Рішення

від 10.06.2019 по справі 911/825/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" червня 2019 р. Справа № 911/825/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МПСР", 61096, Харківська область, місто Харків, Комінтернівський район, проспект Героїв Сталінграда, будинок 154 А, квартира 43

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маклайф АСУ", 08720, Київська область, Обухівський район, місто Українка, вулиця Соснова, будинок 6, кімната 36

про стягнення 25795,04 грн. за товар, поставлений на підставі видаткової накладної №412 від 23.11.2018

суддя Н.Г. Шевчук

без виклику сторін

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МПСР" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маклайф АСУ" про стягнення 25795,04грн. за товар, поставлений на підставі видаткової накладної №412 від 23.11.2018, з яких: 25000,03грн заборгованість за поставлений товар, 215,75грн 3% річних, 579,26грн інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані взяті на себе зобов`язання за укладеним у спрощений спосіб договором поставки товару в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.03.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач відзиву на позов не подав, про наявність заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю "МПСР" (Позивач) за замовленням Товариства з обмеженою відповідальністю "Маклайф АСУ" (Відповідач) 23.11.2018 був поставлений товар, а саме Двигун асинхронний АИР 90 L4 У2 Л у кількості 8 (вісім) штук за ціною одного 2 604,17 грн, на загальну суму 25 000,03 грн. що підтверджується видатковою накладною №412 від 23.11.2018. Зазначена видаткова накладна підписана представниками сторін та скріплена їх печатками.

Відповідачем товар прийнято без зауважень та у повному обсязі, а також відповідач надав позивачу гарантійний лист № 23-03/18 від 23.11.2018, яким підтвердив отримання товару та гарантував проведення оплати до 07.12.2018. Копія даного листа додана до матеріалів позовної заяви.

Позивач стверджує, що розрахунок за отриманий товар відповідачем так і не проведено, у зв`язку із чим за відповідачем утворилася заборгованість в розмірі 25 000,03 грн.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки у спрощений спосіб, про що свідчить отримання відповідачем товару від позивача та підписання видаткової накладної №412 від 23.11.2018, внаслідок чого у сторін виникають відповідні права та обов`язки, в тому числі зобов`язання з приводу поставки товару та його своєчасної і належної оплати.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Докази повної оплати товару, отриманого відповідачем за видатковою накладною №412 від 23.11.2018, у матеріалах справи відсутні.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи, що заборгованість за видатковою накладною №412 від 23.11.2018 на час прийняття рішення відповідачем не погашена, докази її оплати відсутні, вимога про стягнення з відповідача 25 000,03 грн. боргу підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язання щодо своєчасного здійснення розрахунків позивач просить стягнути з відповідача 215,75 грн. 3% річних та 579,26 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу за період з 08.12.2018 по 22.03.2019.

Передбачена законом відповідальність за неналежне виконання покупцем грошового зобов`язання з оплати поставленого йому товару підлягає застосуванню починаючи з дня наступного за днем прийняття товару, якщо іншого не вбачається з укладеного сторонами договору. Оскільки відповідачем було надано позивачу гарантійний лист, в якому зазначено кінцеву дату проведення розрахунків, а саме 07.12.2018, то прострочення оплати за поставлений товар розпочалося 08.12.2018.

Приписами частини другої статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, встановив, що він виконаний арифметично вірно, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення з відповідача 215,75 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд встановив, що він не суперечить вимогам законодавства і матеріалам справи, а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 579,26 грн. підлягає задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач заявив клопотання (вх. № суду 8346/19 від 25.04.2019) про стягнення з відповідача фактично понесених судових витрат, зокрема витрати на правову допомогу.

Витрати на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн. підтверджуються договором про надання правової допомоги б/н від 22.03.2019, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "МПСР" та адвокатським об`єднанням "Юридична фірма Фелікс", актом приймання-здачі наданих послуг б/н від 04.04.2019 на суму 10 000,00 грн, платіжними дорученнями №2174 від 18.03.2019 та №2226 від 04.04.2019, виписками банку за 18.03.2019 та 04.04.2019, ордером серії ХВ №1125000090 від 22.03.2019, виданим адвокату адвокатського об`єднання "Юридична фірма Фелікс" Сільченко Т.І., та свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ХВ №000349 від 21.12.2016.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір та витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн. відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маклайф АСУ" (08720, Київська обл., Обухівський район, місто Українка, вулиця Соснова, будинок 6, кімната 36, код 34545263) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МПСР" (61096, Харківська обл., місто Харків, Комінтернівський район, проспект Героїв Сталінграда, будинок 154 А, квартира 43, код 39643833) 25 795 (двадцять п`ять тисяч сімсот дев`яносто п`ять) грн. 04 коп., з яких: 25000,03грн заборгованість за поставлений товар, 215,75грн 3% річних, 579,26грн інфляційні втрати; та 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу і 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до статей 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено та підписано: 10.06.2019