Ухвала

від 11.06.2019 по справі 320/2800/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 червня 2019 року м. Київ № 320/2800/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши позовну заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Магнітогорська"

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр Магнітогорська" із позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 28.05.2019 № 1173701/40227592 про реєстрацію або відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Магнітогорська" від 26.04.2019 №73, за датою їх реєстрації - 14.05.2019.

Пунктом 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Так, відповідно до пунктів 4, 5 та 8 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; докази, що підтверджують вказані обставини; докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено у якості відповідача Державну фіскальну службу України, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Державної фіскальної служби України.

Втім, судом встановлено, що спірне рішення прийнято не Державною фіскальною службою, а Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пункту 19 "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (далі - Порядок № 117) комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (п. 20 Порядку).

Згідно пункту 23 Порядку № 117 комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня .

Із змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивачем не наведено належних обґрунтувань позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення, саме Державної фіскальної служби України.

Натомість, з огляду на норми Порядку № 117 суд дійшов висновку, що спірне рішення прийнято комісією регіонального рівня.

Також суд зазначає, що реєстрацію податкових накладних на підставі судового рішення здійснює Державна фіскальна служба України, а не Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області, як зазначено позивачем в новій редакції адміністративного позову.

Так, відповідно до положень пункту 20 "Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Крім того, в силу приписів пунктів 4, 5 та 8 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; докази, що підтверджують вказані обставини; докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів (частина четверта статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно частин першої та другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Всупереч вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем до позовної заяви додано копії документів, які не засвідчені відповідно до вимог Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації".

Зокрема, згідно пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Судом встановлено, що до позовної заяви додано копії документів, які не відповідають національному стандарту.

Відтак, суд вважає, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС, а тому, зазначений недолік повинен бути усунений шляхом надання суду копії документів, що додані до позовної заяви (також, для відповідача), які мають бути засвідчені, відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації", або зазначення про наявність у іншої особи оригіналу письмового доказу.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказаний недолік може бути усунено шляхом подання до суду:

- позовної заяви, яка містить позовні вимоги до суб`єкта, яким прийнято спірні рішення та до повноважень якого віднесено реєстрацію податкових накладних на підставі рішення суду (враховуючи пункт 20 "Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341);

- копій документів, доданих до позовної заяви (також, для відповідача), засвідчених відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації", або зазначення про наявність у іншої особи оригіналу письмового доказу.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Магнітогорська" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

2. Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто згідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду .

Суддя Колеснікова І.С.