Рішення

від 06.06.2019 по справі 443/2153/18

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/2153/18

Провадження №2/443/697/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2019 року м. Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Коліщук З.М.,

з участю секретаря судового засідання Шальвіри І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жидачів Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сидорівської сільської ради Жидачівського району Львівської області про визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою, якою просить суд ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) площею 2,10 умовних кадастрових гектари, яка розташована на території Сидорівської сільської ради Жидачівського району Львівської області, на яку померла мала право на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської РДА №248 від 21 квітня 1997 року та зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Жидачівською РДА по Сидорівській сільській раді 30 квітня 1997 року за №185.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина, до якої, серед іншого майна, ввійшла земельна частка (пай) площею 2,10 умовних кадастрових гектари, яка розташована на території Сидорівської сільської ради Жидачівського району Львівської області, на яку померла мала право на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської РДА №248 від 21 квітня 1997 року та зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Жидачівською РДА по Сидорівській сільській раді 30 квітня 1997 року за №185. На випадок своєї смерті, покійна не розпорядилася вказаним майном, тому спадкування відбувалось за законом. Відтак, як єдина спадкоємиця за законом, що виявила бажання прийняти спадщину (земельну частку (пай)), яку формально прийняла, оскільки фактично вступила у володіння та розпорядження вказаною частиною спадкової маси, звернулась з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , проте отримала відмову у видачі такого, у зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на земельну частку (пай), що знаходиться на території Сидорівської сільської ради Жидачівського району Львівської області, що належала померлій та є спадковим майном. Вказана відмова позбавляє її можливості належним чином реалізувати свої спадкові права, а тому змушена звернутись до суду за захистом своїх прав.

Позивач ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, покликаючись на мотиви викладені в позовній заяві та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Сидорівської сільської ради Жидачівського району Львівської області - Ольшанецький Ю.І., подав заяву, в якій просить розглянути дану справу за відсутності представника сільської ради, оскільки вони позовні вимоги визнають та не заперечують проти їх задоволення.

Відповідно до ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.3 ст.13, ч.2 ст.49, ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, за правилом ч.1 ст.13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується долученою копією свідоцтва про смерть, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , в віці 88 років, в с. Сулятичі Жидачівського району Львівської області померла ОСОБА_2 , про що 16 липня 1999 року зроблено відповідний запис за №15 та Сидорівською сільською радою Жидачівського району Львівської області, від 16 липня 1999 року, видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 /арк. справи 7/.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. А відтак, при постановленні рішення по даній справі, слід керуватися положенням ЦК УРСР в редакції 1963 року. Окрім цього, при вирішенні вказаного судового спору також слід керуватися нормами ЦК України 2004 року, оскільки спадкування спадкового майна має місце після прийняття нового Цивільного Кодексу України.

Спадщина відкрилася в цей же день, 15 липня 1999 року, у відповідності до вимог статті 525 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин).

Судом встановлено, що спадщина померлої, серед іншого, складається із права на земельну частку (пай) площею 2,10 умовних кадастрових гектари, яка розташована на території Сидорівської сільської ради Жидачівського району Львівської області, на яку померла мала право на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської РДА №248 від 21 квітня 1997 року та зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Жидачівською РДА по Сидорівській сільській раді 30 квітня 1997 року за №185.

Так, згідно із витягу, виданого відділом у Жидачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданий на підставі розпорядження голови Жидачівської РДА №248 від 21 квітня 1997 року та зареєстрований в Книзі реєстрації Сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Жидачівською РДА по Сидорівській сільській раді 30 квітня 1997 року за №185, земельна частка(пай) розміром 2,10 умовних кадастрових гектарів. Така перебуває у колективній власності ССП Прикарпаття і її вартість становить 36724,33 грн. Державний акт на право власності на землю взамін на сертифікат на право на земельну частку (пай) не видавався /арк. справи 9/.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 524 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Заповіту спадкодавець ОСОБА_2 щодо розпорядження своїми правами на випадок смерті не складала, що стверджується довідкою №498 виданою виконавчим комітетом Сидорівської сільської ради Жидачівського району Львівської області від 29 листопада 2018 року. Окрім того з вказаної довідки вбачається, що на день смерті спадкодавця разом із нею проживала її дочка - ОСОБА_1 /арк. справи 8/.

Відповідно до статті 529 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки(усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка

належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Дослідженими судом матеріалами справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 - є рідною дочкою спадкодавця ОСОБА_2 /арк. справи 5-6/.

При вищевказаних обставинах, у відповідності до норм статей 529, 549 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла дочка спадкодавця - ОСОБА_1 , оскільки як спадкоємець першої черги фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.

Разом з тим, постановою завідувача Жидачівською державною нотаріальною конторою №771/02-31 від 10 грудня 2018 року, встановлено факт відмови позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері на спадкову земельну ділянку, у зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на земельну частку (пай), що знаходиться на території Сидорівської сільської ради Жидачівського району Львівської області, що належала померлій та є спадковим майном /арк. справи 11/.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва , встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Документи, що підтверджують право особи спадкоємця є сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця, який є правовстановлюючим документом, виданий районною (міською) адміністрацією, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності - права розпорядження земельною часткою (паєм), а не право власності, яке виражається у володінні, користуванні та розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05.06.2003 року № 899-IV право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Згідно із ст.ст. 81,126 ЗК України право власності громадяни України набувають на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, прийняття спадщини. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року за № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, враховуючи те, що позивач оформити право на спадкове майно (земельну частку (пай), в нотаріальному порядку не має можливості у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину; представник відповідача позов визнав та проти задоволення позову не заперечує, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб; будь-яких інших спадкоємців, які б претендували на спірне майно, судом не встановлено, а тому враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, підставним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом після смерті її матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) площею 2,10 умовних кадастрових гектари, яка розташована на території Сидорівської сільської ради Жидачівського району Львівської області, на яку померла мала право на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської РДА №248 від 21 квітня 1997 року та зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Жидачівською РДА по Сидорівській сільській раді 30 квітня 1997 року за №185.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: Сидорівська сільська рада Жидачівського району Львівської області, місцезнаходження: 81790, Львівська область, Жидачівський район, с. Сидорівка, вул. Шевченка, 3, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04374393.

Повний текст рішення складено 06 червня 2019 року.

Суддя З.М. Коліщук