Рішення

від 06.06.2019 по справі 906/410/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/410/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

секретар судового засідання: Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Мостовенко Ю.В. довіреність від 05.06.2019

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТФ Едженсі"

до Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль"

про стягнення 180 117,81 грн.

Позивачем пред`явлено позов про стягнення з відповідача на його користь заборгованість за договором про надання послуг № 1-040918 від 04.09.2018 в розмірі 180 117,81 грн, з яких 141 360 грн розмір основної заборгованості, 2 428,29 грн 3% річних, 36 329,52 грн розмір інфляційних витрат.

Ухвалою суду від 07.05.2019 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням ( викликом) сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, що знаходиться в матеріалах справи.

Відзив відповідачем в установлений судом строк не наданий. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ДТФ ЕДЖЕНСІ (виконавець/позивач) та Приватним акціонерним товариством "Пиво - безалкогольний комбінат "Радомишль" (замовник/ відповідач) укладено договір про надання послуг № 1-040918.

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець, протягом строку дії даного договору, надає замовнику послуги з виготовлення виставкового стенду з зображенням ТМ "ІНСАЙДЕР КРАФТ ХАБ", що розміщуватиметься під час проведення виставкового заходу "don' t Take Fake" 15-16 вересня 2018 року. Замовник зобов`язується оплатити належним чином надані виконавцем послуги на умовах, викладених в даному договорі. Виконавець зобов`язується надати послуги з виготовлення виставкового стенду ТМ "ІНСАЙДЕР КРАФТ ХАБ" на умовах викладених в даному договорі.

Пунктом 1.2. договору встановлено, місце надання послуг: виставковий захід " ІНФОРМАЦІЯ_1 Fakе": на території виставкового центру за адресою: 03150, Україна, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100 , дата 15 та 16 вересня 2018 з 12:00 до 20:00.

Відповідно до п. 4.1 договору, вартість послуг виконавця за даним договором складає 117 800,00грн, окрім того ПДВ (20 %) - 23 560, 00 грн. Усього з урахуванням ПДВ вартість послуг ставить 141 360,00 грн.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що підтвердженням повного та належного надання виконавцем послуг за цим договором є підписаний сторонами акт наданих послуг, що надається виконавцем замовнику протягом десяти днів після завершення спеціального виставкового заходу, узгодженого за цим Договором. Замовник протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання акту наданих послуг зобов`язаний його підписати або направити виконавцю аргументовану відмову від підписання. Якщо протягом зазначеного терміну замовник не надішле виконавцю аргументовану відмову від підписання акту наданих послуг вказані послуги вважатимуться наданими належним чином.

В пункті 4.3. договору сторонами погоджено, що оплата 100 % вартості послуг, що вказана в п. 4.1. договору сплачується замовником не пізніше ніж протягом 7 (семи) банківських днів після підписання ним акту наданих послуг. Моментом оплати вважається момент списання грошових коштів з банківського рахунку замовника на банківський рахунок виконавця. Початковою датою відтермінування рахується дата підписання замовником акту наданих послуг.

Відповідно до п. 8.1. договору, строк його дії встановлено до 31 жовтня 2018 року.

На виконання умов договору позивачем були надані відповідачу послуги на загальну суму 141 360,00 грн.

Факт виконання робіт (надання послуг) виконавцем замовнику підтверджується актом № ОУ-0000071 здачі-приймання робіт (надання послуг), який підписаний обома сторонами 17 вересня 2018 року та в якому зазначено, що цей акт складений про те, що виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги) по рахунку № СФ-0000085 від 17.09.18: Просування Продукції замовника на заході "don't Take Fake" загальна вартість робіт складає 141 360,00 грн.

Таким чином, виконавцем зобов`язання виконані в повному обсязі.

В свою чергу, замовник за надані послуги в уставлений договором строк, а саме до 26.09.2018 (протягом 7 (семи) банківських днів після підписання акту наданих послуг) розрахунок не провів, в результаті чого утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 141 360,00 грн.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2 428,29 грн. 3% річних нарахованих за період з 27.09.2018 по 23.04.2019 та 36 329,52 грн. інфляційних за

період з жовтня 2018 по березень 2019.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов`язання.

Суд перевіривши розрахунок 3% річних вважає його правильним та обґрунтованим.

Однак, суд не погоджується із розрахунком позивача щодо нарахування інфляційних у розмірі 36 329,52 грн.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купують населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, відповідно до розрахунку проведеного судом, розмір інфляційних нарахувань за період з жовтня 2018 по березень 2019 становить 9 188,40 грн, а не 36 329,52 грн як зазначив позивач.

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для частково задоволення позовних вимог в частині стягнення 141 360,00 грн основного боргу, 2 428,29 грн 3% річних, 9 188,40 грн інфляційних та відмовляє в іншій частині.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" ( 12201, Житомирська область, Радомишльський район, м. Радомишль, вул. Микгород, 71, код ЄДРПОУ 05418365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТФ Едженсі" ( 04107, м. Київ, вул. Підгірна/Татарська, 3/7, код ЄДРПОУ 24590360) 141 360,00 грн боргу, 2 428,29 грн 3% річних, 9 188,40 грн інфляційних, 2 294,65 грн судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 10.06.19

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1- в справу

2-3 - сторонам (рек. з повід.)