Рішення

від 06.06.2019 по справі 909/134/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.06.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/134/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства "ПроКредит Банк"

до відповідача: Приватного підприємства "Мелентьєв В.І."

про стягнення заборгованості в сумі 698273 грн 55 к.

за участю:

від позивача: Крамаренко Катерина Сергіївна,

від відповідача: Ватутін ОСОБА_1

встановив: Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Приватного підприємства "Мелентьєв В.І." про стягнення заборгованості за договором про надання траншу № 1301.42902/FW 1301.677 від 27.12.2012, який є невід`ємною частиною рамкової угоди № FW1301.677 від 27.12.2012 в сумі 698273 грн 55 к., з них: 528983 грн 27 к. - капітал, 7101 грн 49 к. - проценти, 6202 грн 75 к. - проценти за неправомірне користування кредитом, 155986 грн 04 к. - пеня.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

12.02.2019 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання по справі на 05.03.2019 (ухвала від 12.02.2019).

05.03.2019 суд постановив відкласти підготовче засідання у справі на 26.03.2019 (ухвала від 05.03.2019), в якому оголосив перерву до 10.04.2019.

10.04.2019 суд постановив продовжити підготовче провадження строком на 30 днів до 13.05.2019 та відкласти підготовче засідання у справі на 13.05.2019 (ухвала від 10.05.2019).

13.05.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 06.06.2019.

06.06.2019 представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів часткової оплати заборгованості вх.№9885/19, яке суд прийняв до розгляду.

В судовому засіданні 06.06.2019 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Рамкової угоди № FW1301.677 від 27.12.2012 та Договору про надання траншу № 1301.42902/FW 1301.677 від 27.12.2012 щодо погашення кредиту та відсотків за їх користування. Станом на 07.02.2019 позивач визначив заборгованість відповідача у розмірі 698273 грн 55 к., з них: 528983 грн 27 к. - капітал, 7101 грн 49 к. - проценти, 6202 грн 75 к. - проценти за неправомірне користування кредитом, 155986 грн 04 к.- пеня.

Позиція відповідача.

Представник відповідача подав заяву від 13.05.2019 вх.№7955/19, відповідно до якої факт невиконання зобов"язань перед позивачем визнав в повному обсязі та просив суд врахувати це при розподілі судових витрат.

Обставини справи, дослідження доказів.

27.12.2012 ПАТ "ПроКредит Банк" (Кредитор) та Приватне підприємство "Мелентьєв В.І." (Позичальник) уклали Рамкову угоду № FW1301.677 (далі - Угода), відповідно до якої Кредитор на підставі Угоди зобов`язується здійснювати кредитування Позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених Угодою та Кредитними договорами, а Позичальник зобов`язується належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов`язань, а також належно виконувати усі інші зобов`язання, передбачені Угодою та Кредитними договорами (пункт 2.1 Угоди).

Згідно з пунктом 7.8. Угоди Сторони погодилися, що належним та достатнім доказом наявності, безспірності та розміру заборгованості Позичальника, наявності порушень Договорів є письмова довідка Кредитора.

Відповідно до пункту 9.2.2. Угоди Позичальник зобов"язавася щоразу у день настання строків погашення грошових зобов`язань забезпечувати належне їх погашення, здійснювати перевірку проведення погашення та його належності. У випадках настання обставин, що перешкоджають погашенню грошових зобов`язань позичальник зобов`язаний невідкладно вживати належних та достатніх заходів для усунення цих обставин.

27.12.2012 ПАТ "ПроКредит Банк" (Кредитор) та Приватне підприємство "Мелентьєв В.І." (Позичальник) уклали Договір про надання траншу № 1301.42902/FW 1301.677 (далі - Договір) відповідно до якого Кредитор на підставі та умовах Рамкової Угоди № № FW1301.677 від 27.12.2012, а також цього Договору зобов`язується надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язується належно виконати усі умови, необхідні для його отримання, належно здійснювати погашення грошових зобов`язань та виконання усіх інших зобов`язань, передбачених Рамковою угодою та цим Договором.

Відповідно до пункту 2 Договору відповідачу надали кредит на таких умовах: розмір кредиту - 57000 євро, процентна ставка - 8 % річних, строк погашення - 60 місяців.

У пункті 7 Договору зазначено, що цей Договір є невід`ємною частиною Рамкової угоди, умови якого, вважаються умовами цього Договору і регламентують усі відносини між Сторонами, що виникли на підставі Договору.

Відповідно до умов Договору відповідач зобов`язався здійснювати своєчасне погашення кредиту та сплачувати усі інші, передбачені договорами платежі у порядку визначеному Договорами.

Також сторони підписали Додаток №1 до договору траншу № 1301.42902/FW 1301.677 від 27.12.2012, в якому узгодили графік повернення кредиту та сплати процентів.

Згідно п.10.2 Договорів, у випадку прострочення встановлених цими договорами строків погашення грошових зобов"язань позичальник сплачує кредитору штрафну пеню у розмірі 0,5 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 (п"ятнадцять) гривень) у еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення, включаючи день погашення заборгованості.

Відповідач порушив умови Договорів та вимоги законодавства, не забезпечив вчасне погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 528983 грн 27 к.

06.11.2018 позивач звернувся до відповідача із вимогою № 1-2/18/5112 про повне дострокове погашення кредиту перед банком. Однак, ця вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв"язку з чим позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

22.05.2019 відповідач після відкриття провадження у справі погасив частину заборгованості в розмірі 251513 грн 64 к., що підтверджується квитанцією №334829412/363276766/103195500/1007874, копія якої приєднана відповідачем до матеріалів справи.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Як визначено в ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір.

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Правовідносини щодо позики врегульовані нормами параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України).

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (ч.1 ст.1050 ЦК України).

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу ( ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.629 договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Висновок суду.

Отже, суд встановив, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку з погашення кредиту та відсотків не виконав; обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не навів; доказів виконання зобов"язання не надав, позовні вимоги визнав, відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 277469 грн 63 к. заборгованості обґрунтована та належить до задоволення.

В частині позовних вимог про стягнення 251513 грн 64 к. провадження належить закрити, на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України у зв"язку з відсутністю предмету спору.

Суд перевірив правильність нарахування позивачем процентів, процентів за неправомірне користування кредитом, пені та задовольняє їх за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 277469 грн 63 к. - заборгованості за кредитом, 7101 грн 49 к. процентів, 6202 грн 75 к. процентів за неправомірне користування кредитом та 155986 грн 04 к. пені.

В частині позовних вимог про стягнення 251513 грн 64 к. провадження належить закрити.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 10474 грн 10 к.

За приписами ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи визнання відповідачем позову, позивачу відповідно до ст.7 Закону України "Про судовий збір" належить повернути з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору, а саме 5237 грн 05 к. Судовий збір в розмірі 5237 грн 05 к. суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до Приватного підприємства "Мелентьєв В.І." про стягнення заборгованості в сумі 698273 грн 55 к. - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Мелентьєв В.І." (вул. Підвальна, буд.9, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300, код 38025807) на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (пр.Перемоги, буд. 107 А, м. Київ, 03115 код 21677333) 277469 ( двісті сімдесят сім тисяч чотириста шістдесят дев"ять гривень) 63 к. - заборгованості за кредитом, 7101 ( сім тисяч сто одну гривню) 49 к. процентів, 6202 (шість тисяч двісті дві гривні) 75 к. процентів за неправомірне користування кредитом, 155986 ( сто п"ятдесят п"ять тисяч дев"ятсот вісімдесят шість гривень) 04 к. пені та 5237 (п"ять тисяч двісті тридцять сім гривень) 05 к. судового збору.

В частині позовних вимог про стягнення 251513 (двісті п"ятдесят одної тисячі п"ятиста тринадцяти гривень ) 64 к. провадження закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10.06.2019

Суддя Т. В. Максимів