Рішення

від 11.06.2019 по справі 910/4260/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.06.2019Справа № 910/4260/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіапрофешинал" (м. Житомир)

до Державного підприємства "Завод 410 ЦА" (м. Київ)

про стягнення 557.420,33 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіапрофешинал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Завод 410 ЦА" про стягнення 557.420,33 грн., з яких: 484.200,00 грн. основного боргу, 33.894,00 грн. штрафу, 24.210,00 грн. пені, 11.136,60 грн. інфляційних втрат, 3.979,73 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем умов Договору купівлі-продажу № УМТЗ-18-366/1 від 05.10.18. в частині оплати поставлених позивачем товарів.

Крім того позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 8.361,31 грн. та 15.000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.19. відкрито провадження у справі № 910/4260/19 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановив учасникам судового процесу строки на подання відзиву, заперечень на відзив, додаткових письмових пояснень, клопотань, заяв.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, заяв, клопотань не подав.

При цьому судом враховано, що ухвалу про відкриття провадження в даній справі відповідачу було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримано відповідачем 25.04.19., що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень.

Отже, відповідач належним чином повідомлені про розгляд справи № 910/4260/19.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Положеннями ст. 248 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. (ст. 712 Цивільного кодексу України).

05.10.18. між позивачем (Продавець) та відповідачем (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № УМТЗ-18-366/1 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1, п. 1.3) Продавець зобов`язується протягом строку дії Договору поставити Покупцю запасні частини Код ДК 021:2015-34731000-0, а Покупець прийняти і оплатити такі товари, номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна яких передбачені у Специфікаціях (Додатках) до Договору (п. 1.4 Договору).

Строк дії Договору сторонами погоджено пунктом 10.1 з моменту його підписання і діє до 31.12.19., а в частині зобов`язань сторін до повного їх виконання.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у третьої особи та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків з постачання товару.

За своїм змістом та правовою природою Договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Специфікацією № 1 до Договору сторони погодили в тому числі і поставку Гідродомкрат креслення ПГ-5000 у кількості 1 шт. вартістю 255.000,00 грн. без ПДВ та Домкрат ДГ-10000 у кількості 1 шт. вартістю 148.500,00 грн. без ПДВ.

Позивач поставив відповідачу товар за Договором видатковою накладною № 38 від 20.12.18. на суму 484.200,00 грн. з ПДВ, а саме: Гідродомкрат креслення ПГ-5000 у кількості 1 шт. та Домкрат ДГ-10000 у кількості 1 шт.

Довіреність відповідача на отримання матеріальних цінностей від позивача наявна в матеріалах справи.

Оцінюючи представлені позивачем в обґрунтування викладених в позовній заяві обставин щодо поставки товару відповідачу докази, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Статтею 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов`язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Жодних заперечень з приводу отримання товару відповідачем суду надано не було.

Отже, суд при розгляді справи приймає до уваги відсутність у відповідача, як Покупця за Договором, будь-яких заперечень та претензій щодо належного виконання Продавцем прийнятих за Договором зобов`язань з передання товару на суму 484.200,00 грн.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, представлена до матеріалів справи видаткова накладна є належним доказом передачі товару відповідачу, а отже виконання позивачем своїх зобов`язань з поставки товару на суму 484.200,00 грн. в межах Договору здійснено належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.1 Покупець проводить оплату згідно рахунку в рамках Специфікації, в якій визначені умови.

В Специфікації № 1 до Договору сторонами погоджено, що умовами оплати є 100% оплата протягом 10 банківських днів після поставки та проходження процедури вхідного контролю на підприємстві Покупця.

За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За таких обставин, враховуючи наведені вище умови спірного Договору та Специфікації № 1 до нього, та враховуючи дату поставки товару, суд дійшов висновку, що строк оплати товару настав 08.01.19.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 25/02/19-1 від 25.02.19. з проханням сплатити заборгованість в сумі 484.200,00 грн.

Оскільки грошові кошти від відповідача позивачу не надійшли, то вказане зумовило звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіапрофешинал" з даним позовом до суду.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Твердження позивача з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані.

З огляду на вказане, борг відповідача перед позивачем за представленими до матеріалів справи документами становить 484.200,00 грн., з огляду на що вказана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Також позивачем пред`явлено до стягнення 11.136,60 грн. інфляційних втрат, 3.979,73 грн. 3% річних.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нараховує 3% річних та інфляційні втрати з 21.12.18., проте, прострочення почалось з 09.01.19. За перерахунком суду розмір 3% річних становить 3263,38 грн., розмір інфляційних втрат становить 7287,21 грн., внаслідок чого вказані суми стягуються з відповідача на користь позивача. 3% річних в сумі 716,35 грн. та інфляційні втрати в сумі 3849,39 грн. нараховано безпідставно, з огляду на що суд відмовляє в позові в цій частині.

Щодо вимог про стягнення 33.894,00 грн. штрафу, 24.210,00 грн. пені, суд відзначає наступне.

Відповідно до п. 7.2 Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товару Продавець сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного (простроченого) зобов`язання, за кожен день прострочення у встановленому законом порядку. За прострочення виконання зобов`язань за Договором понад тридцять днів з винної сторони додатково стягується штраф в розмірі 7% від суми заборгованості (п. 7.3 Договору).

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Позивачем розраховано штраф в розмірі 7% від невиконаного зобов`язання на суму 484.200,00 грн., а саме, в розмірі 33894,00 грн., що є вірним.

При здійсненні перерахунку пені судом враховано початкову дату періоду прострочення та встановлено, що її розмір становить 39.160,50 грн., однак, позивачем пред`явлено до стягнення 24.210,00 грн. пені, з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо стягнення з відповідача 15.000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.

Положеннями ст. 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 ст. 126 ГПК України).

Позивачем до матеріалів справи додано Договір № 20 від 25.03.19. про надання правничої допомоги, укладений між позивачем (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням Ваш надійний адвокат (Адвокатське об`єднання) за умовами якого Адвокатське об`єднання надає Клієнту не лише послуги представництва під час здійснення господарського судочинства, але і послуги по підготовці та правову оформленню договорів, перевірки відповідності вимогам українського законодавства внутрішніх документів Клієнта, узагальнює та аналізує практику, тощо.

Правничу допомогу, що надається Адвокатським об`єднанням, Клієнт оплачує на підставі виставлених рахунків у відповідності до вартості та обсягу наданої послуги, зазначеної в додатку № 1 до даного договору (п. 4.1).

За результатами надання правничої допомоги складається Акт приймання-передачі виконаних робіт, що підписується представниками кожної зі сторін. В Акті приймання-передачі виконаних робіт вказується обсяг наданої Адвокатським об`єднанням правничої допомоги і її вартість (п. 4.4).

Позивачем на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу надано платіжне доручення № 496 від 26.03.19. на суму 15.000,00 грн. з призначенням платежу оплата за правничу допомогу зг. рахунку № 7 від 25.03.2019 року без ПДВ .

Проте, до матеріалів справи не подано такого рахунку № 7, з якого б вбачалось, що грошові кошти сплачені саме не виконання означеного договору про надання правничої допомоги № 20 від 25.03.19., оскільки з платіжного доручення вказаного не вбачається.

Також позивачем до матеріалів справи не подано передбаченого умовами договору № 20 від 25.03.19. акту приймання-передачі виконаних робіт підписаного між сторонами та додатку № 1 до вказаного договору.

За вказаних підстав судом встановлено, що до матеріалів справи позивачем не подано доказів понесення ним витрат на правничу допомогу адвоката в пред`явленому до стягнення розмірі, з огляду на що заявлені 15.000,00 грн. витрат на правничу допомогу адвоката не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ст. ст. 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Завод 410 ЦА" (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, б. 94; ідентифікаційний код 01128297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіапрофешинал" (10002, м. Житомир, вул. Довженка, б. 47; ідентифікаційний код 37019771) 484.200 (чотириста вісімдесят чотири тисячі двісті) грн. 00 коп. основного боргу, 33.894 (тридцять три тисячі вісімсот дев`яносто чотири) грн. 00 коп. штрафу, 24.210 (двадцять чотири тисячі двісті десять) грн. 00 коп. пені, 7.287 (сім тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 21 коп. інфляційних втрат, 3.263 (три тисячі двісті шістдесят три) грн. 38 коп. 3% річних та 8.292 (вісім тисяч двісті дев`яносто дві) грн. 82 коп. судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко