Рішення

від 04.06.2019 по справі 346/4843/18

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/4843/18

Провадження № 2/346/292/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого- судді Беркещук Б.Б.

секретаря Матушевської Г.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Авто-Трейд" про захист прав споживачів, визнання угоди недійсною та застосування наслідків недійсності, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Козик В.Є. звернувся до суду з даним позовом та просить суд визнати недійсним попередній договір купівлі- продажу транспортного засобуза № 087 від 27.04.2018 року, укладений між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТзОВ "Інтер-Авто-Трейд", застосувати наслідки недійсності договору шляхом стягнення з відповідача сплачених ним грошових коштів у сумі 180 000 грн.

Вимоги обґрунтовує тим, що 27 квітня 2018 року позивач уклав з відповідачем ТзОВ "Інтер-Авто-Трейд" попередній договір купівлі- продажу транспортного засобу за № 087, відповідно до умов якого сторони зобов язалися у поставлений строк укласти Договір купівлі-продажу транспортного засобу на умовах, встановлених у вказаному Попередньому договорі. Основний договір купівлі-продажу сторони зобов язалися укласти 28 квітня 2018 року, предметом якого є відчуження покупцеві транспортного засобу марки Hyundai, моделі Tucson, 2015 року випуску з наступними характеристиками 2.оD АТ Comfort 4*4, чорний колір. При цьому, основний договір купівлі продажу сторони зобов`язалися укласти 28 квітня 2018 року за умови виконання п.2.1 Попереднього договору, згідно якого позивач на підтвердження дійсних намірів перераховує на поточний рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 180 000 грн., а останній в свою чергу своїм підписом у Попередньому договорі засвідчує отримання таких коштів. На виконання цього пункту договору позивачем сплачено грошові кошти у розмірі 180 000 грн. Однак , вказує, що після здійснення позивачем ОСОБА_1 оплати, зв язок із відповідачем було втрачено, він ухиляється від спілкування, за фактичною та юридичною адресою не знаходиться. Обіцяний транспортний засіб надано так і не було, окрім того, після ретельного вивчення Попереднього договору позивачу стало зрозуміло, що сплачені кошти позивачу не повернуть та можливості розірвати договір без втрати грошових коштів немає, що є порушенням прав позивача як споживача послуг. Крім того, позивач виявив інші порушення відповідачем добросовісності та справедливості при укладенні вказаного договору. Зазначає, що відповідач здійснював та продовжує здійснювати по відношенню до позивача нечесну підприємницьку практику , яка забороняється Законом України Про захист прав споживачів та такою, що вводить в оману, оскільки під час пропонування продукції позивачу було надано у нечіткій, незрозумілій та двозначний спосіб інформація , необхідна для здійснення ним свідомого вибору щодо укладення такого попереднього договору.Таким чином, вказує, попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу № 087 від 27.04.2018 є недійсним в силу Закону України Про захист прав споживачів - відповідно його умови є несправедливими , порушують принцип добросовісності та призвели до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позивачу , та він був укладений внаслідок здійснення відповідачем нечесної підприємницької практики у зв`язку із чим до договору мають бути застосовані наслідки його недійсності шляхом стягнення з відповідача коштів сплачених позивачем у розмірі 180 000 грн. Посилається на інформацію наявну у Єдиному державному реєстрі судових рішень про відкриття численних проваджень судами у аналогічних справах за позовами інших осіб щодо відповідача.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились, представник подав до суду заяву, в якій просить справу розглянути у їх відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять позов задовільнити, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання в судове засідання не з`явився без повідомлення причин, та відзиву не подав.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Врахувавши подану заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 27 квітня 2018 року між ТзОВ Інтер-Авто-Трейд та позивачем ОСОБА_1 укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу №087.

Відповідно до пункту 1.5 вказаного договору сторони зобов`язуються укласти основний договір 28 квітня 2018 року.

Предметом договору є продаж покупцеві транспортного засобу марки Hyundai, моделі Tucson, 2015 року випуску з іншими характеристиками: 2.0D АТ Comfort 4*4, чорний колір .

Згідно з пунктами 1.3 попереднього договору основний договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти основний договір і прийняття пропозиції другою стороною.

У відповідності з абзацом другим пункту 1.5 попереднього договору якщо у зазначену вище дату майно не буде придбано продавцем з метою його відчуження покупцеві, то сторони визначили, що основний договір буде укладено на п`ятий день після придбання продавцем майна, про що останній зобов`язується повідомити покупця у письмовому вигляді із зазначенням конкретної календарної дати, часу і місця укладення основного договору. У такому випадку кінцевим терміном укладення основного договору сторони визначили 31.12.2019 року.

Пунктом 2.1 договору визначено, що на підтвердження намірів сторін укладання основного договору в момент укладення попереднього договору покупець перераховує на поточний рахунок продавця грошові кошти у сумі 180 000 грн., а продавець своїм підписом під попереднім договором підтверджує отримання таких грошових коштів(а.с. 68-70)

Як видно з копії квитанції № 16006638 від 27.04.2018 р. позивач ОСОБА_1 сплатив на виконання умов попереднього договору на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 180 000,00 грн. (а.с.19)

За правилами, встановленими частиною 1статті 626 Цивільного кодексу України (далі ЦК), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1статті 526 ЦКзобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що у порушення приведеної норми та умов попереднього договору відповідач свої зобов`язання за договором не виконав.

Згідно зі статтею 17 Закону України від 12.05.1991 року №1023-ХІІ Про захист прав споживачів (даліЗакон №1023-ХІІ) за всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами.

У відповідності зі статтею 18 Закону №1023-ХІІ умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Таким чином, умови договору є несправедливими, якщо вони одночасно порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини 1 статті3, частина 3 статті 509 ЦК), призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін та завдають шкоди споживачеві.

За правилами, встановленими пунктами 4, 6, 7 частини 3 статті 18 Закону №1023-ХІІ, несправедливими є, зокрема, умови договору про: надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розірвати договір із споживачем на власний розсуд, якщо споживачеві таке право не надається; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця (виконавця, виробника).

Статтею 19 Закону №1023-ХІІ визначено, що нечесна підприємницька практика забороняється та вона є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Правочини, вчинені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

З огляду на викладене, укладений між сторонами правочин є недійсним в силу Закону №1023-ХІІ.

За змістом статті 216 ЦК кожна із сторін недійсного правочину зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними ,відповідно до статей 215,216 ЦК суди розглядають справи за позовами про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред`являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача. Відповідно до статей 215,216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Судом враховується й правова позиція Верховного Суду України, що міститься у постанові від 16.12.2015 р. у справі № 6-2766цс15, яка згідно зі статтею 263 ЦПК підлягає урахуванню судом.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про несправедливі відносно споживача умови спірного попереднього договору купівлі-продажу та наявність у зв`язку із цим підстав для визнання його недійсним відповідно до вимог статей 203, 215 ЦК України та Закону України Про захист прав споживачів .

Зважаючи на те, що позивачем на рахунок відповідача сплачено 180 000 грн. на виконання попереднього договору купівлі -продажу транспортного засобу, який судом визнано недійсним, необхідно застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути з відповідача на користь позивача одержані ним за недійсним договором кошти в сумі 180 000 грн.

У порядку статті 141 ЦПК з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 704,80 грн.

На підставі ст.ст.215, 216, 526, 527, 530, 626, 627, 655, 656 ЦК України, ст.18 Закону України Про захист прав споживачів , керуючись статтями 223, 258, 259, 263, 265, 280, 282 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити.

Визнати недійсним попередній договір купівлі-продажу за № 087 від 27.04.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю Інтер-Авто-Трейд .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Авто-Трейд на користь ОСОБА_1 сплачені грошові кошти у сумі 180 000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Авто-Трейд на користь держави судовий збір у сумі 704,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання:

ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 .

Товариство з обмеженою відповідальністю Інтер-Авто-Трейд , місце знаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 93/323 , Код ЄДРПОУ 41933044.

Суддя Беркещук Б. Б.