Ухвала
від 04.06.2019 по справі 760/7733/19
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

за участю

прокурора ОСОБА_5 ,

представника власника майна ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві матеріали за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 , в інтересах власника майна ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19 березня 2019 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 , погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , та накладено арешт, у вигляді заборони відчуження, на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- земельну ділянку, кадастровий номер0520482400:01:003:0181, площею 2 га, розміщену за адресою: Вінницька область, Бершадський район, Краснопільська сільська рада;

- квартиру, площею 53,48 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

- автомобіль марки «Renault Kangoo», д.н.з. НОМЕР_1 , 2012 року випуску.

Накладеноарешт, у вигляді заборони відчуження, на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та набуте нею у шлюбі з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- земельну ділянку, площею 0,01га, кадастровий номер 3222080801:01:012:0017, розташовану за адресою: Київська обл., Іванківський р., с. Дитятки (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1700000432220);

- земельну ділянку, площею 0,01га, кадастровий номер 3222080801:01:012:0018, розташовану за адресою: Київська обл., Іванківський р., с. Дитятки (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1698913932220);

- земельну ділянку, площею 0,01га, кадастровий номер 3222080800:01:010:0024, розташовану за адресою: Київська обл., Іванківський р., с. Дитятки (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1698890432220);

- земельну ділянку, площею 1,7333га, кадастровий номер 3222080800:01:010:0025, розташовану за адресою: Київська обл., Іванківський р., с. Дитятки (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1698874432220);

- земельну ділянку, площею 5,9999га, кадастровий номер 3222080800:01:002:0079, розташовану за адресою: Київська обл., Іванківський р., с/рада Дитятківська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1696410432220);

- земельну ділянку, площею 1,9999га, кадастровий номер 3222080800:01:002:0031, розташовану за адресою: Київська обл., Іванківський р., с/рада Дитятківська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1656039132220);

- земельну ділянку, площею 2га, кадастровий номер 3222080800:01:002:0034, розташовану за адресою: Київська обл., Іванківський р., с/рада Дитятківська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1656037432220);

- земельну ділянку, площею 2га, кадастровий номер 3222080800:01:002:0024, розташовану за адресою: Київська обл., Іванківський р., с/рада Дитятківська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1656032732220);

- земельну ділянку, площею 1,7399га, кадастровий номер 3222080800:01:002:0062, розташовану за адресою: Київська обл., Іванківський р., с/рада Дитятківська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1656032732220);

- земельну ділянку, площею 2га, кадастровий номер 3222080800:01:002:0025, розташовану за адресою: Київська обл., Іванківський р., с/рада Дитятківська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1656013932220);

- земельну ділянку, площею 2га, кадастровий номер 3222080800:01:002:0029, розташовану за адресою: Київська обл., Іванківський р., с/рада Дитятківська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1656005032220);

- нежитлові будівлі, загальною площею 6119,4кв.м., які розташовані на земельних ділянках, кадастрові номери 3222080800:01:010:0025 та 3222080800:01:010:0016 за адресою: Київська обл., Іванківський р-н., с. Дитятки (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1306724132220);

- земельну ділянку, площею 8,2101га, кадастровий номер 3222080800:01:010:0016, розташовану за адресою: Київська обл., Іванківський р., с. Дитятки (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1306667732220);

- земельну ділянку, площею 8,2101га, кадастровий номер 3222080800:01:001:0013, розташовану за адресою: Київська обл., Іванківський р., с/рада. Дитятківська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1202951932220).

В задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.

Згідно ухвали, слідчий суддя, вказав, що з долученої до клопотання інформації з Державного реєстру актів цивільного стану, шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 зареєстрований 03.09.1999р., і оскільки вказане майно не виключене з цивільного обороту та придбане (зареєстроване) ОСОБА_7 за час перебування її у шлюбі з ОСОБА_9 , тому слідчий суддя вважає, що частина його належить на праві спільної сумісної власності підозрюваному ОСОБА_9 . Враховуючи, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, та у випадку доведеності його вини, суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна, оскільки санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна. За таких обставин, слідчий прийшов до висновку, що клопотання детектива в частині накладення арешту на вказане майно, яке належить на праві приватної та сумісної власності підозрюваному ОСОБА_9 підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді представник ОСОБА_6 , в інтересах власника майна ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту, у вигляді заборони відчуження, на майно, яка належить на праві власності ОСОБА_7 , та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива в частині накладення арешту, у вигляді заборони відчуження, на майно, яка належить на праві власності ОСОБА_7 .

Представник вважає, що накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_7 передчасним, оскільки ухвалу слідчого судді було постановлено на підставі односторонніх доводів детектива, які не відповідають фактичним обставинам справи.

Апелянт звертає увагу, що детектив у клопотанн про накладення арешту на майно послався на той факт, що згідно інформації з Державного реєстру актів цивільного стану, шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 зареєстрований 03.09.1999р., і оскільки придбане майно ОСОБА_7 за час перебування у шлюбі, то відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України належить, в тому числі ОСОБА_9 на праві спільної сумісної власності, а відповідно до ч.5 ст. 170 КПК України на нього може бути накладено арешт, з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання.

В даному випадку, нерухоме майно ОСОБА_7 , на яке накладено арешт є особистою приватною власністю ОСОБА_7 , оскільки вказане майно було передано в особисту приватну власність ОСОБА_7 .

Всього, ОСОБА_7 , на придбання нерухомого майна, було потрачено особистих коштів в розмірі 734 984 (сімсот тридцять чотири дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп., при цьому, було отримано від продажу особистої земельної ділянки суму коштів в розмірі 1 278 500 (один мільйон двісті сімдесят вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Натомість, згідно довідок про доходи ОСОБА_9 за 2017-2018 роки, загальна сума доходу останнього склала 42 532 (сорок дві тисячі п`ятсот тридцять дві) грн. 82 коп., в тому числі 2017 рік - 20 023,96 грн., 2018 рік - 22 508,86 грн.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Третім підрозділом детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000245 від 07 квітня 2017 року за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України за фактом зловживання службовими особами Національної академії аграрних наук України, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області, які діючи всупереч інтересам служби, без дотримання передбаченого законодавством України порядку, прийняли рішення на підставі яких з державної власності вибули земельні ділянки загальною площею близько 100 га, що спричинило тяжкі наслідки державі.

15 березня 2019 року детектив Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майнояке належить на праві власності ОСОБА_9 та на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_7 , та набуте нею у шлюбі з ОСОБА_9 .

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19 березня 2019 року частково задоволено клопотання детектива та накладено арешт, у вигляді заборони відчуження, на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_9 , та на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_7 , яке набуте нею у шлюбі з ОСОБА_9 .

Відповідно до вимогст. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинипередбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.132,167,170,171,172,173 КПК України та бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов`язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленомуКПКпорядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.

Згідно з вимогами п. 2, 3 ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації, конфіскації майна, як виду покарання.

Відповідно до ч. 5ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 3 ч. 2ст. 170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, та у випадку доведеності його вини, санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає, додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

З матеріалів провадження, наданих слідчому судді, які обґрунтовують клопотання, вбачається, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_9 могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та певними доказами. Тобто існують обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_9 до скоєння кримінального правопорушення, підозра у якому їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо неї такого обмежувального заходу, як арешт майна.

Крім того, як встановила колегія суддів, і як вбачається з долученої до клопотання інформації з Державного реєстру актів цивільного стану, шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 зареєстрований 03 вересня 1999 року, і оскільки вказане майно не виключене з цивільного обороту та придбане (зареєстроване) ОСОБА_7 за час перебування її у шлюбі з ОСОБА_9 , тому слідчий суддя вважає, що частина його належить на праві спільної сумісної власності підозрюваному ОСОБА_9 , а тому існує обґрунтований ризик їх відчуження задля запобігання можливої їх конфіскації у разі доведеності висунутого обвинувачення в майбутньому.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя дотримався вимог статей 132,170,172,173 КПК України, перевіривши при цьому наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 , кримінальних правопорушень, наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132,170 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності дост. 173 КПК Україниповинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.

Висновки слідчого судді про арешт майна цілком доведені матеріалами кримінального провадження, специфікою розслідування самого злочину, що потребує проведення певних слідчих дій, та саме такого заходу, як накладення арешту на квартиру майно.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус як накладення арешту на майно, та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого детектив звернувся із клопотанням.

А тому доводи автора апеляційної скарги про відсутність правових підстав для арешту майна, не є переконливими.

При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Підстав для скасування ухвали слідчого судді, передбаченихст. 409 КПК України, колегія суддів не вбачає.

Таким чином, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, яка відповідає вимогам ст.ст. 172,173 КПК України.

Керуючись ст.ст.170,171,307,309,376, 405,407,422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19 березня 2019 року, якою частково задоволено клопотаннядетектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 , погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , та накладено арешт, у вигляді заборони відчуження, на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: