Рішення

від 06.06.2019 по справі 902/399/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" червня 2019 р. Cправа № 902/399/19

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю

секретаря судового засідання Німенко О.І.,

представників сторін:

позивача: Конашкова О.В.

у відсутності представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРНЕР АГРО" (вул. Соснова, 17, с. Зарванці, Вінницький район, Вінницька область, 23223)

до: Приватного підприємства "Зерно Жмеринщини" (вул. Крупської, буд. 19, с. Станиславчик, Жмеринський район, Вінницька область, 23160)

про стягнення 118 375 грн 20 коп.

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРНЕР АГРО" подано позов до Приватного підприємства "Зерно Жмеринщини" про стягнення 118 375 грн 20 коп. заборгованості, з яких: 57 800 грн 20 коп. основного боргу, 4 904 грн 71 коп. інфляційних втрат, 13 373 грн 21 коп. пені, 28 900 грн 10 коп. штрафу та 13 396 грн 98 коп. 36% річних за договором поставки № 53 від 10.04.2018 р.

В якості підстави заявлених позовних вимог позивач посилається на укладення з відповідачем договору поставки № 53 від 10.04.2018 р., відповідно до умов якого Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРНЕР АГРО" (Постачальник) в строки, визначені договором, передано у власність Приватного підприємства "Зерно Жмеринщини" (Покупець) товар, за який останнє розрахувалось частково, в зв`язку з чим у нього виникла заборгованість з їх оплати в сумі 57 800 грн 20 коп.

З огляду на вказане, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 118 375 грн 20 коп. заборгованості, з яких: 57 800 грн 20 коп. основного боргу, 4 904 грн 71 коп. інфляційних втрат, 13 373 грн 21 коп. пені, 28 900 грн 10 коп. штрафу та 13 396 грн 98 коп. 36% річних.

Ухвалою суду від 20.05.2019 р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/399/19 в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 06.06.2019 р.

В судове засідання 06.06.2019 р. з`явився представник позивача, відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався. Останній належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду, яке наявне в матеріалах справи.

Розгляд справи здійснювався з фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з викладених у позовній заяві підстав та уточнив період нарахування заборгованості по пені, 36% річних та інфляційним втратам: з 18.09.2018 р. по 11.05.2019 р.

Матеріали справи не містять ні відзиву, ні письмового пояснення з долученням відповідних доказів , в яких би відповідач вказав власну процесуальну позицію щодо поданого позову.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

10.04.2018 р. між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) укладено договір поставки №53 (Договір).

Відповідно до умов п.1.1. Договору Постачальник взяв на себе зобов`язання в строки визначені Договором передати у власність Покупця (поставити) товар, а Покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його вартість.

Згідно з пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що на момент укладення Договору визначається орієнтовний та попередній перелік товару, ціна, кількість та асортимент якого визначається у Специфікаціях (Додатках до Договору).

У випадку відмови Покупця від отримання товару в узгоджений сторонами термін, сума попередньої оплати, якщо товар постачається на умовах передплати, не повертається і залишається у власності Постачальника у якості компенсації збитків, спричинених відмовою Покупця від отримання товару (п. 6.13. Договору).

Відповідно до п.10.1. Договору цей Договір набуває чинності з моменту підписання уповноваженими представниками та засвідчення печатками сторін, при умові їх використання. Строк дії Договору до 31 грудня 2018 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань згідно Договору.

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи відповідачу були виставлені рахунки на оплату товару (за засоби захисту рослин та добрива) на загальну суму 127 800, 20 грн:

- рахунок №100 від 10.04.2018 р. на суму 30795, 60 грн;

- рахунок №328 від 05.05.2018 р. на суму 10229, 12 грн;

- рахунок №436 від 17.05.2018 р. на суму 73085, 04 грн;

- рахунок №504 від 23.05.2018 р. на суму 7500, 00 грн;

- рахунок №813 від 03.07.2018 р. на суму 6190, 44 грн.

Згідно з даними банківської виписки по рахунку ТОВ "КОРНЕР АГРО" Вінницькій філії обласного управління АТ "Ощадбанк" від 11.05.2019 р. відповідачем 14.09.2018 р. було здійснено проплату за договором №53 від 10.04.2018 р. на суму 70 000, 00 грн.

17.09.2018 р. позивач поставив відповідачу товар за вказаним Договором на загальну суму 127 800, 20 грн, що підтверджується видатковими накладними від 17.09.2018 р.: № 9-00082 на суму 30 795, 60 грн, № 9-00083 на суму 10 229, 12 грн; № 9-00084 на суму 73 085, 04 грн; № 9-00085 на суму 7500, 00 грн; № 9-00086 на суму 6190, 44 грн та рядом відповідних товарно-транспортних накладних від 17.09.2018 р.: №ЗЗР09-00082, №ЗЗР09-00083, №ЗЗР09-00084, №ЗЗР09-00085; №ЗЗР09-00086.

При цьому підтверджується попередня оплата відповідачем за Договором на суму 70 000, 00 грн. Доказів інших проплат матеріали справи не містять.

Таким чином свої договірні зобов`язання в повному обсязі відповідач не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість за Договором в розмірі 57 800, 20 грн (127 800, 20 грн - 70 000, 00 грн.).

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами Договір поставки № 53 від 10.04.2018 р. підпадає під правове регулювання норм §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу приписів ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи, що умовами договору не встановлено іншого строку оплати товару та прийняття товару відповідачем відбулося 17.09.2018 р., то прострочення оплати товару розпочинається з 18.09.2018 р.

Відповідно до п.12.3. Договору в разі прострочення дати оплати вартості товару Покупець, крім пені, сплачує Постачальнику штраф в розмірі 50% від вартості неоплаченого товару. Умови даного пункту не поширюються на поставку товару, що здійснюється на умовах попередньої оплати.

Покупець, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 36 % річних від простроченої суми. Умови даного пункту не поширюються на поставку товару, що здійснюється на умовах попередньої оплати (п.12.7. Договору).

Як встановлено судом, відповідач отримав товар від позивача після здійснення попередньої оплати в сумі 70 000 грн, тобто поставку товару здійснено на умовах попередньої оплати.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення 28 900,1 грн - штрафу та 13 396, 98 грн - 36% річних задоволенню не підлягають, враховуючи вищезазначені пункти 12.3. та 12.7. Договору щодо поставки товару на умовах попередньої оплати.

Оскільки відповідач не виконав зобов`язання у встановлений строк, він є боржником, що прострочив.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов`язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 12.2. Договору за порушення строків виконання зобов`язань за Договором сторона, яка допустила прострочку, сплачує другій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, нарахованої на суму простроченого зобов`язання за кожен день прострочки.

Суд, здійснивши перерахунок пені за допомогою програми "ЛІГА.ЗАКОН", дійшов висновку, що позовні вимоги щодо її стягнення з відповідача в розмірі 13373,21 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки п.15.14 Договору сторони встановили, що нарахування штрафних санкцій за не виконання умов Договору здійснюється без обмеження строку.

Судом встановлено невірне нарахування позивачем суми інфляційних втрат за відповідний період.

Відповідачем заявлено до стягнення 4904,71 грн інфляційного збільшення боргу, а згідно перерахунку за допомогою програми "ЛІГА.ЗАКОН" судом встановлено, що підтверджується сума 4350,89 грн. Таким чином у стягненні 553,82 грн інфляційних втрат слід відмовити.

При цьому в силу закону (ч.2 ст.625 ЦК України) відповідач зобов`язаний сплатити позивачу 3% річних від простроченої суми, що становить 1121, 17 грн.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншим учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРНЕР АГРО" підлягають задоволенню судом частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Зерно Жмеринщини" (вул. Крупської, буд. 19, с. Станиславчик, Жмеринський район, Вінницька область, 23160, код ЄДРПОУ 39543358) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРНЕР АГРО" (вул. Соснова, 17, с. Зарванці, Вінницький район, Вінницька область, 23223, код ЄДРПОУ 39963661) 57800,20 грн основного боргу, 13373,21 грн пені, 1121,17 грн 3% річних, 4350,89 грн інфляційних втрат, та 1243,9 грн витрат на сплату судового збору.

3. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення 41729,73 грн відмовити.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 11 червня 2019 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - вул. Соснова, 17, АДРЕСА_1 , Вінницький АДРЕСА_2 , Вінницька АДРЕСА_3 , 23223;

3 - відповідачу - АДРЕСА_4 Крупської АДРЕСА_5 буд АДРЕСА_6 , 23160.