Рішення

від 26.03.2019 по справі 917/305/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2019 р. Справа № 917/305/19

м. Полтава

За позовною заявою Керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області, вул. Касьяна, 37, м. Кобеляки, Полтавської області, 39200

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах:

1. Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у Полтавській області, вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039;

2. Бродщинської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, вул.Шкільна,40, с. Бродщина, Кобеляцького району Полтавської області, 39237

до Селянського (фермерського) господарства "Миколаївське", вул. Центральна 21, с.Бродщина, Кобеляцького району, Полтавської області, 39237

про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 54 691,43 грн.

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олійник Н.І.

Представники сторін:

від прокуратури: не з`явились

від позивачів 1, 2: не з`явились

від відповідача: не з`явились

Обставини справи.

Керівник Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області звернувся до господарського суду Полтавської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у Полтавській області та Бродщинської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Миколаївське" про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 54 691,43 грн.

Ухвалою суду від 25.02.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Підготовче засідання призначено на 26.03.2019.

18.03.2019 р. від Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до суду надійшли письмові пояснення (вх. №2660).

Від Бродщинської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі її уповноваженого представника (вх. № 2927 від 25.03.19 р.).

25.03.2019 р. від голови Селянського (фермерського) господарства "Миколаївське" Корсун В.О. надійшла заява про визнання позову (вх. № 2917), в якій вимоги прокурора відповідач вважає обґрунтованими, визнає заявлені вимоги та просить суд розглянути справу без участі його представника.

В судове засідання 26.03.2019 р. представники сторін та прокуратури не з`явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору, належне повідомлення відповідачів про час, дату і місце проведення судового засідання, суд розглядає спір за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані документальні докази, суд встановив, що на підставі наказів Головного управління Держгеокадастра у Полтавській області від 07.08.2017 р. № 177-ДК «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності» та від 14.08.2017 р. № 177/1-ДК «Про внесення змін до наказу від 07.08.2017 р. № 177-ДК» , державними інспекторами Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастра у Полтавській області здійснено державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки за межами населених пунктів Бродщинської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області загальною площею 34,11 га.

Під час обстеження встановлено, що частина земельної ділянки площею 34,11 га із земель сільськогосподарського призначення (запасу), яка розташована за межами населених пунктів Бродщинської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області самовільно використовується Селянським (фермерським) господарством «Миколаївське» шляхом розорення та посіву на ній кукурудзи.

За результатами перевірки державними інспекторами складені наступні документи: акт обстеження земельної ділянки від 15.08.2017 р. за № 177-ДК/254/АО/10/01/-17 (а.с. 31-32), акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17.08.2017 р. за № 177-ДК/291/АП/09/01/-17 (а.с. 33-34).

Вказаними актами встановлено, що на момент обстеження земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності площею 49,1100 га ріллі, сіножаті кадастровий номер - не визначений, що знаходиться за межами населених пунктів на території Бродщинської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, виявлено факт посіву сільськогосподарської культури - кукурудзи на площі 34,11 га (ріллі), решта земельної ділянки орієнтовною площею 15,00 га (сіножаті) - не використовується.

Бродщинською сільською радою Кобеляцького району Полтавської області листом від 17.08.2017 р. № 02-19/276 було повідомлено, що вищевказана земельна ділянка перебуває у користуванні ФГ «Миколаївське» , на підставі договору оренди землі від 10.05.2012 р. № 5, укладеного з Кобеляцькою РДА. Реєстрація вищевказаного договору не проводилась.

Отже, вбачається порушення вимог статті 125 Земельного кодексу України.

Так, прокурор у позовній заяві стверджує, що Селянським (фермерським) господарством «Миколаївське» в порушення статей 125, 126 Земельного кодексу України, земельна ділянка загальною площею 34,11 га, яка розташована за межами населених пунктів Бродщинської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, використовується без правовстановлюючих документів, що і стало приводом для звернення до суду з даним позовом.

04.10.2017 р. старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області - заступником начальника управління - начальником відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування управління з контролю за використанням та охороную земель - Лещенко О.М., винесено припис з вимогою отримати документи, що посвідчують право на земельну ділянку або повернути самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 34,11 га. державі. Приписано усунути порушення до 03.11.2017 року (а.с. 35).

За фактом використання Селянським (фермерським) господарством «Миколаївське» земельної ділянки без оформлення правовстановлюючих документів порушено справу про адміністративне правопорушення за статтею 53-1 КУпАП України, про що складено протокол про адміністративне правопорушення № 177-ДК/0142П/07/01/-17 від 04.10.2017 р. (а.с. 36-37).

09.10.2017 р. старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області - заступником начальника управління - начальником відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування управління з контролю за використанням та охороною земель - Лещенко О.М., винесено постанову про накладання адміністративного стягнення, якою визнано ФГ «Миколаївське» , в особі директора Корсун Віри Олексіївни, винним у вчинені адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. (а.с. 38-39).

Адміністративний штраф за вказане порушення у сумі 680,00 грн. ОСОБА_1 сплачено повністю (а.с. 30).

Прокурор та позивач вказують, що Селянське (фермерське) господарство «Миколаївське» , в особі голови Корсун Віри ОСОБА_2 достовірно знаючи, що в нього відсутні правові підстави для фактичного використання земельної ділянки без відповідного правовстановлюючого документу, в порушення вимог статей 125, 126 ЗК України, на земельній ділянці площею 34,11 га, розташованій за межами населених пунктів Бродщинської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, посіяв кукурудзу, таким чином, здійснивши самовільне зайняття земельної ділянки.

Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.07р. № 963, Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області проведено розрахунок шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, розмір якої склав 54 691,43 грн. (а.с. 41).

Листом за № 0-16-0.41-207/90-17 від 09.10.2017 р. (а.с.40) Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повідомило відповідача про добровільне відшкодування заподіяної шкоди протягом п`ятнадцяти днів з моменту вручення (направлення поштою) відповідачу розрахунку розміру заподіяної шкоди (збитків).

Прокурор та позивач вказують, що протиправна поведінка Селянського (фермерського) господарства «Миколаївське» полягає у тому, що Селянське (фермерське) господарство «Миколаївське» самовільно зайняло земельну ділянку загальною площею 34,11 га за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність чи користування (оренду), а саме, в порушення статей 125, 126 Земельного кодексу України. Шкода, заподіяна державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки загальною площею 34,11 га, розмір якої склав 54 691,43 грн., підлягає відшкодуванню в повному обсязі та в розмірі, визначеному відповідно до розрахунку, зробленого на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 за № 963. Окрім того, шкода полягає у тому, що держава не отримала платежів по орендній платі за використання вказаної земельної ділянки. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою полягає в тому, що шкода стала об`єктивним наслідком протиправної поведінки завдавача шкоди.

Селянське (фермерське) господарство «Миколаївське» не оспорювало документи, що були складені за результатами перевірки: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17.08.2017 р. за № 177- ДК/291/АП/09/01/-17, акт обстеження земельної ділянки від 15.08.2017 р. за №177-ДК/254/АО/10/01/-17, якими встановлено вину завдавача шкоди.

Отже, вина завдавача шкоди полягає у умисних діях Селянського (фермерського) господарства «Миколаївське» , спрямованих на зайняття земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Прокурор у позові стверджує, що заявлені вимоги обґрунтовані та доведено наявність шкоди (її розмір), протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між шкодою позивача та протиправними діями відповідача.

Прокурор також повідомив, що 15 серпня 2018 року земельну ділянку площею 49,11 га повернуто відповідачем у розпорядження Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області шляхом підписання акту повернення самовільно зайнятої земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності (а.с. 42).

Як вбачається з поданої головою Селянського (фермерського) господарства "Миколаївське" Корсун В.О. заяви про визнання позову (вх. № 2917 від 25.03.2019 р.), відповідач свою вину та завдану шкоду державі визнає у повному обсязі та проти задоволення даного позову не заперечує.

Оцінюючи подані прокурором докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи визнання відповідачем позову, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пред`явлення даного позову прокуратурою зумовлено тим, що при перевірці дотримання вимог земельного законодавства встановлено, що частина земельної ділянки площею 34,11 га. із земель сільськогосподарського призначення (запасу), яка розташована за межами населених пунктів Бродщинської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області самовільно використовується Селянським (фермерським) господарством «Миколаївське» .

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною 6 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); брати участь у розгляді справи.

Необхідність захисту інтересів держави у даній справі полягає у тому, що в зв`язку з самовільним зайняттям земельної ділянки Селянським (фермерським) господарством Миколаївське спричинено шкоду державі в особі Бродщинської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області.

Несплата відповідачем завданої шкоди, яка повинна бути сплачена до бюджету Бродщинської сільської ради порушує такі основні принципи бюджетної системи, як повнота та ефективність, створює перешкоди для фінансування програмних заходів за рахунок вказаних коштів.

Відповідно до статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до п. 5-1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015р. № 15, посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду лише з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 р. № 482 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи покладено обов`язки лише щодо здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладення цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Бродщинська сільська рада Кобеляцького району Полтавської області була повідомлена листами від 07.12.2017 р. та від 18.12.2018 р. про необхідність вжити заходів для відшкодування вищевказаної шкоди, однак, жодних дій вчинено не було.

Згідно отриманих прокуратурою листів Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області від 02.11.2017 р. №0-16-0.45-236/90-17, від 25.04.2018 р. № 10-16-0.41-2431/2-18 та 05.12.2018 р. № 10-16-0.41-7424/2-18, листа Бродщинської сільської ради від 08.12.2017 р. за № 02-19/346 вбачається, що позивачами не вжито заходів щодо стягнення завданої Селянським (фермерським) господарством «Миколаївське» шкоди.

Вказані обставини щодо порушення інтересів держави в бюджетній сфері, тривале невжиття жодних заходів, спрямованих на стягнення завданої відповідачем шкоди, є виключними випадками, що встановлено вимогами статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» .

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема: проведення перевірок.

Державними інспекторами Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастра у Полтавській області здійснено державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки за межами населених пунктів Бродщинської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області загальною площею 34,11 га.

Під час обстеження встановлено, що частина земельної ділянки площею 34,11 га із земель сільськогосподарського призначення (запасу), яка розташована за межами населених пунктів Бродщинської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області самовільно використовується Селянським (фермерським) господарством «Миколаївське» .

Пунктом 2 статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 156 Земельного кодексу України визначено перелік підстав відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Так, відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що за порушення земельного законодавства громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто, деліктною відповідальністю.

Для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина завдавача шкоди.

При цьому в деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок з доведення наявності шкоди, протиправності поведінки заподіювача шкоди, а також причинного зв`язку між такою протиправною поведінкою та шкодою. Водночас, на заподіювача шкоди покладається обов`язок щодо доведення відсутності його вини у заподіянні цієї шкоди.

Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу необхідна наявність складу правопорушення, а саме:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії;

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі;

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди;

г) вина заподіювача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення).

Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження).

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину.

В спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки відповідача та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Як у випадках порушення зобов`язання за договором, так і за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 Цивільного кодексу України) передбачає презумпцію вини правопорушника.

Наявність шкоди та вина відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, актом обстеження земельної ділянки від 15.08.2017 р. за № 177-ДК/254/АО/10/01/-17 (а.с.31-32), актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17.08.2017 р. за № 177-ДК/291/АП/09/01/-17 (а.с. 33-34), приписом від 04.10.2017 (а.с. 35), протоколом про адміністративне правопорушення № 177-ДК/0142П/07/01/-17 від 04.10.2017 р. (а.с. 36-37), постановою про накладання адміністративного стягнення від 09.10.2017 р. № 177-ДК/0146По/08/01/-17(а.с. 38-39).

У відповідності до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963, Головним управління Держгеокадастру у Полтавській області було здійснено розрахунок розмірів відшкодування шкоди, яка заподіяна державі СФГ "Миколаївське", внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 34,11 га, яка становить 54 691,43 грн.

Так, у даній позовній заяві обґрунтовано та доведено наявність шкоди (її розмір), протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між шкодою позивача та протиправними діями відповідача, вини відповідача.

Статтею 206 ЗК встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким згідно з частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Так, за змістом статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Зважаючи на положення чинного законодавства, саме на відповідача покладається обов`язок вчинення певних дій з оформлення права користування земельною ділянкою.

В матеріалах справи відсутні докази вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на врегулювання питання щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку загальною площею 34,11 га.

Враховуючи викладене, позивачем доведено, а відповідачем визнано порушення законодавства шляхом самовільного зайняття земельної ділянки 34,11 га, а отже, вимоги прокурора про стягнення шкоди в розмірі 54 691,43 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідачем позовні вимоги визнано в повному обсязі (заява вх. №2917 від 25.03.2019), що є підставою для застосування приписів частини 1 статті 130 ГПК України при розподілі судових витрат по справі.

Керуючись статтями 123, 129, частиною 1 статті 130, статтями 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Миколаївське" (вул. Центральна 21, с. Бродщина, Кобеляцького району, Полтавської області, 39237, код ЄДРПОУ 32407135) на користь Бродщинської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області (вул. Шкільна, 40, с. Бродщина, Кобеляцького району Полтавської області, 39237, код ЄДРПОУ 21051591) шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 54 691,43 грн.

3. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Миколаївське" (вул. Центральна, 21, с. Бродщина, Кобеляцького району Полтавської області, 39237, код ЄДРПОУ 32407135) на користь прокуратури Полтавської області (вул. 1100 річчя Полтави, 7, м. Полтава, р/р 35210088006160 банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЗКПО 02910060, код класифікації видатків бюджету - 2800) - 960,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути з Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у м. Полтаві, код ЄДРПОУ 38019510, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача: 34310206083011, код класифікації доходів бюджету: 22030101) на користь прокуратури Полтавської області (вул. 1100 річчя Полтави, 7, м. Полтава, р/р 35210088006160 банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЗКПО 02910060, код класифікації видатків бюджету 2800) - 960,50 грн. судового збору, перерахованого платіжним дорученням № 2136 від 22.12.2018р., оригінал якого міститься в матеріалах справи № 917/305/19.

Згідно частини 1, частини 2 статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Солодюк О.В.