Рішення

від 10.06.2019 по справі 910/4352/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.06.2019Справа № 910/4352/19 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом доФермерського господарства "САМ-АГРО" Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАНС-ТРЕЙД" про стягнення 169 600, 00 грн. Суддя Підченко Ю.О. Без повідомлення (виклику) учасників справи ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство "САМ-АГРО" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАНС-ТРЕЙД" (надалі - відповідач) про стягнення помилково перерахованих коштів в розмірі 169 600, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2019 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження від Сторін до суду не надходило та при цьому, про розгляд справи судом Сторони були повідомлені належним чином.

Між тим, відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що між ним, як покупцем, та відповідачем, як продавцем, був попередньо узгоджений договір №1135 від 21.02.2019 про поставку хімічних продуктів, у якому, серед іншого, міститься пункт 7.1 яким Сторони погодили, що при підписанні цього договору, змін, додаткових угод, товарних накладних, ТТН, доповнень, актів та інших документів за цим договором, Сторонами може бути використано факсимільне відтворення підписів уповноважених представників Сторін за допомогою засобів механічного копіювання відповідно до положень ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України та документи з факсимільними відтворенням підпису мають юридичну силу оригіналу та у цьому ж пункті зазначено місце про проставлення та внесення в договір факсимільного відтворення підписів уповноважених представників позивача та відповідача, однак, як станом на час узгодження умов договору, так й на даний час пункт 7.1 договору відповідачем не виконаний та договір зі зразком факсимільного відтворення підпису уповноваженого представника відповідача уповноваженому представнику позивача не наданий. Поряд із тим, позивач вказує на те, що на електрону адресу позивача від відповідача, надійшов електронний лист, в якому містився електронний варіант договору, а також рахунок-фактура від 21.02.2019 №1135 на загальну суму 169 600,00 грн. за поставку товару - селітри аміачної загальним обсягом 16 тон. та позивач сплатив зазначені кошти на користь відповідача, а останній, у свою чергу, не поставив зазначений товар позивачеві, у зв`язку із чим позивач просить суд стягнути зазначені грошові кошти в сумі 169 600,00 грн. з відповідача на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).

Так, відповідно до приписів ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

При цьому, за змістом частини 1 статті 181 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як випливає зі змісту ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За приписами, ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно положень ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Доказів на підтвердження того факту, що договір №1135 від 21.02.2019 про поставку хімічних продуктів був укладений Сторонами, суду не надано.

Поряд із тим, суд також приймає до уваги приписи ч. 2. ст. 693 ЦК України, якими визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Так, в матеріалах справи містяться платіжні доручення № 10 від 21.02.2019 на суму 85 000,00 грн. та №13 від 25.02.2019 на суму 84 600,00 грн., що засвідчують факт перерахування відповідачеві позивачем грошових коштів на загальну суму 169 600,00 грн. згідно рахунку-фактури від 21.02.2019 №1135.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем разом із позовною заявою надано претензію з вимогою про повернення грошових коштів в сумі 169 600,00 грн., а також опис вкладення та фіскальний чек, що засвідчують поштове відправлення даної претензії разом із платіжними дорученнями № 10 від 21.02.2019 на суму 85 000,00 грн. та №13 від 25.02.2019 на суму 84 600,00 грн., а також рахунком-фактурою від 21.02.2019 №1135 відповідачеві 16.03.2019.

Разом із тим, суду не надано доказів на підтвердження факту поставки відповідачем позивачеві товару - селітри аміачної загальним обсягом 16 тон. на виконання попередньої угоди між Сторонами та рахунку-фактури від 21.02.2019 №1135, а також не надано доказів повернення відповідачем позивачеві грошових коштів на загальну суму 169 600,00 грн.

В силу приписів ст. ст. 76, 77, 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. ст. 74, 86 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, слід дійти висновку, що відповідач здійснив на користь відповідача оплату грошових коштів на загальну суму 169 600,00 грн., а відповідач, у свою чергу, в порушення попереднього погодження Сторін не здійснив поставку позивачеві товару та на письмову вимогу останнього, не повернув позивачеві зазначені грошові кошти на загальну суму 169 600,00 грн., а відтак, слід дійти висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду - порушені відповідачем, у зв`язку із чим, вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно набутого майна, а саме - помилково перерахованих коштів в сумі 169 600,00 грн. є обґрунтованими, у зв`язку із чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 126, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 693, 1212 Цивільного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фермерського господарства "САМ-АГРО" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАНС-ТРЕЙД" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21, літ. А, офіс 107; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 42380927) на користь Фермерського господарства "САМ-АГРО" (92830, Луганська область, Біловодський район, с. Бараниківка, вул. Юрченка, буд. 21-А; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 34895131) безпідставно набуте майно, а саме - помилково перераховані кошти в сумі 169 600 грн. 00 коп. (сто шістдесят дев`ять тисяч шістсот грн. 00 коп.) та судові витрати, а саме - 2 544 грн. 00 коп. (дві тисячі п`ятсот сорок чотири грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 10.06.2019 року.

Суддя Ю.О. Підченко