Рішення

від 06.06.2019 по справі 916/1014/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1014/19

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.

За участю представників сторін:

Від позивача : Гуль В.М. - на підставі довіреності

Від відповідача: не з`явився;

розглянувши справу №916/1014/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ ОДЕСА до Товариства з обмеженою відповідальністю НОТУСТУР про стягнення 154 958,63 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

09.04.2019 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ОДЕСА» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №1036/19) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «НОТУСТУР» про стягнення 154 958,63 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.04.2019р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначення справи до розгляду по суті на "07" травня 2019 р. о 10:30 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.05.2019р. було відкладено судове засідання на "06" червня 2019 р. о 10:00 год.

Представник відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «НОТУСТУР» в судові засідання по справі не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 165 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області були направлені за належною адресою відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, а тому за приписами ч.7 ст.120ГПК України відповідач вважається повідомленим належним чином про відкриття провадження у справі.

За приписами ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

06.06.2019р. у судовому засіданні представником позивача було надано довідку, відповідно до якої було повідомлено суд про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ ОДЕСА не отримувало грошових коштів від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «НОТУСТУР» за Договором №НТПК-11-2018 від 22 травня 2018 року.

06.06.2019р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, суд встановив:

22.05.2018 р, між товариством з обмеженою відповідальністю МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ ОДЕСА (Надалі - Орендодавець, Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю НОТУСТУР (Надалі - Орендар, Відповідач), разом - Сторони, було укладено Договір оренди №НПТК-11-2018 (Надалі - Договір), відповідно до п.1.1. якого, орендодавець зобов`язується передати, а орендар зобов`язується прийняти у строкове цільове платне користування, на умовах даного Договору приміщення на першому поверсі в будівлі пасажирського термінального комплексу ТОВ МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ ОДЕСА , загальною площею 2,7 м2, що знаходить за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Центральний аеропорт, 2(інв. №М00003317), надалі - Об`єкт оренди .

У відповідності до п. 2.1. Договору орендна плата за користування Об`єктом оренди за кожен місяць оренди першого року дії даного Договору, незалежно від результатів господарської діяльності Орендаря, становить 20 258,27 грн., крім того ПДВ (20%) - 4051,65 грн., разом 24309,93 (двадцять чотири тисячі триста дев`ять) гривень 93 коп., що еквівалентно 932(дев`ятсот тридцять два) долари 00 центів США за офіційним курсом гривні до долару США, встановленим НБУ станом на 22,05.2018 року (1 долар США=26,083615 грн.), У випадку зростання офіційного курсу гривні до долара СІНА, встановленого НБУ, розмір щомісячної орендної плати корегується пропорційно курсу гривні до долару США на останній звітній день звітного місяця.

Згідно п. 1.3. Договору строк оренди площі встановлюється з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі Об`єкту оренди в оренду і до кінця строку дії даного договору.

Згідно положенням п. 2.3. оплата рахунків Орендодавця проводиться Орендарем не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, що слідує за звітним місяцем, на підставі виставленого до 10-го числа того ж місяця рахунку та Акту наданих послуг, на рахунок Орендодавця незалежно від результатів його господарської діяльності.

Акт приймання-передачі Об`єкту оренди в оренду був підписаний Сторонами 07.06.2018 року.(Додаток №2 до Договору).

Відповідно до п.2.7. Договору до орендної плати не включаються наступні платежі, а саме: з відшкодування витрат на утримання Інженерних мереж електропостачання, водопостачання; з компенсації за користування електричною та тепловою енергією, водою та каналізацією.

Оплата послуг/компенсація витрат, передбачаних даним пунктом здійснюється на підставі угод, що є невід`ємними Додатками до даного Договору (Додатки №3-4).

24 вересня 2018 року на адресу ТОВ МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ ОДЕСА надійшов лист Вх. №1215 від ТОВ НОТУСТУР в якому було повідомлено позивача про дострокове розірвання Договору оренди №НТПК-11-2018 від 22 травня 2018 року з 24 грудня 2018 року посилаючись на п.10.11. Договору.

У відповідності до п.4.1.25. Договору у разі припинення дії Договору, у зв`язку із закінченням строку, достроковим розірванням Договору або відмовою від виконання обов`язку (односторонньою відмовою від Договору), Орендар сплачує орендну плату по день підписання Акту приймання- передачі Об`єкта оренди/дату, зазначену в повідомленні про одностороннє розірвання (відмову від) Договору.

Відповідно до положень п.8.3. Договору за несвоєчасне внесення або внесення не в повному обсязі орендної плати та/або Інших платежів, передбачених даним Договором Орендодавець має право нарахувати Орендарю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати, а також санкції, передбачені чинним законодавством України та цим Договором.

08.11.2018 року ТОВ МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ ОДЕСА на адресу ТОВ НОТУСТУР було надіслано Претензію №1 про повернення боргу(Вих. №02-1576), у розмірі 78 091,78грн. (копія наявна в матеріалах справи).

Також, у відповідності до пункту 2.11.5 Договору, на адресу ТОВ НОТУСТУР разом з Претензією №2 було надіслано лист №02-407 від 28.02.2019р. в якому повідомлено відповідача про покриття простроченої заборгованості Орендаря перед Орендодавцем по платежам та неустойці(штрафам, пені), встановленими Договором, шляхом проведення відрахування коштів із суми Гарантійного платежу за Договором.(копія наявна вматерілах справи).

Відповідно до п.8.6. Договору спори, що виникають між Сторонами в ході виконання умов Договору, вирішуються сторонами шляхом переговорів. Якщо згоди не буде досягнуто, спір підлягає розгляду в суді відповідно до чинного законодавства України.

Як зазначає позивач, відповідачем не виконано належним чином грошове зобов`язання в строки та в розмірі передбаченому в Договорі оренди №НПТК-11-2018 від 22 травня 2018 року, у зв`язку із чим ТОВ МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ ОДЕСА звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ТОВ НОТУСТУР суму заборгованості за Договором оренди№НПТК-11-2018 від 22 травня 2018 року з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 154 958,63 грн.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання.

Управнена сторона має право не приймати виконання зобов`язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов`язання.

Зобов`язана сторона має право виконати зобов`язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов`язання.

Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов`язання, на вимогу зобов`язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов`язання повністю або його частини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. При цьому, зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Частинами 1, 3 ст.283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно зі ст.759 Цивільного Кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що 22.05.2018 р, між товариством з обмеженою відповідальністю МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ ОДЕСА (Надалі - Орендодавець, Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю НОТУСТУР (Надалі - Орендар, Відповідач), разом - Сторони, було укладено Договір оренди №НПТК-11-2018 (Надалі - Договір), відповідно до п.1.1. якого, орендодавець зобов`язується передати, а орендар зобов`язується прийняти у строкове цільове платне користування, на умовах даного Договору приміщення на першому поверсі в будівлі пасажирського термінального комплексу ТОВ МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ ОДЕСА , загальною площею 2,7 м2, що знаходить за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Центральний аеропорт, 2(інв. №М00003317), надалі - Об`єкт оренди .

Проте, відповідачем в порушення умов Договору оренди та норм діючого законодавства України не виконано належним чином грошове зобов`язання в строки та в розмірі передбаченому в Договорі оренди №НПТК-11-2018 від 22 травня 2018 року, з урахуванням чого у Відповідача утворилась заборгованість в розмірі 126 724,75 грн.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю НОТУСТУР , заборгованості за Договором оренди №НПТК-11-2018 від 22 травня 2018 року у розмірі 126 724,75 грн., підлягають судом задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача суму пені у розмірі - 18 731,89 грн., суму 3% річних у розмірі - 1 561,03 грн. та суму інфляційних збитків у розмірі - 7 940,96 грн.

За приписами ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Із змісту ст.551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до положень п.8.3. Договору за несвоєчасне внесення або внесення не в повному обсязі орендної плати та/або Інших платежів, передбачених даним Договором Орендодавець має право нарахувати Орендарю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати, а також санкції, передбачені чинним законодавством України та цим Договором.

У відповідності з п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок суми пені, 3% річних та інфляційних втрат наданий позивачем, суд встановив, що такий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, здійснений належним чином, у зв`язку з чим позовні вимоги в даній частині підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано, в судові засідання відповідач не з`являвся хоча заздалегідь був повідомлений про дату час та місце судового засідання.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 86, 130, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ ОДЕСА до Товариства з обмеженою відповідальністю НОТУСТУР про стягнення 154 958,63 грн. - задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НОТУСТУР (65026, м. Одеса, Грецька площа, буд. ?, прим. 625 код ЄДРПОУ 40062319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ ОДЕСА (65054, Одеська обл., м. Одеса, вул. Центральний аеропорт, буд. 2; код ЄДРПОУ 37947040) суму заборгованості у розмірі 126 724 /сто двадцять шість тисяч сімсот двадцять чотири/ грн. 75 коп., пеняв розмірі 18 731 /вісімнадцять тисяч сімсот тридцять одна/ грн. 89 коп., 3% річних в розмірі 1 561 /одна тисяча п`ятсот шістдесят одна/ грн. 03 коп., інфляційні витрати в сумі 7 940 /сім тисяч дев`ятсот сорок/ грн. 96 коп. та витрати на оплату судового збору в сумі 2 324 /дві тисячі триста двадцять чотири/ грн. 37 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Накази видати в порядку ст.327 ГПК України

Повне рішення складено 11 червня 2019 р.

Суддя С.Ф. Гут