Постанова

від 29.05.2019 по справі 923/456/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 923/456/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Білоуса В.В., Жукова С.В.,

за участю секретаря судового засідання - помічника судді Зуєвої А.О.

за участю представника : ДП "Херсонський морський торговельний порт" - адвоката Жука Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонської області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019

та рішення Господарського суду Херсонської області від 06.09.2018

у справі № 923/456/18

за позовом Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт"

до Головного управління ДФС у Херсонської області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби у Херсонської області

про стягнення 1 137 837,12 грн.,-

ВСТАНОВИВ :

У травні 2018 ДП "Херсонський морський торговельний порт" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Головного управління ДФС у Херсонської області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі витрат у сумі 1 137 837,12 грн., пов`язаних із відповідальним зберіганням речових доказів на території позивача, а саме вилучений вантаж ячменю в кількості 4 200 метричних тонн на підставі ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 31.08.2016 по справі № 766/9570/16-к згідно з протоколом обшуку від 31.08.2016, внаслідок чого ці витрати підлягають відшкодуванню за рахунок держави.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 06.09.2018 у справі № 923/456/18 (суддя Задорожна Н.О.) позов задоволено та стягнено з відповідача на користь позивача 1 137 837,12 грн. витрат, пов`язаних із зберіганням речових доказів.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 у справі № 923/456/18 (судді : Філінюк І.Г., Аленін О.Ю., Лавриненко Л.В.) рішення Господарського суду Херсонської області від 06.09.2018 залишено без змін.

У касаційній скарзі Головного управління ДФС у Херсонської області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі просить постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 та рішення Господарського суду Херсонської області від 06.09.2018 у справі № 923/456/18 скасувати, прийнявши нове рішення про відмову в позові.

Не погоджуючись з прийняти судовими рішеннями щодо стягнення з відповідача спірної суми витрат, скаржник посилається на неврахування судами того, що спірні правовідносини між сторонами склались в процесі організації та діяльності слідчих органів, оскільки в рамках кримінального провадження здійснено обшук, за результатом якого вилучено насіння ячменю та передано позивачу на відповідальне зберігання, внаслідок чого, на думку скаржника, для вирішення питання щодо відшкодування витрат за зберігання речових доказів , слід враховувати положення п. 4 ст. 118 КПК України, за якою процесуальні витрати складаються із витрат, зокрема, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів та положення ст. 123 КПК України, за якої визначено, що граничний розмір витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відтак, на думку скаржника, суди обох інстанцій дійшли передчасного висновку, щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача за рахунок державного бюджету суми витрат понесених останнім на зберігання речових доказів.

Крім того, відповідач у своїй касаційній скарзі посилається на неналежне дослідження судами попередніх інстанцій всіх обставин справи, а саме не враховано відсутність укладеного між сторонами договору на зберігання речових доказів, а також того, що нарахована позивачем сума витрат, пов`язаних із зберіганням речових доказів у кримінальному провадженні є необґрунтованою та документально не підтвердженою, а також судами попередніх інстанцій залишено поза увагою вимоги ст.ст. 1, 19, 22 Бюджетного кодексу України, зокрема те, що кошторисними призначеннями на 2018 рік такі витрати для Головного управління ДФС у Херсонської області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі передбачені не були.

У відзиві ДП "Херсонський морський торговельний порт" просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, як такі що прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.02.2019 для розгляду касаційної скарги у справі № 923/456/18 визначено колегію суддів у складі : Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Білоуса В.В., Жукова С.В. та ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.04.2019 у даній справі відкрито касаційне провадження, розгляд справи призначено на 29.05.2019 на 10:15 год.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень згідно до вимог ст. 311 ГПК України, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм чинного законодавства.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 31.08.2016 по справі №766/9570/16-к, в рамках кримінального провадження №32016230000000066, зокрема, слідчому з ОВС ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Херсонській області Покладу А.І., надано дозвіл на проведення обшуку на території Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" з метою вилучення зернових (ячмінь), поданих до митного оформлення ТОВ "Гермес Лоджистік" та документів, які надані для митного оформлення товару, а також інших документів причетних до діяльності ТОВ "Гермес Лоджистік", які мають значення для встановлення істини у кримінальній справі.

Так, 31.08.2016 старшим слідчим з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Херсонській області, на підставі зазначеної вище ухвали суду від 31.08.2016 у справі № 766/9570/16-к, проведено обшук на території ДП "Херсонський морський торговельний порт", за результатами обшуку вилучено вантаж ячменю, у кількості 4200 метричних тонн, що в 2016 році завезено ТОВ "Гермес Лоджистік" та зберігалось за адресою: правий берег р. Дніпро, між Жовтневою та Одеською площею в м. Херсоні, на території ДП "Херсонський морський торговельний порт" за приймальними актами, які мають назву "Картка обліку експортного вантажу (приймальний акт)", № 323 від 04.08.2016, № 324 від 04.08.2016, № 325 від 05.08.2016, № 326 від 05.08.2016, № 327 від 05.08.2016, № 329 від 06.08.2016, № 340 від 06.08.2016, № 341 від 06.08.2016, № 342 від 06.08.2016, № 343 від 06.08.2016, № 344 від 06.08.2016, № 345 від 06.08.2016, № 346 від 06.08.2016, № 359 від 11.08.2016, № 360 від 12.08.2016, № 361 від 12.08.2016, № 362 від 12.08.2016, № 364 від 13.08.2016, № 365 від 13.08.2016, № 395 від 22.08.2016, № 396 від 22.08.2016, № 397 від 22.08.2016, № 398 від 22.08.2016, № 399 від 22.08.2016, № 400 від 23.08.2016, № 401 від 23.08.2016, № 402 від 23.08.2016, № 403 від 23.08.2016, № 404 від 23.08.2016, № 405 від 23.08.2016, № 406 від 23.08.2016, № 407 від 23.08.2016, № 408 від 23.08.2016, № 409 від 24.08.2016, № 410 від 24.08.2016, № 411 від 24.08.2016, № 412 від 24.08.2016, № 413 від 25.08.2016, № 414 від 25.08.2016, № 415 від 25.08.2016, № 416 від 25.08.2016, № 417 від 25.08.2016, № 418 від 25.08.2016, № 419 від 26.08.2016, № 420 від 26.08.2016, № 421 від 26.08.2016, № 422 від 26.08.2016, № 423 від 26.08.2016, № 424 від 26.08.2016, № 425 від 27.08.2016, № 426 від 27.08.2016, № 427 від 28.08.2016, № 428 від 29.08.2016, № 429 від 29.08.2016, № 430 від 29.08.2016.

Із наявних у справі матеріалів вбачається та як встановлено судами обох інстанцій, вилучений вантаж ячменю було передано на відповідальне зберігання ДП "Херсонський морський торговельний порт", що підтверджується актом приймання - передачі майна на відповідальне зберігання від 31.08.2016.

В подальшому, Прокурором Херсонської області скасовано постанову слідчого про визнання вилучених ТМЦ речовими доказами у кримінальному провадженні та зобов`язано повернути тимчасово вилучене майно (ячмінь) власнику, внаслідок чого за актом прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей від 01.12.2016 старший слідчий з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Херсонській області Поклад А.І. передав, а експедитор SMART TRADE OVERSEAS CORP SA - в особі директора ПП "Віатранс" Апонасенко В.А. прийняв насіння ячменю в кількості 4 200 метричних тонн, які були вилучені на підставі ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 31.08.2016 у справі № 766/9570/16-к, за протоколом обшуку від 31.08.2016, у кримінальному провадженні №32016230000000066 за ч. 3 ст. 212 КК України (об`єднаному з кримінальним провадженням №932016040040000036 за ( ч. 5 ст. 27 , ч. 3 ст. 212 КК України ).

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій встановивши, що за період з 31.08.2016 по 30.11.2016 ДП "Херсонський морський торговельний порт" зберегло речові докази - зерна ячменю у кількості 4 200 метричних тонн, загальна вартість витрат, пов`язаних із зберіганням зазначеного товару склала - 1 137 837,12 грн., при цьому позивачем до понесених витрат на зберігання речових доказів не було включено будь-яких комерційних складових, лише фактичні витрати, які понесло підприємство здійснюючі зберігання арештованого вантажу (речових доказів), а в подальшому позивачем повернуто цей товар власнику, що підтверджується належними доказами, а відтак суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача витрат за зберігання речових доказів у сумі 1 137 837,12 грн.

Предметом спору у даній справі є вимоги зберігача про відшкодування йому вартості фактичних витрат пов`язаних із зберіганням речових доказів у кримінальному провадженні за рахунок держави.

Відповідно ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 2 ч. 4 ст. 168 КПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов`язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 затверджено Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження , яким визначено правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.

Пунктом 32 цього Порядку встановлено, що фінансування витрат, пов`язаних із зберіганням чи пересиланням речових доказів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для утримання органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, який здійснив пересилання речових доказів або їх передачу на зберігання.

Спільним наказом Генеральної прокуратури України, Державної податкової адміністрації України, Верховного суду України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України та Державної судової адміністрації України № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010 затверджено Інструкцію про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду.

Відповідно до абз. 4 п. 13 Інструкції витрати, пов`язані із зберіганням речових доказів, цінностей та іншого вилученого майна, несе орган, на зберіганні якого знаходиться вилучене майно. У випадках, коли майно передається на зберігання в інші установи, підприємства, організації як таке, що потребує спеціальних умов зберігання, такі витрати покриваються за рахунок держави.

Відтак, враховуючи встановлене судами попередніх інстанцій та з урахуванням зазначеного вище, касаційний суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, внаслідок чого судами правомірно стягнено з Головного управління ДФС у Херсонської області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь ДП "Херсонський морський торговельний порт" витрат, пов`язаних із відповідальним зберіганням речових доказів на території позивача, вилучених під час обшуку та переданих на зберігання органами слідства у межах кримінальної справи у зв`язку з доведеністю належними, допустимими та достовірними доказами у сумі 1 137 837,12 грн.

Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, з урахуванням вище викладеного, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 та рішення Господарського суду Херсонської області від 06.09.2018 у справі № 923/456/18 постановлені у відповідності до фактичних обставин, з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) покладаються на заявника касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонської області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення.

Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 та рішення Господарського суду Херсонської області від 06.09.2018 у справі № 923/456/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя - Ткаченко Н.Г.

Судді- Білоус В.В.

Жуков С.В.