Рішення

від 05.06.2019 по справі 902/330/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" червня 2019 р. Cправа № 902/330/19

за позовом :Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" (вул. Академіка Янгеля, 4. м. Вінниця, Вінниця, 21001)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "Самист" (вул. Хмельницьке шосе, 7-км, с. Зарванці, Віннцький р-н, Вінницька обл., 23223)

про стягнення 15000 грн.

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Резніченко Ю.В.

за участю представників:

позивача:Максимчук А.І.,

відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

25.04.2019 р. до Господарського суду Вінницької області надійшов позов Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Самист" про стягнення 15000,00 грн.

Ухвалою суду від 26.04.2019 р. відкрито провадження у справі № 902/330/19. Визначено, що розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 20.05.2019 р.

За результатами проведеного судового засідання 20.05.2019 р. суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 05.06.2019 р., про що постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 20.05.2019 р. повідомлено учасників справи про розгляд судової справи по суті, який відбудеться 05.06.2019 р.

В судове засідання призначене на 05.06.2019 р. з`явився представник позивача, який позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення, яке наявне в матеріалах справи. Водночас відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

Розгляд справи здійснювався з фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

03.04.2017 р. між Приватним акціонерним товариством "Вінницяпобутхім" та Товариством обмеженою відповідальністю "Самист" було укладено договір поставки № 30417.

Відповідно до умов п.1.1 договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар згідно Додатку № 1, надалі- Товар , партіями у відповідності до замовлень Покупця, а Покупець зобов`язується проводити оплату за Товар та приймати його на умовах даного договору.

Пунктами 3.1., 3.2., 3.3. - ціна на Товар узгоджується згідно додатком до договору. Ціна, кількість та загальна вартість кожної партії Товару зазначається в накладних. Покупець зобов`язаний здійснити оплату в гривнях протягом 7 (семи) календарних днів з моменту переходу права власності у останнього на Товар, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін. Закінчення строку дії цього договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення. Яке мало місце під час дії цього Договору. (п.7.1. договору).

Як стверджується матеріалами справи та представником позивача у вересні - грудні 2017 р. ТОВ "Самист" отримало від ПрАТ "Вінницяпобутхім" товар - бочки (б/у тара), на суму 21114,00 грн., в тому числі ПДВ 3519,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: №02656 від 19.09.2017 р., №02669 від 06.10.2017 р., №02682 від 03.11.2017р., №02685 від 07.11.2017р., №02701 від 23.11.2017 р., №02707 від 05.12.2017р., №02712 від 14.12.2017 р. та довіреностями відповідача на отримання товару.

Як стверджується матеріалам справи за отриманий по договору Товар відповідач розрахувався лише частково на суму 6114,00 грн., що підтверджується випискою банку.

21.02.2019 р. позивач надіслав відповідачу вимогу про погашення заборгованості по договору у сумі 15000,00 грн., у строк до 28.02.2019 р. Однак, у зазначений строк відповідач свого грошового зобов`язання за договором не виконав.

З поміж іншого позивач стверджує, що у відповідності до п.2.2 договору-встановлено, що право власності на товар переходить до відповідача в момент його отримання та після підписання відповідної накладної.

Як вбачається із змісту згаданих вище накладних, фактична передача товару відповідачу та, відповідно, перехід права власності на нього, у кожному випадку відбувалися у день оформлення (підписання) сторонами відповідних накладних.

З огляду на зазначене, відповідач зобов`язаний був оплатити вартість кожної переданої у його власність партії товару протягом семи календарних днів з дати її отримання, зазначеної у відповідній накладній, однак на даний час цього не зробив, чим порушив своє грошове зобов`язання за договором.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З моменту укладення сторонами договору між ними виникли зобов`язання, які мають правову природу договору поставки.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до переконливого висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем товару відповідачу та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за отриманий товар.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості в розмірі 15000,00 грн, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.

Щодо заявлених позивачем вимог в прохальній частині позову про стягнення судових витрат у справі, пов`язаних з розглядом справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Натомість, позивачем не надано суду доказів на підтвердження понесення інших витрат, пов`язаних з розглядом справи (рахунків, платіжних документів про їх оплату, тощо).

Крім того, позивачем не подано до закінчення судових дебатів заяви в порядку визначеному абз. 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України про розподіл судових витрат в цій частині після прийняття рішення у справі.

З огляду на вказане, вимоги позивача в цій частині задоволенню судом не підлягають.

05.06.2019 р. в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1 . Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Самист" (вул. Хмельницьке шосе, 7-км, с. Зарванці, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23223, код ЄДРПОУ 37028791) на користь Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" (вул. Академіка Янгеля, 4. м. Вінниця, Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 30684913) 15000,00 грн суму основного боргу; 1921,00 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 11 червня 2019 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Академіка Янгеля, 4. м. Вінниця, Вінниця, 21001)

3 - відповідачу (вул. Хмельницьке шосе, 7-км, с. Зарванці, Віннцький р-н, Вінницька обл., 23223)