Рішення

від 11.06.2019 по справі 240/7452/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року м. Житомир справа №240/7452/19

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Бойко Т.О.,

за участю:

представника позивача Гуртовенка Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправною і скасування постанови,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Голубович Н.П. "Про стягнення виконавчого збору" від 11 грудня 2017 року №45867608 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області виконавчого збору у розмірі в сумі 52 982,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення спірної постанови, оскільки жодних виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання виконавчого документу у виконавчому провадженні №45867608 державним виконавцем не вчинялося. Також вказує, що розмір виконавчого збору має обраховуватись виключно з фактично стягнутої із боржника суми, проте жодного стягнення коштів із боржника здійснено не було.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання та викликом (повідомленням) учасників справи у порядку, визначеному статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

03 червня 2019 року до відділу документального забезпечення суду та на офіційну електронну поштову адресу суду в порядку статті 162, частини першої статті 261 КАС України надійшов відзив вих. №3399/3.2-27 від 03 червня 2019 року, відповідно до змісту якого Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області позовні вимоги (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області, відповідач) не визнає та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю. Вказує, що державний виконавець при винесенні спірної постанови керування чинними положеннями Закону України "Про виконавче провадження", які підлягали застосуванню, а доводи позивача про відсутність правових підстав для стягнення виконавчого збору не відповідають фактичним обставинам справи (том І, а.с. 44-47).

Судовий розгляд справи, призначений на 07 червня 2019 року об 11:00 було відкладено на 11 червня 2019 року о 14:00 у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відрядженні.

В судове засідання, призначене на 11 червня 2019 року о 14:00 прибув представник позивача. Представник відповідача перед початком судового засідання надіслав на офіційну електронну поштову адресу суду клопотання, відповідно до змісту якого щодо задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у позовній заяві та просить провести судовий розгляд справи без участі представника ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області. В ході судового засідання за результатами розгляду клопотання позивача про поновлення строку звернення із позовом до суду та клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у вз"язку з пропуском строків звернення до суду, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про поновлення ОСОБА_3 процесуального строку звернення із позовом до суду, а в задоволенні клопотанні відповідача відмовлено, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 11 червня 2019 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 29 квітня 2014 року у справі №296/10445/13-ц позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 526 385,01 грн та судовий збір в розмірі 3 441,00 грн.

На виконання вказаного судового рішення Корольовським районним судом м. Житомира видано виконавчий лист від 15 грудня 2014 року по справі №296/10445/13-ц (зворот а.с. 57).

За наслідками розгляду заяви представника ОСОБА_4 (зворот а.с. 56), 18 грудня 2014 року державним виконавцем Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №45867608 з примусового виконання виконавчого листа Корольовського районного суду м. Житомира від 13 грудня 2014 року по справі №296/10445/13-ц (зворот а.с. 58).

Постановою державного виконавця Корольовського ВДВС ГТУЮ у Житомирській області від 23 березня 2017 року матеріали виконавчого провадження №45867608 були передані до ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області (а.с. 59) та постановою старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області Голубович Н.П. від 24 березня 2017 року було прийнято виконавче провадження №45867608 з примусового виконання виконавчого листа №296/10445/13-ц, виданого Корольовським районним судом м. Житомира (а.с. 60).

ОСОБА_4 до ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області 17 листопада 2017 року було подано заяву про повернення стягувачу виконавчого листа Корольовського районного суду м. Житомира від 13 грудня 2014 року по справі №296/10445/13-ц без виконання, про що винести відповідну постанову (зворот а.с. 60).

11 грудня 2017 року головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області Голубович Н.П. винесено:

- постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у відповідності до пункту 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Припинено арешт майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (зворот а.с. 61);

- постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, якою стягнуто з ОСОБА_1 витрати на проведення виконавчих дій у сумі 117,21 грн (зворот а.с. 62);

- постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, якою стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 52 982,60 грн (зворот а.с. 63).

Головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області Голубович Н.П. направлено на адресу в.о. начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області доповідну записку, у відповідності до якої просить постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП№45867608 зареєструвати як виконавчий документ (зворот а.с. 52) та постановою головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області Голубович Н.П. ВП№55382231 від 13 грудня 2017 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання спірної постанови щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у р52 982,60 грн (а.с. 54).

Не погоджуючись із спірною постановою та вважаючи її протиправною, позивач звернулась із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

05 жовтня 2016 року набув чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), згідно з яким примусове виконання рішень проводиться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 7 Розділу XIII "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Закону №1404-VIIІ виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Положеннями статті 27 Закону №1404-VIII (в редакції, чинній на момент винесення спірної постанови) визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Частиною п`ятою статті 27 Закону №1404-VIII закріплено, що виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини дев`ятої статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Пунктом 1 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Частиною третьою статті 40 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Перевіряючи оскаржувану постанову на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Суд погоджується із доводами представника позивача про відсутність підстав для винесення постанови про стягнення виконавчого збору та зазначає наступне.

У відповідності до норм Закону № 1404-VІІІ, чинних на момент винесення спірної постанови, обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

Таким чином, законодавець чітко визначив, що виконавчий збір стягується з фактично стягнутої суми, при цьому розмір виконавчого збору вираховується саме з фактично стягнутої суми. При цьому, за своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Відповідно до пункту 21 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Враховуючи вищевикладене, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документу стягувача виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відмітку про суму стягнутого виконавчого збору тим самим законодавець підтверджує, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми.

Таким чином доводи відповідача про те, що виконавчий збір стягується незалежно того чи було здійснено стягнення коштів за виконавчим документом є помилковими, оскільки у разі стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VІІІ без реального стягнення суми боргу з боржника, будуть створюватись умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

Крім того, відповідачем в порушення пункту 4 частини п`ятої статті 44, частини другої статті 77, частини третьої статті 79, пункту 1 частини четвертої статті 162 КАС України до відзиву на позовну заяву не було надано сукупності належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження реального вчинення дій з примусового виконання виконавчого документа, а також на підтвердження факту реального стягнення суми заборгованості за таким виконавчим документом.

Враховуючи викладене, суд погоджується із доводами представника позивача та зазначає, що за встановлених фактичних обставин справи у державного виконавця були відсутні підстави для стягнення виконавчого збору в межах виконавчого провадження №45867608.

Правова позиція суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 28 лютого 2019 року у справі №819/1116/17 (провадження №К/9901/3131/17), які, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідачем в порушення частини другої статті 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність постанови головного державного виконавця ВВВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області Голубович Н.П. "Про стягнення виконавчого збору" від 11 грудня 2017 року №45867608, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення позовних вимог та керуючись частиною першою статті 139 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 1 536,80 грн судових витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 77, 78, 90, 139, 242-246, 272, 287 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1) до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (майдан Соборний, 1, м. Житомир, 10014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 34900660) про визнання протиправною і скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Голубович Н.П. "Про стягнення виконавчого збору" від 11 грудня 2017 року №45867608 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області виконавчого збору у розмірі в сумі 52 982,60 грн.

Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 1 536,80 грн (одну тисячу п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок) судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складено та проголошено: 11 червня 2019 року.

Головуючий суддя О.Г. Попова