Рішення

від 10.06.2019 по справі 702/419/19

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №702/419/19

Провадження №2/702/220/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2019 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області

під головуванням судді: Мазай Н. В.

за участю секретаря судового засідання : Ясінської О.А.

сторони: не з`явилися

розглянув у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Монастирищенської районної ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Монастирищенська центральна районна лікарня про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення,

в с т а н о в и в:

Прокурор в інтересах держави в особі Монастирищенської районної ради 13.05.2019 звернувся до суду з позовом до відповідача, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Підставою своїх вимог вважає, те що ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він 05.11.2018, близько 20 години 30 хвилин, знаходячись по АДРЕСА_1 , під час суперечки з ОСОБА_2 , яка виникла між ними на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс один удар кулаком в область обличчя останнього, чим заподіяв ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, розриву верхньої повіки лівого ока, які згідно висновку експерта Уманського міжрайонного відділення КУ Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи №05-7-01/906 від 27.11.2018 належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Правова кваліфікація умисних дій ОСОБА_1 визначена, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, передбачене ч.2 ст.125 КК України.

Ухвалою Монастирищенського районного суду від 28.12.2018 задоволено клопотання потерпілого ОСОБА_2 про відмову від обвинувачення у кримінальному провадженні за ч.2 ст.125 КК України відносно обвинуваченого ОСОБА_1 та закрито кримінальне провадження за нереабілітуючої підстави - п.7 ч.1 ст.284 КПК України.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Монастирищенської ЦРЛ протягом 5 ліжко-днів, а саме в період з 05.11.2018 по 10.11.2018. За даний період, при вартості 1 ліжко-дня 541,01 грн., згідно довідки Монастирищенської ЦРЛ №244 від 03.04.2019, на лікування ОСОБА_2 витрачена сума 2 705,05 грн., чим завдано матеріальних збитків державі на вказану суму.

Оскільки, саме злочинними діями ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 було заподіяно умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, внаслідок якого останній лікувався в хірургічному відділенні Монастирищенської ЦРЛ та враховуючи те, що відповідачем в добровільному порядку шкода не відшкодована, тому є всі підстави для стягнення з відповідача витрат на лікування потерпілого, тобто матеріальних збитків завданих державі внаслідок вчиненого відповідачем кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.7 ст.128 КПК України, особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.3 ст.131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ч.3 ст.23 ЗУ Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до п.п. 1.2; 1.4; 8.2 Статуту Монастирищенської центральної районної лікарні, затвердженого рішенням сесії Монастирищенської районної ради від 23.12.2016, лікарня є комунальним закладом охорони здоров`я, який заснований на базі спільної комунальної власності територіальних громад Монастирищенського району та майна, переданого Монастирищенською районною радою в оперативне управління. Власником лікарні, як цілісного медичного комплексу є територіальні громади Монастирищенського району в особі Монастирищенської районної ради.

Джерелами фінансування лікарні є майно, передане власником, кошти державного бюджету України та місцевих бюджетів. Згідно листа Монастирищенської районної ради №89/01-20 від 08.04.2019 Монастирищенська районна рада є засновником Монастирищенської центральної районної лікарні та передала їй для забезпечення статутної діяльності майно на праві оперативного управління.

Витрати понесені медичною установою на лікування потерпілих від злочину та їх непогашення призводять до ненадходження коштів до відповідного бюджету, що створює навантаження на бюджет та ускладнює процес безкоштовного лікування осіб, які цього потребують, чим завдається істотна шкода державним інтересам.

Таким чином, дії ОСОБА_1 порушують не лише матеріальні інтереси держави, а і нематеріальні-порушення принципів законності та верховенства права, що закріплені Конституцією України.

Вказані положення Закону надають Монастирищенській районній раді право на захист інтересів громади щодо забезпечення належного матеріально-технічного та фінансового забезпечення галузі охорони здоров`я, у тому числі право на звернення до суду в спосіб, передбачений ст.16 ЦК України.

Згідно листа Монастирищенської районної ради №89/01-20 від 08.04.2019 заходи щодо відшкодування збитків, завданих медичній установі районною радою не вживалися та підстави її представництва прокуратурою оскаржуватися не будуть.

Таким чином, Монастирищенська районна рада неналежним чином виконує покладені на неї обов`язки, що дає право Уманській місцевій прокуратурі вживати заходи представницького характеру на захист інтересів держави в порядку, передбаченому ст.23 ЗУ Про прокуратуру . Просить стягнути із відповідача витрати, понесені закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину в сумі 2 705,05 грн, які підлягають зарахуванню до районного бюджету.

Ухвалою суду від 23.05.2019 відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідач відзив до суду не надіслав.

В підготовче судове засідання прокурор не з`явився. Про дату, час та місце підготовчого розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду надав заяву відповідно до якої просить справу розглянути у його відсутність. Позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задоволити.

В підготовче судове засідання представник позивача Монастирищенської районної ради не з`явився. Про дату, час та місце підготовчого розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду надав заяву відповідно до якої просить справу розглядати у відсутності їх представника.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився. Про дату, час та місце підготовчого розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду надав заяву відповідно до якої позовні вимоги визнає повністю та не заперечує проти їх задоволення. Наслідки визнання позову йому роз`яснено та зрозуміло. Просить справу розглядати у його відсутність.

У судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Монастирищенської центральної районної лікарні не з`явився. Про дату час та місце підготовчого розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду надав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Враховуючи, що підготовчий розгляд справи відбувається у відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши викладені у заявах по суті справи обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявних для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.

Згідно ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд ухвалює рішення про його задоволення за наявності до того законних підстав.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п.3 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 3 ст.56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно ч. 4 ст.56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 встановлено, що поняття інтереси держави є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає з посиланням на законодавство підстави подання позову, вказує, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх субєктів права власності та господарювання тощо.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 28.12.2018 закрито кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України в зв"язку з відмовою потерпілого від обвинувачення. ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності ( п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України) ( а.с. 10).

За змістом описово-мотивувальної частини вищезазначеної ухвали суду встановлено, що ОСОБА_1 , 05 листопада 2018 року, близько 20 години 30 хвилин, знаходячись напроти домоволодіння, що по АДРЕСА_1 , під час суперечки з ОСОБА_2 , яка виникла між ними на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс один удар кулаком в обличчя останнього, чим заподіяв ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, розриву верхньої повіки лівого ока, які згідно висновку експерта Уманського міжрайонного відділення КУ Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи №05-7-01/906 від 27 листопада 2018 року належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, чим своїми умисними діями вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров"я.

Аналізуючи зміст ст. 284 КПК України, слід дійти висновку, що нереабілітуючі підстави означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів у вчиненні кримінального правопорушення, однак через певні обставини кримінальне провадження щодо цієї особи виключається. Важливими умовами для закриття провадження за нереабілітуючими підставами є: підтвердження матеріалами кримінального провадження події кримінального правопорушення; наявність у діянні складу кримінального правопорушення; причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається зі змісту ухвали Монастирищенського районного суду Черкаської області від 28.12.2018, під час вирішення питання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , за ч. 2 ст. 125 КК України, в зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення, потерпілий ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про закриття кримінального провадження у справі, так як він відмовляється від обвинувачення. Дана ухвала набрала законної сили.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов"язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Постановою КМ України від 16 липня 1993 року № 545 затверджено Порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання ( далі - Порядок ).

У відповідності до п. 2 Порядку сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003(у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу.

За змістом відповіді Монастирищенської центральної лікарні на запит №244 від 03.04.2019, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з 05.11.2018 по 10.11.2018-5 ліжкоднів. Історія хвороби №4023. Вартість 1 ліжко-дня у листопаді 2018 року склала 541,01 грн., вартість перебування у лікарні 2 705,05 грн., без вартості затрачених пацієнтом медикаментів (а.с.11).

У відповідності до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред"явила цивільний позов в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред"явити його в порядку цивільного судочинства.

Доказів пред`явлення цивільного позову в кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України суду не надано.

Під час розгляду справи достовірно встановлено та вбачається із матеріалів справи, а саме із відповіді Монастирищенської районної ради Черкаської області від 08.04.2019 № 89/01-20, згідно якої, Монастирищенська районна рада є засновником Монастирищенської центральної районної лікарні, майно для забезпечення статутної діяльності належить до районної комунальної власності та передане в оперативне управління цьому закладу (а. с. 12).

Згідно п. 1.4. Статуту Монастирищенської центральної районної лікарні власником Монастирищенської ЦРЛ є Монастирищенська районна рада (а. с. 13-14).

Пунктом 4 Порядку передбачено, що стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного державного бюджету (місцевого чи регіонального самоврядування), або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Тому, прокурором саме в інтересах Монастирищенської районної ради і заявлено позовні вимоги про стягнення коштів за перебування в лікувальному закладі потерпілого від злочину.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов обґрунтований, підтверджений доказами, відповідач позов визнав повністю, а тому позов підлягає до задоволення повністю в підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Тому судові витрати підлягають стягненню із відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2-7, 9-13, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов заступника керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Монастирищенської районної ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Монастирищенська центральна районна лікарня про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення задовільнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Монастирищенської районної ради витрати понесені закладом охорони здоров"я на лікування потерпілого від злочину в сумі 2705 (дві тисячі сімсот п`ять) гривень 05 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Уманська місцева прокуратура Черкаської області, місцезнаходження: вул.Гайдамацька,16 м.Умань Черкаської області, 20300, еmail:pguman@ukr.net.

Позивач Монастирищенська районна рада, місцезнаходження вул. Соборна,121 м. Монастирище Черкаської області, 19101, ідентифікаційний код 25210767 (рахунок: НОМЕР_1 УДКСУ у Монастирищенському районі, код 02005390, МФО 854018).

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 виданий 23.02.2017 орган 7125, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору: Монастирищенська центральна районна лікарня, місцезнаходження: вул.Соборна,1 м.Монастирище Черкаської області, 19101, ідентифікаційний код 0205390.

Суддя: Н.В. Мазай