Постанова

від 06.06.2019 по справі 527/576/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

06 червня 2019 року

м. Київ

справа № 527/576/17

провадження № 61-29533св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивач - Глобинський районний центр зайнятості ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 16 травня 2017 року у складі судді Олефір А. О. та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 24 липня 2017 року у складі колегії суддів: Прядкіної О. В., Бутенко С. Б., Обідіної О. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року Глобинський районний центр зайнятості звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 з 10 лютого 2016 року перебувала на обліку в Глобинському районному центрі зайнятості та 10 лютого 2016 року їй було надано статус безробітної, а 17 лютого 2016 року - призначено виплату допомоги по безробіттю.

Глобинським районним центром зайнятості проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_1 , про що було складено відповідний акт, яким встановлено факт зайнятості останньої у товаристві з обмеженою відповідальністю Юридична компанія ЗЛАТЕЛІТ (далі - ТОВ ЮК ЗЛАТЕЛІТ ) з 01 вересня 2016 року.

Оскільки під час перебування на обліку в Глобинському районному центрі зайнятості ОСОБА_1 згідно з договором про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт виконувала роботу для ТОВ ЮК ЗЛАТЕЛІТ та Глобинському районному центрі зайнятості не було відомо про вказані обставини, з вини ОСОБА_1 було безпідставно виплачено допомогу по безробіттю за період з 01 вересня 2016 року до 12 листопада 2016 року у розмірі 2 783,98 грн.

Глобинський районний центр зайнятості вважав, що виплачена допомога по безробіттю за період з 01 вересня 2016 року до 12 листопада 2016 року у розмірі 2 783,98 грн підлягає поверненню.

На підставі вказаного, Глобинський районний центр зайнятості просив суд стягнути з ОСОБА_1 безпідставно виплачену матеріальну допомогу по безробіттю у розмірі 2 783,98 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 16 травня 2017 року позов Глобинського районного центру зайнятості задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Глобинського районного центру зайнятості допомогу по безробіттю у розмірі 2 783,98 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1 600,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач з моменту укладення цивільно-правової угоди з ТОВ ЮК ЗЛАТЕЛІТ , якою передбачено виконання оплачуваної роботи, втратила статус безробітної особи, тому отримана нею допомога по безробіттю за період з 01 вересня 2016 року до 12 листопада 2016 року підлягає поверненню Глобинському районному центру зайнятості, як безпідставно отримана.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 24 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 16 травня 2017 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що укладення застрахованою особою, яка має статус безробітної, цивільно-правової угоди з ТОВ ЮК ЗЛАТЕЛІТ є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю, тому неповідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення такої обставини свідчить про невиконання нею своїх обов`язків та є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення за період з 01 вересня 2016 року до 12 листопада 2016 року.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову Глобинського районного центру зайнятостівідмовити.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання заперечення на касаційну скаргу.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справу передано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.

Відповідно до Розпорядження в.о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 03 червня 2019 року № 497/0/226-19 та Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Сакарі Н. Ю.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що у частині першій статті 1215 ЦК України визначено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, безпідставно стягнув з неї допомогу по безробіттю, оскільки не встановив недобросовісність набуття отриманих коштів.

Також суди безпідставно не врахували правову позицію, висловлену Верховним Судом України у постановах від 25 грудня 2013 року у справах № 6-78цс13 і № 6-94цс13.

Крім того, зазначає, що з урахуванням положень пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198, укладення цивільно-правового договору і виконання робіт, які носять тимчасовий характер, не є обставиною, яка б вплинула на умови реєстрації і виплати їй допомоги по безробіттю.

Відзив на касаційну скаргу позивачем не подано

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.

Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Статтею 2 Закону України Про зайнятість населення визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до статті 4 Закону України Про зайнятість населення до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 45 Закону України Про зайнятість населення реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг).

У частині другій статті 36 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття встановлено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною третьою статті 36 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з пунктом 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 15 червня 2015 року № 613, виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, у разі припинення реєстрації безробітного з підстав, передбачених Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198 (з дня припинення реєстрації або в разі невідвідування без поважних причин центру зайнятості).

Відповідно до підпункту 1 пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198, центр зайнятості припиняє реєстрацію, зокрема, з дня укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг).

З урахуванням вказаного, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано вважав, що укладення застрахованою особою, яка має статус безробітної, цивільно-правового договору є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю, тому неповідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення такої обставини свідчить про невиконання нею своїх обов`язків та відповідно до частини третьої статті 36 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення за період з 01 лютого 2016 року до 14 листопада 2016 року у розмірі 2 783,98 грн.

Твердження заявника, що судами при ухваленні оскаржуваних судових рішень не враховано положення частини першої статті 1215 ЦК України є безпідставним, оскільки після укладення відповідачем цивільно-правового договору з ТОВ ЮК ЗЛАТЕЛІТ у неї виник обов`язок повідомити центр зайнятості про цю обставини. Оскільки відповідач свій обов`язок щодо своєчасного подання відомостей про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення і надання соціальних послуг, не виконала, то її дії з отримання допомоги по безробіттю за період з 01 лютого 2016 року до 14 листопада 2016 року є недобросовісними, що відповідно до статті 1215 ЦК України є підставою для повернення цих коштів.

Також безпідставними є доводи касаційної скарги про те, що судами не враховано правову позицію, висловлену Верховним Судом України у постановах від 25 грудня 2013 року у справах № 6-78цс13 і № 6-94цс13, оскільки вказані судові рішення були ухвалені у справах про визнання недійсними договорів оренди землі, у той час як предметом цього спору є стягнення допомоги по безробіттю, що свідчить про відмінність правовідносин у цих справах.

Згідно з частиною другою статті 214 ЦПК України 2004 року при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Посилання заявника на положення пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198, на правильність висновків судів не впливають, оскільки ці обставини були предметом дослідження судами та їм надана належна правова оцінка.

Інші доводи касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин справи, що згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 16 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 24 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян