Рішення

від 10.06.2019 по справі 910/17344/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.06.2019Справа № 910/17344/18 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Лентрейд Груп"

про стягнення 99 138,76 грн.

Представники сторін:

не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Лентрейд Груп" про стягнення 99 138,76 грн., а саме 60 400,73 грн. орендної плати, 27 747,79 грн. компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, 6 793,90 грн. пені, 567,39 грн. процентів річних, 3 628,95 грн. втрат від інфляції.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 2668 від 29.05.2018 р. в частині своєчасної та повної сплати орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі, за наявності якої позивачем нараховані пеня, проценти річних та втрати від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2019 р. позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, розглянувши яку суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2019 р. (суддя ОСОБА_1.) відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

15.02.2019 р. до канцелярії суду позивачем подано заяву з додатковими документами, в якій зазначив що відповідач 01.02.2019 р. сплатив на розрахунковий рахунок кошти в сумі 54 400,00 грн.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/685 від 29.03.2019 р. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/17344/18 у зв`язку з прийняттям рішення Вищою радою правосуддя від 05.03.2019 №662/0/15-19 "про звільнення ОСОБА_1 з посади судді господарського суду міста Києва у відставку".

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями справу № 910/17344/18 передано на розгляд судді Мудрому С.М.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.04.2019 р. прийнято справу до провадження, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 03.04.2019 р. направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103049531404 за адресою, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 1005198613, станом на 02.04.2019 р. є місцезнаходженням юридичної особи, а саме: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 16-А. літ. І.

Проте, конверт (номер відправлення 0103049531404) повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 з позначкою "не зареєстровано".

Відповідач не скористався наданим їм законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Зважаючи на вищезазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а в частині основного боргу в сумі 54 400,00 грн. - підлягає закриттю.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

29.05.2018 р. між комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" та товариством з обмеженою відповідальністю "Лентрейд Груп" укладено договір № 2668 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 13.02.2018 р. протокол № 3/79 (п. 40Д. І) передає, а ордер приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 16-А літ. І, для проведення виставок.

Пунктом п.2.1. договору передбачено, що об`єктом оренди є: нежитловий будинок, а саме: приміщення загальною площею; 141,40 кв.м., в т.ч. 1 поверх - 80,10 кв. м., 2 поверх - 61,30 кв.м., згідно з викопіюванням з по поверхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору.

Вартість об`єкта згідно із затвердженим 22.12.2017 р. висновком про вартість майна станом на 30.11.2017 р. становить 1 кв.м. 18 924,33 грн., всього 2 674 900,00 грн. (п.2.2.).

Згідно з п. 2.3. договору, стан об`єкта на дату передачі його орендареві, визначається в акті приймання-передачі за узгодженим висновком підприємства-балансоутриммувача і орендаря.

Позивач на виконання умов договору надав відповідачу в оренду приміщення у нежитловому будинку, що перебуває на балансі комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація", загальною площею 141,40 кв.м., розташоване за аресою: м. Київ. Вул.. Михайлівська, 16-А, літ. І.

Також зазначено, що стан приміщення, який передано в оренду згідно даного договору - задовільний.

Судом враховано, що вищезазначений акт підписаний обома сторонами договору оренди без зауважень і застережень.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з п. 2.4. договору, орендар вступає у строкове платне користування об`єктом у термін, указаний у цьому договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі об`єкта.

Відповідно до п. 3.1. договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року № 415/1280, та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку лютий 2018 р.:97 грн 87 коп. за 1 кв.м., що в цілому складає: 13 839,44 грн.

Крім орендної плати орендар сплачує компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди, яка за лютий 2018 р. складає:2 625,06 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України (п. 3.2.).

Умовами пункту 3.3. визначено, що у разі користування об`єктом протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова оренда плата за дні користування визначається згідно з Методикою розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

Згідно з п. 3.5. договору, додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Відповідно до п. 3.6. договору, орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.

Пунктом 3.7. договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця.

Із п.п. 4.2.1., 4.2.2., 4.2.3. п. 4.2. договору вбачається, що орендар зобов`язаний прийняти по акту приймання-передачі об`єкт, використовувати об`єкт відповідно до його призначення та умов цього договору, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі.

Цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 29.05.2018 р. до 27.05.2021 р. (п. 9.1.).

Відповідно до ч.1 статті 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Частиною 4 статті 612 ЦК України передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем за договором № 2668 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 29.05.2018 грн. в сумі 88 148,52грн. = (заборгованість з орендної плати в розмірі 60 400,73 грн. + заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою в розмірі 27 747,79 грн.) належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

З документів позивача, наданих 15.02.2019 р. видно, що відповідач частково сплатив заборгованість по договору № 2668 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 29.05.2018 р. у розмірі 54 400,00 грн. після подачі позову до суду (22.12.2018 р.).

Пункт 2 ч.1 статті 231 ГПК України передбачає, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у розмірі 54 400,00 грн. спростовано, оскільки, відповідачем сплачено зазначену суму заборгованості, тому суд закриває провадження у справі в розмірі 54 400,00 грн. в частині основної заборгованості у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Крім основного боргу, позивач просив також стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 567,39 грн. та індекс інфляції в розмірі 3 628,95 грн.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі. Якщо на дату сплати орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою заборгованість за нею становить загалом не менше ніж один місяць, орендар згідно пункту 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні втрати по заборгованості за 3 відсотки річних від простроченої суми заборгованості (п. 6.2.).

Отже передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 567,39 грн. та індексу інфляції в розмірі 3 628,95 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 6 793,90 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.2. договору оренди, за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 6 793,90 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст. 129, ч.9 ст.165, п. 2 ч. 1 ст. 231, ч. 3 ст. 231, ст.ст. 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині суми основної заборгованості в розмірі 54 400, 00 грн.

2. В іншій частині позов задовольнити.

2. Стягнути з комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лентрейд Груп" (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 16-А, літ. І, код ЄДРПОУ 41219802) основний борг в розмірі 33 748 (тридцять три тисячі сімсот сорок вісім) грн. 52 коп., 3 % річних в розмірі 567 (п`ятсот шістдесят сім) грн. 39 коп., індекс інфляції в розмірі 3 628 (три тисячі шістсот двадцять вісім) грн. 95 коп., пеню в розмірі 6 793 (шість тисяч сімсот дев`яносто три) грн. 90 коп. та судовий збір в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Мудрий