадку вказані скаржником причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип res judicata.

З огляду на наведене, вважаю, що наведені у заяві відповідача підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними, а тому заява про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає до задоволення.

Отже, скарга підлягає залишенню без руху з метою надання апелянту можливості вказати інші поважні підстави пропуску строку на апеляційне оскарження.

За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання Державної фіскальної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року у справі за адміністративним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Саттон" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Іваненко Т.В.