Рішення

від 21.05.2019 по справі 910/2102/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.05.2019Справа № 910/2102/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні Веб Мережі"

до Акціонерного товариства "Альфа-Банк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кукота О.Ю.

Представники учасників справи:

від позивача Бондаренко Я.С. (адвокат);

від відповідача Дзюбко М.П. (адвокат);

від третьої особи не з`явились.

В судовому засіданні 21.05.2019 року, відповідно до положень ст. ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників позивача та відповідача, що повне рішення буде складено 04.06.2019 року, проте через завантаженість суду протягом відповідного періоду повне рішення було складено та підписано 11.06.2019 року.

СУТЬ СПОРУ:

20 лютого 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні Веб Мережі" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 18.02.2019 року до Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №1128, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським Валентином Сергійовичем 06 квітня 2018 року щодо звернення стягнення на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на нерухоме майно, а саме: торгівельний комплекс з топковою, що розташований за адресою: Дніпропетровська область , місто Кривий Ріг, вулиця Єсеніна, будинок 16 та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Сучасні Веб Мережі".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.04.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. вчинено виконавчий напис № 1128 про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки № 62/16 від 26.05.2016 року, укладеного на забезпечення виконання іпотекодавцем зобов`язання за договором про відкриття кредитної лінії № DAM24-В/16 від 23.05.2016 року. Позивач вважає, що зазначена нотаріусом сума кредитної заборгованості за вказаним договором не є безспірною, тому просить визнати виконавчий напис № 1128 від 06.04.2018 року таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/2102/19 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.03.2019 року, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича.

11.03.2019 року та 13.03.2019 року через відділ діловодства суду від відповідача та третьої особи надійшли відзиви на позовну заяву, в яких відповідач та третя особа проти позовних вимог заперечили, посилаючись на їх безпідставність та недоведеність, з підстав того, що спірний виконавчий напис є таким, що вчинений з дотриманням вимог законодавства, тому підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню відсутні.

В підготовчому засіданні 21.03.2019 року представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, оскільки в тексті позовної заяви позивачем допущено технічну описку та помилково зазначено назву нормативно-правового акту: Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , замість Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України .

В підготовчих засіданнях 21.03.2019 року та 09.04.2019 року судом оголошувалася перерва.

29.03.2019 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач позовні вимоги підтримав, проти доводів відповідача заперечив, посилаючись на їх безпідставність.

Суд відмічає, що в підготовчому засіданні 18.04.2019 року було розглянуте клопотання про витребування доказів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні Веб Мережі", яке було подане в підготовчому засіданні 09.04.2019 року, про що судом постановлено протокольну ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання від 18.04.2019 року.

Вказане клопотання відхилене як безпідставне.

Відхиляючи наведене клопотання, суд виходив з того, що відповідно до ст.ст. 80, 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Втім, до поданого клопотання не надано доказів на підтвердження вжиття заходів для отримання цих доказів самостійно, як і не надано доказів на підтвердження причини неможливості самостійного отримання цих доказів, а для повного та об`єктивного розгляду справи № 910/2102/19 у суду відсутня необхідність витребовувати зазначені у вказаному клопотанні документи, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про витребування доказів задоволенню не підлягають.

Крім того, в підготовчому засіданні 18.04.2019 року судом було постановлено протокольну ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання від 18.04.2019 року про відмову в залученні в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції в м. Києві та боржника за кредитним договором ТОВ "СПОТ МАРКЕТ".

Так, частиною 1 статті 50 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Слід зазначити, що метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини.

Залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина 4 статті 50 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в залученні в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції в м. Києві та боржника за кредитним договором ТОВ "СПОТ МАРКЕТ", з огляду на те, що судом не встановлено, яким саме чином рішення у даній справі може вплинути на їх права та обов`язки щодо однієї із сторін.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 18.04.2019 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/2102/19 до судового розгляду по суті на 14.05.2019 року.

В судовому засіданні 14.05.2019 року судом оголошувалася перерва.

В судовому засіданні 21.05.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити. Представник відповідача проти задоволення позову заперечив та просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання 21.05.2019 року не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 21.05.2019 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.05.2016 року між Публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк" (назву змінено на Акціонерне товариство "Альфа-Банк"), (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СПОТ МАРКЕТ" (позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії № DAM24-В/16 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, кредитор відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у іноземній валюті та на підставі додаткових угод окремими частинами (траншами) надає позичальнику кредит, в порядку і на умовах визначених цим договором та додатковими угодами до нього, а позичальник зобов`язується використати кредит з метою, визначеною в п. 1.5. цього договору, а саме для поповнення оборотних коштів позичальника, своєчасно та в повному обсязі виплачувати кредитору проценти за користування кредитом та повернути кредитору кредит у терміни, встановлені договором.

Відповідно до п.п. 1.2. - 1.4. договору ліміт кредитної лінії (граничний розмір кредиту) встановлено у розмірі 3 700 000,00 (три мільйони сімсот тисяч) доларів США, розмір процентів за користування кредитом складає 12% (дванадцять відсотків) річних, процентна ставка за користування кредитом - фіксована, строк дії кредитної лінії закінчується 23 травня 2019 року.

Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору про відкриття кредитної лінії № DAM24-В/16 (про надання траншу), укладеної 31.05.2016 року, кредитор надав позичальнику транш у сумі 3 700 000,00 (три мільйони сімсот тисяч) доларів США (надалі за текстом - транш), а позичальник зобов`язався повернути транш частинами у наступні терміни:

1 300 000,00 (один мільйон триста тисяч) доларів США - 23 травня 2017 року,

1 200 000,00 (один мільйон двісті тисяч) доларів США - 23 травня 2018 року,

1 200 000,00 (один мільйон двісті тисяч) доларів США - 23 травня 2019 року.

26.05.2016 року між Публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк" (назву змінено на Акціонерне товариство "Альфа-Банк") (іпотекодержатель), та Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні Веб Мережі" (іпотекодавець), яке є майновим поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОТ МАРКЕТ" (боржник) укладено договір іпотеки № 62/16, посвідчений 26.05.2016 року Морозовою С.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 2221 (надалі - договір іпотеки).

Відповідно до п. 1.1. договору іпотеки іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання зобов`язань боржника за основним зобов`язанням, укладеним між іпотекодержателем та боржником, нерухоме майно, зазначене в п. 3.1. договору іпотеки, яким є:

- торгівельний комплекс з топковою, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Єсеніна, будинок 16 (шістнадцять) (надалі - предмет іпотеки). До складу нерухомого майна, що є предметом іпотеки, входять: торгівельний комплекс (Літ. А-3), загальною площею 10 263 кв.м. та розподільчий пункт (Літ. Б-1), площею основи 125,2 кв.м.

Предмет іпотеки належить позивачу на праві приватної власності. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, за позивачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена 28.01.2016 року Косенко О.О., державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису про право власності: 13041548, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 701679012110.

Нерухоме майно, що є предметом іпотеки, розташоване на земельній ділянці, що має загальну площу 0,8499 га, кадастровий номер 1211000000:06:235:0006.

Згідно з п. 3.3. договору іпотеки, сторони за домовленістю оцінили предмет іпотеки у 43 668 950,00 грн. (сорок три мільйони шістсот шістдесят вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят гривень).

Відповідно до п. 6.1. договору іпотеки, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у будь-якому з наступних випадків: - у випадку невиконання основного зобов`язання; - у разі порушення іпотекодавцем будь-яких обов`язків, встановлених договором іпотеки, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а вразі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки; - у випадку порушення провадження у справі про банкрутство боржника/іпотекодавця; - у інших випадках, передбачених законодавством України.

Звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено іпотекодержателем на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно із договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Порядок реалізації предмета іпотеки для погашення заборгованості за основним договором визначається іпотекодержателем та може здійснюватись всіма можливими засобами (п. 6.2. договору іпотеки).

Згідно з п. 6.6. договору іпотеки право вибору способу звернення стягнення на предмет іпотеки з числа перелічених у цьому договорі та у законодавстві України належить іпотекодержателю.

06.04.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським Валентином Сергійовичем був вчинений виконавчий напис за реєстровим №1128 про звернення стягнення на торгівельний комплекс з топковою, до складу якого, входить: торгівельний комплекс (Літ. А-3), загальною площею 10 263 кв.м. та розподільчий пункт (Літ. Б-1), площею основи 125,2 кв.м., за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Єсеніна, будинок 16 (шістнадцять), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 701679012110.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що:

- позивач не отримував та не був ознайомлений з матеріалами виконавчого напису;

- в матеріалах виконавчого напису відсутні наступні документи: оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання - договір про відкриття кредитної лінії № DAM24-В/16; засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; довідка фінансової установи про ненадходження платежу;

- до позивача не надходило від АТ "Альфа-Банк" письмового повідомлення про усунення порушень іпотеки;

- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовський Валентин Сергійович не надсилав позивачу попередження про можливість вчинення виконавчого напису;

- наявна відмінність між сумою зобов`язань у договорі іпотеки та сумою зобов`язань на яку вчинявся виконавчий напис, так як на момент вчинення виконавчого напису (06.04.2018 року) пройшов строк тільки щодо повернення першого траншу (23.05.2017 року).

За таких підстав, позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №1128, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським Валентином Сергійовичем 06.04.2018 року.

В обґрунтування заперечень на позовну заяву відповідач зазначив, що:

- для відкриття виконавчого провадження Закон України Про виконавче провадження не вимагає подачі документів, передбачених переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, що затверджений Постановою КМУ №1172 від 29.06.1999 року, отже відсутність зазначених документів в матеріалах виконавчого провадження зовсім не означає, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився в безспірності вимог та не витребував відповідні докази безспірності. Для вчинення виконавчого напису АТ "Альфа-Банк" було надано нотаріусу документи, що підтверджують безспірність заборгованості, таким чином відповідачем виконано вимоги Закону України Про нотаріат та Постанови КМУ №1172 від 29.06.1999 року щодо повноти надання документів необхідних для вчинення нотаріальної дії (виконавчого напису);

- Акціонерним товариством "Альфа-Банк" (іпотекодержатель) 13.02.2018 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОТ МАРКЕТ" (позичальник/боржник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні Веб Мережі" (іпотекодавець) було направлено повідомлення про порушення основного зобов`язання (письмова вимога про усунення порушень) за вих. № 12535-11-б/б від 13.02.2018 року з вимогою сплатити заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № DAM24-В/16 від 23.05.2016 року. Факт направлення зазначеного повідомлення на адресу ТОВ "СПОТ МАРКЕТ" та на адресу ТОВ "Сучасні Веб Мережі" підтверджується фіскальними чеками № 0100159182716 від 13.02.2018 року, № 0100159182759 від 13.02.2018 року та описами вкладення у цінний лист. Отже, банком було виконано всі вимоги ст. 35 Закону України Про іпотеку ;

- на виконання умов договору про відкриття кредитної лінії № DAM24-В/16, на підставі додаткової угоди № 1 (про надання траншу) від 31.05.2016 року, ТОВ "СПОТ МАРКЕТ" було надано транш в сумі 3 700 000,00 доларів США. Пунктом 9.2. договору про відкриття кредитної лінії встановлено, що позичальник зобов`язаний самостійно та/або на вимогу банку повернути кредит достроково. Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, виконання усіх інших зобов`язань позичальника за цим договором у строк не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дати направлення позичальнику відповідної вимоги, серед іншого, у разі суттєвого порушення позичальником цього договору (п. 11.6. договору про відкриття кредитної лінії). Суттєвим порушенням договору, серед іншого, є повне або часткове прострочення повернення будь-якого траншу у терміни, визначені п.9.1. договору; повне або часткове прострочення сплати процентів за користування кредитом хоча б за один місяць, якщо таке прострочення складає 20 і більше календарних днів (п. 11.5. договору про відкриття кредитної лінії).

Оскільки станом на 31.01.2018 року позичальником прострочено повернення траншу в загальному розмірі 560 000,00 дол. США в строк до 23.05.2017 року та прострочено оплату процентів починаючи з 24.05.2017 року Акціонерним товариством "Альфа-Банк" на адресу ТОВ "СПОТ МАРКЕТ" та на адресу ТОВ "Сучасні Веб Мережі" 02.02.2018 року була направлена вимога за вих. №9412-11-б/б про дострокове виконання зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії № DAM24-В/16 в десятиденний строк з моменту направлення вимоги. Факт направлення вимоги на адресу ТОВ "СПОТ МАРКЕТ" та на адресу ТОВ "Сучасні Веб Мережі" підтверджується фіскальними чеками № 0100159202474 від 02.02.2018 року, № 0100159202504 від 02.02.2018 року та описами вкладення у цінний лист. Вимога залишилась не виконаною, таким чином, в силу п.11.6. договору про відкриття кредитної лінії, строк погашення всієї заборгованості настав 13.02.2018 року.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Звертаючись до суду, позивач самостійно обирає спосіб захисту, передбачений ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Норми ст. 16 Цивільного кодексу України кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин.

Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса, можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Предметом доказування у господарських спорах даної категорії за загальним правилом є обставини, які свідчать про існування правових підстав для вчинення виконавчого напису, зокрема, існування у боржника відповідного боргу перед кредитором та того, чи допускається у спірних правовідносинах застосування вказаного досудового способу вирішення спорів.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України Про нотаріат , нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про іпотеку іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотека визначена як окремий вид застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною 1 ст. 35 Закону України Про іпотеку передбачено надіслання іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику письмової вимоги про усунення порушень основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору та право іпотекодержателя прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо протягом встановленого строку вказана вимога залишається без задоволення.

На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 7 Закону України Про іпотеку за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. Якщо вимога за основним зобов`язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов`язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов`язання.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України Про нотаріат нотаріуси, зокрема, вчиняють виконавчі написи.

Згідно зі статтею 87 Закону України Про нотаріат для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України Про нотаріат визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з п.п. 1.1, 1.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Так, згідно з пунктом 1 цього Переліку нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

У п. 1.1 Переліку зазначено, що іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання.

Для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;

б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання;

в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;

г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання;

ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Відповідно до підпунктів 2.1 - 2.3 глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Згідно з підпунктами 3.1, 3.2, 3.4 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172.

В постанові Верховного Суду України від 04.03.2015 року у справі № 6-27цс15 зазначено, що наявність спору про розмір заборгованості у суді на час вчинення виконавчого напису спростовує висновок суду про безспірність заборгованості боржника.

Аналогічні правові висновки викладено і в постановах Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-141цс14 та від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.

Так, у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року у справі № 6-887цс17 наведено правовий висновок про те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на час вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. У цій постанові також зазначено, що законодавством не визначено виключного переліку обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлює суд відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 року у справі №320/8269/15-ц наголосила, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого (постанова Верховного Суду України від 05.07.2017 року у справі № 6-887цс17). При цьому лише та обставина, що у виконавчому написі зазначено більшу суму заборгованості за кредитом, ніж у повідомленні, не свідчить про наявність спору про розмір заборгованості (постанова Верховного Суду України від 20.05.2015 року у справі № 6-158цс15).

Під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення зазначеної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, наведеній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.02.2018 року Акціонерне товариство "Альфа-Банк" направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОТ МАРКЕТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні Веб Мережі" вимогу за вих. № 9412-11-б/б про дострокове виконання зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії № DAM24-В/16 в десятиденний строк з моменту направлення вимоги, що підтверджується копіями фіскальних чеків від 02.02.2018 року, копіями описів вкладення у цінний лист № 0100159202474 від 02.02.2018 року та № 0100159202504 від 02.02.2018 року.

13.02.2018 року Акціонерне товариство "Альфа-Банк" направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОТ МАРКЕТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні Веб Мережі" вимогу за вих. № 12535-11-б/б від 13.02.2018 року про усунення порушень шляхом сплати протягом 30-денного строку, з моменту направлення вимоги, заборгованості по кредиту та відсоткам за користування кредитом, яка виникла станом на 13.02.2018 року, а також у випадку невиконання цієї вимоги банк розпочне звернення стягнення на предмет іпотеки, що підтверджується копіями фіскальних чеків від 13.02.2018 року, копіями описів вкладення у цінний лист № 0100159182724 від 13.02.2018 року та № 0100159182759 від 13.02.2018 року.

Проте, матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження виконання вимоги та/або наявності будь-яких заперечень з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні Веб Мережі" у відповідь на надіслане повідомлення від 13.02.2018 року.

Акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В.С. із заявою за вих. № 28980-11-б/б від 06.04.2018 року про вчинення виконавчого напису, якою просило звернути стягнення на заставлене майно, а саме: торгівельний комплекс з топковою, до складу якого входить: торгівельний комплекс (літ. А-3), загальною площею 10 263 кв.м., розподільчий пункт (літ. Б-1), площею основи 125,2 кв.м., що розташовані на земельній ділянці площею 0,8499 га, кадастровий номер 1211000000:06:235:0006 за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Єсеніна , будинок 16 (шістнадцять), власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні Веб Мережі". До заяви були додані такі документи: оригінал договору іпотеки; належним чином засвідчена копія договору про відкриття кредитної лінії із змінами та доповненнями; належним чином засвідчена копія письмової вимоги про дострокове повернення кредиту; належним чином засвідчена копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінал розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; копія меморіального ордеру № 1413950 від 31.05.2016 року; виписки по особовим рахункам позичальника; розрахунок заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії; довідка про стан заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що Акціонерним товариством "Альфа-Банк" були виконанні вимоги ст. 35 Закону України Про іпотеку та належним чином направлено письмову вимогу про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, для вчинення виконавчого напису були подані приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Войтовському В.С. всі документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, а також пунктом 2.3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, не передбачено обов`язок нотаріуса надсилати іпотекодавцю попередження про можливість вчинення виконавчого напису.

06.04.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. був вчинений виконавчий напис за реєстровим № 1128 про звернення стягнення на торгівельний комплекс з топковою, до складу якого входить: торгівельний комплекс (літ. А-3), загальною площею 10 263 кв.м., розподільчий пункт (літ. Б-1), площею основи 125,2 кв.м., за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Єсеніна , будинок 16 (шістнадцять). Запропоновано за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, задовольнити вимоги стягувача за період з 23.05.2016 року по 31.03.2018 року у розмірі заборгованості по тілу кредиту в розмірі 2 960 000,00 (два мільйони дев`ятсот шістдесят тисяч) доларів США 00 центів, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 06.04.2018 року складає 77 156 949,52 грн. (сімдесят сім мільйонів сто п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) гривень 52 копійок та заборгованості по сплаті відсотків в розмірі 368 259,99 (триста шістдесят вісім тисяч двісті п`ятдесят дев`ять) доларів США 99 центів, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 06.04.2018 року складає 9 599 262,65 (дев`ять мільйонів п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч двісті шістдесят дві) гривні 65 копійок.

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України)

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про іпотеку за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Частиною 3 статті 33 Закону України Про іпотеку передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У разі невиконання позичальником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (п. 6.1. договору іпотеки). Невиконання основного зобов`язання - невиконання або неналежне виконання будь-якого з обов`язків боржника, перелічених у ст. 2 договору іпотеки (п. 1.3. договору іпотеки).

Згідно з п. 6.2. договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно із договором про задоволення вимог іпотекодержателя, яким вважатиметься застереження, що міститься в цьому договорі іпотеки. Порядок реалізації предмета іпотеки визначається іпотекодержателем та може здійснюватися як із залученням іпотекодавця, так і без нього, всіма можливими засобами.

Пунктом 9.2. договору про відкриття кредитної лінії встановлено, що позичальник зобов`язаний самостійно та/або на вимогу банку повернути кредит достроково. Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, виконання усіх інших зобов`язань позичальника за цим договором у строк не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дати направлення позичальнику відповідної вимоги, серед іншого, у разі суттєвого порушення позичальником цього договору (п. 11.6 договору про відкриття кредитної лінії). Суттєвим порушенням договору, серед іншого, є повне або часткове прострочення повернення будь-якого траншу у терміни, визначені п. 9.1. договору; повне або часткове прострочення сплати процентів за користування кредитом хоча б за один місяць, якщо таке прострочення складає 20 і більше календарних днів (п. 11.5. договору про відкриття кредитної лінії).

Акціонерним товариством "Альфа-Банк" на адресу ТОВ "СПОТ МАРКЕТ" та на адресу ТОВ "Сучасні Веб Мережі" 02.02.2018 року була направлена вимога за вих. №9412-11-б/б про дострокове виконання зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії № DAM24-В/16 в десятиденний строк з моменту направлення вимоги. Факт направлення вимоги на адресу ТОВ "СПОТ МАРКЕТ" та на адресу ТОВ "Сучасні Веб Мережі" підтверджується копіями фіскальних чеків від 02.02.2018 року та копіями описів вкладення у цінний лист № 0100159202474 від 02.02.2018 року та № 0100159202504 від 02.02.2018 року.

Суд зазначає, що позивачем не надано суду, а матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження сплати заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що в силу п. 11.6. договору про відкриття кредитної лінії, строк погашення всієї заборгованості настав 13.02.2018 року.

Звертаючись з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позивач зобов`язаний довести шляхом подання відповідних доказів відсутність заборгованості перед кредитором або інший розмір такої заборгованості за кредитним договором у разі, якщо ним оспорюється визначена у виконавчому написі нотаріуса сума боргу. Зокрема, для цього позивач був вправі надати докази погашення заборгованості за кредитним договором, зробити власний контррозрахунок належних до сплати сум тощо.

Документи, які підтверджують безспірність заборгованості і на підставі яких нотаріус здійснює виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме у такому розмірі.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивачем у встановленому процесуальному порядку не спростовано жодними належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження того, що сума заборгованості перед банком є іншою, ніж та, що зазначена в спірному виконавчому написі з урахуванням суми боргу, визначеної у повідомленні-вимозі банку, та вартості предмета іпотеки за спірним виконавчим написом.

Відтак, враховуючи відсутність заперечень з боку позивача стосовно розрахунків заборгованості банком було звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом ініціювання вчинення виконавчого напису у порядку та спосіб, передбачений умовами іпотечного договору та чинним законодавством України.

Водночас, заявляючи даний позов, позивач повинен довести, що була відсутня правова підстава для вчинення спірного виконавчого напису, тобто факт відсутності порушеного права відповідача та відсутність підстав для захисту відповідного права шляхом стягнення кредитної заборгованості на підставі спірного виконавчого напису.

Однак, жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження відсутності порушення зобов`язання за кредитним договором чи наявності спору щодо заборгованості (щодо її розміру, строків, за які вона нарахована, тощо) позивачем не було надано суду.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Так, рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню не доведено обставин на підтвердження відсутності порушення зобов`язань за кредитним договором та відсутності спірної заборгованості за вказаним договором.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є недоведеними та задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.06.2019р.

Суддя О.В. Котков