Рішення

від 10.06.2019 по справі 922/753/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/753/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар і Ко", м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХМК", м. Харків про без участі сторін стягнення коштів в сумі 45738,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар і Ко" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХМК" про стягнення основного боргу в сумі 40000,00 грн. та пені в сумі 5738,59 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором №270217 від 27.02.2017 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.03.2019 року позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

03.05.2019 року позивач подав заяву про усунення недоліків (вх.№10897 від 06.05.2019 року), на виконання вимог ухвали господарського суду Харківської області від 25.03.2019 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/753/19 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Ухвала господарського суду Харківської області від 08.05.2019 року (якою відповідачу було встановлено строк - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву) направлена на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (61031, місто Харків, вул. Драгомирівська, будинок 10), та повернулась до суду без вручення з довідкою поштового відділення: "за закінченням терміну зберігання".

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 5).

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою господарського суду Харківської області від 08.05.2019 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Заяв чи клопотань, відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою господарського суду Харківської області від 08.05.2019 року, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа №922/753/19 розглядається судом за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

27.02.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар і Ко" (позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХМК" (відповідач, Покупець) укладено договір №270217 (надалі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1.), Постачальник зобов`язався поставити і передати у власність Покупця гофротару (надалі за текстом - товар), а Покупець прийняти і оплатити товар на умовах та протягом дії цього договору.

Пунктами 1.2., 1.3. Договору передбачено, що найменування, кількість та асортимент товару, що належить до поставки, наводиться у накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору або у Специфікаціях та письмових заявках Покупця. Загальна сума цього Договору формується сукупністю Спеціфікацій та накладних на поставку товару.

Товар поставляється партіями на склад Покупця в обумовленому сторонами обсязі, згідно накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору або на основі письмових заявок Покупця. Товар поставляється на склад Покупця за рахунок Постачальника (п. 3.1. Договору).

Датою виконання Постачальником зобов`язань, щодо поставки товару при здачі на складі Покупця вважається дата відмітки в накладній на видачу товару Покупцеві або вказаному Покупцем перевізнику (п. 3.2. Договору).

Позивач свої обов`язки виконував своєчасно та у повному обсязі, поставивши відповідачу товар на загальну суму 99394,60 грн., що підтверджується видатковими накладними № 020301 від 02.03.2017 року на суму 49758,95 грн. та № 150301 від 15.03.2017 року на суму 49635,65 грн. Повноваження представника відповідача на отримання товару від позивача підтверджуються відповідними довіреностями, які містяться в матеріалах справи.

Згідно з п.п. 4.3., 4.4. Договору оплата товару здійснюється на розрахунковий рахунок Постачальника, згідно виставлених рахунків на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару Покупцем. Оплата кожної партії товару здійснюється шляхом безготівкового перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Однак, відповідач, сплативши 59394,60 грн., належним чином умови Договору в частині оплати вартості поставленого товару не виконав, внаслідок чого його заборгованість склала 40000,00 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, матеріали справи підтверджують те, що відповідач в рамках укладеного між сторонами Договору, отримав від позивача товар на загальну суму 99394,60 грн.

Як свідчать матеріали справи, сторони відійшли від умов Договору в частині порядку оплати товару, проте відповідачем частково оплачено товар на суму 59394,60 грн.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, особа, яка придбала товар за договором купівлі-продажу, зобов`язана сплатити його вартість продавцеві в момент отримання товару або в обумовлений строк.

Згідно з п.п. 4.3., 4.4. Договору оплата товару здійснюється на розрахунковий рахунок Постачальника, згідно виставлених рахунків на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару Покупцем.

З урахуванням наведеного, у відповідача виник обов`язок з оплати отриманого товару за видатковими накладними після його прийняття, а тому строк оплати товару на загальну суму сумі 40000,00 грн., станом на час розгляду справи, є таким, що настав.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та відсутність доказів на підтвердження сплати відповідачем суми боргу за Договором в сумі 40000,00 грн., суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача 40000,00 грн. заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення пені в сумі 5738,59 грн. за період з 04.10.2017 року по 31.08.2018 року.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України вказано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 5.2. Договору у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, за кожний день такого прострочення.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені, суд зазначає, що позивачем не враховано приписи ч. 6 ст. 232 ГК України та нараховано пеню за період, який перевищує шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Так, зобов`язання відповідача з оплати поставленого позивачем товару мало бути виконано 17.03.2017 року (за видатковою накладною № 020301 від 02.03.2017 року) та 30.03.2017 року (за видатковою накладною № 150301 від 15.03.2017 року).

Отже, позивач мав право нараховувати пеню з 17.03.2017 року по 17.09.2017 року (за видатковою накладною № 020301 від 02.03.2017 року) та з 30.03.2017 року по 30.09.2017 року (за видатковою накладною № 150301 від 15.03.2017 року).

Оскільки позивачем нараховано пеню з 04.10.2017 року по 31.08.2018 року, тобто, за межами встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України періоду, суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 5738,59 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст.ст. 6, 11, 525, 530, 626, 712, ч. 3 ст. 509, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 629, ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХМК" (61031 м. Харків, вул. Драгомирівська, 10, код ЄДРГІОУ 39090112) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар і Ко" (49050 м. Дніпро, вул.Панфілова, 1/2, код ЄДРПОУ 35542829) основний борг в сумі 40000,00 грн. та судовий збір у розмірі 1679,98 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено 10.06.2019 року.

Суддя О.В. Смірнова