Рішення

від 03.06.2019 по справі 914/75/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2019 Справа № 914/75/19

м. Львів

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Опілля , м. Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Пивна карта , м. Львів

про стягнення 243 506,55 грн.

Суддя Н.Мороз

При секретарі Ю.Забора

Представники:

Від позивача: Вільчак Я.О.

Від відповідача: не з`явився

Суть спору:

Позовну заяву подано Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Опілля до Товариства з обмеженою відповідальністю Пивна карта про стягнення 243 506,55 грн.

Ухвалою господарського суду від 15.01.2019 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.02.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 26.02.2019 р.

26.02.2019 р. розгляд справи відкладено на 01.04.2019 р., про що відповідача повідомлено ухвалою про виклик в порядку ст.121 ГПК України.

01.04.2019 р. суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 23.04.2019 р.

У зв`язку з перебуванням судді Мороз Н. В. на лікарняному з 18.04.2019 р. по 30.04.2019 р., розгляд справи №914/75/19, призначений на 23.04.2019 р. не відбувся.

Ухвалою від 06.05.2019 р. розгляд справи по суті відкладено на 21.05.2019 р.

21.05.2019 р. розгляд справи відкладено на 03.06.2019 р., про що відповідача повідомлено ухвалою про виклик в порядку ст. 121 ГПК України.

В судове засідання 03.06.2019 р. представник позивача з`явився, подав докази надсилання позовної заяви з додатками на юридичну адресу відповідача. Позов просить задоволити з підстав, викладених у позові, додаткових поясненнях. Посилається на невиконання відповідачем, як дистриб`ютором умов договору дистриб`юції від 01.06.2014 р. №3 в частині оплати, у зв`язку з чим просить суд стягнути з останнього 243 506,55 грн. заборгованості.

Відповідач явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив. Вимог ухвал суду не виконав.

Ухвали суду з позначкою Судова повістка , що направлялися за адресою місцезнаходження відповідача та адресою місцезнаходження засновника юридичної особи відповідача, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулися до суду з відмітками відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання" та інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 р. №270, поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставці до дому (п. 92. Правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п. 102 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил).

Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою Судова повістка , які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, Правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення закінчення встановленого строку зберігання, суперечить вимогам Правил, та фактично відповідає причині повернення у зв`язку з відсутністю адресата.

Аналізуючи зазначені вище положення Правил надання послуг поштового зв`язку, слід дійти висновку, що повернення судових рішень із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Зважаючи на зазначене вище, господарським судом дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення відповідача про здійснення розгляду даної справи.

Сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на подання зокрема відзиву на позов, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 23.04.2018 по справі №916/3188/16.

З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею та обов`язок повідомити суд про причини неявки.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, створивши у відповідності до ст. 13 ГПК України сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Однією з підстав виникнення зобов`язань, згідно ст. 11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст.179 ГК України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

01.06.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Опілля (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Пивна карта (дистриб`ютор) укладено договір дистриб`юції № D3 від 01.06.2014 р. з протоколом розбіжностей.

За умовами договору, постачальник повинен був надавати товар, а Товариство з обмеженою відповідальністю Пивна карта як дистриб`ютор повинен був оплачувати поставлений товар та в подальшому реалізовувати його власними силами.

Згідно умов договору, кількість та асортимент кожної партії продукції визначається у замовленні, узгодженому обома сторонами договору. Розрахунки за договором здійснюються у національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку дистриб`ютора на поточний рахунок постачальника (п.5.1). Відтермінування по оплаті за отриману продукцію дитриб`ютору надається не більше 300000 грн. із зменшенням ліміту заборгованості до суми 200000 грн. рівномірно помісячно в термін до 01.09.2014 р. Загальне відтермінування заборгованості в часі складає 30 (тридцять) календарних днів, по відвантаженнях національним мережам 48 (сорок вісім) днів. Збільшення терміну оплати або ліміту заборгованості за отриману продукцію здійснюється шляхом укладання додаткової угоди по кожній партії продукції або контрагенту . (5.2)

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2017 року, за умови, що дія договору не буде достроково припинена за взаємною згодою сторін (п. 14.1 договору).

Суд зазначає, що дистриб`юторський договір є самостійним договором цивільного права, він відноситься до непоіменованих договорів, що дозволяє виокремити його серед інших цивільно-правових договорів.

Так, дистриб`ютором було замовлено та отримано товар на загальну суму 234780 грн., що підтверджується первинними документами (видаткові накладні № 2331 від 14.05.2015 р., № 2488 від 20.05.2015 р., №2750 від 29.05.2015 р., №2935 від 05.06.2015 р., 33178 від 12.06.2015 р., №3421 від 19.06.2015 р., №3406 від 19.06.2015 р. в матеріалах справи). Згідно письмових пояснень позивача, на момент здійснення операцій, договір №11п/55 від 28.02.2012р. припинив свою дію, відтак зазначений у накладних помилково.

ТзОВ Пивна карта своє зобов`язання в частині оплати за договором не виконало, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість. Позивач просить стягнути загальну суму заборгованості в розмірі 243506, 55 грн. Однак, доказів отримання дистриб`ютором товару на суму 8726,55 грн. позивач не надав.

Так, згідно ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", керівник підприємства зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (ст.9).

Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів N 88 від 24.05.1995 р. встановлено, що первинні документи- це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення . Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Отже, накладна і є тим самим первинним документом.

Однак, позивачем не подано первинних документів на підтвердження здійснення господарської операції на суму 8726,55 грн. Долучена копія податкової накладної до первинних документів не відноситься.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, позивачем неодноразово надсилались на адресу відповідача претензії про погашення заборгованості за договором. Однак, вказані претензії залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 526 ЦК України в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно приписів ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Таким чином саме особа, яка порушила зобов`язання має довести відсутність своєї вини у вказаному порушенні в силу вимог вищевказаних норм законодавства.

В той же час, відповідачем в порушення приписів ст.74 ГПК України не доведено, що ним ужито усіх заходів для недопущення господарського правопорушення (прострочення оплати заборгованості за договором дистриб`юції № D3 від 01.06.2014 р.).

Уклавши вказаний вище договір та отримавши від позивача товар, відповідачу було відомо про виникнення у нього обов`язку щодо оплати.

Невжиття відповідачем заходів, спрямованих на виконання свого зобов`язання за договором щодо оплати за поставлений товар за своєю суттю є ухиленням від виконання господарського зобов`язання.

Разом з тим, в силу ст.ст. 6, 626 ЦК України, сторони є вільними у виборі контрагента та визначенні (погоджені) умов договору. При цьому відносини, що виникли між сторонами засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (ч. 1 ст. 1 ЦК України), що регулюються актами цивільного законодавства України.

Дослідивши та проаналізувавши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не виконано передбаченого договором та законом обов`язку щодо оплати за поставлений товар, чим було порушено право позивача на одержання коштів. Відтак, позивач в порядку захисту свого порушеного права звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості та вправі вимагати стягнення з відповідача заборгованості за договором дистриб`юції № D3.

Таким чином, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору та порушенням строків оплати за поставлений товар підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та становить 234 780,00 грн. Доказів зворотнього суду не надано.

Згідно ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-78, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Пивна карта , м. Львів, вул. Чернівецька, 17 (код ЄДРПОУ 37443686) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Опілля , м. Тернопіль, вул. Білецька, 33 (код ЄДРПОУ 37944013) - 234 780,00 грн. - заборгованості та 3 521,47 грн. - судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення виготовлено 10.06.2019 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України .

Суддя Мороз Н.В.