Ухвала

від 05.06.2019 по справі 175/3658/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1487/19 Справа № 175/3658/17 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження№12017040000000947 за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Дніпропетровської області, який приймав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2019 року, якою

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Леляки Пирятинського району Полтавської області, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

звільнено від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 47 КК України у зв`язку з передачею на поруки та закрито щодо нього кримінальне провадження,

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційнійскарзі прокурор просить ухвалусуду скасувати, у зв`язку з істотним порушеннями вимог кримінального процесуального закону, та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 368, 372 КПК України.

При вирішенні питання про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності, суд першої інстанції повинен був виконати вимоги ст. 368 КПК України, зокрема під час судового розгляду мав перевірити: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення та інші вимоги, передбачені цією статтею.

Однак, в ухвалі суду викладено лише висновок органа досудового розслідування із наведенням фактичних обставин інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, жодних інших висновків рішення суду не містить, незважаючи на те, що воно постановлено за результатами судового розгляду.

Крім того, при постановленні рішення про закриття провадження на підставі ст. 47 КК України, у зв`язку з передачею на поруки трудовому колективу, в ухвалі зазначено, що питання щодо встановлення вини особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, судом не вирішується.

Захисником обвинуваченого ОСОБА_7 подано заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в якому просить вказану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін.

Вказує на те, що під час судового розгляду, суд першої інстанції перевірив обставини викладені в обвинувальному акті, заслухав з цих питань прокурора, допитав обвинуваченого, потерпілого, їх представників, дослідив матеріали провадження, та вирішив клопотання трудового колективу ТОВ Бост-теплосервіс.

Зазначає, що прокурор в апеляційній скарзі не вказав чому ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, не вказав які саме недосліджені обставини впливають на законність постановленого судового рішення.

При цьому, прокурор фактично не заперечує щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності з підстав передання її на поруки трудового колективу, в судовому засіданні підтримав таке клопотання.

Посилається на те, що обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні вибачився за скоєний ним злочин, свою вину визнав повністю, сторони кримінального провадження не заперечували проти закриття цього кримінального провадження на підставі ст. 47 КК України.

Вказує на те, що вина особи встановлюється лише вироком, а тому суд першої інстанції вірно зазначив в ухвалі, що при закритті провадження по справі з вказаної підстави, питання щодо встановлення вини особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, судом не вирішується.

Така правова позиція узгоджується також з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема сформульованою у рішенні по справі Грабчук проти України від 26 вересня 2006 року, відповідно до якого, у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується, яка є обов`язковою для суду.

Також, прокурор безпідставно посилався на п. 6 ст. 9 КПК України, оскільки закон однозначно регулює ту обставину, що вина встановлюється вироком, а не ухвалою.

Ухвалою Дніпропетровського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від28березня 2019року задоволеноклопотання трудовогоколективу ТОВБост-теплосервісвід 22лютого 2018року та ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 47 КК України у зв`язку з передачею на поруки, закривши щодо нього кримінальне провадження.

Відповідно до ухвали суду, яка оскаржується, ОСОБА_9 вперше притягуєтьсядо кримінальноївідповідальності,інкриміноване йомукримінальне правопорушеннявідповідно дост.12КК Українивіднесене докатегорії злочинівневеликої тяжкості,повністю визнавсвою провину,щиросердно покаявсяі вибачивсяперед потерпілими,яким добровільнокомпенсував завданушкоду,а томуз урахуваннямнаданих досуду письмовогоклопотання таналежним чиномоформленого протоколу№ 2загальних зборівтрудового колективуТОВ «Бост-теплосервіс»,суд вважаєможливим передатиобвинуваченого напоруки трудовомуколективу Товариствана підставіст.47КК Українизі звільненнямвід кримінальноївідповідальності занеобережний злочин.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, обвинуваченого та його захисника, які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги прокурора та просили ухвалу суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно із ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Частина 1 статті 47 КК України передбачає, що особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Отримавши клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності та застосування до неї положень ст. 47 КК України, суд зобов`язаний перевірити наявність усіх складових підстав для прийняття такого рішення, переконатись у щирому каятті особи.

При цьому, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України є факультативним, тобто є правом, а не обов`язком суду.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд першої інстанції розглянув клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України у зв`язку із передачею його на поруки трудовому колективу без з`ясування думки потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , не повідомляючи їх належним чином про дату та час розгляду вказаного кримінального провадження, лише пославшись на наявність їх заяв від 09 жовтня та 02 листопада 2017 року про розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_8 за їх відсутності, які були подані ще на початку судового розгляду.

В своїх заявах потерпілі зазначали про неможливість прибути до суду у зв`язку з перебуванням на лікарняному після дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю ОСОБА_8 , але відповідно до вимог діючого законодавства суд повинен був повідомити потерпілих про дату і час розгляду вказаного клопотання, та належним чином перевірити наявність щирого каяття щодо цих потерпілих, у зв`язку з чим було порушено право потерпілих реалізувати свої права.

Крім того, потерпілі у свої заявах вказували, що обвинувачений ОСОБА_8 повинен бути позбавлений водійських прав та відшкодувати їм завдану матеріальну та моральну шкоду ( а. к. п. 22, 46 т. 1).

Відповідно до позовної заяви розмір матеріальної шкоди потерпілого ОСОБА_11 складає 21 384 гривні 49 копійок та 25 000 гривень моральної шкоди, потерпілої ОСОБА_10 - 400 гривень матеріальної шкоди і 25 000 гривень моральної шкоди, а відшкодовано обвинуваченим ОСОБА_8 шкоду потерпілим лише у розмірі 29 400 гривень.

Отже, колегія суддів вважає, що судом було порушено вимоги кримінального процесуального закону, допустивши істотні порушення вимог кримінального процесуального закону щодо права потерпілих бути завчасно проінформованими про час і місце саме судового розгляду клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, що перешкодило суду першої інстанції повно та всебічно розглянути кримінальне провадження і постановити законне, обґрунтоване судове рішення, та що як наслідок вплинуло на з`ясування обставини щодо щирого каяття обвинуваченого щодо цих потерпілих.

Допущені порушення відповідно до ст.412КПК України є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду прийняти законне та обґрунтоване судове рішення щодо ОСОБА_8 , що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції на підставі п. 3 ч. 1 ст.409КПК з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції відповідно до ч. 5 ст. 412, п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК України.

Згідно з вимогами ст.409КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи у суді першої інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Частиною 1 статті 412КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили або могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Під час нового розгляду кримінального провадження суду першої інстанції необхідно усунути недоліки, вказані в ухвалі суду апеляційної інстанції, з дотриманням прав учасників процесу, та постановити законне, обґрунтоване і справедливе рішення.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратуриДніпропетровської області,який приймавучасть урозгляді кримінальногопровадження судомпершої інстанції,на ухвалуДніпропетровського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від28березня 2019року задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від28березня 2019року щодо ОСОБА_8 скасувати, призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4