Постанова

від 04.06.2019 по справі 14/70-1184

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2019 р. м.Львів Справа №14/70-1184

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді М.І. Хабіб

суддів О.І. Матущака,

О.Л. Мирутенка,

секретар судового засідання Карнидал Л.Ю.,

за участю представників учасників справи:

стягувача: адвоката Лавріва В.П. (довіреність від 08.02.2019 б/н)

боржника: не з`явився (належно повідомлений),

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Софт» від 08.04.2019 вих.№119-юр

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.03.2019, повний текст ухвали складено 25.03.2019, про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Стар Софт» №3 від 21.01.2019 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2018 про заміну стягувача -ПАТ «ВіЕс Банк» його правонаступником -ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 02.06.2010

у справі №14/70-1184(суддя Руденко О.В.),

стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс» , м. Київ

боржник : Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Софт» , м. Тернопіль

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.09.2009 у справі №14/70-1184 позов ВАТ "ФОЛЬКСБАНК" (в подальшому змінило найменування на ПАТ "ВіЕс Банк") про стягнення з ТОВ "Стар Софт" заборгованості за кредитним договором № КР 23568 від 28.08.2007 задоволено в частині стягнення 1 196 240,01 доларів США суми неповерненого кредиту, що за офіційним курсом НБУ станом на 14.05.2009 становить 9 121 569,32 грн; 78 419,97 доларів США заборгованості по несплачених процентах за користування кредитом, що за офіційним курсом НБУ станом на 14.05.2009 становить 597 967,95 грн; 3837,97 доларів США пені за порушення строків повернення кредиту, що за офіційним курсом НБУ станом на 14.05.2009 становить 29 565 грн; та 25 500 грн державного мита і 312,50грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог за первісним позовом провадження у справі припинено. У задоволенні зустрічного позову про внесення змін до кредитного договору відмовлено (том 1,а.с. 161-167; том 2 а.с. 29-33; 63-66).

Вказане рішення залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2010.

На виконання рішення від 17.09.2009 у справі №14/70-1184 Господарським судом Тернопільської області видано наказ від 02.06.2010 (том 2,а.с. 68).

У березні 2018 року ПАТ ВіЕс Банк звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою про заміну сторони виконавчого провадження на підставі ст. 52 ГПК України та ст. 512 ЦК України у зв`язку з укладенням ПАТ ВіЕс Банк та ТОВ Фінансова компанія Траст Фінанс (далі - ТОВ ФК Траст Фінанс ) договору про відступлення прав вимоги від 29.12.2017, за яким банк відступив ТОВ ФК Траст Фінанс належне банку право вимоги до ТОВ "Стар Софт" за кредитним договором № КР 23568 від 28.08.2007 (т.6, а.с. 1-3).

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2018 у справі №14/70-1184 заяву ПАТ "ВіЕс Банк" задоволено, замінено стягувача ПАТ "ВіЕс Банк" у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №14/70-1184 від 02.06.2010 на його правонаступника - ТОВ "Фінансова Компанія "Траст Фінанс"( т.6. а.с.77-80).

При задоволенні заяви суд виходив з того, що з дати підписання сторонами договору про відступлення права вимоги від 29.12.2017 ТОВ Фінансова Компанія Траст Фінанс стало єдиним кредитором за кредитним договором №КР23568 від 28.08.2007. При цьому, суд вказав, що банк підтвердив сплату новим кредитором (ТОВ Фінансова Компанія Траст Фінанс ) первісному кредиторові відповідно до договору від 29.12.2017 коштів за відступлення права вимоги. Суд також встановив, що виконавче провадження ВП №55199124 з примусового виконання наказу №14/70-1184 від 02.06.2010 не закрите, заборгованість не погашена, відтак дійшов висновку про обґрунтованість заяви та її задоволення.

У січні 2019 року боржник (ТОВ Стар Софт ) звернувся до Господарського суду Тернопільської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 10.04.2018 про заміну стягувача -ПАТ «ВіЕс Банк» його правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» , у якій просив скасувати вказану ухвалу та відмовити ПАТ ВіЕсБанк у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні( т.6, а.с.86-87).

У своїй заяві боржник вказує, що в ухвалі від 10.04.2018 суд обґрунтував факт правонаступництва договором про відступлення права вимоги від 29.12.2017, копію якого (без змісту пунктів 3.1 та 3.2) було додано до матеріалів справи. Зазначає, що 21.12. 2018 він отримав від нового кредитора копію договору про відступлення права вимоги від 29.12.2017 та дізнався про його умови. Так, договором (п.3.2) встановлений обов`язок нового кредитора сплатити платежі на користь первісного кредитора згідно з графіком, зокрема, станом на день винесення ухвали від 10.04.2018 новий кредитор повинен був сплатити 2 000 000грн, однак первісний кредитор не надав доказів їх сплати. Пункт 7.2 договору містить скасувальну умову, згідно з якою у разі неможливості виконання первісним кредитором обов`язків відповідно до пунктів 4.4.7, 5.1 договору, зокрема у випадках, передбачених пунктом 6.4, такий договір вважається таким, що припинив свою дію, права вимоги залишаються у первісного кредитора. Відтак вказує, що первісний кредитор зобов`язаний був довести, а суд дослідити відсутність підстав для застосування скасувальної умови. Для з`ясування цих обставин банк повинен був надати додаток №1 до договору, який містить перелік всіх вимог, що були відступлені на загальну суму 39 100 000грн, а також акт приймання-передачі документації по всіх вимогах. За відсутності таких доказів неможливо встановити факт правонаступництва. Посилаючись на п.1 ч.2 ст. 320 ГПК України, боржник вважає вказані обставини нововиявленими, які не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи судом.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20.03.2019 у справі №14/70-1184 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Стар Софт» від 21.01.2019 №3 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2018 у справі №14/70-1184, прийнятої за результатами розгляду заяви ПАТ «ВіЕс Банк» про заміну сторони у виконавчому провадженні. Вказану ухвалу від 10.04.2018 залишено без змін ( т.6, а.с.216 -228).

Ухвала мотивована ст.ст. 42, 320 ГПК України, рішенням ЄСПЛ Рябих проти України від 24.06.2003, Праведная проти Росії від 18.11.2004, постановою пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами . Суд першої інстанції відхилив доводи боржника з огляду на те, що не можуть вважатися нововиявленими обставини, які ґрунтуються на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи, а також ті, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами.

При цьому суд вказав , що ухвали суду про призначення до розгляду заяви стягувача про заміну сторони у виконавчому провадженні від 30.03.2018 та про результати її розгляду від 10.04.2018 були вручені боржнику відповідно 03.04.2018 та 14.04.2018, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про їх вручення. Отже, боржнику у квітні 2018року було відомо про укладений ПАТ ВіЕс Банк та ТОВ ФК Траст Фінанс договір про відступлення прав вимоги від 29.12.2017. Боржник як учасник даної справи відповідно до ст. 42 ГПК України мав можливість ознайомитися з матеріалами справи, подати клопотання чи заперечення проти заяви стягувача, однак не скористався своїми процесуальними правами та не забезпечив явки свого представника в судове засідання. Відтак суд відхилив посилання боржника на те, що вказані ним обставини не могли бути йому відомі.

ТОВ «Стар Софт» (боржник) оскаржило ухвалу суду першої інстанції від 20.03.2019, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, та порушення норм процесуального права. Боржник просить скасувати ухвалу суду, задоволити його заяву про перегляд ухвали від 10.04.2018 за нововиявленими обставинами та відмовити у задоволенні заяви про заміну стягувача -ПАТ «ВіЕс Банк» його правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» у виконавчому провадженні.

Скаржник вказує, що при поставленні ухвали від 10.04.2018 суд помилково визнав доведеними обставини щодо відсутності підстав для застосування скасувальної умови договору від 29.12.2017 та належного проведення оплати ТОВ ФК Траст Фінанс за відступлені права за цим договором, оскільки первісним кредитором не було надано суду належних та допустимих доказів проведення оплати на відступлені права, відтак не було доведено набуття новим кредитором прав вимоги до ТОВ «Стар Софт» . Зазначає, що ТОВ ФК Траст Фінанс подало суду пояснення на заяву про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами поза межами встановленого ухвалою від 25.01.2019 строку (до 15.02.2019) для подання документально обгрунтованих пояснень без клопотання про поновлення строку для їх подання, а суд незаконно продовжив цей строк, чим допустив порушення норм процесуального права. Копії витягу з акту приймання-передачі документації та платіжні доручення були також подані з пропуском встановленого судом строку без відповідного клопотання про його поновлення.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.04.2019 у справі №14/70-1184 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою боржника та витребувано у Господарського суду Тернопільської області матеріали справи №14/70-1184.

Ухвалою від 13.05.2019 призначено розгляд справи в судовому засіданні 04.06.2019.

У судовому засіданні 04.06.2019 представник стягувача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити оскаржувану ухвалу без змін, апеляційну скаргу боржника без задоволення.

Скаржник не забезпечив явки свого представника в судове засідання, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення 15.05.2019 йому ухвали суду від 13.05.2019.

Згідно з ч.12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення представника стягувача, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Як на підставу перегляду ухвали від 10.04.2018 про заміну стягувача у виконавчому провадженні за нововиявленими обставинами боржник посилається на п.1 ч. 2 ст. 320 ГПК України та вказує, що про умови договору про відступлення права вимоги від 29.12.2017 йому стало відомо у грудні 2018року після отримання договору від нового кредитора.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За приписами п.1 ч.1 ст. 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, може бути подано учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Праведная проти Росії" від 18 листопада 2004 року виклав правову позицію щодо перегляду рішень за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження, згідно з якою процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (п.п. 27 - 34 рішення).

У постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі N 906/81/16, від 07.08.2018 у справі N 915/1708/14, від 19.03.2019 у справі № 909/22/17 викладена правова позиція щодо перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з підстав, зазначених в пункті 1 частини 2 статті 320 ГПК України.

У названих постановах Верховний Суд вказав, що підставами для перегляду судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є: їх наявність на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність таких обставин для розгляду справи.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема процесуальна форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу рішення суду. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

В основу ухвали від 10.04.2018 про заміну стягувача ПАТ "ВіЕс Банк" у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №14/70-1184 від 02.06.2010 на його правонаступника - ТОВ "Фінансова Компанія "Траст Фінанс" покладено факти укладення ПАТ "ВіЕс Банк" та ТОВ "Фінансова Компанія "Траст Фінанс" договору про відступлення прав вимоги від 29.12.2017, згідно з яким ТОВ Фінансова Компанія Траст Фінанс стало єдиним кредитором за кредитним договором №КР23568 від 28.08.2007, заборгованість за яким не сплачена, виконавче провадження не завершене.

Заява про перегляд ухвали від 10.04.2018 за нововиявленими обставинами подана боржником 21.01.2019.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 03.04.2018 боржник отримав ухвалу суду від 30.03.2018 про призначення до розгляду заяви банку про заміну сторони у виконавчому провадженні. Отже, боржник як учасник даної справи згідно з ст. 42 ГПК України мав можливість ознайомитися з матеріалами справи, зокрема, з умовами договору, подати клопотання щодо витребування доказів чи заперечення проти заяви стягувача, однак не скористався своїми процесуальними правами та не забезпечив явки свого представника в судове засідання.

Судом першої інстанції також встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 14.04.2018 боржник отримав ухвалу суду від 10.04.2018 про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Отже, посилання боржника на те, що про умови договору від 29.12.2017 він дізнався лише 21.12.2018, є необґрунтованими, оскільки, як вірно вказав суд першої інстанції, у квітні 2018року боржнику було відомо про укладений ПАТ ВіЕс Банк та ТОВ ФК Траст Фінанс договір про відступлення прав вимоги від 29.12.2017 і про його умови він міг дізнатися як учасник справи ще у квітні 2018 року під час розгляду справи судом. Крім того, умови договору, на які вказує боржник, не спростовують висновків суду, покладених в основу ухвали, тобто не є нововиявленими обставинами у розумінні п.1 ч.2 ст.320 ГПК України, відтак не можуть бути підставою для перегляду ухвали за нововиявленими обставинами.

При цьому вказані вище обставини свідчать про те , що заява про перегляд ухвали від 10.04.2018 за нововиявленими обставинами подана боржником з пропуском строку, встановленого п.1 ч.1 ст. 321 ГПК України.

Разом з тим, зі змісту заяви боржника про перегляд ухвали від 10.04.2018 за нововиявленими обставинами та зі змісту апеляційної скарги боржника на ухвалу від 20.03.2019 про відмову у задоволенні його заяви випливає, що боржник фактично не погоджується з ухвалою від 10.04.2018 про заміну стягувача, посилаючись на те, що первісний кредитор не надав суду доказів на підтвердження переходу права вимоги до нового кредитора, зокрема, не надав додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги від 29.12.2017, не надав доказів проведення оплати за відступлені права. Відтак стверджує, що суд неповно дослідив договір та помилково визнав доведеними обставини проведення ТОВ ФК Траст Фінанс оплати за відступлені права за цим договором та відсутності підстав для застосування скасувальної умови цього договору.

Слід зазначити, що при поданні заяви про заміну стягувача ПАТ "ВіЕс Банк" надав суду разом з договором про відступлення прав вимоги від 29.12.2017 витяг з додатку № 1 договору, згідно з яким первісний кредитор ПАТ "ВіЕс Банк" відступив новому кредиторові ТОВ ФК Траст Фінанс право вимоги до ТОВ «Стар Софт» за кредитним договором №КР23568 від 28.08.2007( т.6, а.с.7).

За приписами ч.4 ст.320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Отже, доводи скаржника в силу ч. 4 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки договору про відступлення прав вимоги від 29.12.2017, оціненого судом у процесі розгляду справи, та оцінки доказів, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, встановлених судом.

З матеріалів справи вбачається, що шляхом подання заяви про перегляд ухвали від 10.04.2018 за нововиявленими обставинам боржник намагається оскаржити вказану ухвалу, що суперечить нормам процесуального закону, яким встановлений порядок оскарження ухвал суду першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги, проте боржник не оскаржував ухвали від 10.04.2018 в апеляційному порядку.

Посилання боржника на те, що суд незаконно поновив ТОВ ФК Траст Фінанс пропущений строк на подання пояснень та доказів, не можуть братися до уваги, оскільки не спростовують правомірного висновку суду, покладеного в основу ухвали від 20.03.2019, про відсутність підстав для перегляду ухвали від 10.04.2018 за нововиявленими обставинами.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного апеляційний суд відхиляє доводи скаржника, погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд правомірно та обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви боржника про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 10.04.2018 про заміну стягувача у виконавчому провадженні та залишив вказану ухвалу без змін.

Отже, ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.03.2019 у справі №14/70-1184 належить залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 86, 119, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282,320 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.03.2019 у справі №14/70-1184 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Софт» від 08.04.2019 вих.№119-юр - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд ухвали апеляційним судом покладається на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у строки та в порядку, визначені ст. 286-291 ГПК України.

4. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текс постанови складений 07.06.2019.

Головуючий суддя М.І. Хабіб

Суддя О.І. Матущак

Суддя О.Л. Мирутенко