Рішення

від 05.06.2019 по справі 910/4068/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2019Справа № 910/4068/19 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю. , при секретарі судового засідання Ваховській К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київгаз" (01103, м. Київ, вул. М. Бойчука, б. 4Б)

до Комунального підприємства "Галицьке Подільського району міста Києва" (04123, м. Київ, просп. Правди, 4)

про стягнення заборгованості у розмірі 329 126,47 грн

Представники сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Софійська-Задерей І.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Київгаз" до Комунального підприємства "Галицьке Подільського району міста Києва" про стягнення заборгованості у розмірі 329 126,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати поставленого газу за Договором № 3.1.7050.7 про умови поставки газу Управителем для побутових потреб від 01.10.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Київгаз" залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

17.04.2019 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2019 відкрито провадження у справі № 910/4068/19, підготовче засідання призначено на 20.05.2019.

11.05.2019 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від відповідача надійшов відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В підготовче засідання 20.05.2019 з`явився представник позивача. Представник відповідача в підготовче засідання не прибув.

У підготовчому засіданні Судом вчинено всі дії, визначені частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Зважаючи на викладене, за результатами підготовчого засідання 20.05.2019 Судом постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 05.06.2019.

В судове засідання 05.06.2019 представник позивача не з`явився, уповноваженого представника не направив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 20.05.2019, в якому був присутній представник позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що позивача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, а його неявка не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, Суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представника позивача.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 05.06.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ

01.10.2009 між Відкритим акціонерним товариством Київгаз , яке змінило свою назву на Публічне акціонерне товариство Київгаз , (постачальник) та Комунальним підприємством Галицьке (управитель) укладено Договір №3.1.705.7 про умови поставки газу Управителям для побутових потреб (надалі також - Договір), відповідно до умов якого управитель зобов`язується забезпечити виконання комплексу робіт по газопостачанню в інтересах мешканців будинків та здійснювати транспортування (доставку) природного газу у відповідності до дислокації об`єктів викладеної у (Додатку №1 до Договору) для комунально-побутового споживання (в редакції Протоколу розбіжностей).

Пунктом 5.2 Договору передбачено, якщо управитель користується послугами ГІОЦ КМДА з розщепленням платежів, щомісячно, до 10 числа наступного за звітним місяця управитель зобов`язується забезпечувати збір та надходження до транзитного рахунку ГІОЦ грошових коштів мешканців за діючими тарифами по єдиних розрахункових документах платників комунальних послуг.

Відповідно до п.5.3 Договору, якщо управитель не користується послугами ГІОЦ КМДА з розщеплення платежів, управитель зобов`язується щомісячно, до 10 числа наступного за звітним місяця, забезпечувати збір коштів та перераховувати їх на рахунок постачальника як вартість газу, спожитого мешканцями.

Згідно з п. 5.4 Договору суми коштів, які надійшли від уповноважених установ та організацій по відшкодуванню втрат за надання пільг та субсидій з оплати природного газу виконавець зобов`язується перераховувати постачальнику протягом 3-х банківських днів з дня отримання.

Відповідно до п. 7.1.1 Договору постачальник має право вимагати від виконавця своєчасної і в повному обсязі оплати вартості переданого йому газу для надання комунальної послуги мешканцям.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом трьох років. (п. 11.7 Договору)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач поставив природний газ, а відповідач в свою чергу прийняв цей газ, що підтверджується актами передачі-приймання природного газу № УК000057372 від 30.11.2014, № УК000061729 від 31.12.2014, № УК000002495 від 31.01.2015, № 000008680 від 28.02.2015, № УК000012481 від 31.03.2015, а загалом на суму 336 145,73 грн, а відповідачем в свою чергу частково оплачено поставлений газ .

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що зобов`язання з оплати газу за Договором відповідач не здійснив у повному обсязі, внаслідок чого заборгованість останнього становить 329 126,47 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що перебуває у стані припинення з 30.08.2018. За наслідками встановлення відповідачем строку для заявлення кредиторських вимог позивачем було направлено на адресу відповідача заяву про включення вимог кредитора на суму 334 792,08 грн до передавального акта, у задоволенні якої відмовлено у зв`язку з пропуском строку для її заявлення. У зв`язку з чим відповідач вважає, що звернення до суду з цим позовом суперечить способам захисту прав, встановленим ст.ст. 105, 107 ЦК України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач поставив природний газ, а відповідач в свою чергу прийняв цей газ, що підтверджується актами передачі-приймання природного газу № УК000057372 від 30.11.2014, № УК000061729 від 31.12.2014, № УК000002495 від 31.01.2015, № 000008680 від 28.02.2015, № УК000012481 від 31.03.2015, які підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень, а загалом на суму 336 145,73 грн.

Однак, поставлений газ відповідачем оплачено лише частково, на підтвердження чого позивачем подано відомості про розподілені кошти.

Також на підтвердження наявної заборгованості позивачем подано гарантійний лист Комунального підприємства "Галицьке Подільського району міста Києва" № 1274 від 16.10.2015.

За наведених обставин Суд доходить висновку, що відповідач порушив свої зобов`язання за Договором, не здійснив оплату поставленого газу у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 329 126,47 грн, факт існування якої належним чином доведений та відповідачем не спростований.

При цьому, заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, Суд ом розглянуті та відхилені, з огляду на таке.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Підстави припинення зобов`язань визначені у ст.ст. 599 - 601, 604 - 609 Цивільного кодексу України (припинення зобов`язання виконанням, припинення зобов`язання переданням відступного, припинення зобов`язання зарахуванням, припинення зобов`язання за домовленістю сторін, припинення зобов`язання прощенням боргу, припинення зобов`язання поєднанням боржника і кредитора в одній особі, припинення зобов`язання неможливістю його виконання, припинення зобов`язання смертю фізичної особи, припинення зобов`язання ліквідацією юридичної особи).

Серед підстав припинення зобов`язання відсутня така підстава для припинення зобов`язання як реорганізація юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Частиною 3 ст.105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Згідно з ч.1 ст.106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

За приписами ч.ч.1-3 ст.107 Цивільного кодексу України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Як вбачається з відомостей витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманого на запит Суду, 30.08.2018 засновниками (учасниками) відповідача було прийнято рішення про припинення юридичної особи відповідача в результаті реорганізації.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №925/1143/17 перебування боржника в стані припинення не припинило зобов`язання, у зв`язку з чим в силу статті 107 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати від відповідача в особі комісії з припинення як виконання зобов`язання так і включення кредиторських вимог за такими зобов`язаннями до передавального акту.

Отже, Суд зазначає, що перебування відповідача у стані припинення шляхом реорганізації не свідчить про припинення його грошових зобов`язань перед позивачем та можливість звернення кредитора до суду із позовом про їх виконання, зокрема, про стягнення заборгованості, як у даному випадку.

Відтак, Суд доходить висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не суперечить чинному законодавству.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, зважаючи на відсутність будь-яких заперечень зі сторони відповідача, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Галицьке Подільського району міста Києва" (04123, м. Київ, просп. Правди, 4, ідентифікаційний код 35669313) на користь Публічного акціонерного товариства "Київгаз" (01103, м. Київ, вул. М. Бойчука, б. 4Б, ідентифікаційний код 03346331) борг у розмірі 329 126 (триста двадцять дев`ять тисяч сто двадцять шість) грн. 47 коп. та судовий збір у розмірі 4 936 (чотири тисячі дев`ятсот тридцять шість) грн 90 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 10.06.2019

Суддя Т.Ю.Трофименко