Рішення

від 20.04.2019 по справі 910/1910/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.04.2019Справа № 910/1910/19 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Озмантус"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про відшкодування 54 889,00 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін: без виклику сторін

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Озмантус" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажів у сумі 54 889,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як перевізник допустив прострочення термінів доставки Вантажу, що підтвердив доданими до позовної заяви залізничними накладними та відобразив у Розрахунку розміру штрафу за несвоєчасну доставку залізницею вантажів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/1910/19 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено відповідачу п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, для подання до суду відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; доказів направлення відзиву позивачу.

Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.02.2019 була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, визначена в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

01.04.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву від 27.03.2019, відповідно до якого відповідач не згоден з позовними вимогами та стверджує, що Позивачем неправильно здійснено розрахунок штрафу на загальну суму 26 717грн.20коп.

25.04.2019 до суду від Позивача надійшла Відповідь на відзив Відповідача на позовну заяву від 23.04.2019р. №40, в якій Позивач просить поновити строк для подачі до суду відповіді на відзив на позовну заяву Відповідача, прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи №910/1910/19 зазначену Відповідь. Відповідь на відзив Відповідача на позовну заяву від 23.04.2019р. №40 прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи №910/1910/19.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази, Відзив на позовну заяву від 27.03.2019 та Відповідь на відзив Відповідача на позовну заяву від 23.04.2019р. №40.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог та заперечення відповідача, та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

07.02.2018 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Озмантус" укладено Договір №07362/ППЗ-2018 про надання послуг.

Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 року № 938 "Деякі питання акціонерного товариства "Українська залізниця" змінено тип Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" з публічного на приватне та перейменовано його в Акціонерне товариство "Українська залізниця". Також вищевказаною постановою статут Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" викладено у новій редакції та зазначено нове найменування товариства. Крім того, 27.11.2018 року державним реєстратором проведено державну реєстрацію змін до установчих документів відповідача.

Зміна типу акціонерного товариства в силу положень ст. 6 Закону України "Про акціонерні товариства" не є перетворенням та не передбачає правонаступництва, як і зміна найменування, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне вказувати у тексті даного рішення найменування відповідача - Акціонерне товариство "Українська залізниця" .

Предметом Договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п.12.1 Договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання Замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС "Месплан" або вчинення Замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 20.02.2018 до 31.12.2018.

Протягом дії Договору Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до станції призначення - Днепр - Главний здійснено перевезення вантажів - пшениця, одержувачем яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Озмантус" згідно залізничних накладних: №32972952 (вагон №53202024), №32973000 (вагон № 95077566 ), № 32973067 (вагони №№ 95162400 , 95162343 ), № 32993487 (вагони №№ 95161046, 95682415 , 95682902, 9506215, 95694618, 95034252), № 33209487 (вагон № 95670675 ), № 33190760 (вагони №№ 95699500 95671004 95692562 95697363 ) .

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до календарних дат прибуття Вантажу на станцію призначення згідно залізничних накладних (графа 51) та доданого до позовної заяви Розрахунку розміру штрафу за несвоєчасну доставку залізницею вантажів, Вантаж доставлено Відповідачем із порушенням встановленого п.41 Статуту залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 та Правилами обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 21.11.2000 за №865/5086, терміну доставки. Внаслідок чого позивачем нарахований штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 54 889,00 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно із ч. 6 ст. 306 Господарського кодексу України, відносини, пов`язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено, також ч. 2 ст. 307 ГК України.

Як підтверджено матеріалами справи, протягом дії Договору в 2018 року Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до станції призначення - Днепр-Главний здійснено перевезення вантажів, одержувачем яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Озмантус" , згідно залізничних накладних, копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно пунктів 22, 23 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.

Відповідно до пункту 41 Статуту залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно пункту 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 визначено терміни, в які залізниці зобов`язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1 у разі перевезення вантажною швидкістю: маршрутними відправками; вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах; дрібними відправками та відправками в середньотонажних контейнерах, терміни доставки вантажу обчислюються виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320, 200 та 150 км відповідно.

Відповідно до пункту 1.2 Правил термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата. Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.

Згідно із п. 2.4 Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Відповідно до пункту 2.9 Правил про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки (пункт 2.10. Правил).

Відповідно до статті 116 Статуту залізниць за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

- 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

- 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

- 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

Згідно п. 8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

Як підтверджується календарними штемпелями на накладних, відповідачем доставлено позивачу вантаж із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного пунктом 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що у відповідності до пункту 116 Статуту та пункту 1.1. Правил є підставою для застосування до відповідача як перевізника відповідальності у вигляді штрафу.

При цьому, відмітки про причини затримки вантажу, які дають право відповідачу на збільшення терміну доставки та тривалість цієї затримки не проставлені, що вказує на відсутність поважних причин прострочення термінів доставки вантажу.

Відповідно до розрахунку позивача загальна сума штрафу за прострочку доставки вантажу становить 54 889,00грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Розрахунок штрафу за несвоєчасну доставку вантажу є обґрунтованим та арифметично вірним.

Заперечення Відповідача щодо неправильного розрахунку розміру штрафу Позивача не приймається судом до уваги, з огляду про наступне.

Згідно з п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 "Про затвердження Статуту залізниць України" (з наступними змінами і доповненнями; надалі іменується - Статут залізниць України) накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відповідно до абз. 1 п. 116 Статуту залізниць України, за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Згідно з абз. 2 п. 116 Статуту залізниць України, зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Відповідно до абз. 4, 5 п. 41 Статуту залізниць України, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Відповідно до обставин справи та доданих до позову залізничних накладних №№ 32972952, 32973000, 32973067, 32993487, 33209487, 33190760, вантаж прибув на станцію призначення вже після закінчення встановленого для нього терміну доставки. Підтвердженням цьому є наведена Позивачем нижче інформація, яка зроблена на підставі доданих до позовної заяви Розрахунку розміру штрафу, залізничних накладних та актів загальної форми Відповідача:

НакладнаВагонКінцевий термін доставки. ДОФактична дата поибття на станцію призначення (графа 51 накладної)Час початку затримки вагона на станції№, дата акта загальної форми Відповідача про початок затримки вагона 33190760 95671004 95692562 95697363 95699500 28.08.2018 01.09.2018 28.08.2018 255 від 29.08.2018 33209487 95034252 95206215 95671046 95682415 95682902 95694618 13.08.2018 19.08.2018 28.08.2018 255 від 29.08.2018 32973067 95162343 95162400 11.08.2018 15.08.2018 12.08.2018 255 від 13.08.2018 32973000 95077566 11.08.2018 15.08.2018 12.08.2018 255 від 13.08.2018 32972952 53202024 11.08.2018 15.08.2018 12.08.2018 255 від 13.08.2018 Таким чином, вантаж по накладним №№ 32972952, 32973000, 32973067, 32993487, 33209487, 33190760 не можна вважати такими, що вчасно доставлений залізницею на станцію призначення.

Відповідач, у відповідності до абз. 1 п. 116 Статуту залізниць України, не довів, що прострочення у доставці вантажу (тобто, перевезення від станції відправлення до станції призначення) сталося не з його вини, адже вантаж прибув на станцію призначення вже після закінчення встановленого для нього терміну доставки. Тобто, закінчення терміну доставки спірного вантажу відбулося під час самого процесу перевезення залізницею.

Заперечення Відповідача щодо збільшення терміну доставки з незалежних від залізниці причин згідно п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів, судом також не береться до уваги, оскільки згідно з п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 865/5086, про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки та тривалість цієї затримки, повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

У даному випадку, належні відмітки на спірних накладних №№ 32972952, 32973000, 32973067, 32993487, 33209487, 33190760 відсутні. При цьому, зазначені у графі 49 цих накладних акти про збільшення терміну доставки на вказану кількість днів є неналежними відмітками у розумінні п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів через те, що такі відмітки не містять причини затримки вантажу та точну тривалість затримки вагонів, акти складені залізницею в односторонньому порядку та Позивачу не надавалися.

У свою чергу, графа 49 накладної № 33190760 від 22.08.2018 р. містить посилання на акт від 16.04.2018 р. № 255, що є недопустимим адже дата цього акта є ранішою ніж дата оформлення самої накладної, у якій вказаний акт.

Також, акти, які зазначені у графі 49 зазначених накладних складені залізницею вже після закінчення встановлених термінів доставки для вантажу, що підтверджується датами складення цих актів та схематично відображено у даній відповіді Позивача.

Отже, відсутні правові підстави для збільшення термінів доставки для Відповідача та звільнення останнього від сплати штрафу за несвоєчасну доставку вантажу згідно спірних накладних №№ 32972952, 32973000, 32973067,32993487,33209487,33190760.

Судом прийнято до уваги заперечення Позивача проти наданих Відповідачем актів загальної форми про затримку вагонів.

Так, у відповідності до п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 р. № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 р. за № 165/3458, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

У даному випадку, надані Відповідачем акти загальної форми станції Знам`янка Одеської залізниці про затримку вагонів № 255 від 13.08.2018 р. (щодо накладної № 32972952), № 255 від 29.08.2018р. (щодо накладної № 32973000), № 255 від 13.08.2018 р. (щодо накладної № 32973067), № 255 від 29.08.2018 р. (щодо накладної № 33209487), № 255 від 29.08.2018 р. (щодо накладної № 33190760) складені з порушенням п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами лише працівниками станції Знам`янка.

Відповідно до цих актів вказано, що спірні вагони знаходились по станції Знам`янка (проміжна станція на шляху руху вантажу) під накопиченням певну кількість днів, у зв`язку з чим залізниця збільшила терміни доставки.

Судом також прийнято до уваги, що накопичення вагонів на коліях залізничної станції є технологічною операцією, яка виконується самою залізницею в процесі руху вагонів. Тому такі дії залізниці (накопичення вагонів) не є тими обставинами або причинами, що дають їй право на збільшення термінів доставки вантажу на підставі 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів.

Крім того, станцією Павлопілля здійснено викривлення станційної комерційної інформації при складенні вказаних вище актів, враховуючи наступне.

Згідно з п. 60 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003 р. № 147-Ц, нумерація актів загальної форми ведеться окремо для кожного об`єкта станції. За вказівкою начальника станції або його заступника 3а кожним об`єктом закріплюється виділена порядкова нумерація з обліком її у окремій книзі, що зберігається у товарній конторі станції. З 1 січня кожного року нумерація актів повинна починатися з першого номера.

Відповідно до обставин справи, усі акти загальної форми мають однаковий порядковий номер 255 тоді як дати складення цих актів різняться між собою (13.08.2018 р. та 29.08.2018 p.), а самі акти складенні щодо різних залізничних накладних та вагонів.

Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку, що Відповідачем належними та достатніми доказами не спростовано обставин щодо порушення терміни доставки вантажу, заперечення викладені в Відзиві на позовну заяву щодо розрахунку штрафу та щодо невиконання позивачем норм користування вагонами спростовуються матеріалами справи. Жодних доказів в підтвердження того, що прострочення перевезення вантажу було здійснене з вини позивача, відповідач суду не надав.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями ст.ст. 129, 130, 233, 238, 250, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Озмантус" задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Озмантус" (90400, Закарпатська обл.., м. Хуст, вул. Братів Бращайків, будинок 16, ідентифікаційний код 40480670) 54 889 (п`ятдесят чотири тисячі вісімсот вісімдесят дев`ять ) грн. 00 коп. штрафу, 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України

Повне рішення складено 31.05.2019

Суддя І.І. Борисенко