номер провадження справи 32/70/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.06.2019 Справа № 908/940/19
м.Запоріжжя
За позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6)
до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружний будинок» (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дружби, 199)
про стягнення суми 2627,22 грн.,
Суддя Колодій Н.А.
Без участі представників сторін
СУТНІСТЬ СПОРУ:
22.04.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружний будинок» про стягнення суми 2627,22 грн., з яких: сума 2029,35 грн. - пеня, сума 397,92 грн. - 3% річних, сума 199,95 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою суду від 02.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).
Будь-яких заяв або клопотань від сторін не надходило.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами заявлено не було.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Станом на 11.06.2019 суд вважає за можливе розглянути справу по суті.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. На викання умов договору постачання природного газу № 6174/1718-ТЕ-13 від 25.09.2017 позивач поставив відповідачу природний газ на суму 473963,51 грн. . Відповідач, в свою чергу, здійснював оплату з порушенням строків, визначених умовами договору. У зв`язку з чим, позивач, на підставі ст.ст. 11-16, 258, 525, 526, 530, 611, 625, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 217, 231, 264, 265 ГК України, просить стягнути з відповідача суму 2029,35 грн. пені, суму 397,92 грн. - 3% річних та суму 199,95 грн. інфляційних втрат.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, наступного змісту. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії , на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуючись, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом. Також у запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначив, що він не знав про існування заборгованості зі сплати пені, а тому не зміг скористатися своїм законним правом на подання заяви для участі у процедурі врегулювання заборгованості на включення до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства. На підставі викладеного просить в позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
25.09.2017 ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник, позивач у справі) та ОСББ «Дружний будинок» (покупець, відповідач у справі) був укладений договір на постачання природного газу № 6174/1718-ТЕ-13, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити у 2017-2018 роках природний газ, а споживач а покупець - оплатити його на умовах договору (п.п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 договору газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню .
За приписами п. 3.1 договору, право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі.
Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця (п. 3.7).
Пунктом 6.1 договору визначено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Цим пунктом сторони також визначили, що укладання договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахування (оформлених) та непрофінансованих пільг і житлових субсидій населенню, згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 3 256, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором (в редакції додаткової угоди № 1 від 15.01.2018).
Відповідно до п. 11.1 договору, в редакції додаткової угоди № 2 від 10.04.20198, він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 по 31.05.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивач у період з жовтня 2017 по квітень 2018 поставив відповідачу природний газ на загальну суму 473963,51 грн. Факт отримання газу підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані та скріплені печатками сторін.
Відповідач, в свою чергу, отриманий газ оплатив в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи. Однак, перерахування коштів здійснювалося відповідачем з порушенням строків оплати, встановлених у п. 6.1 договору.
Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) згідно зі ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Аналогічний припис містить ст. 230 ГК України.
Згідно ж ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 2029,35 грн. за загальний період з 27.02.2018 по 26.04.2018. Слід зазначити, що нарахування пені позивачем зроблено за порушення строків оплати газу поставленого у січні - березні 2018.
Пунктом 8.2. договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 15.01.2018, у разі прострочення споживачем оплати, згідно пункту 6.1 цього договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, розраховану від суми прострочення платежу за кожний день прострочення.
Відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування позивачем пені є обґрунтованим та законним, розрахунок здійснений вірно.
Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 2029,35 грн. є такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, за порушення строків оплати газу поставленого у січні - березні 2018, позивач просить стягнути з відповідача суму 397,92 грн. - 3% річних за загальний період з 27.02.2018 по 26.04.2018. За порушення оплати газу поставленого у січні 2018 позивач простить стягнути з відповідача суму 199,95 грн. інфляційних втрати, нарахованих за період з березня по квітень 2018.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань суд встановив, що їх зроблено вірно.
Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 397,92 грн. - 3% та суми 199,95 грн. інфляційних втрати також підлягають задоволенню.
Позиції відповідача, що він звільнений від сплати пені, річних та інфляціях нарахувань на підставі Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії , спростовуються судом виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , дії Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.
Статтею 3 даного Закону визначено порядок участі у процедурі врегулювання заборгованості. Зокрема, для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
Відповідачем не надано доказів включення його до даного реєстру. Посилання відповідача на те, що він не скористався своїм правом подати заявку на участь процедурі врегулювання заборгованості у зв`язку з тим, що не був обізнаний про нарахування позивачем штрафних санкцій, річних та інфляційних втрат, не приймається судом до уваги. Оскільки кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки. Своїми правами сторона користується самостійно та на власний розсуд. Відповідач, як сторона за договором, здійснюючи оплати за отриманий газ не міг не знати про порушення строків сплати, а отже не був позбавлений права на участь у процедурі врегулювання заборгованості по теплопостачанню.
Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружний будинок» (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дружби, 199; код ЄДРПОУ 34394757) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) суму 2029 (дві тисячі двадцять дев`ять) грн. 35 коп. пені, суму 397 (триста дев`яносто сім) грн. 92 коп. - 3%, суму 199 (сто дев`яносто дев`ять) грн. 95 коп. інфляційних втрат, суму 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11.06.2019.
Суддя Н.А. Колодій
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2019 |
Оприлюднено | 14.06.2019 |
Номер документу | 82335983 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Колодій Н.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні