Рішення

від 10.06.2019 по справі 910/4005/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.06.2019Справа № 910/4005/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Житлового кооперативу "Авіатор-18"

про стягнення 49516,34 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлового кооперативу "Авіатор-18" про стягнення 49516,34 грн., з яких: 34413,74 грн. - заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення, 3127,87 грн. - інфляційні втрати, 656,41 грн. - 3 % річних, 3441,37 грн. - штраф, 7876,95 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №9603/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 24.07.2001.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/4005/19, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 03.04.2019, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отриманою відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 49798427.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.07.2001 між Державним комунальним об`єднанням "Київводоканал" (в подальшому реорганізовано в Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - позивач, постачальник) та Житловим кооперативом "Авіатор-18" (далі - відповідач, абонент) укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №9603/4-14 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент сплатити вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затвердженими наказом Голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 № 65.

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник: забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82; приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично допустимі концентрації шкідливих речовин; здійснює заміну, ремонт несправних водо лічильників, їх держперевірку за письмовою заявкою абонента, за його рахунок та попереднього оплатою вартості послуг, що надаються.

Згідно із п. 2.2 договору абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новим тарифом з часу його введення в дію без внесення змін д цього договору, повинен оформитися як абонент у підприємстві водо збут в порядку, визначеному Правилами. Без такого оформлення водокористування та користування каналізацією вважаються самовільними; представляє перелік об`єктів, в тому числі субабонентів, яким подається вода (приймаються стоки) у відповідності з вимогами п. 11.8 Правил, а також технічну документацію до них; відповідає за збереження водо лічильників, водомірних вузлів, самітний стан приміщення водомірного вузла; повинен мати резерв водолічильників для негайної заміни вибувших із ладу приладів. При відсутності водо лічильників або неможливості зробити ремонт існуючих абонент зобов`язаний придбати новий водо лічильник в строк, встановлений постачальником, типорозмір нового водо лічильника встановлюється постачальником; при зміні своїх реквізитів повідомляє про це постачальника у 7-ми денний строк.

У відповідності до пунктів 3.1 - 3.3 договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Якщо водолічильники тимчасово знято представником постачальника, або їх зіпсовано не з вини абонента, кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці за показниками водо лічильників. У разі тривалості роботи водолічильників менше двох місяців кількість води визначається за період роботи водолічильників не менше 10 днів. Такий порядок зберігається до установки нового водолічильника і перерахунок за попередній час не проводиться.

Якщо водолічильники відсутні, постачальник визначає інший спосіб обліку використаної води, передбачений правилами.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавство, у п`ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

Пунктом 3.7 договору узгоджено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов`язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів направити повноваженого представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання акту звірки в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами (п. 5.1 договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним належним чином виконувалися зобов`язання за договором в частині надання відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення у період з 01.09.2018 по 31.01.2019 за кодом 2-852 на загальну суму 123979,93 грн. та за кодом 2-50852 на загальну суму 24478,81 грн., в підтвердження чого позивачем надано акти про зняття показань з лічильників (приладів обліку), погоджені та підписані відповідачем, розшифровки рахунків абонента.

Крім цього, позивач надав довідку вих. № 51/12-1294 від 13.03.2019, видану АТ "Банк Кредит Дніпро", що підтверджує виставлення відповідачу дебетових повідомлень за період з 01.09.2018 по 31.01.2019 з долученим реєстром таких повідомлень.

Як стверджує позивач, вартість наданих відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення, оплачені відповідачем лише частково, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за період з 01.09.2018 по 31.01.2019 за кодом 2-852 у розмірі 28564,93 грн. та за кодом 2-50852 у розмірі 5848,81 грн. Загальна заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення становить 34413,74 грн.

У зв`язку із простроченням відповідачем грошового зобов`язання за договором №9603/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 24.07.2001, позивачем нараховані інфляційні втрати у сумі 3127,87 грн., 3 % річних у сумі 656,41 грн., пеня у сумі 7876,95 грн. та 3441,37 грн. - штрафу.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України закріплено обов`язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

За змістом ч. 1 ст. 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Частиною 1 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно із положеннями ст. 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води; централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення стічних вод за допомогою системи централізованого водовідведення.

Відповідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності; індивідуальними і колективними споживачами житлово-комунальних послуг, визначеними Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно із ч. 2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов`язані, зокрема своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Міністерством з питань житлово-комунального господарства України прийнято наказ №190 від 27.06.2008, яким затверджено Правила (далі - Правила №190).

Так, Згідно пунктами 3.1., 5.2. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на підставі показів приладів обліку; вузли обліку повинні розташовуватися на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу.

Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору (п. 3.7. Правил №190).

На виконання умов договору №9603/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 24.07.2001, у період з 01.09.2018 по 31.01.2019 позивач надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення: за кодом 2-852 на загальну суму 123979,93 грн. та за кодом 2-50852 на загальну суму 24478,81 грн., в підтвердження чого позивачем надано акти про зняття показань з лічильників (приладів обліку), погоджені та підписані відповідачем, розшифровки рахунків відповідача.

Акти про зняття показань з лічильників (приладів обліку), погоджені та підписані відповідачем без заперечень та зауважень. Зауважень відповідача щодо обсягів послуг водопостачання матеріали справи не містять.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наявна в матеріалах справи довідка вих. № 51/12-1294 від 13.03.2019, видана АТ "Банк Кредит Дніпро" (з долученим реєстром таких повідомлень) підтверджує виставлення відповідачу дебетових повідомлень за період з 01.09.2018 по 31.01.2019.

В порушення умов договору, відповідач частково здійснив оплату вартості наданих відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення, у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.09.2018 по 31.01.2019 становить 34413,74 грн. - за кодом 2-852 у розмірі 28564,93 грн. та за кодом 2-50852 у розмірі 5848,81 грн.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання за №9603/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 24.07.2001 у сумі 34413,74 грн., доказів оплати вказаної суми заборгованості суду не надано, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 34413,74 грн.

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання, позивачем нараховані за періоди з 04.10.2018 по 31.01.2019, з 31.10.2018 по 31.01.2019, з 29.11.2018 по 31.01.2019, з 27.12.2018 по 31.01.2019, з 29.01.2019 по 31.01.2019 пеня у сумі 7876,95 грн., інфляційні втрати у сумі 3127,87 грн., 3 % річних у сумі 656,41 грн., а також штраф у розмірі 3441,37 грн.

В пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат та штрафу.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат судом встановлено, що позивачем допущені помилки при розрахунку, у зв`язку із чим, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 1888,60 грн., а тому вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.

Розрахунок 3% річних у сумі 656,41 грн. є арифметично вірним, у зв`язку із чим, вимоги у цій частині підлягають задоволенню судом.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В пункті 4.2 договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату послуг відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Розрахунок пені у сумі 7876,95 грн. є арифметично вірним, у зв`язку із чим, вимоги у цій частині підлягають задоволенню судом.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що за відмову від оплати наданих послуг відповідач сплачує штрафні санкції у розмірі 10 відсотків від несплаченої суми.

Оскільки відповідачем не було сплачено нарахованої за спірний період заборгованості у загальному розмірі 34413,74 грн., суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу на підставі п. 4.1 договору у сумі 3441,37 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Житлового кооперативу "Авіатор-18" про стягнення 49516,34 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлового кооперативу "Авіатор-18" (02140, м. Київ, вул. Вишняківська, будинок, 12-А, ідентифікаційний код 23730184) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. ЛЕЙПЦИЗЬКА, будинок 1-А, ідентифікаційний код 03327664) заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 34413,74 грн., пеню у сумі 7876,95 грн., 3 % річних у сумі 656,41 грн., інфляційні втрати у сумі 1888,60 грн., штраф у сумі 3441,37 грн. та судовий збір у сумі 1872,92 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 10.06.2019 .

Суддя О.В. Гулевець