Рішення

від 08.02.2010 по справі 39/344

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

08.02.10 р.                                                                                    Справа № 39/344                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіної Н.С.

при секретарі Бахрамовій А.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Дзержинськ

до відповідача: Державного підприємства “Шахта “Новодзержинська” м. Дзержинськ

про  стягнення 16581,05грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - особисто;

від відповідача: не з’явився;

ВСТАНОВИВ

Позивач, Суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Дзержинськ, звернувся до господарського суду з позовом  до відповідача, Державного підприємства “Шахта “Новодзержинська” м. Дзержинськ, про стягнення 16581,05грн., з яких 2040,72 грн. – 3% річних, 14540,33грн. – інфляційні нарахування.

В обґрунтування  позовних вимог позивач посилається на наказ про примусове виконання рішення суду № 17/322 від 25.12.2006 р., заяву від 08.02.2007 р., постанову про відкриття виконавчого провадження від 08.02.2007 р., лист № 25255 від 13.11.2009 р., розрахунок.

Заявою від 21.01.2010 р. позивач відповідно до ст. 22 ГПК України уточнив позовні вимоги, зменшивши їх розмір, у зв’язку з частковою оплатою відповідачем суми основного боргу та просив суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1743,26грн., інфляційні нарахування в сумі 11690,34грн.

Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням уточнень.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, заявлені вимоги не оспорив, витребуваних документів та доказів не надав, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки наявні матеріали справи надають можливість належним чином провести спірну кваліфікацію юридичних правовідносин.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.12.2006 р. у справі № 17/322 позов Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 м.Дзержинськ до Державного відкритого акціонерного товариства „Шахта „Новодзержинська” м.Дзержинськ про стягнення основного боргу в сумі 25 140грн. задоволено у повному обсязі, з Державного відкритого акціонерного товариства „Шахта „Новодзержинська” на користь Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 стягнуто основний борг в сумі 25 140грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. та відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 251,40грн.

Означеним рішення господарського суду встановлено, що

01.01.2006р. позивач, Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_1, та відповідач, ДВАТ „Шахта „Новодзержинська”, уклали договір №1.1/25, який за своїм змістом та правовою природою є договором перевезення і підпадає під правове регулювання норм статей 908-928 Цивільного кодексу України.

За умовами договору позивач зобов’язався надавати послуги з перевезення працівників відповідача автобусами марки ПАЗ-672, ПАЗ-3205, ЛАЗ-695Н.

Взяті на себе договірні зобов’язання позивач виконав, що підтверджено довідками до подорожніх листів за період з 01.01.06р. по 25.05.06р., підписаними з боку відповідача без зауважень та заперечень.

Згідно пункту 3.1 договору, оплата за перевезення здійснюється відповідачем на підставі транспортних документів, шляхом оплати рахунків позивача не пізніше 30 днів з моменту їх оформлення.

На оплату вартості наданих послуг відповідачеві були виставлені рахунки №02 від 31.01.06р. на суму 26 700грн., №5 від 28.02.06р. на суму 17 400грн., №9 від 31.03.06р. на суму 21 950грн., №8 від 30.04.06р. на суму 19 500грн., №9А від 30.04.06р. на суму 2 400грн., №12 від 31.05.06р. на суму 19 140грн., а всього на суму 107 090грн., які останнім були оплачені частково в сумі 81 950грн., що підтверджено платіжними дорученнями №83 від 26.01.06р. на суму 30 000грн., №355 від 15.03.06р. на суму 30 000грн., №25 від 03.05.06р. на суму 21 950грн.

Рішенням господарського суду від 14.12.2006 р. у справі № 17/322 встановлено факт порушення відповідачем зобов’язання за договором №1.1/25 від 01.01.2006 р. на суму 25140грн.

Згідно приписів ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу,  який  вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи –є преюдиціальними та не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішення господарського суду у справі № 17/322 в силу приписів ч. 3 ст. 85 ГПК України набуло законної сили 25.12.2006 р., є чинним, та виходячи з встановленого ст. 4-5 ГПК України, та гарантованого п. 5 ст. 124 Конституцію України, принципу обов’язковості судових рішень, є обов'язковим до виконання на всій території України.

Виконання рішення господарського суду у відповідності з ч. 1 ст. 116 ГПК України, провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

25.12.2006 р. господарським судом в порядку ст. 116 ГПК України на виконання означеного рішення було видано відповідний наказ.

Ухвалою від 26.01.2010 р. судом в порядку ст. 25 ГПК України замінено боржника у виконавчому провадженні Державне відкрите акціонерне товариство „Шахта „Новодзержинська” (85201, Донецька область, м. Дзержинськ, вул. Фестивальна, 1, код ЄДРПОУ 05473186) на правонаступника Державне підприємство „Шахта „Новодзержинська” (85201, Донецька область, м. Дзержинськ, вул. Фестивальна, 1, код ЄДРПОУ 05473186).

В ході виконання судового рішення відповідачем було частково погашено суму основного боргу, з приводу чого позивачем були подані відповідні уточнення до позовної заяви, згідно яких останній просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1743,26грн., інфляційні нарахування в сумі 11690,34грн., що нараховані на суму основного боргу в розмірі 20509,40грн.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст.33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.

Відповідач доказів належного виконання умов договору №1.1/25 від 01.01.2006р. в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг в сумі 20509,40грн. не надав, доводів позивача в цій частині не спростував.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов’язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

У відповідності з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, з огляду на наявність заборгованості, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 1743,26 грн., нарахованих за період з 01.01.2007 р. по 31.10.2009 р., та інфляційних нарахувань в сумі  11690,34 грн. за період з січня 2007 р. по жовтень 2009 р., суд вважає такими, що підлягають задоволенню

3% річних частково в сумі 1743,02грн. за арифметичним розрахунком суду (20509,40грн. * 3% / 100% * 365днів / 365днів) + (20509,40грн.  * 3%  / 100% * 366днів / 366днів) + (20509,40грн. * 3% / 100% * 304дні / 365днів).

інфляційні нарахування в сумі 11690,34ргн. – в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 601, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, ст. ст. 173,193, 264-271 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Дзержинськ – задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Шахта “Новодзержинська” м. Дзержинськ на користь Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Дзержинськ 3% річних в сумі 1743,02грн., інфляційні нарахування в сумі 11690,34грн., витрати за державним митом в сумі 134,33грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 191,20грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя