ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" червня 2019 р. м. Київ Справа № 911/812/19
Суддя: Грабець С.Ю.
Секретар судового засідання: Абрамова В.Д.
Суд, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК"
до товариства з обмеженою відповідальністю "7-Й МЕРИДІАН"
про стягнення заборгованості в сумі 16 228,33 грн.,
без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
25 березня 2019 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до товариства з обмеженою відповідальністю "7-Й МЕРИДІАН" про стягнення заборгованості в сумі 16 228,33 грн.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору банківського обслуговування від 07.12.2012 року.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у сумі 1 088,19 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 3 417,88 грн., пеню в сумі 8 160,02 грн., заборгованість по комісії в сумі 3 562,24 грн.
Ухвалою суду від 25.03.2019 року позовну заяву акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" залишено без руху, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
18 квітня 2019 року на адресу Господарського суду Київської області позивач направив заяву про усунення недоліків позовної заяви та долучення витребуваних ухвалою суду документів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.04.2019 року відкрито провадження в справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу запропоновано в строк до 22.05.2019 року надати суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву (пред`явити зустрічний позов), а також докази, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідач заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав.
Згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою товариства з обмеженою відповідальністю "7-Й МЕРИДІАН" є: 08714, Київська область, Обухівський район, село Старі Безрадичі, вулиця Набережна, будинок 2А, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві
Ухвала суду від 18.04.2019 року про відкриття провадження у справі №911/812/19, направлена на вищевказану адресу відповідача, була повернута на адресу Господарського суду Київської області з відміткою відділення поштового зв`язку: За зазначеною адресою немає .
Згідно з ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Так, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відзиву на позовну заяву (зустрічний позов) не подано.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків:
07 грудня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "7-Й МЕРИДІАН" (далі - відповідач) звернулось до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - позивач) із заявою про відкриття поточного рахунку. Підписавши вищевказану заяву, відповідач приєднався і погодився з умовами, викладеними в Умовах і правилах надання банківських послуг (далі - Умови), що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 07.12.2012 року (далі - договір).
Відповідно до умов договору, відповідачу був встановлений кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку позивача і відповідача (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами.
Згідно з п. 3.18.1.16 Умов, при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання відповідача до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або у будь-якій іншій формі), позивач і відповідач допускають використання підписів відповідача у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований позивачем через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі відповідача з правом першого підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Відповідно до п. 3.18.1.1 Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів відповідача, в межах кредитного ліміту (далі - ліміт). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту позивач повідомляє відповідача на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку позивача і відповідача (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Позивач здійснює обслуговування ліміту відповідача, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку позивача, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.
Пунктом 3.18.1.3 Умов встановлено, що кредит надається в обмін на зобов`язання відповідача з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умов та правил надання банківських послуг . Сторони погодилися, що кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Ліміт овердрафту встановлюється позивачем на кожний операційний день. У випадку зниження позивачем ліміту в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами та правилами надання банківських послуг , відповідач зобов`язується погасити різницю між фактичною заборгованістю і сумою нового ліміту не пізніше дня, вказаного в повідомленні позивача про зміну ліміту, спрямованого відповідачу у будь-якій з форм, передбачених Умов та правил надання банківських послуг . В іншому випадку грошове зобов`язання вважається порушеним, а зазначена різниця між фактичною заборгованістю і новою сумою ліміту вважається простроченою з дня, вказаного в повідомленні.
Згідно з п. 18.1.5. Умов, кредитний ліміт стосовно до цього розділу Умов та правил надання банківських послуг являє собою суму грошових коштів, в межах якої позивач здійснює оплату розрахункових документів відповідача понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методикою на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківськими нормативами і нормативними актами Національного банку України.
Відповідно до п. 3.18.1.6. Умов, ліміт може бути змінений позивачем в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами позивача. Підписавши Угоду, відповідач висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться позивачем в односторонньому порядку шляхом повідомлення позивача на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку відповідача і позивача (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).
Пунктом 3.18.1.8. Умов встановлено, що проведення платежів відповідача у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться позивачем протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання відповідача до Умов та правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі Угода ). При порушенні відповідачем будь-якого із зобов`язань, передбачених Умов та правил надання банківських послуг , позивач на свій розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні відповідачем зобов`язань, передбачених Умов та правил надання банківських послуг , за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ліміту, проведення платежів відповідача у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено позивачем на той самий строк. Термін також може бути змінений позивачем згідно з п. 3.18.2.3.4 цього розділу Умов та правил надання банківських послуг . Згідно ст.212, 651 ЦКУ при порушенні відповідачем будь-якого із зобов`язань за кредитом, позивач на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов`язань має право встановити інший термін повернення кредиту. При цьому позивач направляє відповідачу повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв`язку позивача і відповідача (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). При непогашенні заборгованості у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної в повідомленні вважається простроченою.
Пунктом 3.18.4 Умов встановлено, що затверджений порядок розрахунків, зокрема, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку відповідача при закритті банківського дня, відповідач виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом.
Відповідно до п. 3.18.4.1.1 Умов, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнулення ), розрахунок відсотків проводиться за процентної ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Пунктом 3.18.4.1.2 Умов встановлено, що при необнулені дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулення, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулення, відповідач сплачує позивачу за користування кредитом відсотки в розмірі 24 (двадцять чотири) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулення.
Згідно з п. 3.18.4.1.3 Умов, у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулення, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулення, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання відповідача з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні відповідачем будь-якого з грошового зобов`язання відповідач сплачує позивачу відсотки за користування кредитом у розмірі 48 (сорок вісім)% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення відповідачем будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права позивача на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.
Відповідно до п. 3.18.4.1.4. Умов, під непогашенням кредиту мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.
Пунктом 3.18.4.9. Умов встановлено, що розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
Згідно з п. 3.18.4.4. Умов, відповідач сплачує позивачу винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Відповідач доручає позивачу здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати. При зміні ліміту протягом одного місяця більше одного разу: У випадку, якщо знову встановлений ліміт за величиною перевищує ліміт, встановлений раніше на поточний місяць згідно п.п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, то позивач може зажадати сплати винагороди від різниці між знову встановленим лімітом і раніше діяв ліміт. Термін сплати винагороди: не пізніше трьох днів з дати встановлення нового ліміту. У випадку, якщо знову встановлений ліміт за величиною менше ліміту, встановленого раніше на поточний місяць згідно п.п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, то винагорода за знову встановлений на поточний місяць ліміт не сплачується.
Так, позивач належним чином виконував взяті на себе зобов`язання, згідно з умовами договору.
Проте, користуючись грошовими коштами в межах кредитної лінії, відповідач неналежним чином та не в повному обсязі виконував взяті на себе зобов`язання, у встановлені строки не повернув кредит, не сплатив проценти за його користування та комісію, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем, станом на 27.02.2019 року заборгованість за кредитом становила 1 088,19 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом за період з 26.06.2013 року до 27.02.2019 року становила 3 417,88 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом за період з 26.06.2013 року до 27.02.2019 року становила 3 562,24 грн.
Відповідно до п. 3.18.2.3.4 Умов, позивач, зокрема, має право при порушенні відповідачем будь-якого із зобов`язань, визначених Умовами, змінити умови кредитування, зокрема, вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення.
У порядку досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача із претензією №2121ОК2К7S059 від 03.03.2018 року про сплату простроченої заборгованості за кредитом в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.
Відповідач відповіді на претензію №2121ОК2К7S059 від 03.03.2018 року не надав, прострочену заборгованість за кредитом не оплатив.
Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов`язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання згідно з умовами договору, у зв`язку з чим заборгованість позивача перед відповідачем за кредитом становить 1 088,19 грн., заборгованість по процентах - 3 417,88 грн., заборгованість по комісії - 3 562,24 грн., що підтверджується наданими позивачем доказами та відповідним розрахунком, долученим до матеріалів справи.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі "Федоренко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
Доказів, які б спростували вищевикладені обставини, а також документів, що підтверджували б оплату кредиту, процентів та комісії за його користування, представник відповідача суду не надав.
Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у сумі 1 088,19 грн., заборгованості за процентами в сумі 3 417,88 грн., заборгованості за комісією в сумі 3 562,24 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів та комісії, позивач просив суд стягнути з відповідача 8 160,02 грн. пені, нарахованої за неналежне виконання зобов`язань згідно з умовами договору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 3.18.5.1 Умов встановлено, що при порушенні відповідачем будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 відповідач сплачує позивачу за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у% річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації позивачем права на встановлення іншого строку повернення кредиту, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.
Згідно з п. 3.18.5.4. Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбаченої п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано відповідачем.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Так, розмір пені, за період з 02.04.2013 року до 27.02.2019 року складає 8 160,02 грн. які підлягають стягненню.
Згідно з ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 193, ч. 3 ст. 198, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 222, ч. 1 ст. 230, ч. 4 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 93, ст. 525, ч. 1 ст. 526, ч. ч. 1, 2 ст. 530, п. 3 ч. 1 ст. 611, ст. 1054, ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ст. 18, ст. 19, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ст. 86, ч. 7 ст. 120, ч. 1 ст. 123, ч. 9 ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. 3 ст. 222, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ч. 4 ст. 240, ч. 5 ст. 252, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Задовільнити повністю позов акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до товариства з обмеженою відповідальністю "7-Й МЕРИДІАН" про стягнення заборгованості в сумі 16 228,33 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "7-Й МЕРИДІАН" (08714, Київська область, Обухівський район, село Старі Безрадичі, вул. Набережна, будинок 2-А, ідентифікаційний код 35471067) на користь акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1 Д, ідентифікаційний код 14360570) 1 088,19 грн. (одну тисячу вісімдесят вісім грн. 19 коп.) заборгованості за кредитом; 3 417,88 грн. (три тисячі чотириста сімнадцять грн. 88 грн.) заборгованості за відсотками за користування кредитом; 3 562,24 грн. (три тисячі п`ятсот шістдесят дві грн. 24 коп.) заборгованості за комісією; 8 160,02 грн. (вісім тисяч сто шістдесят грн. 02 коп.) пені; 1 921,00 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 11.06.2018 року.
Суддя С. Грабець
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2019 |
Оприлюднено | 12.06.2019 |
Номер документу | 82336425 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Грабець С.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні