Постанова

від 06.06.2019 по справі 2040/7633/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 р.Справа № 2040/7633/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Лях О.П. , Григорова А.М. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2018 року, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 14.12.18 року по справі № 2040/7633/18

за позовом Підприємства "Мегаполіс" Харківської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України"

до Державної фіскальної служби України , Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Підприємство Мегаполіс Харківської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів СОЮЗ ОРГАНІЗАЦІЙ ІНВАЛІДІВ УКРАЇНИ , вернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме: рішення від 17.08.2018 №885386/37762175; від 17.08.2018 №885385/37762175; від 17.08.2018 №885387/37762175; від 17.08.2018 №885388/37762175; від 17.08.2018 №885383/37762175; від 17.08.2018 №885384/37762175; від 17.08.2018 №885389/37762175;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Підприємства МЕГАПОЛІС ХООВОІ СОІУ адреса м. Харків, вул. Ульянова Олександра, 34, код ЄДРПОУ 37762175, а саме: №2 від 16.07.2018, №4 від 16.07.2018, №5 від 16.07.2018, №6 від 16.07.2018, №7 від 16.07.2018, №3 від 27.07.2018, №5 від 27.07.2018.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про те, що рішення про відмову у реєстрації податкових накладних є необґрунтованими як нормативно, так і документально з огляду на те, що ДФС України не взято до уваги специфіку діяльності позивача, невірно обрано спосіб реалізації покладених на неї завдань та функцій, проігноровано неправомірність функціонування механізму зупинення реєстрації ПН/РК, а тому такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2018 залучено Головне управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) в якості другого відповідача у адміністративній справі.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2018 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме: рішення від 17.08.2018 №885386/37762175; від 17.08.2018 №885385/37762175; від 17.08.2018 №885387/37762175; від 17.08.2018 №885388/37762175; від 17.08.2018 №885383/37762175; від 17.08.2018 №885384/37762175; від 17.08.2018 №885389/37762175. Зобов`язано Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Підприємства МЕГАПОЛІС Харківської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів СОЮЗ ОРГАНІЗАЦІЙ ІНВАЛІДІВ УКРАЇНИ адреса м. Харків, вул. Ульянова Олександра, 34, код ЄДРПОУ 37762175, а саме: №2 від 16.07.2018, №4 від 16.07.2018, №5 від 16.07.2018, №6 від 16.07.2018, №7 від 16.07.2018, №3 від 27.07.2018, №5 від 27.07.2018 датою їх фактичного подання. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) на користь Підприємства Мегаполіс Харківської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів СОЮЗ ОРГАНІЗАЦІЙ ІНВАЛІДІВ УКРАЇНИ (61161, м. Харків, вул. Ульянова Олександра, 34, код ЄДРПОУ 37762175) судовий збір у сумі 6167 (шість тисяч сто шістдесят сім) грн. 00 коп. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 19355711) на користь Підприємства Мегаполіс Харківської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів СОЮЗ ОРГАНІЗАЦІЙ ІНВАЛІДІВ УКРАЇНИ (61161, м. Харків, вул. Ульянова Олександра, 34, код ЄДРПОУ 37762175) судовий збір у сумі 6167 (шість тисяч сто шістдесят сім) грн. 00 коп.

Не погодившись з рішення суду першої інстанції, відповідачем, Головним управлінням ДФС у Харківській області, подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального права, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що вимоги відповідача викладені в апеляційній скарзі, позивачем не визнаються.

Відповідач, ДФС України, не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивача зареєстровано в якості юридичної особи в вересні 2011 року. Одним з профільних видів діяльності підприємства є оптова торгівля металами та металевими рудами (код КВЕД 46.72., код УКТ ЗЕТ №7202, 7502).

01.02.2018 позивачем з ТОВ Легіонмет укладено договір поставки №01/02-18, згідно умов якого постачальник (Підприємство МЕГАПОЛІС ХООВОІ СОІУ ) зобов`язується поставити у власність покупця (ТОВ Легіонмет код ЄДРПОУ 40495289) Товар (Феронікель ФН-20, ФН-40, Нікель Н1, Н2).

На виконання умов вказаного договору позивач поставив на адресу ТОВ Легіонмет Феронікель ФН-20, ФН-40, Нікель Н1, Н2 та виписав відповідні видаткові накладні № М-138 від 16.07.2018, № М-139 від 16.07.2018, № М-140 від 16.07.2018, № М-142 від 16.07.2018, № М-141 від 16.07.2018, № М-145 від 27.07.2018, № М-147 від 27.07.2018.

За вказаним договором позивачем складено податкові накладні № 2 від 16.07.2018, № 4 від 16.07.2018, №5 від 16.07.2018, № 6 від 16.07.2018, № 7 від 16.07.2018, № 3 від 27.07.2018, № 5 від 27.07.2018 та направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманих квитанції №1 податкові накладні прийнято, але реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення зазначено п. 201.16 ст. 201 ПКУ. Обсяг постачання товару перевищує величини залишку обсягу придбання такого товару, що відповідає вимогам пп 2.1. п.2 Критеріїв ризиковості платників податку.

Враховуючи вказану обставину, позивачем було направлено на адресу ДФС повідомлення від: 14.08.2018 № 100, 14.08.2018 № 101, 14.08.2018 № 102, 14.08.2018 № 103, 14.08.2018 № 104, 14.08.2018 №105, 14.08.2018 № 106 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, зокрема: копії договору поставки №01/02-18 від 01.02.2018 з ТОВ Легіонмет , копії видаткових накладних № М-138 від 16.07.2018, № М-139 від 16.07.2018, № М-140 від 16.07.2018, № М-142 від 16.07.2018, № М-141 від 16.07.2018, №М-145 від 27.07.2018, № М-147 від 27.07.2018, копії договору поставки сировини №12/02-18 від 12.02.2018 з ТОВ ЕЛВІК ГРУП , копії прибуткових накладних №31 від 09.07.2018 та №30 від 06.07.18, копію договору перевезення №02/01-18 ТР від 02.01.2018 ТОВ «Легіонмет» , копії товарно-транспортних накладних, копії договору переробки давальницької сировини № 0108-2017 від 01.08.2017 з ТОВ «ЧЕРМЕТ» , копії актів виконаних робіт, копії актів приймання-передачі сировини, копії актів приймання-передачі готової продукції, копії актів списання, копії сертифікатів якості, копії договору оренди складського приміщення.

Проте, рішеннями комісії ДФС від 17.08.2018 №885386/37762175, від 17.08.2018 №885385/37762175, від 17.08.2018 №885387/37762175, від 17.08.2018 №885388/37762175, від 17.08.2018 №885383/37762175, від 17.08.2018 №885384/37762175, від 17.08.2018 №885389/37762175 відмовлено у реєстрації податкових накладних № 2 від 16.07.2018, № 4 від 16.07.2018, №5 від 16.07.2018, №6 від 16.07.2018, №7 від 16.07.2018, №3 від 27.07.2018, №5 від 27.07.2018.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач подав скарги до ДФС України, за результатами розгляду яких, рішеннями Комісії з питань розгляду скарг ДФС України скарги залишені без задоволення, а оскаржувані рішення Комісії ДФС України без змін.

Підставами для прийняття комісією ДФС рішень про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування слугувало: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів, а саме розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Судовим розглядом встановлено, що специфіка виду діяльності позивача полягає в тому, що для виробництва зазначеної продукції позивачем укладено договір поставки сировини №12/02-18 від 12.02.2018 з ТОВ ЕЛВІК ГРУП . Згідно прибуткових накладних №31 від 09.07.2018 та №30 від 06.07.2018 отримано сировину - (лома металів). Постачання здійснюється зі складу постачальника (Харківська обл., смт. Слатине, вул.. Польова 1А) на склад покупця (м. Харків вул. Шевченка 327я). Перевізниками являється ТОВ ЛЕГІОНМЕТ з яким укладено договір №02/01-18 ТР від 02.01.2018, ці взаємовідносини підтверджуються ТТН та актами виконаних робіт. Отримана сировина списується згідно акту списання та передається на переробку на підставі договору переробки давальницької сировини №0108-2017 від 01.08.2017 з ТОВ «ЧЕРМЕТ» - здійснюється виготовлення продукції з сировини замовника (п-ва" МЕГАПОЛІС " ХООВОІ " СОІУ) виконання цих взаємовідносини підтверджуються актом виконаних робіт, актами приймання-передачі сировини, актами приймання-передачі готової продукції, актами списання, сертифікатами якості, товарно-транспортними накладними щодо транспортування сировини зі складу замовника (м. Харків вул. Шевченка 327я) на склад виконавця (Харківська обл. м. Золочів, вул. Привокзальна). У подальшому виготовлена продукція реалізована ТОВ Легіонмет код ЄДРПОУ 40495289.

Наведені господарські операції у повному обсязі відображені у бухгалтерському обліку підприємства, що підтверджується відомостями бухгалтерського обліку (картка рахунку 361, оборотно-сальдова відомість по рахунку 6411).

Крім того, протягом червня 2018 року позивач мав інші поставки на вказаного вище контрагента в рамках того ж самого господарського договору, що підтверджується податковими накладними №2 від 23.04.2018 та №1 від 23.04.2018, зазначені податкові накладні зареєстровані ДФС.

Отже, в рамках однієї і тієї ж угоди при ідентичності операцій (відрізняється лише сума) відповідачем прийнято абсолютно різні за своїм змістом рішення, а саме з 9 випадків 2 податкові накладні реєструються (тобто операції визнані реальними), а у 7 випадках, контролюючий орган вбачає елементи ризиковості.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Так, відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (надалі - Порядок), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до п. 6,7 Порядку, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Положення пунктів 6 та 7 Порядку є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрація поданих позивачем податкових накладних зупинена, як зазначено в квитанціях, через те, що податкові накладні відповідають вимогам п.п.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку.

Колегія суддів зазначає, що відповідачами не надано суду доказів негативної податкової історії платника податку, відповідно, контролюючим органом реєстрацію податкових накладних зупинено з підстав, які не передбачені законодавством.

Згідно з п. 10 Порядку, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Державна фіскальна служба України оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Критерії ризиковості платника податку і критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді листа Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18, погоджені з Міністерством фінансів України листом від 21.03.2018 року №26010-06-10/7849, і оприлюднені Державною фіскальною службою України на її офіційному веб-сайті.

Крім того, відповідно до листа Міністерства фінансів України від 22.03.2018 року №26010-06-10/7849 Мінфін погодив Критерії ризиковості платника податку і Критерії ризиковості здійснення операцій, надіслані з листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 року №828/4/99-99-07-05-05-13. При цьому Міністерством фінансів України зазначено, що вказані Критерії погоджені за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Враховуючи зазначене, погодження Міністерства фінансів України Критеріїв з умовою їх перегляду протягом місяця, свідчить про те, що вказані Критерії містили недоліки, які мали бути усунуті у встановлений Міністерством фінансів України строк і повторно погоджені у встановленому порядку.

Таке умовне погодження Критерії свідчить, що вони не могли бути застосовані до платників податків до їх повторного погодження і оприлюднення у встановленому порядку.

Доказів, що на час зупинення реєстрації податкової накладної позивача Критерії ризиковості платника податку, Критерії ризиковості здійснення операцій були остаточно (не умовно ) погоджені Міністерством фінансів України, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до суду не надав, матеріали справи доказів спростування цього не містять.

Отже, зупинення реєстрації податкових накладних позивача не є достатньо обґрунтованими, чіткими та передбачуваними для позивача, що позбавляє останнього знайти належну аргументацію та доказову базу спростування відповідності зупиненої податкової накладної, відповідно відбулось неправомірно.

Відповідно до п. 12, 13, 15 Порядку, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Згідно з п. 18-20 Порядку, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Відповідно до п. 21 Порядку, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з п. 22 Порядку, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до п. 23 Порядку, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Матеріалами справи підтверджено, що в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних містилася пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Після отримання таких квитанцій позивачем, як платником податків, в порядку встановленому законодавством, до контролюючого органу подано письмові пояснення щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, і копії відповідних документів, які підтверджували реальність здійснення господарських операцій по податковій накладній.

За результатом розгляду письмових пояснень та копій документів, комісією контролюючого органу прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, документи, які складені з порушенням повинні бути конкретно вказані.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржене рішення містить лише загальне твердження, що позивачем не надано копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, та не містить конкретного переліку документів, які на думку Комісії складені з порушенням законодавства, а тому рішення контролюючого органу не містять чіткої підстави його прийняття, що свідчить про його необґрунтованість.

Позивачем в поясненнях, направлених до контролюючого органу зазначено, що відсутність платіжних доручень пов`язана з тим, що у договорах які супроводжують діяльність позивача вказані строки оплати - протягом 60-90 днів.

Враховуючи наведене, під час прийняття оскаржуваних рішень, відповідачем не взято до уваги інформацію, повідомлену позивачем та не проведено відповідний аналіз наданих ним документів.

Доводи контролюючого органу, як на підставу для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі відсутність розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків є необґрунтованими на підставі того, що реєстрація податкових накладних позивачем відбувалася за першою подією, а саме відвантаження товарів.

Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної, відтак оскаржувані рішення є необґрунтованими, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено, а тому є такими, що підлягають скасуванню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача, ДФС України, зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Підприємства МЕГАПОЛІС Харківської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів СОЮЗ ОРГАНІЗАЦІЙ ІНВАЛІДІВ УКРАЇНИ , а саме: №2 від 16.07.2018, №4 від 16.07.2018, №5 від 16.07.2018, №6 від 16.07.2018, №7 від 16.07.2018, №3 від 27.07.2018, №5 від 27.07.2018 датою їх фактичного подання, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи N R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

За умови, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, адміністративний суд, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до ст. 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.

Відповідно до ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), п.п. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

У спірних правовідносинах, прийняття рішення про задоволення позовної вимоги стосовно зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Підприємства МЕГАПОЛІС Харківської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів СОЮЗ ОРГАНІЗАЦІЙ ІНВАЛІДІВ УКРАЇНИ , а саме: №2 від 16.07.2018, №4 від 16.07.2018, №5 від 16.07.2018, №6 від 16.07.2018, №7 від 16.07.2018, №3 від 27.07.2018, №5 від 27.07.2018 датою їх фактичного подання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача, а саме: №2 від 16.07.2018, №4 від 16.07.2018, №5 від 16.07.2018, №6 від 16.07.2018, №7 від 16.07.2018, №3 від 27.07.2018, №5 від 27.07.2018 датою їх фактичного подання.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається .

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2018 року по справі № 2040/7633/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді (підпис) (підпис) О.П. Лях А.М. Григоров Повний текст постанови складено 11.06.2019 року