Рішення

від 07.06.2019 по справі 916/1193/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1193/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Сулімі Г.В.

розглянувши справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТО К" (69096, м. Запоріжжя, вул. Маршала Чуйкова, 27 А, кв. 86, код ЄДРПОУ 30015985)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Піраміда" (67400, Одеська обл., м. Роздільна, вул. Європейська, буд. 57, кв. 6, код ЄДРПОУ 31218032)

про стягнення заборгованості в розмірі 111 853,30 грн.

Представники:

Від позивача - Григоржевський М.С. (ордер № ОД 460152 від13.05.19);

Від відповідача - Вєліксар А.Ю. (директор).

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕТО К" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Піраміда" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 111 853,30 грн.

Ухвалою суду від 02.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час і місце проведення судового засідання та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 27.05.2019.

В судовому засіданні 27.05.2019 оголошено перерву до 07.06.2019.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 625, 692 Цивільного кодексу України, статті 20, 181, 193 Господарського кодексу України обґрунтовані несплатою Відповідачем за поставлений товар.

Представник Відповідача в судовому засіданні визнав позов у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача, суд

в с т а н о в и в :

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами.

Відповідно до частини першої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

У судовому засіданні 07.06.2019 керівник Відповідача визнав обставини отримання товарів на загальну суму 222 142,20 грн. за видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи, а саме:

15 194,40 грн. - видаткова накладна від 27.11.2018 № 323 (а.с. 39);

42 357,00 грн. - видаткова накладна від 11.12.2018 № 360 (а.с. 36);

25 680,00 грн. - видаткова накладна від 11.12.2018 № 361 (а.с. 33);

49 114,80 грн. - видаткова накладна від 29.12.2018 № 400 (а.с. 30);

89 796,00 грн. - видаткова накладна від 29.12.2018 № 401 (а.с. 27).

Щодо відсутності підпису представника відповідача на вказаних видаткових накладних керівник ТОВ Піраміда пояснив, що підписував ці накладні та передав їх директору позивача.

Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Отже, обов`язок Відповідача зі сплати поставленого товару виник з моменту прийняття товару за відповідними видатковими накладними.

Позивачем виставлені рахунки на оплату товару Відповідачу на загальну суму 222 142,20 грн., а саме:

15 194,40 грн. - рахунок на оплату від 30.10.2018 № 302 (а.с. 37);

42 357,00 грн. - рахунок на оплату від 01.11.2018 № 312 (а.с. 34);

25 680,00 грн. - рахунок на оплату від 08.11.2018 № 338 (а.с. 31);

49 114,80 грн. - рахунок на оплату від 16.11.2018 № 368 (а.с. 28);

89 796,00 грн. - рахунок на оплату від 21.11.2018 № 380 (а.с. 25).

Відповідачем частково сплачено за поставлений товар на підставі вказаних рахунків у сумі 110 289,90 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:

6 816,00 грн. - платіжне доручення від 29.10.2018 № 333 (а.с. 38).

21 178,50 грн. - платіжне доручення від 02.11.2018 № 335 (а.с. 35);

12 840,00 грн. - платіжне доручення від 12.11.2018 № 338 (а.с. 32);

24 557,40 грн. - платіжне доручення від 19.11.2018 № 354 (а.с. 29);

44 898,00 грн. - платіжне доручення від 26.11.2018 № 356 (а.с. 26);

Отже сума заборгованості Відповідача за поставлений товар складає суму в розмірі 111 852,30 грн. (222 142,20 - 110 289,90 = 111 852,30). А відтак, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1,00 грн. (111 853,30 - 111 852,30 = 1,00).

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 111 852,30 грн.

Згідно із частинами першою та пунктом 1 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що 13.05.2019 між Адвокатським об`єднанням Рижих, Григоржевський та партнери та Товариством з обмеженою відповідальністю Ето К укладено Договір про надання правової допомоги № 13-05/1. Відповідно до пунктів 1.1, 4.1 вищевказаного договору, клієнт (Позивач) доручив, а Адвокатське об`єднання прийняло на себе зобов`язання надавати правову (юридичну) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором. Правову (юридичну) допомогу, що надається Адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує в гривнях, в безготівковій формі, шляхом переказу суми, що дорівнює 1 000,00 грн. без ПДВ на банківських рахунок Адвокатського об`єднання.

На підставі рахунку на оплату від 15.05.2019 № 14 за надання правової допомоги згідно Договору від 13.05.2019 № 13-05/1, наявного в матеріалах справи, Позивачем сплачено за надані послуги 1 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 16.05.2019 № 150.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень частини дев`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись частиною першою статті 11, частиною першою статті 202, частиною першою статті 207, частиною першою статті 208, частиною першою статті 509, статтями 525, 526, частиною другою статті 530, статтею 629, частиною першою статті 692, частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Піраміда" (67400, Одеська обл., м. Роздільна, вул. Європейська, буд. 57, кв. 6, код ЄДРПОУ 31218032) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТО К" (69096, м. Запоріжжя, вул. Маршала Чуйкова, 27 А, кв. 86, код ЄДРПОУ 30015985) заборгованість у розмірі 111 852,30 грн. (сто одинадцять тисяч вісімсот п`ятдесят дві гривні 30 коп.), суму сплаченого судового збору в розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 коп.).

3. Відмовити в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТО К" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Піраміда" в частині стягнення суми заборгованості в розмірі 1,00 грн. (одна гривня 00 коп.)

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через господарський суд Одеської області відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 11 червня 2019 р.

Суддя Ю.А. Шаратов