Рішення

від 10.06.2019 по справі 826/7258/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 червня 2019 року № 826/7258/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні без проведення судового засідання та виклику учасників справи адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до про Головного управління Держгеокадастру в Київській області визнання протиправним дій, скасування витягу та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Київській області в особі відділу у Вишгородському районі в частині застосування коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки на рівні 1,2 при здійсненні розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 3,7803 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада, станом на 01.01.2015;

- визнати протиправним та скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 3,7803 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада, станом на 01.01.2015 в частині застосування коефіцієнту Кф: 1,2 та визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 5280784,72 грн;

- зобов`язати Головного управління Держгеокадастру у Київській області в особі відділу у Вишгородському районі провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 3,7803 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада, станом на 01.01.2015 із застосуванням коефіцієнта функціонального використання для інших відкритих (незабудованих) земель в межах населеного пункту - 0,1.

В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено, що ОСОБА_1 був власником земельної ділянки площею 3,7803 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада, що підтверджується Інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.05.2018.

Дана земельна ділянка за твердженням Позивача, з 2009 року та по сьогоднішній день є вільною від забудови та жодної господарської діяльності на ній не проводиться. Значну частину цієї ділянки займає штучне озеро - гідротехнічна споруда (довідка сільради додається). Представником Позивача адвокатом Кілічавою Т.М. від Центру надання адміністративних послуг Вишгородської райдержадміністрації отримано Витяг № б/н із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 3,7803 га, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада за 2015 р., з якого вбачається, що нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки складає 5 280 784,72 грн. При цьому цільове призначення земельної ділянки визначено наступним чином: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості - 11.02. Коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки - 1.2. Ставка коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, що зазначена у витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, впливає на визначення ставки податку за земельні ділянки.

Позивач вважає, що витяг № б/н із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.10.2017 року за 2015 рік не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки при розрахунку грошової оцінки земельної ділянки Відповідач мав застосовуватися коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки не 1,2, а 0,1 - який передбачений для інших відкритих незабудованих земель в межах населеного пункту й таке невірне застосування покладає на Позивача обов`язок щодо сплати податку за земельну ділянку в більшому розмірі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2018 відкрито провадження в адміністративній справі №826/7258/18 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

10.07.2018 до суду надійшов відзив Головного управління Держгеокадастру у Київській області, в якому Відповідач Відповідач з посиланням на приписи Закону України Про оцінку земель , Про землеустрій , Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Державного комітету України у справах містобудування і архітектури, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 № 18/15/21/11 (що діяв станом на дату складання витягу) зазначає про те, що земельна ділянка площею 3,7803 га, кадастровий номер: НОМЕР_1 відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а відтак, коефіцієнт 1,2 було застосовано правомірно.

На виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2018 Новопетрівською сільською радою було надано належним чином засвідчену копію акта обстеження земельної ділянки площею 3,7803 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , цільове призначення: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка належить на праві власності ТОВ НП Терра (ЄДРПОУ: 39340355).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був власником земельної ділянки площею 3,7803 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада, що підтверджується Інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.05.2018.

Позивач зазначає, що дана земельна ділянка з 2009 року та по сьогоднішній день є вільною від забудови та жодної господарської діяльності на ній не проводиться. Значну частину цієї ділянки займає штучне озеро - гідротехнічна споруда.

Отримавши від Центру надання адміністративних послуг Вишгородської райдержадміністрації отриманий Витяг № б/н із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 3,7803 га, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада за 2015 р. позивач встановив, що нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки складає 5 280 784,72 грн. При цьому цільове призначення земельної ділянки визначено наступним чином: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості - 11.02. Коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки - 1.2.

Ставка коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, що зазначений у Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, впливає на визначення ставки податку за земельні ділянки.

Позивач вважає, що витяг № б/н із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.10.2017 року за 2015 рік не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки при розрахунку грошової оцінки земельної ділянки Відповідач мав застосовуватися коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки не 1,2, а 0,1 - який передбачений для інших відкритих незабудованих земель в межах населеного пункту.

Таке невірне застосування коефіцієнту покладає на Позивача обов`язок щодо сплати податку за земельну ділянку в більшому розмірі, що і зумовили останнього на звернення до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оцінку земель від 11.12.2003 № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно з частиною першою статті 15 наведеного Закону підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Статтею 18 вказаного Закону визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій .

У відповідності до частин 1-2 статті 20 Закону України Про оцінку земель за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

За приписами частин 1, 3 статті 23 зазначеного Закону технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) (п.п.1 п. 3 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15).

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.97 № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, а згідно зі ст.73 даного Закону акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Отже, з аналізу наведених правових норм вбачається, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (а отже і функціональний коефіцієнт окремої земельної ділянки) затверджується міською радою, при цьому Відповідач уповноважений видавати лише витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Стаття 19 Земельного кодексу України визначає, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення (ч. 1-2 ст. 20 ЗК).

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії та зміна їх цільового призначення проводиться виключно відповідним рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або у користування.

Таким чином, зважаючи на надані сторонами докази, цільове призначення земельної ділянки визначено саме наступним чином: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості - 11.02, і відповідно, змінено не було.

Відтак, суд критично ставиться до доводів Позивача, що до даної земельної ділянки при визначенні нормативної грошової оцінки повинен був бути застосований коефіцієнт 0,1 як для інших відкритих (незабудованих) земель в межах населеного пункту).

Також суд звертає увагу, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.05.2018 цільове призначення даної земельної ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Згідно і Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 26.03.2009, на підставі якого ОСОБА_1 набував право власності на дану земельну ділянку, цільове призначення даної земельної ділянки зазначено - землі промисловості (під розміщення виробничо-складського комплексу).

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України та норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими.

Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюється при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Так, сам позивач у позовній заяві посилається на ту обставину, що був власником даної земельної ділянки.

Разом з тим, станом на час звернення з позовом до суду позивач не є власником даної земельної ділянки, а згідно матеріалів справи власником вказаної земельної ділянки є ТОВ "НП Терра".

При цьому жодних доказів порушення прав саме ОСОБА_1 спірним рішенням матеріали справи також не містять.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене у сукупності, суд приходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог, відсутність порушених прав ОСОБА_1 та, відповідно, відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII.

Суддя В.П. Катющенко